ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 826/9607/16
адміністративне провадження № К/9901/33550/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення -рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві (правонаступником якого є Головне управління ДПС у м.Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року (прийняте у складі головуючого судді- Скочок Т.О.) та Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Земляної Г.В., Файдюка В.В.)
У С Т А Н О В И В:
РУХ СПРАВИ
І. Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі -відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просило:
1.1. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.06.2016 №0008151406 у частині нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 465 542,72 грн.;
1.2. - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.06.2016 №0008141406 яким нараховано суму штрафних санкцій в розмірі 340 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що не допускав порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в оскаржуваній частині, які стосуються виконання умов контракту від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 (В`єтнам), на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки товар, отриманий від нерезидента був розміщений під митний контроль на території України у строки, встановлені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94-ВР), що підтверджується відповідною міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR).
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 11 квітня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 02.06.2016 №0008151406 у частині нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 465 542,72 грн. і №0008141406.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0008151406 в частині нарахування пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 465 542,72 грн. та прийняв у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" - відмовлено.
4.1. Суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем допущено порушення в сфері зовнішньо-економічної діяльності, оскільки ним не було отримано відповідного висновку центрального органу виконавчої влади про продовження граничних строків по завершенню імпортної операції. Щодо міжнародної товарно-транспортної накладної, то в ній не зазначено реквізити контракту, відтак неможливо ідентифікувати який товар поставлено.
5. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакі Натс" - задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 у справі № 826/9607/16 - скасовано в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0008151406 залишено без змін.
7. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.06.2016 №0008151406, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний товар за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 було імпортовано у межах установлених частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строків, з урахуванням положень постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. 07 травня 2020 року податковий орган не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
8.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №826/9607/16 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
8.2. Так, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №826/9475/18, що є підставою для касаційного оскарження відповідно до п. 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
8.3. Податковий орган указує, що практика адміністративних суддів, що склалась у подібних правовідносинах, полягає у тому, що суди відмовляють у задоволенні позову, оскільки за встановлених обставин убачається, що під час перетину товару через кордон, і як наслідок виникнення форс-мажорних обставин (порушення митних правил у цьому випадку) для уникнення несвоєчасного надходження товару в Україну, потрібно було звернутись до Торгово- промислової палати для засвідчення даних обставин сертифікатом.
8.4. Відповідач зазначає, що спростовуються доводи Позивача про наявність протоколу про порушення митних правил що є беззаперечним доказом виникнення форс-мажорних обставин в розумінні ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" щодо здійснення імпортних операції".
9. Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
10. 14 січня 2021 року справа №826/9607/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. Суди попередніх інстанцій установили, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015, від 08.07.2015 №GR/UA, згідно з повідомленнями ПАТ "ВіЕсБанк" від 05.10.2015 №09-3/21352 (вх. ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м.Києві від 12.10.2015 №45158/10), від 03.03.2016 №09-3/3653 (вх. ГУ ДФС у м.Києві від 04.04.2016 №13148/10), результати якої оформлено актом від 20.05.2016 р. №395/26-15-14-06-04/38804781.
12. В акті зазначено про порушення:
- статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 86 410,80 дол. США (екв. 1987214,14 грн.) за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 та несвоєчасне повернення валютних коштів у сумі 250,00 дол. США (екв. 6 363,04 грн.) за контрактом від 08.07.2015 р. №GR/UA;
- частини першої статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" (зі змінами та доповненнями), а саме: порушення строків декларування валютних цінностей станом на 01.10.2015, 01.04.2016.
13. На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2016 року:
- №0008141406, яким Товариству нараховано штрафні санкції за порушення валютного законодавства у розмірі 340,00 грн.;
- №0008151406, яким Товариству нараховано пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 467 238,03 грн.
14. Судами встановлено, що розмір нарахованої пені за контрактом від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015 становить 465542,72 грн., а за контрактом від 08.07.2015 №GR/UA - 1695,31 грн.
15. Не погоджуючись із вказаними рішеннями (податкове повідомлення- рішення №0008151406 лише в частині нарахування пені по контракту від 08.06.2015 №01/TDAT-LLC/2015, тобто на суму 465542,72 грн.), позивач звернувся до суду.
V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
20. Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
21. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
22. При цьому, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частини четвертої статті 1 Закону України ""Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").
23. З аналізу наведених законодавчих положень убачається, що у силу положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" Національний банк України наділений повноваженнями на запровадження інших, відмінних від тих, що встановлені даним Законом, строків для здійснення розрахунків у іноземній валюті. Відтак, суд одразу звертає увагу, що вказані повноваження Національного банку України не суперечать положенням Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а тому не звужують в цій частині прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
24. Згідно з п. 1 постанов Правління Національного банку України від 03.06.2015 №354, від 03.09.2015 №581, від 04.12.2015 №863, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.