ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 902/62/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - Богдана С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 (судді: Савченко Г. І. - головуючий, Демидюк О. О., Павлюк І. Ю.) і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2021 (суддя Тварковський А. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД"
до Акціонерного товариства "Вінницягаз"
про визнання недійсними протоколу засідання постійно діючої комісії та акта-розрахунку,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД") звернулося до Господарського суду Вінницької області із позовом (з урахуванням змін) до Акціонерного товариства "Вінницягаз" (далі - АТ "Вінницягаз") про визнання недійсним рішення, оформленого протоколом засідання постійно діючої комісії із розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу від 01.12.2020 № 18 (далі - протокол від 01.12.2020), та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, від 01.12.2020 (далі - акт-розрахунок від 01.12.2020).
На обґрунтування позову позивач послався на неправомірне здійснення відповідачем донарахування йому вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та складання оспорюваного протоколу та акта-розрахунку з порушенням вимог законодавства.
1.2. У відзиві на позов АТ "Вінницягаз" просило відмовити у його задоволенні, зазначаючи, зокрема про те, що відповідач під час виявлення порушення на об`єкті позивача, що оформлено актом про порушення від 17.11.2020 № 141, та проведенні перерахунку (донорахування) об`ємів природного газу діяв відповідно до вимог законодавства в сфері розподілу природного газу.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.05.2021, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, у позові відмовлено.
2.2. Місцевий господарський суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що дії відповідача зі складання акта про порушення від 17.11.2020 № 141, протоколу від 01.12.2020, яким оформлено рішення комісії з розгляду цього акта про порушення, та акта-розрахунку від 01.12.2020 відповідають вимогам закону, а протилежного позивач не довів.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням і постановою, ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою (з урахуванням її уточненої редакції), в якій просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2021 у справі, як незаконні, необґрунтовані, такі, що прийняті судами без повного дослідження всіх обставин справи та наявних у ній доказів, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 921/447/18, та відсутність висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно роз`яснення права споживача на надання зауважень до акта про порушення (пункти 2, 3 розділу 5 глави ХІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (далі - Кодекс); стосовно визначення місця складання акта про порушення (пункт 1 розділу 5 глави ХІ Кодексу), стосовно кворуму комісії під час розгляду акта про порушення (пункт 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу). Водночас скаржник посилається на помилкове, на його думку, врахування судами постанов Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, від 04.10.2018 у справі № 910/5282/17, від 04.03.2020 у справі № 910/2929/18.
Зокрема, скаржник наголошує на необґрунтованому застосуванні судами положень підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу, підпункту 3 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу; зазначає, що під час перевірки ВОГ зовнішніх пошкоджень, а також інших явних (візуальних) ознак витоку газу виявлено не було, сам витік газу було виявлено лише у спосіб обмилення датчика перетворювача тиску після проведення маніпуляцій з ним, які проводилися спільно з працівниками АТ "Вінницягаз" та на їх прохання.
Скаржник вважає помилковим висновок судів про наявність кворуму на засіданні комісії з розгляду акта про порушення, посилаючись на непідписання протоколу юристом, та зауважує на тому, що представнику споживача не було роз`яснено про право внесення до акта про порушення зауважень та заперечень, а розташування графи для викладення зауважень в кінці аркуша акта про порушення може свідчити, на думку скаржника, про можливість додрукування зазначеної графи вже після складання самого акта та підписання його представниками сторін з метою уникнення внесених до акта про порушення будь-яких зауважень. Скаржник також звертає увагу на те, що акт про порушення має складатися на місці виявлення порушення, проте у наведеному випадку місце виявлення порушення та місце складання акта не співпадають; в показниках коректора відсутні відомості про позаштатний режим роботи ВОГ, тому акт про порушення складено безпідставно. Разом із тим, на думку скаржника, працівники відповідача сфальсифікували докази, оскільки внесли до звіту про роботу коректора відомості про наявність аварійних ситуацій в роботі ВОГ.
3.2. АТ "Вінницягаз" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а судові рішення у справі - без змін, посилаючись на те, що рішення місцевого суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального прав, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.
4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 17.11.2020 працівниками AT "Вінницягаз" у присутності представника ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" за адресою: с. Зозів, вул. Молодіжна, 29Е, під час проведення перевірки виявлено порушення позивачем підпункту 1 пункту 3 Глави 2 Розділу XI Кодексу, а саме робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі (наявний витік газу на імпульсній лінії відбору датчика тиску), про що складено акт про порушення від 17.11.2020 № 141.
Зі змістом зазначеного акта про порушення було ознайомлено представника позивача (споживача), що підтверджується власноручно вчиненим на цьому акті підписом представника позивача із зазначенням його прізвища - Слободянюк А. А.; вказаний акт підписано без жодних заперечень чи зауважень з боку представника позивача (споживача).
При цьому, як установили суди, відповідно до наказу ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" від 05.02.2020 № 29 головного інженера Слободянюка А. А. було призначено відповідальним за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання, газового обладнання та ведення обліку природного газу по елеватору ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД".
У подальшому 01.12.2020 за результатами розгляду акта про порушення від 17.11.2020 № 141 на засіданні постійно діючої комісії із розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу ухвалено рішення, оформлене протоколом від 01.12.2020, згідно з яким задоволено зазначений акт про порушення та ухвалено здійснити на його підставі розрахунок об`єму необлікованого природного газу відповідно до вимог розділу XI Кодексу. Зазначений протокол підписано членами комісії у кількості 6 осіб (технічним директором - Дорошенко І. О., комерційним директором - Антошко В. А., головним метрологом - Ореховим Д. В., начальником відділу економічної безпеки - Мельничук А. Б., метрологом - Гернегою С. П., провідним інженером відділу інжинірингу - Дороніною О. В.).
Як свідчить зміст зазначеного протоколу з боку ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на засіданні виступили Смаль І. П. (генеральний директор) і Майданюк С. П. (начальник юридичного відділу), які висловили свої зауваження щодо виявленого порушення, проте які саме зауваження у протоколі не зафіксовано.
Відповідно до акта-розрахунку від 01.12.2020 відповідачу нараховано необлікований (донарахований) об`єм природного газу за період із 07:00 год 01.11.2020 по 13:00 год 17.11.2020 на загальну суму 184 461,35 грн та виставлено рахунок від 01.12.2020 № 60042494 на зазначену суму.
Під час розгляду справи господарські суди також установили, що обставини позаштатного режиму роботи ВОГ підтверджуються звітом за контрактний місяць (Лінія 1) від 01.12.2020, протоколом втручання в роботу обчислювача від 01.12.2020, протоколом ситуацій від 01.12.2020.
Водночас попередні судові інстанції зазначили, що супровідним листом від 11.12.2020 АТ Вінницягаз" № 21002.4-Сл-6837-1220 направило ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" копії акта про порушення від 17.11.2020 № 141, протоколу від 01.12.2020, акта-розрахунку від 01.12.2020 і рахунку на оплату від 01.12.2020 № 60042494; запропонувало позивачеві у семиденний строк від дня отримання таких документів компенсувати вартість необлікованого природного газу.
ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД", у свою чергу, у листі від 17.12.2020 вих. № 872 повідомило АТ "Вінницягаз", що не погоджується з прийнятим рішенням засідання постійно діючої комісії із розгляду актів про порушення та проведення перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу та має на меті оскаржувати в судовому порядку відповідні документи.
Наявність договірних відносин між сторонами у справі щодо розподілу природного газу, за висновком судів, не заперечується.
Вважаючи незаконним здійснене відповідачем нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу позивач звернувся до суду із позовом у цій справі, в якому просив визнати недійсним протокол від 01.12.2020 та акт-розрахунку від цієї ж дати.
4.3. Ухвалюючи судове рішення у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цього позову.
4.4. Попередні судові інстанції під час вирішення спору у цій справі, виходили із того, що взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення: надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб`єктів ринку природного газу відповідної якості; комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу; доступу замовників до газорозподільної системи для приєднання до неї їх об`єктів будівництва або існуючих об`єктів (умови технічного доступу); доступу суб`єктів ринку природного газу до газорозподільної системи для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з газорозподільної системи (умови комерційного доступу); механізмів взаємодії оператора газорозподільної системи з операторами суміжних систем та з іншими суб`єктами ринку природного газу, визначені Кодексом.
У пункті 9 глави 2 розділу IX Кодексу ГРМ встановлено, що суб`єкт ринку природного газу, який не є власником комерційного ВОГ (вузла обліку газу), має право контролювати правильність експлуатації комерційного вузла обліку газу (ВОГ), здійснювати його плановий або позаплановий контрольний огляд та/або технічну перевірку.
За змістом пункту 2 глави 6 розділу X Кодексу протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових оператор ГРМ та споживач (суміжний суб`єкт ринку природного газу) проводять такі спільні дії: контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу); перевірку комерційного ВОГ та його складових відповідно до вимог цього Кодексу, зокрема контрольний огляд вузла обліку; монтаж/демонтаж ЗВТ на повірку (періодичну, позачергову, експертну), експертизу та/або ремонт. Контрольний огляд вузла обліку здійснюється оператором ГРМ за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців.
Положеннями пункту 4 глави 6 розділу Х Кодексу встановлено, що за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.
Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: 1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо; 2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу; 3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ; 4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення; 5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів; 6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.
Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.
Положеннями пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак порушень представник оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору. Розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що запроваджений у пункті 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення "не з вини споживача", оскільки хоча споживач у цих випадках не здійснює несанкціонованого втручання, водночас може виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити.
У пункті 1 глави 5 розділу XI Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 глави 5 розділу XI Кодексу акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Згідно з пунктом 8 глави 5 розділу XI Кодексу акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення.
До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів (пункт 9 глави 5 розділу XI Кодексу).
Згідно з абзацом 1 пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
Пунктом 10 глави 5 розділу XI Кодексу передбачено, що споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
Відповідно до абзацу 2 пункту 11 глави 5 розділу XI Кодексу при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Згідно з пунктом 12 глави 5 розділу XI Кодексу вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
За змістом статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Урахувавши наведені положення законодавства, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, попередні судові інстанції дійшли висновку, що до зафіксованого у акті від 17.11.2020 № 141 порушення підлягають застосуванню положення пункту 3 глави 2 розділу XI Кодексу (робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі), оскільки в наведеному випадку вказане порушення не пов`язано із фактом несанкціонованого втручання в ГРМ чи роботу ЗВТ, або відбору природного газу, та сталося не з вини споживача. Разом із тим попередні судові інстанції установили, що зазначений акт про порушення зі сторони ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" (позивача (споживача)) підписано його представником без зауважень та заперечень, тобто споживач не скористався своїм правом щодо можливості надання пояснень, заперечень, зауважень та доказів на спростування викладених у ньому обставин; доказів протилежного матеріали справи не містять. При цьому суди зазначили, що немає підстав вважати, що такий акт підписано неуповноваженою особою зі сторони позивача, оскільки, як уже зазначалося, відповідно до наказу від 05.02.2020 № 29 ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" головного інженера Слободянюка А. А. (який підстав акт про порушення без зауважень і заперечень) призначено відповідальним за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання, газового обладнання та ведення обліку природного газу по елеватору ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД". Суди також надали оцінку поясненням Слободянюка А. А., викладеним у заяві свідка від 28.12.2020, та навели у судових рішеннях відповідні мотиви відхилення таких пояснень.
Під час вирішення цього спору господарські суди попередніх інстанції установили, що вимоги пункту 9 глави 5 розділу XI Кодексу стосовно вимог до складу комісії (кількісного, суб`єктного складу) були дотримані; оспорюваний протокол було підписано членами комісії у кількості 6 осіб, тобто на засіданні комісії був наявний кворум; оскільки представники позивача (споживача) були присутні на засіданні комісії, обґрунтованих підстав відкладати розгляд акта про порушення у комісії не було. Суди також зазначили, що недоліки в оформленні акта про порушення, зокрема, щодо зазначення місця його складення та найменування споживача, мають формальний характер та за встановлених обставин у сукупності і наявних у справі доказів не спростовують зафіксованого факту правопорушення.
Попередні судові інстанції дослідили та встановили, що здійснений відповідачем розрахунок обсягів природного газу за номінальною потужністю відповідає вимогам Кодексу, а протилежного позивач не довів. При цьому, як зазначили суди, обґрунтованість нарахування підтверджується даними, зафіксованими у звіті за контрактний місяць (Лінія 1) від 01.12.2020, протоколі втручання в роботу обчислювача від 01.12.2020, протоколі ситуацій від 01.12.2020, які підтверджують позаштатний режим роботи ВОГ.
4.5. Як уже зазначалося, ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" оскаржило судові рішення у справі до суду касаційної інстанції, у поданій касаційній скарзі просило їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Згідно з ухвалою Верховного Суду від 06.10.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ТАС АГРО ЗАХІД" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 і рішення Господарського суду Вінницької області від 17.05.2021 у справі № 902/62/21 з підстав, передбачених у пунктах 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, предметом касаційного розгляду є законність та обґрунтованість оскаржуваних позивачем рішення і постанови в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції не приймає і не розглядає доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням обставин справи.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається. Тобто застосування правового висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду, залежить від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі за результатом оцінки поданих сторонами доказів. При цьому встановлені судом фактичні обставини у кожній справі можуть бути різними.
Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника на те, що господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не враховано висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 у справі № 921/447/18, позаяк у зазначеній справі, на відміну від справи, в якій подана касаційна скарга, газорозподільчою організацією не надавалася інформація про втручання в роботу обчислювача (коректора) об`єму газу, яка містить зареєстровані та зафіксовані у звіті повідомлення про роботу лічильника газу в позаштатному режимі; у наведеному випадку (у справі № 902/62/21) відповідні обставини підтверджено звітом за контрактний місяць (Лінія 1) від 01.12.2020, протоколом втручання в роботу обчислювача від 01.12.2020 та протоколом ситуацій від 01.12.2020), оцінка яким була надана судами попередніх інстанцій згідно з вимогами процесуального закону. Тобто зазначена справа і справа, судові рішення в якій переглядаються, є відмінними за істотними правовими ознаками (зокрема, різні фактичні обставини, які формують зміст правовідносин, та зібрані у справі докази), що свідчить про неподібність правовідносин у них; аналіз висновків, зроблених судами попередніх інстанцій у судових рішеннях у справі, в якій подано касаційну скаргу, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у зазначеній постанові.
Посилання скаржника на помилкове, на його думку, застосування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах, зазначених у оскаржених судових рішеннях, колегія суддів не бере до уваги, оскільки згідно зі статтею 287 Господарського процесуального кодексу України незгода із застосуванням судами попередніх інстанцій правових позицій в інших справах не є підставою для касаційного оскарження.
З огляду на викладене підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не знайшла підтвердження.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
4.6. Поза тим, як уже зазначалося, скаржник у касаційній скарзі, аргументуючи підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі, послався також на положення пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зміст зазначеної норми свідчить, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Проте, посилаючись на пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, скаржник не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права в контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та підстав для відмови у позові, як і не наводить мотивованого обґрунтування того, яким чином висновок щодо застосування норм права вплине на висновки судів, викладені в оскаржених судових рішеннях у цій справі. При цьому доводи касаційної скарги у наведеній частині (щодо нероз`яснення представнику споживача права на надання зауважень до акта про порушення, невідповідності місця складання акта, відсутності кворуму під час розгляду такого акта) спрямовані на переоцінку поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Окрім того, інші доводи касаційної скарги (зокрема щодо можливого додрукування графи для викладення зауважень у акті про порушення вже після підписання такого акта представником споживача, фальсифікування відповідачем доказів щодо витоку газу) ґрунтуються на припущеннях скаржника та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, встановлених судами, тому такі доводи теж не беруться до уваги.
Отже, зважаючи на встановлені судами обставини справи та підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, у Верховного Суду відсутні підстави для надання правового висновку щодо застосування вказаних скаржником норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.