ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа №280/6154/19
адміністративне провадження №К/9901/18669/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №280/6154/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошової компенсації,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року (головуючий суддя: Коршун А.О., судді: Чередниченко В.Є., Панченко О.М.).
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - "ГУ ДФС у Запорізькій області"), в якому просив суд:
- зобов`язати ГУ ДФС у Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (за особливості проходження служби - постанова Кабінету міністрів України №704, за роботу в умовах режимних обмежень - постанова Кабінету міністрів України №414, місячну премію та індексацію заробітної плати) і одноразового додаткового виду грошового забезпечення (матеріальної допомоги на оздоровлення) за період з березня 2018 року до вересня 2019 року, та виплатити заборгованість;
- стягнути з ГУ ДФС у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі утриманих з нього сум податку на доходи фізичних осіб у розмірі: 54 605 грн 61 коп і військового збору в розмірі: 4 550 грн 48 коп.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він працював старшим слідчим з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області та був звільнений зі служби відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років.
При звільненні йому нараховано і виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі: 79125 грн 45 коп. Проте, позивач не погоджується із розміром нарахованої та виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки вважає, що при її обчисленні відповідачем протиправно не враховано до складу місячного грошового забезпечення всі його складові, зокрема, за особливості проходження служби, за роботу в умовах режимних обмежень, місячну премію, індексацію заробітної плати і матеріальну допомогу на оздоровлення.
Виходячи із середньомісячного розміру грошового забезпечення на день в сумі: 17688 грн 45 коп, позивач вважає, що повинен був отримати одноразову грошову допомогу в розмірі: 106130 грн 70 коп.
До того ж, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини заробітку в розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017-2018 роки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позов задоволено частково.
Зобов`язано ГУ ДФС у Запорізькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (за особливості проходження служби, за роботу в умовах режимних обмежень, місячної премії та індексації заробітної плати) і виплатити заборгованість.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами не оспорюється право позивача на отримання при звільненні одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Окружний суд встановив, що при визначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, мають бути враховані за період з березня 2018 року до вересня 2019 року: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за особливості проходження служби; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень; місячна премія; індексація заробітної плати, доплата за нічні.
Щодо позовної вимоги про компенсацію втрати частини заробітку у розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017-2018 роки, суд першої інстанції зазначив, що у період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року Податковим кодексом України не було передбачено спрямування податку на доходи фізичних осіб та військового збору на компенсацію втрат доходів працівників податкової міліції, у зв`язку з чим позивач не набув відповідного права.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, визначається в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, яке (грошове утримання) встановлюється на дату настання події без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Оскільки, надбавка за особливості проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, премія, індексація заробітної плати, а також матеріальна допомога на оздоровлення не є виплатами, які входять до місячного утримання позивача, відповідач правомірно не включив їх при обчисленні одноразової допомоги при звільненні позивача зі служби.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про компенсацію втрати частини заробітку в розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2017-2018 роки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У липні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року і залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року.
Скаржник у касаційній скарзі покликається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Верховним Судом ухвалою від 21 вересня 2020 року було відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у її задоволенні, а постанову апеляційного суду залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судом апеляційної інстанції із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
30 вересня 2019 року ОСОБА_1 підполковника податкової міліції, старшого слідчого з особливо важливих справ третього відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Запорізькій області, звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України за підпунктом "ж" пунктом 64 (за власним бажанням).
На день звільнення позивача його вислуга складає: у календарному обчисленні - 24 роки 00 місяців 00 днів; у пільговому обчисленні - не має.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачу при звільнені виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний з 24 повних календарних років служби, і під час розгляду цієї справи судом право позивача на отримання при звільненні одноразової грошової допомоги у розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби сторонами не оспорювалось.
Судами також встановлено, що під час звільнення позивачу було виплачено грошову компенсацію за невикористану чергову відпусту за 2003- 2019 роки.
Відповідно до Грошового атестату №15 від 3 жовтня 2019 року позивач мав такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910 грн 00 коп на місяць; оклад за спеціальним званням - 1410 грн 00 коп на місяць; надбавка за вислугу років у розмірі 45 відсотків - 3744 грн 00 коп на місяць; надбавка за таємність у розмірі 10 відсотків - 691 грн 00 коп на місяць; індексація грошового забезпечення (базовий місяць - березень 2018 року) - 206 грн 72 коп; по 30 вересня 2019 року позивачу нараховано такі види грошового забезпечення: посадовий оклад - 6910 грн 00 коп; оклад за спеціальним званням - 1410 грн 00 коп; надбавка за вислугу років у розмірі 45 відсотків - 3744 грн 00 коп; надбавка за таємність у розмірі 10 відсотків - 1382 грн 00 коп; індексація грошового забезпечення - 206 грн 72 коп; компенсація прибуткового податку грошового забезпечення - 2457 грн 49 коп.
Відповідно до довідки про нарахований дохід та утриманий податок №360 від 25 жовтня 2019 року, за період з січня 2017 року до березня 2017 року позивачу нарахований дохід - 9290 грн 19 коп; оподаткований дохід - 9290 грн 19 коп; утриманий податок - 1672 грн 23 коп; компенсовано прибуткового податку - 00 грн 00 коп; військовий збір - 139 грн 35 коп; за період з квітня 2017 року до жовтня 2018 року позивачу нарахований дохід - 211647 грн 25 коп; оподаткований дохід - 211647 грн 25 коп; утриманий податок - 38096 грн 50 коп; компенсовано прибуткового податку - 00 грн 00 коп; військовий збір - 3174 грн 72 коп.
13 листопада 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про донарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та відшкодування утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, у якій зазначив, що відповідачем безпідставно не включено до складу місячного грошового забезпечення всі його складові, а саме: нарахування за особливості проходження служби; нарахування за роботу в умовах режимних обмежень; місячну премію; індексацію заробітної плати; матеріальну допомогу на оздоровлення, що призвело до виплати йому суми одноразової грошової допомоги у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом. До того ж, позивач зазначив, що він має право на компенсацію втрати частини заробітку за 2017-2018 роки у розмірі утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі: 54605 грн 61 коп і військового збору в сумі: 4550 грн 48 коп, тому просив виплатити йому таку компенсацію.
Відповідач листом №15003/14/08-01-05-02-01 від 27 листопада 2019 року повідомив позивача про те, що розрахунок одноразової грошової допомоги при звільнені складений на підставі вимог діючого законодавства, підстав для здійснення донарахувань до одноразової грошової допомоги немає. Щодо проведення позивачу виплат грошової компенсації податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2018 року відповідач зазначив, що відсутні правові підстави для задоволення таких вимог.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") визначено, що в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 348 Податкового кодексу Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Стаття 353 Податкового кодексу України передбачає, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 353.4.2 статті 353 Податкового кодексу України звання "підполковник податкової служби" належить до старшого начальницького складу.
Згідно з пунктом 356.1 статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Відповідно до статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги" від 30 жовтня 1998 року №1716 на осіб начальницького складу податкової міліції та курсантів Академії державної податкової служби поширюється чинність постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" (далі - "Постанова №393").
Відповідно до пункту 10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, та мають вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Механізм нарахування і виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, а також форму та порядок видачі грошових атестатів визначено Порядком виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу податкової міліції, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17 липня 2018 року №616 (далі - "Порядок №616").
Відповідно до пункту 2 Порядку №616 місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, встановлене на дату настання події, без урахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення. При цьому до місячного грошового забезпечення премія включається у розмірі, нарахованому у місяці, що передує події.
Пунктом 3 Порядку №616 визначено, що грошове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції (крім курсантів навчального закладу ДФС) складається з: 1) посадового окладу; 2) окладу за спеціальним званням; 3) щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за спортивне звання, за почесне звання, за виконання функцій державного експерта з питань таємниць, за службу в умовах режимних обмежень; доплати за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук; доплати за вчене звання; премій; 4) одноразових додаткових видів грошового забезпечення: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; допомоги для оздоровлення.