ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/4142/17
адміністративне провадження № К/9901/26084/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Кобаля М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О. у справі №826/4142/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каллієр Інтернешнл" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Каллієр Інтернешнл" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Державної податкової служби у м.Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала суду мотивована пропуском відповідачем встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відсутністю належного обгрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/4142/17 є оскарження рішення суду апеляційної інстанції зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2021 призначено розгляд указаної справи в порядку письмового провадження з 17.11.2021.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Як установлено апеляційним судом, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року було прийнято в порядку письмового провадження та отримано представником відповідача особисто 08 липня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишено без руху, у зв`язку з недотриманням п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, та, в подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Звертаючись вдруге до суду з апеляційною скаргою 16 грудня 2019 року апелянтом не додано квитанції про сплату судового збору, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків, установлених в ухвалі від 16 грудня 2019 року.
28 лютого 2020 року відповідач втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку та клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, указано про необхідність подати обгрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку з зазначенням інших причин поважності строку, апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк для усунення вказаних недоліків - 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження, оскільки Головне управління ДПС у м. Києві не повідомило про існування інших обставини, які стали причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку.
Судом визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, обгрунтовані відсутністю можливості сплати судового збору податкового органу. Крім того, судом указано, що доводи про вчасно подану первинну апеляційну скаргу не є поважною причиною для поновлення пропущеного строку. У свою чергу, апелянтом не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством термін апеляційну скаргу.
Судом ураховано, що ГУ ДПС в місті Києві додано до клопотання про поновлення строку платіжне доручення про сплату судового збору № 2013 від 03.06.2020 в розмірі 71 669,92 грн, тобто, скаржником виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому указано, що повторне звернення скаржника з апеляційною скаргою не можна вважати вчасним та без зволікань, адже судовий збір відповідачем сплачено ще 03.06.2020, а до суду апеляційної інстанції його подано тільки 03.07.2020, тобто, з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла обгрунтованого висновку, що скаржником не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2020 та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Крім цього, як обгрунтовано зазначено судом апеляційної інстанції, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції указують на недоліки в організації представництва інтересів відповідача в судах та не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Судом апеляційної інстанції установлено, що звертаючись втретє з апеляційною скаргою з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення суду першої інстанції, апелянтом так і не було надано жодних доказів, які реально підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
Водночас, статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Крім цього, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права.
Таким чином, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,