ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 910/3310/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Уркевич В. Ю. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Україна"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 (головуючий суддя Тищенко А. І., судді Скрипка І. М., Михальська Ю. Б.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 (суддя Борисенко І. І.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Траст"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Україна", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк розваг Планета"
про витребування майна,
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег-Траст", Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк розваг Планета"
про визнання недійсним договору лізингу,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог та вимог зустрічного позову
1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег-Траст" (далі - ТОВ "Берег-Траст", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Універмаг "Україна" (далі - ПрАТ "Універмаг "Україна", відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк розваг Планета" (далі - ТОВ "Парк розваг Планета", відповідач-2) про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів у власність позивача майна відповідно до додатків від 01.08.2019 № 1 та від 02.08.2019 № 2 до договору лізингу від 01.08.2019 № 01/08/19-1Л згідно з переліком, викладеним у прохальній частині позовної заяви.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між позивачем та відповідачем-1 договір лізингу від 01.08.2019 № 01/08/19-1Л було розірвано ТОВ "Берег Траст" у зв`язку з невиконанням лізингоодержувачем (ТОВ "Парк розваг Планета") зобов`язань з оплати лізингових платежів. ТОВ "Берег-Траст" вказує, що спірне майно перебуває у приміщенні, що належить відповідачу-1 (ПрАТ "Універмаг "Україна") і останній не надає можливості позивачу забрати своє майно з цього приміщення.
3. З огляду на вказані обставини ТОВ "Берег Траст" просить повернути передане за даним договором лізингу належне йому на праві власності майно. На підтвердження права власності надав договори купівлі-продажу, постачання, монтажу, видаткові накладні, бухгалтерську документацію про здійснені оплати.
4. ПрАТ "Універмаг "Україна" звернулось до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Берег-Траст" та ТОВ "Парк розваг Планета" про визнання недійсним договору лізингу від 01.08.2019 № 01/08/19-ІЛ.
5. Зустрічний позов обґрунтований, зокрема тим, що між ПрАТ "Універмаг "Україна" (орендодавець) та ТОВ "Парк розваг Планета" (орендар) укладено договір оренди від 01.08.2019 № 1621 приміщення, в якому знаходиться майно, яке просить витребувати ТОВ "Берег-Траст" у первісному позові.
6. Між ПрАТ "Універмаг "Україна" та ТОВ "Парк розваг Планета" також укладено договір від 01.08.2019 № 1/1462 про переведення на останнього заборгованості попереднього орендаря приміщення.
7. У зв`язку з неналежним виконанням договору оренди ПрАТ "Універмаг "Україна" достроково розірвав з ТОВ "Парк розваг Планета" договір оренди та на підставі пункту 7.3 вказаного договору та статті 594 Цивільного кодексу України скористався правом притримання майна, яке на дату розірвання договору оренди знаходилося у приміщенні.
8. Крім того, Господарський суд Одеської області рішенням від 26.11.2020 у справі № 916/2722/20 задовольнив позов ПрАТ "Універмаг "Україна" та стягнув з ТОВ "Парк розваг Планета" заборгованість за вищезазначеними договором оренди та договором про переведення боргу, рішення набрало законної сили, але не було виконане.
9. ПрАТ "Універмаг "Україна" вважає, що договір лізингу укладено з метою створення хибного уявлення про походження спірного майна та уникнення звернення стягнення на таке майно за вимогами ПрАТ "Універмаг "Україна".
10. При цьому, обґрунтовуючи зустрічний позов, ПрАТ "Універмаг "Україна" посилається на частини першу-третю статті 203 та на статті 227, 232, 234 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
11. Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.04.2021 повернув зустрічну позовну заяву ПрАТ "Універмаг "Україна" на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
12. Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.07.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва 12.04.2021залишив без змін.
13. Суд першої інстанції виходив з того, що зустрічний позов не взаємопов`язаний з первісним, оскільки його задоволення не виключає повністю або частково задоволення останнього, їх спільний розгляд є недоцільним.
14. Суд апеляційної інстанції зазначив, що, порівнюючи зміст первісного та зустрічного позовів, не вбачається зв`язку між підставами та предметом цих позовів, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, вони не обґрунтовані одними доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У жовтні 2021 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "Універмаг "Україна" (далі - скаржник), в якій скаржник просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 скасувати і направити справу для продовження розгляду зустрічної позовної заяви ПрАТ "Універмаг "Україна" до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги та заперечень на неї
16. Підставою касаційного оскарження є абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
17. На обґрунтування підстав касаційного оскарження ПрАТ "Універмаг "Україна" посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
18. Скаржник зазначає, що належним чином обґрунтував зв`язок між зустрічним позовом та первісним позовом, проте суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам ПрАТ "Універмаг "Україна".
19. При цьому скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) та у постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 910/7223/18 та від 06.09.2019 у справі № 910/500/19, у подібних правовідносинах.
20. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Берег-Траст" зазначає, що спірне майно, яке фактично притримується ПрАТ "Універмаг "Україна", не є обладнанням та інвентарем орендаря, а належить на праві власності позивачу за первісним позовом - ТОВ "Берег-Траст" та не може притримуватись ПрАТ "Універмаг "Україна" як забезпечення вимог до третьої особи.
21. Водночас позивач за первісним позовом, який є власником спірного майна, правовідносин з ПрАТ "Універмаг "Україна" не має, в тому числі не укладав договорів поруки щодо забезпечення зобов`язань ТОВ "Парк розваг Планета", не надавав своєї згоди на притримання належного йому майна як забезпечення вимог до третіх осіб.
22. ТОВ "Берег-Траст" вказує, що ПрАТ "Універмаг "Україна" не є стороною договору лізингу та відповідно його права цим договором не порушені.
23. З урахуванням викладеного ТОВ "Берег-Траст" просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін, як такі, що ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
24. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
25. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Верховний Суд дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
27. Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.
28. Відповідно до частини першої статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами.
29. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України).
30. Згідно із частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
31. Відповідно до частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
32. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (частина 3 статті 180 Господарського процесуального кодексу України).
33. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частина четверта статті 180 Господарського процесуального кодексу України).
34. Частиною шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
35. Ураховуючи викладене, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.
36. Зважаючи на положення частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
37. Зокрема, первісний та зустрічний позови можуть виникати з одних правовідносин або задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Однак наявність саме таких обставин не є обов`язковою передумовою, яка є в будь-якому випадку підставою для висновку про доцільність спільного розгляду зазначених позовів.
38. За таких обставин взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.
39. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07.11.2018 у справі 910/3242/18, від 02.04.2021 у справі № 910/16664/20.
40. Суди попередніх інстанцій встановили, що предметом первісного позову є вимога ТОВ "Берег-Траст" про витребування з чужого незаконного володіння відповідачів у власність позивача майна відповідно до додатків № 1 та № 2 до договору лізингу від 01.08.2019 № 01/08/19-1Л згідно з переліком, викладеним у прохальній частині позовної заяви.
41. При цьому первісний позов ґрунтується на тому, що договір лізингу від 01.08.2019 № 01/08/19-1Л було розірвано, у зв`язку з чим належне позивачу за первісним позовом на праві власності майно має бути йому повернуто.
42. Натомість предметом зустрічного позову є вимога ПрАТ "Універмаг "Україна" про визнання недійсним договору лізингу від 01.08.2019 № 01/08/19-ІЛ, укладеного між ТОВ "Берег-Траст" та ТОВ "Парк розваг Планета" з посиланням на частини першу-третю статті 203 та на статті 227, 232, 234 Цивільного кодексу України.
43. Звідси, порівнюючи зміст первісного та зустрічного позовів, не вбачається зв`язку між підставами (розірвання договору лізингу та вчинення правочину без наміру створення правових наслідків внаслідок зловмисної домовленості представників сторін, порушення інтересів ПрАТ "Універмаг "Україна" відповідно) та предметом (витребування майна та визнання недійсним договору лізингу відповідно) цих позовів, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах (стаття 387 Цивільного кодексу України та статті 203, 227, 232, 234 Цивільного кодексу України відповідно), не обґрунтовані одними доказами, що свідчить про відсутність обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість одночасного розгляду первісного та зустрічного позовів.
44. Таким чином, встановивши те, що обидва позови (первісний та зустрічний) не є взаємопов`язані, тобто зустрічна позовна заява подана з порушенням вимог частини другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшли правильного висновку про повернення зустрічного позову на підставі частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
45. Звертаючись із касаційною скаргою, ПрАТ "Універмаг "Україна" не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій, та не довів неправильного застосування норм процесуального права, зокрема, статей 46, 180 Господарського процесуального кодексу України, як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
46. Наведеним вище спростовуються доводи скаржника про те, що він належним чином обґрунтував зв`язок зустрічного позову із первісним позовом відповідно до вимог статті 180 Господарського процесуального кодексу України.
47. При цьому оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судами обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи судом касаційної інстанції, який відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
48. Посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) та у постановах Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 910/7223/18 та від 06.09.2019 у справі № 910/500/19, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на таке.
49. Так, у справі № 910/2987/18 (провадження № 12-24гс19) за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський радіозавод" (далі - ПАТ "Київський радіозавод") до Публічного акціонерного товариства "Явір-КРЗ" (далі - ПАТ "Явір-КРЗ") про усунення перешкод у користуванні майном, за зустрічним позовом ПАТ "Явір-КРЗ" до ПАТ "Київський радіозавод", Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного космічного агентства України про визнання недійсними наказу та свідоцтва про право власності, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновком суду апеляційної інстанції, що можливе задоволення зустрічного позову і визнання недійсним свідоцтва про право власності ПАТ "Київський радіозавод" на спірне майно унеможливлює задоволення первісного позову, а тому ці позови (незважаючи на пред`явлення відповідачем зустрічного позову до осіб, які не є позивачами за первісним позовом у справі) є взаємопов`язаними та їх доцільно розглядати разом.
50. У справі № 910/7223/18 фізична особа (позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ "КБ "ПриватБанк", відповідач) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 921 100,00 грн, з яких: 810 000,00 грн - вартість поставлених цінних паперів, 37 000,00 грн - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати поставлених цінних паперів, 37 000,00 грн - інфляційні витрати, 37 100,00 грн - пеня.
51. АТ КБ "ПриватБанк" подало зустрічну позовну заяву до фізичної особи, Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Стандарт" (далі - ТОВ "Капітал-Стандарт"), Компанії "Тріантал Інвестментс Лтд" (Trintal Investments Ltd) про визнання недійсним договору купівлі-продажу пайових цінних паперів від 06.03.2014 № 105-БВТ;БВК26-01-14А, укладеного між ТОВ "Капітал-Стандарт" та АТ КБ "ПриватБанк" та визнання недійсним договору комісії від 17.02.2014 № БК01-14А, укладеного між Компанією "Тріантал Інвестментс Лтд" (Trintal Investments Ltd) та АТ КБ "ПриватБанк".
52. Верховний Суд у постанові від 13.05.2019 у справі № 910/7223/18 зазначив, що задоволення зустрічного позову в частині визнання недійсним договору комісії може призвести до визнання недійсним договору купівлі-продажу пайових цінних паперів, а визнання недійсним договору купівлі-продажу пайових цінних паперів унеможливить задоволення первісного позову, оскільки у позивача буде відсутнє право вимоги до АТ КБ "ПриватБанк", тому ці позови (незважаючи на пред`явлення відповідачем зустрічного позову до осіб, які не є позивачами за первісним позовом у справі) є взаємопов`язаними та їх доцільно розглядати разом.
53. Предметом спору у справі № 910/500/19 за первісним позовом є витребування з чужого незаконного володіння Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківськцемент" (далі - ПрАТ "Івано-Франківськцемент") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Євразія" (далі - ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Євразія") напіввагонів за номерами, визначеними у позові, та зобов`язання внести відповідні зміни до автоматизованого банку даних вантажних вагонів компаній-операторів стосовно спірних напіввагонів.
54. Підставою виникнення права власності на вказані вагони позивач за первісним позовом вказує на договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості (прав вимоги) від 03.04.2018 № 6/НЗ та додаткову угоду від 03.04.2018 № 1 до нього, укладені між ТОВ "Транспортно-експедиційна компанія "Євразія" та Відкритим акціонерним товариством "Росдорлізинг".
55. Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ПрАТ "Івано-Франківськцемент" просило визнати недійсною додаткову угоду від 03.04.2018 № 1 до договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості (прав вимоги) від 03.04.2018 № 6/НЗ, вказуючи на те, що на момент укладення вказаної угоди позивач за зустрічним позовом вже був власником спірних вагонів на підставі договору поставки від 12.09.2016 № 12/09-16, тоді як позивач за первісним позовом на підставі договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості (прав вимоги) від 03.04.2018 № 6/НЗ набув тільки право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІстЛайн", в тому числі і на спірні напіввагони.
56. Верховний Суд у постанові від 06.09.2019 у справі № 910/500/19 з огляду на предмет і підстави первісного та зустрічного позовів у цій справі погодився з висновком суду апеляційної інстанції про їх взаємопов`язаність.
57. З викладеного вбачається, що у справах № 910/2987/18, № 910/7223/18, № 910/500/19 постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду були прийняті за іншої, ніж у справі № 910/3310/21 фактично-доказової бази, а також за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, та за іншими поданими сторонами та оцінених судами доказами, залежно від яких (обставин і доказів) й прийняті судові рішення, тобто зазначені справи і справа, що розглядається, є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про їх неподібність.
58. За таких обставин касаційна скарга ПрАТ "Універмаг "Україна" є необґрунтованою, а оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до приписів процесуального законодавства.