ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа №640/5182/20
адміністративне провадження № К/9901/23085/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/5182/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-сервіс"
до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайович
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство "Сетам", Філія у місті Києві та Київській області Державного підприємства "Сетам", Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос",
про визнання протиправними дій, скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-сервіс"
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року (головуюча суддя: Епель О.В., судді: Кузьменко В.В., Степанюк А.Г.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-транспортна компанія "Столиця-сервіс" (далі також - "ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс") пред`явило позов до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Солонька Миколи Миколайовича, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило:
1) визнати дії відповідача неправомірними;
2) скасувати постанову про опис та арешт майна боржника, винесену відповідачем 25 лютого 2020 року;.
3) зобов`язати відповідача повернути позивачу наступне майно:
3.1) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 13 жовтня 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі/кузова НОМЕР_2 ;
3.2) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15, видане УДАІ МВС України в місті Києві 23 січня 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі/кузова НОМЕР_4, НОМЕР_5 ;
3.3) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_16, видане ВРЕР-8 УДАІ в місті Києві 20 травня 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі/кузова НОМЕР_7 ;
3.4) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 23 січня 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі/кузова НОМЕР_9, НОМЕР_10 ;
3.5) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453-014, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 16 лютого 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_12, номер шасі/кузова НОМЕР_13, НОМЕР_18.
Позивач покликається на протиправність дій і рішення приватного виконавця, вчинених (прийнятих) ним у межах виконавчого провадження №58041036 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/23377/19 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Транс Сервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" заборгованості у розмірі: 2000000 грн.
Так, позивач зазначає, що 25 лютого 2020 року приватний виконавець описав та арештував майно (вантажні бетонорозмішувачі), що належить боржнику у виконавчому провадженні №58041036 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова". Одночасно з цим позивач зауважує, що він не є учасником цього виконавчого провадження.
Також позивач покликається на те, що 24 вересня 2013 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" був укладений договір найму-продажу транспортних засобів №001, у відповідності до якого зазначені транспортні засоби були передані ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" у тимчасове користування з подальшим набуттям права власності на них.
Водночас позивач стверджує, що на момент пред`явлення позову він виконав усі зобов`язання за договором найму-продажу транспортних засобів від 24 вересня 2013 року №001, а відтак набув право власності на транспортні засоби, однак позбавлений можливості зареєструвати своє право власності на них у зв`язку з накладенням арешту та вилученням цього майна приватним виконавцем Солоньком М.М. на підставі постанови від 25 лютого 2020 року у межах виконавчого провадження №58041036.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києві від 18 травня 2020 року позов задоволено частково:
1) скасовано постанову приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у частині описаних та арештованих транспортних засобів;
2) зобов`язано приватного виконавця повернути ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс", у частині описаних та арештованих транспортних засобів, п`ять вантажних бетонорозмішувачів;
3) у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що цей спір належить вирішувати за правилами адміністративного судочинства.
Місцевий суд мотивував своє рішення тим, що транспортні засоби, на які було накладено арешт оскаржуваною постановою, перебувають у власності ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс", оскільки між ним й ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" було укладено договір найму-оренди цих транспортних засобів з наступним переходом їх у власність позивача і позивач повністю сплатив кошти вказаній компанії за вказаним договором.
Водночас суд першої інстанції зауважив, що матеріали справи не містять відомостей і доказів стосовно задоволення вимог заставодержателя ТОВ "Фінансова компанія "Геліос" у правовідносинах з ТОВ "Лізингова компанія "Контрактова" шляхом звернення стягнення на заставлене майно (ці ж транспортні засоби), а тому, за висновками суду, ТОВ "Фінансова компанії "Геліос" не має прав на таке майно.
З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування постанови приватного виконавця про опис та арешт майна боржника, оскільки таким рішенням накладено арешт на майно, яке не належить боржнику у виконавчому провадженні №58041036, що свідчить про невідповідність оскаржуваної постанови вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Також суд зазначив, що спірне майно має бути повернуто ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" внаслідок скасування спірної постанови приватного виконавця.
Не погодившись із цим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Геліос" (далі також - ТОВ "ФК "Геліос") оскаржило його в апеляційному порядку.
11 серпня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд виніс постанову, якою задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Геліос", скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи порушив правила предметної юрисдикції, регламентовані статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - "КАС України"), а також приписи статті 287 цього Кодексу й норми Закону України "Про виконавче провадження".
Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що між ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" і ТОВ "ФК "Геліос" існує спір про право на майно (транспортні засоби), щодо якого приватним виконавцем винесено спірну постанову від 25 лютого 2020 року. Також це майно є предметом договірних правовідносин, які фактично були розглянуті судом першої інстанції при вирішенні цього спору.
Тому апеляційний суд дійшов висновку, що у цій справі спір не має ознак публічно-правового, оскільки стосується порушеного майнового права позивача та майнових прав інших осіб.
Водночас суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржувані позивачем дії й рішення приватного виконавця вчинені і прийняті у межах виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого документа, що виданий Господарським судом міста Києва, а тому відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 287 КАС України вони підлягають оскарженню до того суду, який видав виконавчий документ.
З огляду на це суд апеляційної інстанції констатував, що спір не підсудний адміністративному суду, а повинен вирішуватися у порядку господарського судочинства Господарським судом міста Києва.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву
У вересні 2020 року ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник покликається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Так, скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував статті 19, 287 КАС України та частину першу статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновків щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 5 червня 2019 року у справі №917/2267/14, від 30 травня 2018 року у справі №815/2255/16, від 27 березня 2019 у справі №823/359/18.
Скаржник зазначає, що у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що розгляд подібних спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідач і треті особи - Державне підприємство "Сетам", Філія у місті Києві та Київській області Державного підприємства "Сетам", ТОВ "ФК "Геліос" - відзивів на касаційну скаргу не подали, копії ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 8 й 9 жовтня 2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Контрактова" (далі - "ТОВ "ЛК "Контрактова") теж не подало відзиву на касаційну скаргу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження двічі надсилалася товариству на адресу його місцезнаходження, однак поштові відправлення повернулися до суду з відміткою "адресат відсутній".
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
26 грудня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" та ТОВ "ЛК "Контрактова" уклали договір застави рухомого майна №116-3, предметом забезпечення якого є транспортні засоби.
24 вересня 2013 року ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" і ТОВ "ЛК "Контрактова" уклали договір найму-продажу транспортних засобів №001, у відповідності до якого ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" були передані транспортні засоби у тимчасове користування з подальшим набуття права власності на них.
Транспортні засоби, які ТОВ "ЛК "Контрактова" передала ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" за договором найму-продажу транспортних засобів №001 від 24 вересня 2013 року, включені до переліку майна, яке передано у заставу Публічному акціонерному товариству "Діамантбанк" за договором від 26 грудня 2011 року №116-3.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2018 року у справі №910/23377/17 на користь Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" стягнуто заборгованість у розмірі: 2000000 грн з ТОВ "Буд-Транс Сервіс" і ТОВ "ЛК "Контрактова" як солідарних боржників.
На підставі цього рішення господарського суду 10 січня 2019 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Солонько М.М. відкрив і здійснює виконавче провадження №58041036.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 грудня 2019 року у справі №910/23377/17 задоволено заяву ТОВ "ФК "Геліос" про заміну позивача його процесуальним правонаступником та замінено Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк" на ТОВ "ФК "Геліос".
25 лютого 2020 року у межах зазначеного виконавчого провадження приватний виконавець Солонько М.М. виніс постанову про опис та арешт наступного майна боржника:
1) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_14, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 13 жовтня 2007 року, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі/кузова НОМЕР_2 ;
2) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_15, видане УДАІ МВС України в місті Києві 23 січня 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_3, номер шасі/кузова НОМЕР_4, НОМЕР_5 ;
3) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 АБС7ДА, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_16, видане ВРЕР-8 УДАІ в місті Києві 20 травня 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_6, номер шасі/кузова НОМЕР_7 ;
4) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 53229 69361, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_17, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 23 січня 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_8, номер шасі/кузова НОМЕР_9, НОМЕР_10 ;
5) вантажний бетонорозмішувач КАМАЗ 581453-014, 2007 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_11, видане УДАІ ГУ МВС України в місті Києві 16 лютого 2008 року, реєстраційний номер НОМЕР_12, номер шасі/кузова НОМЕР_13, НОМЕР_18.
Вказане майно було передано на зберігання Державному підприємству "Сетам" в особі приймальника Філії у місті Києві та Київській області Державного підприємства "Сетам".
На переконання приватного виконавця це майно належить боржнику, тобто ТОВ "ЛК "Контрактова".
ТОВ "ТТК "Столиця-Сервіс" вважаючи, що вказане майно належить саме йому на праві власності, але це право порушено діями і рішенням приватного виконавця щодо опису й арешту майна, звернулося до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі також - "ГПК України") юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Пункт 6 частини першої статті 20 ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці
Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша стаття 327 цього Кодексу).
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Частиною першою статті 340 цього Кодексу встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Водночас завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За змістом статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 59 цього Закону особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.