ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 817/1439/16
касаційне провадження № К/9901/32775/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ ДФС у Рівненській області (далі - Інспекція, ДПІ у м. Рівному) на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11.11.2016 (суддя - Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017 (головуючий суддя - Кузьменко Л.В., судді - Зарудяна Л.О., Іваненко Т.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до Державної податкової інспекції у місті Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 №2385-13.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що податкове повідомлення-рішення про нарахування йому транспортного податку в розмірі 25 000, 00 грн надіслане лише 16.08.2016, тобто з порушенням строку визначеного пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), що згідно з вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) оподаткуванню транспортним податком підлягають автомобілі, середньоринкова вартість яких перевищує 750 мінімальних заробітних плат, встановленої Законом на 1 січня податкового (звітного) року (що становить 1 033 500, 00 грн), та зазначає, що така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Це рішення набирає чинності з 1 січня 2016 року. Отже, до вступу в силу рішення Рівненської міської ради №5253 від 18.06.2015, рішенням Рівненської міської ради від 28.01.2016 №109 було внесено зміни, які вступили в силу з 1 січня 2016 року. З урахуванням норм Податкового кодексу України такий податок не може застосовуватись до кінця 2016 року, оскільки транспортний податок був встановлений вже в плановому періоді (2016 рік), а відтак буде обов`язковий з початку 2017 року (бюджетний період). З урахуванням ст. 3 Бюджетного кодексу України, 2016 - це плановий період, а 2017 - вже бюджетний період. Таким чином, нові податки не можуть бути визнані обов`язковими до сплати принаймі в 2016 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15.07.2015 рішення про встановлення таких податків і зборів. Крім того, як встановлено з рішення Рівненської міської ради №109 від 28.01.2016 були внесені зміни щодо об`єкта оподаткування та порядку справляння податків, які в силу норм Податкового кодексу України будуть обов`язковими лише в 2017 році. Також, не відомо як відповідач отримав інформацію про вартість об`єкта оподаткування, враховуючи, що така інформація в цьому році не могла бути надана до 1 лютого 2016 року, оскільки Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 та 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, була затверджена Кабінетом Міністрів України лише 18.02.2016, з огляду на що Інспекція неправомірно визначила ОСОБА_1 у 2016 році транспортний податок згідно з податкового повідомлення-рішення.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 11.11.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №2385-13.
Висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог мотивований тим, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 30.06.2016 року №2385-13 про визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання зі сплати транспортного податку в сумі 25 000, 00 грн за 2016 рік.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 03.04.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги, податковий орган зазначив, що позивач був платником транспортного податку у 2016 році, оскільки автомобіль, який перебуває у його власності, є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, а підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є отримання інформації від Мінекономрозвитку та від органів внутрішніх справ, а також даних щодо оцінки середньоринкової вартості транспортного засобу саме Інспекцією, а не платником податків.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.11.2021 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.11.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
01.01.2015 чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України).
Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Зазначена норма розрізняє період опублікування рішення ради, плановий період та наступний період, кожен з яких має самостійне правове значення та не може співпадати в часі.
Згідно з пунктом 2.1 статті 2 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Жодних змін до вищезазначених положень Податкового кодексу України внесено не було, дія зазначених положень на 2015 рік законодавцем не зупинялась, місцеві ради не звільнялись від обов`язку при встановленні нового виду місцевого податку дотримуватись вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.
Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що місцеві ради мають обов`язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), чи запроваджувати податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути оприлюдненим до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Транспортний податок був встановлений Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, отже, лише у 2015 році місцеві ради отримали повноваження і одночасно набули обов`язку встановлення транспортного податку.
З огляду на неможливість збігу між періодом опублікування рішення та плановим періодом (у якому планується встановити місцевий податок) відповідно до норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, прийняте Рівненською міською радою 28.01.2016 рішення №109 "Про внесення змін до рішення Рівненської міської ради від 18.06.2015 № 5253 "Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку", яким викладено у новій редакції Положення про транспортний податок (пункт 1) та встановлено, що це рішення набирає чинності з 01.01.2016, яким встановлено на території міста Рівне новий податок на майно - транспортний податок та затверджено положення про порядок його обчислення та сплати, не могли бути застосовані в 2015 році, оскільки плановим періодом для застосування цих рішень є 2016 рік.
Наявність у Податковому кодексі України норм, які регулюють правила справляння транспортного податку, не є підставою для його справляння за відсутності відповідного рішення місцевої ради, оскільки Верховна Рада України відповідно до підпункту 12.1.2 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу України лише встановлює перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Відповідно до підпункту 12.3.5 пункту