ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 320/5556/19
адміністративне провадження № К/9901/24599/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/5556/19
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини А2215
про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року (головуючий суддя: Федотов І.В., судді: Чаку Є.В., Сорочко Є.О.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Військової частини А2215, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2215 щодо незазначення у наказі командира 15 бригади транспортної авіації (по особовому складу) від 3 липня 2019 року №11-РС і наказі командира військової частини А2215 (по стройовій частині) від 3 липня 2019 року №142 вислуги років ОСОБА_1 у Збройних Силах України у календарному і пільговому обчисленні;
- зобов`язати Військову частину А2215 видати накази, якими внести зміни до наказу командира 15 бригади транспортної авіації (по особовому складу) від 3 липня 2019 року №11-РС і пункту 7 наказу командира військової частини А2215 (по стройовій частині) від 3 липня 2019 року №142, вказавши вислугу років ОСОБА_1 у Збройних Силах України у календарному обчисленні: 20 (двадцять) років 1 (один) місяць 1 (один) день, у пільговому обчисленні: 30 (тридцять) років 11 (одинадцять) місяців 1 (один) день;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення і зобов`язати Військову частину А2215 подати до суду протягом 15 календарних днів з дати набрання законної сили рішенням суду звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він був звільнений з військової служби у відставку наказом командира 15-ї бригади транспортної авіації від 3 липня 2019 року №11-РС.
Позивач звернувся до суду з цим позовом оскільки вбачає в оскаржуваних наказах їхню неповноту, а саме: незазначення вислуги років ОСОБА_1 у Збройних Силах України у календарному і пільговому обчисленні.
Відповідач, не вказавши в оскаржуваних наказах вислугу років позивача у пільговому і календарному обчисленнях, порушив абзац двадцять третій пункту 12.7 глави 12 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333 (далі - "Інструкція №333"). Як наслідок, позивач не може користуватися пільгами, передбаченими Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини А2215 щодо незазначення у наказі командира 15 бригади транспортної авіації (по особовому складу) від 3 липня 2019 року №11-РС і наказі командира військової частини А2215 (по стройовій частині) від 3 липня 2019 року №142 вислуги років ОСОБА_1 у Збройних Силах України у календарному і пільговому обчисленні.
Зобов`язано Військову частину А2215 видати накази, якими внести зміни до наказу командира 15 бригади транспортної авіації (по особовому складу) від 3 липня 2019 року №11-РС і пункту 7 наказу командира військової частини А2215 (по стройовій частині) від 3 липня 2019 року №142, вказавши вислугу років ОСОБА_1 у Збройних Силах України у календарному обчисленні: 20 (двадцять) років 1 (один) місяць 1 (один) день, у пільговому обчисленні: 30 (тридцять) років 11 (одинадцять) місяців 1 (один) день.
Задовольняючи позов, оружний суд виходив з того, що відповідно до абзацу двадцять третього пункту 12.7 глави 12 розділу ІІ Інструкції №333 у наказах про звільнення з військової служби в запас (відставку) з правом на пенсійне забезпечення зазначається число, місяць, рік народження, вислуга років у Збройних Силах у календарному і пільговому обчисленні, військовий комісаріат, до якого направляється на військовий облік звільнений, особистий номер, право носіння військової форми одягу, під час скорочення штатів або проведення організаційних заходів - номер і дата організаційної директиви.
Суд першої інстанції встановив, що позивач на час проходження служби займав посади льотного складу, а тому в силу пункту "г" частини першої статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" мав право на пенсійне забезпечення.
Отже, окружний суд дійшов висновку, що оскільки позивач на час його звільнення зі Збройних Сил України мав право на пенсійне забезпечення, в оскаржуваних наказах відповідач повинен був зазначити вислугу років позивача у календарному і пільговому значеннях.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
Апеляційний суд, відмовляючи у позові, зазначив, що права на пенсійне забезпечення позивач не мав на день його звільнення зі служби, а тому в оспорюваних наказах у відповідача не було обов`язку зазначати вислугу років ОСОБА_1 у календарному і пільговому значеннях.
До такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням того, що ні в силу пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якого пенсія за вислугу років призначається особі, яка повинна мати вислугу 24 календарних роки і більше, ні в силу пункту "г" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", відповідно до якого таке право виникає у осіб, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, позивач не має права на пенсійне забезпечення.
Отже, оскільки позивач права на пенсійне забезпечення на день його звільнення не мав, у відповідача був відсутній обов`язок зазначати в оспорюваних наказах вислугу років ОСОБА_1 у календарному і пільговому значеннях.
Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на неї.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року і залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року.
Скаржник у касаційній скарзі покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній.
Верховним Судом ухвалою від 23 листопада 2020 року було відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Відповідно до витягів із наказів командира 15-ї бригади транспортної авіації (по особовому складу) від 3 липня 2019 року №11-РС та командира військової частини А2215 (по стройовій частині) старшого прапорщика ОСОБА_1, техніка обслуги обслуговування літаків і двигунів інженерно-авіаційної служби транспортної авіаційної ескадрильї (Блакитна стежа) звільнено у відставку за підпунктом "б" ( за станом здоров`я).
Згідно відомостей, зазначених у аркуші бесіди від 3 липня 2019 року і грошовому атестаті позивач має вислугу років у Збройних Силах України у календарному обчисленні: 20 років 1 місяць 1 день, у пільговому обчисленні: 30 років 11 місяців 1 день. Ця обставина не заперечується відповідачем.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з підпунктом "б" пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.
Відповідно до частини сьомої статті 26 цього Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністерства оборони України від 26 травня 2014 року №333 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 12.1 Інструкції №333 накази по особовому складу складаються державною мовою і підписуються посадовою особою, якій надано право призначати, переміщувати на посади, звільняти з посади, звільняти з військової служби, укладати і продовжувати строки контракту, виконувати інші дії, пов`язані з визначенням службового становища військовослужбовців. У разі відсутності зазначеної посадової особи право підпису надається особі, яка тимчасово її заміщує згідно з письмовим наказом.
Пунктом 12.7 Інструкції №333 передбачено, що примітки до пунктів наказів розташовуються під відповідними пунктами. У них залежно від змісту пункту наказу вказуються, зокрема, у наказах про звільнення з військової служби в запас (відставку) з правом на пенсійне забезпечення - число, місяць, рік народження, вислуга років у Збройних Силах у календарному і пільговому обчисленні, військовий комісаріат, до якого направляється на військовий облік звільнений, особистий номер, право носіння військової форми одягу, під час скорочення штатів або проведення організаційних заходів - номер і дата організаційної директиви. При звільненні з військової служби в запас (відставку) без права на пенсійне забезпечення замість вислуги років у примітках вказується, з якого часу вони перебувають на службі у Збройних Силах. Військовослужбовцям, засудженим за скоєний злочин, у наказах про звільнення з військової служби додатково вказується, коли, де, яким судом, за що, за якою статтею Кримінального кодексу України і до якої міри покарання засуджено.
Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 1 цього Закону передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Умови призначення пенсій за вислугу років визначені статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 цього Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Згідно з пунктом "г" частини першої статті 12 цього Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які займали посади льотного складу та плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону.
Переліку посад льотного складу, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден, авіації Збройних Сил України, військова служба на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, і Єдиних річних норм нальоту годин для нарахування вислуги років на пенсію на пільгових умовах льотному складу авіації, який має право виконувати польоти у складі екіпажів повітряних суден авіації Збройних Сил України затверджено Наказом Міністра оборони України від 12 січня 2004 року №9.