ПОСТАНОВА
Іменем України
9 листопада 2021року
м. Київ
справа № 753/17792/17
провадження № 1928км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Кишакевича Л. Ю.,
суддів Остапука В.І., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Ткаченко М.С.,
прокурора Чабанюк Т.В.,
захисника Яремчука Р.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 09 лютого 2021 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Перевальська Луганської області, громадянина України, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2002 р.н. та малолітню дитину 2014 р.н., мешканця АДРЕСА_1 ), судимого: 25 квітня 2003 року Перевальським районним судом Луганської області за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 317, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 121, ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років;
- виправдано у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду міста Києва від 12 липня 2019 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та виправдано за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.
Як встановив суд, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він 04 липня 2017 року, близько 01 години 20 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на вул. Ялинковій, 20 у м. Києві, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2, що виник на побутовому ґрунті, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на протиправне спричинення смерті іншій людині, з використанням невстановленого предмета, що має колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа, який мав при собі, цілеспрямовано завдав потерпілому ОСОБА_2 один удар в ділянку грудної клітини зліва, спричинивши останньому тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя у вигляді одного проникаючого колото - різаного поранення грудей по лівій боковій поверхні.
Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення смерті ОСОБА_2, завдав останньому ще два цілеспрямовані удари невстановленим предметом, що має колюче-ріжучі властивості типу клинка ножа, у ділянку передньої поверхні грудей праворуч, один цілеспрямований удар у грудну клітину по лівій боковій поверхні, та один удар у шию зліва.
У подальшому, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення смерті ОСОБА_2, завдав численних хаотичних ударів руками та ногами у голову та по тулубу потерпілому (не менш ніж 6 травматичних дій (ударів) в ділянку обличчя та волосистої частини голови). Смерть ОСОБА_2 настала від внутрішньочерепної травми з переломами кісток склепіння черепа та крововиливами під оболонки та шлуночки головного мозку.
З метою приховати свої злочинні дії, ОСОБА_1 перетягнув потерпілого ОСОБА_2 під паркан приватного будинку на АДРЕСА_2 та залишив місце злочину.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 лютого 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року - без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1, призначивши новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції. Зокрема, у своїй касаційній скарзі прокурор зазначає про відсутність журналу судового засідання за 12 липня 2019 року та технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження за цей день в суді першої інстанції, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 412 КПК у будь-якому разі тягне за собою скасування судових рішень.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- прокурор, не підтримав касаційну скаргу прокурора та просив залишити її без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни;
- захисник Яремчук Р.Л. також заперечив щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просив залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК суд ухвалює виправдувальний вирок у разі, якщо не доведено, що: було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим; у діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
У касаційній скарзі прокурора не оскаржується висновок суду про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, та мотиви його виправдання, з огляду на що, касаційний суд не перевіряє рішення судів в цій частині.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про істотні порушення кримінального процесуального закону, а саме те, що у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання та технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове засідання за 12 липня 2019 рокув суді першої інстанції, що відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК, тягне за собою скасування судового рішення, то ці доводи є необґрунтованими.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями кримінального процесуального закону України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а як вбачається з п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
При перевірці матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції встановлено, що у цих матеріалах міститься журнал судового засідання Дарницького районного суду м. Києва від 12 липня 2019 року (а.п. 60 т. 4) та технічний носій інформації, на якому зафіксовано перебіг судового засідання, який можливо прослухати та відтворити події, що відбувались в судовому засіданні 12 липня 2019 року (а.п. 65 т. 4), що свідчить про повне фіксування вказаного судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Отже, враховуючи наведене, доводи прокурора про відсутність журналу та диску, на якому зафіксованого перебіг судового засідання є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Крім того, у касаційній скарзі прокурор ставить питання виключно про відсутність журналу судового засідання та технічного носія інформації в суді першої інстанції, при цьому не наводить інших порушень кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення, у розумінні ст. 412 КПК.
Переглянувши виправдувальний вирок суду в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про недоведеність вчинення ОСОБА_1, злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК, і залишив цей вирок без зміни. При цьому суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги прокурора, в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення та підстави, на яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою. Ухвала апеляційного суду є вмотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 437 КПК виправдувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції щодо такого вироку суду першої інстанції може бути скасовано не інакше як на підставі касаційної скарги прокурора, потерпілого чи його представника, а також на підставі касаційної скарги виправданого з мотивів його виправдання. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 416 КПК при новому розгляді допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано, зокрема, за скаргою прокурора у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону спрямовані на забезпечення правової визначеності для обвинуваченого шляхом встановлення законодавчої заборони погіршення його становища під час нового розгляду в суді першої інстанції після скасування апеляційним судом попереднього судового рішення суду першої інстанції, крім випадків, прямо передбачених законом.
Отже, зважаючи на те, що у своїй касаційній скарзі прокурор не ставить питання про необхідність застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання або в інший спосіб погіршення становища засудженого ОСОБА_1, наведене унеможливлювало б після скасування касаційним судом
виправдувального вироку, залишеного без зміни апеляційним судом, - винесення судом першої інстанції обвинувального вироку.
Таким чином, зважаючи на те, що істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, колегією суддів не встановлено, касаційна скарга захисника прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів