ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/22971/15
касаційне провадження № К/9901/26008/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016 (суддя Кузьменко В.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 (головуючий суддя: Карпушова О.В., судді: Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (далі у тексті - Товариство, ТОВ "Пежо Сітроен Україна") до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральнного офісу з обслуговування великих платників податків, правонаступник - Офіс великих платників податків ДФС (далі у тексті - Офіс, відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пежо Сітроен Україна" (далі у тексті - ТОВ "Пежо Сітроен Україна") звернулося до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральнного офісу з обслуговування великих платників податків, правонаступник - Офіс великих платників податків ДФС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 №0001104203 та №0001114203.
Позов обґрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки імпортований ними товар автомобілі "PEGEOUT 408" відповідає вимогам Правил визначення країни походження товарів, а висновок відповідача про неправомірне застосування пільги зі сплати ввізного мита, на підставі не виконання операції "установлення котушки запалювання" при виробництві автомобілів з дизельними двигунами марки "PEGEOUT 408", яка є обов`язковою для надання товару походження на умовах вільної торгівлі, є безпідставним.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016, позов задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 №0001104203 та №0001114203.
19.12.2016 податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Доводів того у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права заявник касаційної скарги не наводить.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу після усунення недоліків, наведених в ухвалі цього суду від 19.12.2016 та витребувано справу №816/4805/15 із суду першої інстанції.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Верховний Суд ухвалою від 15.11.2021 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи та призначив попередній розгляд справи на 16.11.2021.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 36872294, перебуває на податковому обліку податкового та митного органу, є платником податку на додану вартість.
Відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ТОВ "Пежо Сітроен Україна" вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо законності отримання пільг і звільнення від оподаткування митними платежами за окремими МД за період з 26.06.2013 по 21.11.2013.
За результатами перевірки складено Акт від 15.06.2015 №н3/15/28-10-42-30/0036872294, згідно з висновками якого встановлено, що при декларуванні товару "автомобілі PEGEOUT 408" за митними деклараціями №125110003/2013/123164 від 26.06.2013, №125110003/2013/123468 від 08.07.2013, №125110003/2013/124569 від 19.08.2013, №125110003/2013/124576 від 09.08.2013, №125110003/2013/124577 від 19.08.2013, №125110003/2013/124578 від 19.08.2013, №125110003/2013/124579 від 19.08.2013, №125110003/2013/124580 від 19.08.2013, №125110003/2013/124696 від 23.08.2013, №125110003/2013/124699 від 23.08.2013, №125110003/2013/124923 від 30.08.2013, №125110003/2013/124928 від 30.08.2013, №125110003/2013/124933 від 30.08.2013, №125110003/2013/124936 від 30.08.2013, №125110003/2013/125987 від 30.08.2013, №125110003/2013/126060 від 31.10.2013, №125110003/2013/126332 від 21.11.2013, ТОВ "Пежо Сітроен Україна" порушено пункт 7 статті 36 Митного кодексу України та пункти 2.4, 5.1 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, в результаті чого до товару автомобілі "PEGEOUT 408", що ввезений за зазначеними вище митними деклараціями не може бути застосовано звільнення від оподаткування при сплаті ввізного мита та на підставі цього необґрунтовано надано (отримано) пільги і звільнено від оподаткування (сплати) ввізним митом на суму 1 326 564, 92 грн.
А також, відповідачем встановлено порушення ТОВ "Пежо Сітроен Україна" пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 265 312,92 грн.
На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015: №0001104203, згідно з підпунктами 54.3.2 та 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ, абзацом 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (далі у тексті - ПК України, у редакцій, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), за порушення пункту 7 статті 36 Митного кодексу України, пункту 2.4 та 5.1 Правил визначення країни походження товарів за Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ТОВ "Пежо Сітроен Україна" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання на суму 1 658 250,19 грн, у тому числі за основним платежем на 1 326 564, 15 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 331 641, 04 грн; №0001114203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та пунктом 123.1 статті 123 ПК України, за порушення абзацу першого пункту 190.1 статті 190 ПК України ТОВ "Пежо Сітроен Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на 331 641, 15 грн, у тому числі за основним платежем на 265 312, 92 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 66 328, 23 грн.
Не погодившись з рішеннями відповідача позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
В основу збільшення грошових зобов`язань податковими повідомленнями рішеннями щодо донарахування податкових зобов`язань покладені порушення норм пункту 2.4 та 5.1 Порядок та умови застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю визначено положеннями Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20.11.2009 (ратифікована 06.07.2011) (далі у тексті - Правила), пункту 7 статті 36 Митного кодексу України, абзацу першого пункту 190.1 статті 190 ПК України, штрафні фінансові санкції застосовані на підставі пункту 123.1 статті 123 та підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій встановили, що в основу збільшення грошових зобов`язань покладено невизнання Київською митницею Міндоходів дійсними сертифікатів походження товару форми СТ-1.
Суди попередніх інстанцій здійснили системний аналіз положень частини першої статті 1, статті 2 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю (дата підписання 24 червня 1993 року, дата набуття чинності для України 21 лютого 1994 року), частини першої, другої статті 36, статті 43 Митного кодексу України приписів Порядку та умов застосування преференційного режиму в рамках міжнародних угод про вільну торгівлю, пунктів 2.1, 5.1, 6.1 Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав (дата підписання 20.11.2009, дата ратифікації 06.07.2011, дата набрання чинності для України 14.09.2001).
Частиною першою статті 300 Митного кодексу України передбачено, що умови надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування митними платежами визначаються цим Кодексом, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.
Такі умови визначені Договором про зону вільної торгівлі держав учасниць Співдружності Незалежних Держав від 18.10.2011, ратифікованим Законом України від 30.07.2012 №5193-ІV.
Статтею 2 зазначеного Договору передбачено, що сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід`ємною частиною цього Договору.
Для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів (далі по тексту-Правила), що є невід`ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 (стаття 4 Договору), ратифікованою Україною із застереженням Законом від 06.07.2011 №3592 - VI.
Відповідно до положень частин першої та другої статті Перейти до повного тексту