ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 520/8063/19
адміністративне провадження № К/9901/24371/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Бордпром" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019, ухвалене у складі головуючого судді Чудних С.О., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2020, прийняту у складі колегії суддів: П`янової Я.В. (головуючий), Чалого І.С., Зеленського В.В.
І. Суть спору
1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бордпром" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), у якому просило суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001211412 від 22.07.2019, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток суму загальну суму 1806187,50 грн (в тому числі 1444950,00 грн основного платежу та 361237,50 грн штрафних санкцій);
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00001221412 від 22.07.2019, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2006875,00 грн (в тому числі 1605500,00 грн основного платежу та 401375,00 грн штрафних санкцій).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ "Бордпром" зазначило, що податкове повідомлення-рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 1909/20-40-14-12-09/41790800 від 04.06.2019. Позивач зазначив, що ним надано усі первинні документи у підтвердження господарської діяльності із контрагентами, а тому, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, стосовно порушення товариством статті 134, 198 та 201 Податкового кодексу України.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Бордпром" (код 41790800).
4. Результати перевірки оформлені актом № 1909/20-40-14-12-09/41790800 від 04.06.2019, яким зафіксовані порушення ТОВ "Бордпром" вимог діючого законодавства України, а саме:
5. - підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України внаслідок неправомірного визначення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1444950,00 грн за 2018 рік;
6. - пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 1605500,00 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на загальну суму 1605500 грн.
7. Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем подано до контролюючого органу заперечення, проте, висновки акту залишені без змін.
8. На підставі висновків акту перевірки № 1909/20-40-14-12-09/41790800 від 04.06.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 00001211412 від 22.07.2019, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 1806187,50 грн (в тому числі 1444950,00 грн - основного платежу та 361237,50 грн. - штрафних санкцій), та податкове повідомлення-рішення № 00001221412 від 22.07.2019, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2006875,00 грн (в тому числі 1605500,00 грн. - основного платежу та 401375,00 грн - штрафних санкцій).
9. Не погодившись з висновками акта перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 29.10.2019 адміністративний позов задовольнив.
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки, викладені в акті перевірки № 1909/20-40-14-12-09/41790800 від 04.06.2019, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00001211412 від 22.07.2019 та № 00001221412 від 22.07.2019 підлягають скасуванню.
12. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.02.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
14. У відзиві на касаційну скаргу представник ТОВ "Бордпром" указує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
15. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
16. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
17. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
18. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
19. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
20. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
21. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
22. а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
23. б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
24. в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
25. г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
26. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
27. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
28. дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
29. дата отримання платником податку товарів/послуг.
30. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
31. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
32. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
33. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
34. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
35. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
36. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
37. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
38. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
39. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
40. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
41. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
42. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
43. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
44. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
45. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
46. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 22.07.2019 №00001211412 та №00001221412, які ґрунтуються на висновках останнього про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Роніс Груп", ТОВ "Сертекс Плюс" та ТОВ "Сейв Макс Груп".
47. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
48. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
49. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
50. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
51. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
52. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
53. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
54. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
55. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
56. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
57. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
58. Так, судами установлено, що 08.12.2017 ТОВ "Бордпром" зареєстровано як юридична особа з кодом 41790800, основними видами діяльності зокрема є 73.11- рекламні послуги, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
59. ТОВ "Бордпром" (виконавець) були укладені договори із замовниками рекламних послуг: ТОВ "Медіапост Адвертайзинг", ТОВ "ММП", ТОВ "Інтертоп Україна", ТОВ "Агенція АДВ Модерн", ТОВ "Хавас Ворлдвайн Україна", ТОВ "Велес АДВ", ТОВ "Епл Медіа", ТОВ "Смартком Медіа", ТОВ "Плейсмент Аутдор", ТОВ "Максі-Принт", ТОВ "Інтер Ред", ТОВ "Еко", ТОВ "Максі-Фарм Груп", ПП ТФ "Антошка", ТОВ "БК "Альянс-Ліс", ТОВ "Альтум АДВ", ТОВ "Ядро Інтерактив", ТОВ "Транс Медіа", ТОВ "Рекламографіка", ТОВ "Вейвмейкер", ТОВ "Хотлайн", ТОВ "5 колір", ТОВ "Сігма Уа", ТОВ "Компанія "Адоніс", ТОВ "Медіапост Адвертайзнг", ТОВ "Степ Трейдінг Компані", ТОВ "Медична клініка "Інновація", ТОВ "ОРТ Медіа", ТОВ "Реалт Маркетинг", ТОВ "Проторія", ТОВ "НРП", ТОВ "Імпульс Медіа", ТОВ "Рекламне Агентство "777", ТОВ "Ефект Маркетинг", ТОВ "Компанія "Метролайт", ПАТ "Універсал Банк", ТОВ "Оук Трейд", ТОВ "Хелп.Біз.Уа", ТОВ "Вірус М`юзік", ТОВ "КРБС", ТОВ "ММП", ТОВ "Медіа-Актив Україна", ТОВ "Київміськдовідка-Афіша", ПТК ТОВ "Агромат", ТОВ "Гаджет Трейдінг", ДП "ССМ".
60. На виконання зобов`язань за вищевказаними договорами, позивачем укладені договори із контрагентами - ТОВ "Роніс Груп", ТОВ "Сертекс Плюс" та ТОВ "Сейв Макс Груп".
61. Так, ТОВ "Бордпром" (рекламодавець) з ТОВ "Роніс Груп" (виконавець) укладено договір № РГ-280718 від 28.07.2018, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов`язання виготовити та/чи розмістити рекламні матеріали рекламодавця, провести рекламну компанію відповідно до умов цього договору і додатків до нього, а рекламодавець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити виконані роботи.
62. На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи додаткову угоду до договору, адресну програму до договору від 31.07.2018, фотозвіт до договору № РГ-280718 від 28.07.2018, акти надання послуг від 31.08.2018, податкові накладні від 31.08.2018 № 38 та № 39 (а.с. 86-107 т.1).
63. Оплата отриманих послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується бухгалтерською довідкою щодо розміру бухгалтерського доходу, отриманого ТОВ "Бордпром", карткою по рахунку, рухом коштів за інтервал дат по контрагентам, які містяться в матеріалах справи (а.с. 108-111 т. 1).
64. Також, 03.09.2018 між ТОВ "Бордпром" (рекламодавець) та ТОВ "Сейв Макс Груп" (виконавець) укладено договір № СМГ-2208, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов`язання виготовити та/чи розмістити рекламні матеріали рекламодавця, провести рекламну компанію відповідно до умов цього договору і додатків до нього, а рекламодавець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити виконані роботи.
65. На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надано до матеріалів справи додаткову угоду до договору, адресну програму до договору від 28.09.2018, фотозвіт до договору № СМГ-2208 від 28.09.2018, акти надання послуг від 30.10.2018 № 64, № 63, № 62, № 61, № 60, № 59, № 58 та № 57, податкові накладні від 30.10.2018 № 369, № 368, № 360, № 372, № 370, № 364, № 363, № 374 (а.с. 116 - 144 т.1).
66. Оплата отриманих послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується бухгалтерськими довідками щодо розміру бухгалтерського доходу, отриманого ТОВ "Бордпром", карткою по рахунку, рухом коштів за інтервал дат по контрагентам, які містяться в матеріалах справи (а.с. 1-16 т. 2).
67. Окрім того, 25.07.2018 між ТОВ "Бордпром" (рекламодавець) та ТОВ "Сертекс Плюс" (виконавець) укладено договір № СП-250718, відповідно до умов якого рекламодавець доручає виконавцеві, а виконавець приймає на себе зобов`язання виготовити та/чи розмістити рекламні матеріали рекламодавця, провести рекламну компанію відповідно до умов цього договору і додатків до нього, а рекламодавець зобов`язується своєчасно та у повному обсязі прийняти та оплатити виконані роботи.
68. Реальність вказаного правочину підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи документами первинного бухгалтерського обліку, а саме: додатковими угодами до договору, адресними програмами до договору від 31.07.2018, фотозвітами до договору № СП-250718, актами надання послуг від 31.08.2018 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, № 15, № 16, № 17, № 18, № 19, № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27, № 28, № 29, № 30, № 31, № 32, № 33, № 34, № 35, № 36, № 37, № 38, № 39, № 40, №41, № 42, № 43, № 44, № 45, № 46, № 47, № 48, № 49, № 50, № 51 та № 52, податковими накладними від 31.08.2018 № 1512, № 1511, № 1508, № 1529, № 1503, № 1502, № 1501, № 1530, № 1509, № 1515, № 1519, № 1513, № 1505, № 1507, № 1504, № 1506, № 1514, № 1517, № 1510, № 1526, № 1522, № 1525, № 1531, № 1521, №1516, № 1520, № 1527, № 1523, № 1528, № 1518, № 1524, від 30.09.219 № 1452, № 1453, № 1454, № 1455, № 1456, № 1451, № 1450, № 1458, № 1460, № 1459, № 1463, № 1464, № 1465, № 1466, № 1461, № 1462, № 1467, № 1468 та №1457 (а.с. 21 - 204 т.2).
69. Оплата отриманих послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується бухгалтерськими довідками щодо розміру бухгалтерського доходу, отриманого ТОВ "Бордпром", карткою по рахунку, рухом коштів за інтервал дат по контрагентам, які містяться у матеріалах справи (а.с. 77 т. 5).
70. На підставі наведеного суди попередніх інстанцій вказали, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов`язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статей 44, 201 ПК України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
71. Надані позивачем первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання зобов`язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.
72. Натомість відповідачем не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Бордпром". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Бордпром" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від вищезазначених контрагентів, взаємопов`язаності позивача та вказаних контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
73. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.
74. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
75. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
76. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
77. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
78. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
79. Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
80. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження відносно контрагентів позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
81. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження, відкриті за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтями 205, 212 КК України відносно контрагентів позивача не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
82. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.
83. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
84. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
85. Разом з тим, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
86. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, висновки, викладені в акті перевірки № 1909/20-40-14-12-09/41790800 від 04.06.2019, не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже податкові повідомлення-рішення № 00001211412 від 22.07.2019 та № 00001221412 від 22.07.2019 підлягають скасуванню.
87. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
88. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
89. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.