ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/3487/19
адміністративне провадження № К/9901/33963/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Шишова О.О.,
суддів -Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року (прийняту в складі: головуючого судді Кармазіна О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М.І., суддів Костюк Л.О., Степаненка А.Г.)
У С Т А Н О В И В:
1. ПАТ "Укрнафта" (далі - позивач, ПАТ "Укрнафта") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - відповідачі, ГУ ДФС у Полтавській області, ГУ ДПС у Полтавській області) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502; від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202.
2. Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що системний аналіз положень Податкового кодексу України, що діяли на час проведення камеральних перевірок ПАТ "Укрнафта", дають підстави стверджувати, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, з огляду на що під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для визначення порушень термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання.
2.1. Додає, що своєчасність сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальних перевірок, порядок проведення яких визначений статтею 77 та статтею 78 Податкового кодексу України.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502 та від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202, прийняті Миргородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
4. Ухвалюючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій зробили висновок, що відповідачами не доведено законності проведення камеральних перевірок, у той час, коли предметом таких перевірок є питання, що входять до предмету документальних перевірок.
5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
6. У поданій касаційній скарзі посилається на те, що за результатами проведених камеральних перевірок, податковим органом встановлено порушення ПАТ "Укрнафта" своєчасності сплати ПАТ "Укрнафта" грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами, визначених самостійно платником податків у податкових деклараціях, у зв`язку з чим, на підставі статті 120 Податкового кодексу України, податковим органом прийняті прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502; від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та №0002011202, яким до платника податків застосовано штраф у загальному розмірі 1 287 743,10 грн.
6.1. Також податковий орган посилається на абзац 2 п/п 75.1.1 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу України, який передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
6.2. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/3487/19 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
6.3. Так, відповідач зазначає, що згідно п.п. 258.2.1 п.258.2 статті 258 ПК України (який діяв на момент проведення перевірки) контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. Ураховуючи зазначене рішення Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах на які посилаються суди першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях не спростовують право контролюючого органу на проведення камеральної перевірки та встановлення порушення сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин крім того оскаржуваними рішеннями не спростовано несвоєчасної сплати грошових зобов`язань.
6.4. Отже, контролюючий орган уважає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та застосовані судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
7. Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
8. У відзиві на касаційну скаргу позивач указує, що оскаржуване рішення суду першої та апеляційної інстанції винесене законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
9. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
10. Так, судами попередніх інстанцій установлено, що 25.02.2016 року у приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкових декларацій ПАТ "Укрнафта" з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 19.11.2014 № 90675116221, № 9067515930, 19.12.2014 № 9073535712, № 9073535757, від 17.01.2015 № 9078073832, № 9078073842, від 12.05.2015 № 9092978671, № 909298682, від 19.05.2015 № 9081928864, № 9081928872, № 9081928826, № 9081928831, № 9081928850, № 9081928848, № 9081928856, № 9081928852, № 9081928866, № 9081928865, № 9081928864, № 9081928872, від 07.08.2015 № 9166475903, № 9166475919, від 30.10.2015 № 9222465830, № 9222462049 за період жовтень, листопад, грудень 2014 року, І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал 2015 року.
11. За результатами вказаної перевірки, податковим органом складено акт № 16-20-15-02-49/1/00135390/240 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України, (далі по тексту - акт перевірки № 1).
12. На підставі вказаного акту камеральної перевірки № 1 податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 5 254 802,80 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 1 050 960,56 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 № 0000311502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 504 634.00 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 50 463.40 грн.
13. 25.02.2016 року, в приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкових декларацій ПАТ "Укрнафта" з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 19.12.2014 № 9073535696, № 9078073833, від 12.05.2015 № 9092978617, № 9092978741, від 19.05.2014 № 9081928857, № 9081928863, № 9081928868, від 07.08.2015 № 9166475829 № 9166475853, № 9166475890 від 30.10.2015 № 9222461977, № 9222445857, № 9222463692 за період листопад, грудень 2014 року, І квартал, ІІ квартал, ІІІ квартал 2015 року.
14. За результатами вказаної перевірки складено акт № 16-20-15-02-49/2/00135390/241 від 25.02.2016 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 статті 257 Податкового кодексу України (далі по тексту - акт перевірки № 2).
15. На підставі вказаного акту камеральної перевірки № 2 податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000321502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 16 668,35 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 3333,67 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 14.06..2016 № 0000331502, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 8750,20 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 875,02 грн.
16. 21.06.2016 року, в приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 та статті 86 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 07.08.2015 № 9166475890, № 9166475829, № 9166475853, від 30.10.2015 № 9222463692, № 9222445857, № 9222461977 за період ІІ квартал, ІІІ квартал 2015 року.
17. За результатами вказаної перевірки складено акт № 16-20-12-02-49/50/00135390/782 від 08.07.2016 про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 статті 257 Податкового кодексу України (далі по тексту - акт перевірки № 3).
18. На підставі вказаного акту камеральної перевірки № 3 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.07.2016 № 0001991202, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 7040,05 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 1408,01 грн.
19. 21.06.2016 року, в приміщенні Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на підставі п/п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20, та п.п 75.1.1 п. 75.1 ст.75, ст.76 та статті 86 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 12.05.2015 № 9092978671 та № 9092978682 за період 1 квартал 2015 року.
20. За результатами проведеної перевірки, податковим органом складено акт № 16-20-12-02-49/49/00135390/781 від 21.06.2016 року про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, яким встановлено порушення термінів сплати самостійно визначених сум грошового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин протягом строків, визначених п. 257.5 статті 257 Податкового кодексу України (далі по тексту - акт перевірки № 4).
21. На підставі вказаного акту перевірки № 4 податковим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2015 № 0002001202, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 888 618,35 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 20%, що складає 177 123,67 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 08.07.2015 № 0002011202, яким за порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання у розмірі 29 787,70 грн. до позивача застосовано штраф у розмірі 10%, що складає 2 978,77 грн.
22. Позивач, уважаючи податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0000301502, № 0000311502, № 0000321502, № 0000331502; від 08.07.2016 № 00001991202, № 0002001202 та № 0002011202 (далі по тексту - оскаржувані ППР) протиправними та такими, що прийняті на підставі доказів, які добуті з порушенням норми податкового законодавства, звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
23. З огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд указує на таке.
24. Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (тут та надалі - в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, серед іншого, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
25. Податкове повідомлення-рішення є способом реалізації контролюючим органом владних управлінських функцій.
26. За змістом статей 54, 58 Податкового кодексу України підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення є акти перевірок контролюючого органу, в яких зафіксовані порушення податкового законодавства.
27. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
28. Камеральну перевірку, яка стала підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, відповідачем проведено 25 лютого 2016 року (дві перевірки) та 21 червня 2016 року (дві перевірки).
29. Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).
30. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України).
31. Водночас за змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.
32. 21 грудня 2016 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) змінено редакцію підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України та розширено предмет камеральної перевірки шляхом включення до нього питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.
33. Протягом 2016 року, до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України на підставі Закону № 1797-VIII, які набули чинності з 01 січня 2017 року, питання своєчасності та повноти сплати податків перевірялися контролюючим органом лише в межах проведення документальної перевірки.
34. Верховний Суд зазначає, що під час проведення камеральної перевірки (до 01 січня 2017 року) не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) і ніякі інші. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
35. Разом з тим, контролюючий орган проводив перевірку своєчасності сплати позивачем самостійно визначених у податкових деклараціях сум податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, що відповідно до п/п. 75.1.2, п. 77.3. ПК України (в редакції на час проведення перевірки), а також враховуючи положення п. 78.9. ПК України, має бути предметом документальної перевірки.
36. Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19 березня 2019 року у справі № 803/1908/16, від 23 серпня 2019 року у справі № 826/4242/15.
37. Обґрунтовуючи довід про наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, ГУ ДПС посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду ( на які посилалися суди попередніх інстанцій) від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17, від 26.06.2018 у справі № 826/18513/16 та від 11.04.2019 у справі № 826/2139/18.
38. Водночас, Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, та чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
39. Надаючи правову оцінку доводам відповідача, наведеним у касаційній скарзі, суд звертає увагу на те, що головною метою передачі справ на розгляд судової палати є забезпечення механізму формування єдиної правозастосовчої судової практики у подібних правовідносинах в межах однієї категорії спорів (зокрема податкових). Разом з тим, незгода з позицією Верховного Суду не може бути підставою для відступлення від усталеної судової практики. Зміст касаційної скарги не дає підстав для висновку, що скаржник навів належне обґрунтування необхідності відступлення від висновків Верховного Суду
40. Відповідач не навів жодних обґрунтувань того, в чому полягає помилковість висновків Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення у цій справі, а також не зазначив, яким нормам права суперечить цей висновок.
41. За таких обставин, у Суду відсутні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.05.2018 у справі № 826/1975/17, від 26.06.2018 у справі № 826/18513/16 та від 11.04.2019 у справі № 826/2139/18.
42. Відтак, Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався суд апеляційної інстанції, ґрунтуються на переоцінці обставин справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.
43. Решта доводів заявника касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовує, натомість зводиться виключно до переоцінки встановлених судами обставин справи, що виходить за межі повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України.
44. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
45. Доводи ж касаційної скарги за наведеного не дають підстав для висновку, що суди допустили неправильне застосування норм матеріального права чи порушення процесуальних норм при ухваленні рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
46. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 359 КАС України, Суд