ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 300/1761/19
адміністративне провадження № К/9901/33067/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Блажівської Н.Є., Дашутіна І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного підприємства - фірми "Інвестцентр" до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2020, ухвалене у складі головуючого судді Остап`юк С.В., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.08.2020, прийняту у складі колегії суддів: Довгополова О.М. (головуючий), Гудима Л.Я., Святецького В.В.
І. Суть спору
1. Приватне підприємство (далі - ПП ) фірма "Інвестцентр" звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Івано-Франківській області (далі - ГУ ДПС у Івано-Франківській області), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2019 № № 0004051411, 0004061411, 0004071411.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ПП фірма "Інвестцентр" зазначила, що відповідач протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення за № 0004051411, 0004061411, 0004071411 від 17.05.2019. Уважає податкові повідомлення-рішення, безпідставними, помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки поданими первинними документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Оман Груп", ТОВ "ТК "Центр-Холдинг", ТОВ "Ексім-Буд Компані", ТОВ "Укрбуд-Холдинг", ТОВ "Охоронна компанія "Цитадель", ТОВ "Захід Ойл Груп", ТОВ "Агромонтажник АТБ", ТОВ "Хай Тек Ойл".
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що в період з 18.03.2019 по 05.04.2019 працівники ГУ ДПС у Івано-Франківській області провели документальну планову виїзну перевірку ПП фірми "Інвестцентр" з питань дотримання податкового та валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, за результатами якої складено акт від 12.04.2019 № 310/09-19-14-11/31263441.
4. У акті перевірки контролюючий орган стверджує про порушення позивачем:
- пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, розділу ІІІ "Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, пунктів 10, 11 "Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, пунктів 5, 7, 8, 21 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, пункту 5 "Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, статей 1, 4, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 1.2 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.4, 2.15, 2.16 пункту 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 1638983,00 грн;
- пункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на 450117,00 грн;
- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого завищено залишок від`ємного значення (рядок 21 декларації) за грудень 2018 року на 27943,00 грн.
5. На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДПС у Івано-Франківській області винесло податкові повідомлення-рішення від 17.05.2019:
- № 0004071411, яким ПП фірмі "Інвестцентр" зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на 27943,00 грн;
- №0004051411, яким ПП фірмі "Інвестцентр" збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем 1638983,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 409746,00 грн;
- № 0004061411, яким ПП фірмі "Інвестцентр" збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем на 450117,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 112529,00 грн.
6. Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 14.01.2020 адміністративний позов задовольнив.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ПП фірмою "Інвестцентр" та контрагентами ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Оман Груп", ТОВ "ТК "Центр-Холдинг", ТОВ "Ексім-Буд Компані", ТОВ "Укрбуд-Холдинг", ТОВ "Охоронна компанія "Цитадель", ТОВ "Захід Ойл Груп", ТОВ "Агромонтажник АТБ", ТОВ "Хай Тек Ойл".
9. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 04.08.2020 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі ГУ ДПС в Івано-Франківській області, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
11. У відзиві на касаційну скаргу представник ПП фірма "Інвестцентр" вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Пункт 44.1 статті 44 ПК України.
13. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
14. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
15. Підпункт 134.1.1. пункту 134.1. статті 134.
16. Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
17. Пункт 198.1. статті 198 ПК України
18. До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
19. Абзац 1 пункту 198.2. статті 198 ПК України
20. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
21. Пункт 198.3 статті 198 ПК України
22. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
23. Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
24. Пункт 198.6 статті 198 ПК України
25. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
26. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
27. Пункт 188.1 статті 188 ПК України.
28. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
29. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
30. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
31. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
32. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
33. Частина перша статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
34. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
35. Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
36. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
VI. Оцінка Верховного Суду
37. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 17.05.2019 № № 0004051411, 0004061411, 0004071411, які ґрунтуються на висновках останнього про безпідставне відображення ПП фірмою "Інвестцентр" в податковому обліку сум витрат та податкового кредиту за господарськими операціями із контрагентами ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Оман Груп", ТОВ "ТК "Центр-Холдинг", ТОВ "Ексім-Буд Компані", ТОВ "Укрбуд-Холдинг", ТОВ "Охоронна компанія "Цитадель", ТОВ "Захід Ойл Груп", ТОВ "Агромонтажник АТБ", ТОВ "Хай Тек Ойл".
38. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
39. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
40. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
41. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
42. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
43. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
44. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
45. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
46. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
47. У ході розгляду справи суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку за результатом господарських операцій з контрагентом з огляду на те, що факт вчинення спірних операцій підтверджується належними первинними документами складеними за результатом дійсних, реально виконаних правочинів. Оцінюючи облікові документи, надані позивачем щодо цих операцій, суди визнали їх достовірними та достатніми доказами, що підтверджують як спірні операції, так і задекларовані позивачем показники податкового обліку.
48. Cуди відхилили доводи контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства, які були виявлені під час проведення перевірки, щодо безпідставності формування даних податкового обліку за господарськими операціями, які не підтверджені належними первинними документами та проведені (оформлені) з контрагентами, які мають ознаки фіктивності та у яких відсутні необхідні умови та ресурси для проведення відповідної господарської діяльності, й дійшли висновку про достовірність задекларованих позивачем даних, а відповідно і про правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями проведеними з контрагентом-постачальником, оскільки такі операції фактично відбулись та є реальними.
49. Так, судами установлено, що між позивачем та ТОВ "Донстройконсалтинг" укладено договори поставки нафтопродуктів за № 01-22/1117 від 22.11.2017, № 01-10/0418 від 10.04.2018 та договір купівлі-продажу № 01-11/1018 БМ від 11.10.2018.
50. На виконання договорів поставки нафтопродуктів за № 01-22/1117 від 22.11.2017, № 01-10/0418 від 10.04.2018 постачальником надано покупцю видаткові накладні на товар (дизельне паливо Євро Сорт С клас К5) за № Но-0000009 від 23.11.2017, № Дк-0000007 від 22.12.2017, № Дк-0000015 від 28.12.2017, №Ап-0000001 від 17.04.2018. Постачальником виставлено рахунки-фактури №СФ-0000193 від 22.11.2017, №СФ- 000203 від 19.12.2017, №СФ-000209 від 21.12.2017, № СФ-0000019 від 10.04.2018. Згідно з випискою банку за 23.11.2017 на рахунок позивача від покупця поступили кошти в сумі 301 000 гривень, за 19.12.2017 в розмірі 749 100 гривень, за 17.01.2018 в розмірі 360 000 гривень, за 19.01.2018 49 000 гривень, за 22.01.2018 в розмірі 69 800 гривень, за 10.04.2018 та за 16.04.2018 поступили кошти в загальній сумі 508 200 гривень.
51. Транспортування вказаного товару (пального, нафти) здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 04-23/1117 НП, № 01-22/1217 НП від 22.12.2017, № 01-28/1217 НП від 28.12.2017, №01- 17/0418 НП від 17.04.2018. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 16, автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп державний № НОМЕР_2 .
52. На виконання договору купівлі-продажу № 01-11/1018 БМ від 11.10.2018 позивачем поставлялися ТОВ "Донстройконсалтинг" нафтопродукти (Базове масло) виробництва Республіка Сербія. Продавцем було надано Покупцю видаткову накладну № Ок-0000004 від 24.10.2018 на Товар (Базове масло НС 3N) кількістю 22.540 т. Оплата здійснена на підставі виставленого рахунку-фактури №СФ-0000067 від 22.10.2018. Згідно з випискою по рахунку від 12.10.2018 на рахунок позивача від покупця поступили кошти в сумі 506 000 гривень, в тому числі податок на додану вартість 84 333, 33 гривень.
53. Транспортування вказаного товару (Базове масло НС 3N) здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-24/1018 НП від 24.10.2018. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпро, вул. Б. Хмельницького, 16, автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_3, причіп державний № НОМЕР_4 та прийнято ОСОБА_1 .
54. Отже, суди встановили, що протягом періоду з 01.01.2016 до 31.12.2018 ТОВ "Донстройконсалтинг" на розрахунковий рахунок ПП-Фірма "Інвестцентр" було перераховано грошових коштів в загальній сумі 2 543 100 гривень.
55. Також судами встановлено, що між позивачем та ТОВ "Оман Груп" 13.03.2018 укладено Договір №01-13/0318 поставки нафтопродуктів. На виконання умов цього договору від ТОВ "Оман Груп" надійшла заявка на відвантаження № 1 від 14.03.2018 на дизельне паливо у кількості 36 000 л., яка містить реквізити Вантажоодержувача, найменування нафтопродукту, кількості, поштової адреси, повного найменування вантажоодержувача. Постачальником надано Покупцю видаткову накладну № Мр-0000002 від 14.03.2018 на товар (дизельне паливо Євро Сорт Е клас К5) кількістю 36 000 л., оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури №СФ-0000010 від 13.03.2018. Згідно з випискою банку за 14.03.2018 на рахунок ПП-Фірма "Інвестцентр" від покупця поступили кошти в сумі 779 400 гривень. Транспортування вказаного товару (пального) здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-14/0218 НП. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження, що вказано у Заявці, а саме: вул. Леніна, 34, с. Партизанське, Дніпропетровська область, автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_5, причіп державний № НОМЕР_2 .
56. Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "ТК "Центр-Холдинг", судами встановлено, що між позивачем та ТОВ "ТК "Центр-Холдинг" укладено Договір № 01-05/082016 поставки нафтопродуктів, на виконання умов якого Продавцем було надано Покупцю видаткові накладні № Ав-0000001 від 10.08.2016, № Ав-0000002 від 10.08.2016 на товар (дизельне паливо ДТ-Л-К5, сорт С (євро). Оплата здійснена на підставі рахунку-фактури №СФ-0000090 від 05.08.2016 та рахунку-фактури № СФ-0000091 від 05.08.2016. Транспортування вказаного товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних № 02-10/0816 НП від 10.08.2016, № 02- 10/0816 НП від 10.08.2016. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 25, автомобілем MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_6, причіп державний № НОМЕР_7 та автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_5, причіп державний № НОМЕР_4 .
57. 11.04.2017 між позивачем та ТОВ "Ексім-Буд Компані" укладено договір № 01-11/0417 поставки нафтопродуктів. Постачальником надано Покупцю видаткову накладну № Ап-0000004 від 13.04.2017 на товар (Дизельне паливо Євро, сорт Е клас К5) кількістю 34000 л. вартістю 659 600,00 грн, в т. ч. ПДВ - 109 933,33 грн. Після зарахування коштів в сумі 659 600,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку за 11.04.2017, Постачальником було відвантажено товар. Транспортування вказаного товару (Дизельне паливо Євро сорт Е клас К5) в кількості 34000,0 л. здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 02- 13/0417 НП від 13.04.2017. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано- Франківськ, вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Київ, пр. Комарова, 42 автомобілем державний реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп державний № НОМЕР_7 .
58. Крім того, 23.12.2016 між позивачем та ТОВ "Укрбуд-Холдинг" укладено договір за № 01-23/12116 поставки нафтопродуктів. На виконання умов Договору від ТОВ "Укрбуд-Холдинг" надійшла заявка на відвантаження дизельного палива у кількості 30 010 л., яка містить реквізити Вантажоодержувача, покупцю надано видаткову накладну № Дк-000023 від 30.12.2016 на товар (дизельне паливо Євро Сорт Е клас К5) кількістю 30 010 л. Позивачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000303 від 23.12.2016. Згідно з виписки/особового рахунку банку за 29.12.2016 на рахунок ПП-Фірма "Інвестцентр" від покупця поступили кошти в сумі 558 186. Транспортування вказаного товару (пального) здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 01-30/1216 НП. Вказаний товар було доставлено від пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження, що вказано у Заявці, а саме: вул. Леніна, 51, м.Олександрія, Кіровоградська область, автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_5, причіп державний № НОМЕР_4 .
59. Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Охоронна компанія "Цитадель", судами встановлено укладення ним з позивачем 11.08.2016 Договору № 01-11/082016 поставки нафтопродуктів, на виконання умов якого продавцем було надано Покупцю видаткові накладні на товар (Дизельне паливо) № Ав-0000014 від 20.08.2016, № Ав-0000016 від 24.08.2016, № Ав-0000017 від 26.08.2016, № Сн-0000003 від 03.09.2016, № Сн-0000004 від 07.09.2016. Оплата здійснена на підставі виставлених постачальником рахунків-фактури №СФ-0000104 від 11.08.2016, № СФ-0000103 від 11.08.2016, № Сф-00109 від 26.08.2016, № Сф-0000108 від 26.08.2016. Після оплати, згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується виписками по рахунках від 11.08.2016, 12.08.2016 та від 02.09.2016 постачальником було відвантажено товар.
60. Транспортування вказаного товару (дизельне паливо) здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 02-10/0816 НП від 20.08.2016, №01-24/0816 НП від 24.08.2016, №01- 26/0816 НП від 26.08.2016, №01-03/0916 НП від 03.09.2016, № 01-07/0916 НП від 07.09.2016, автомобілем MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_6, причіп державний № НОМЕР_7, автомобілем DAF державний реєстраційний номер НОМЕР_5, причіп державний № НОМЕР_4, з пункту навантаження м. Івано-Франківськ вул. Блавацького, 6 до пункту розвантаження: м. Дніпродзержинськ, вул. Дніпробудівська, 25.
61. Крім того, суди встановили, що між позивачем та ТОВ "Захід Ойл Груп" 17.10.2016 укладено Договір № 01-17/1016 поставки нафтопродуктів. Продавцем надано Покупцю видаткові накладні № Ок-0000016 від 18.10.2016, № 0к-0000027 від 24.10.2016, №Но-0000003 від 03.11.2016, № Но-0000170 від 09.11.2016. Пред`явлено до оплати рахунки-фактури №СФ-0000152 від 18.10.2016, № СФ-0000158 від 24.10.2016, № Сф-0000166 від 03.11.2016, № Сф-0000170 від 09.11.2016. Після оплати, згідно виставлених рахунків-фактур, що підтверджується виписками по рахунках від 18.10.2016, 24.10.2016, 03.11.2016, та від 09.11.2016 постачальником було відвантажено товар. Перевезення здійснювалось автотранспортом замовника (покупця), про що свідчать товарно-транспортні накладні, які було надано під час проведення перевірки. Зокрема, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 03-18/1016 НП від 18.10.2016, № 01-24/1016 НП від 24.10.2016, № 01-03/1116 НП від 03.11.2016, № 01-09/1116 НП від 09.11.2016. Транспортування товару здійснювалось автомобілем MAN державний реєстраційний номер НОМЕР_8, причіп державний № НОМЕР_9 .
62. Досліджуючи реальність здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Агромонтажник АТБ", суд встановив, що між ним та позивачем 01.10.2017 укладено Договір поставки № 011017, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю насіння сої, видано видаткові накладені за № РН-000001 від 01.11.2017, № РН-000002 від 02.11.2017, № РН-000003 від 16.11.2017, № РН-000018 від 20.11.2017, № РН-000019 від 21.11.2017, № РН-000020 від 22.11.2017, підписано акти приймання-передачі товару від 01.11.2017, 02.11.2017, 06.11.2017, 20.11.2017, 21.11.2017, 22.11.2017.
63. У зв`язку з тим, що позивач не мав можливості забрати товар (насіння сої в кількості 208,9 т., загальною вартістю 2 200 970, 40 гривень), між позивачем та ТОВ "Агромонтажник АТБ" укладено договір зберігання за № 011017/1 від 01.10.2017.
64. Відповідно до Договору зберігання, ТОВ "Агромонтажник АТБ" видає складську квитанцію (просте або подвійне складське свідоцтво). Згідно додатку № 1 до Договору зберігання № 011017/1 визначено графік надходження товару на склад відповідно до видаткових накладних та графік відвантаження товару зі складу в період грудня 2017 року до березня 2018 року.
65. Згідно з складською квитанцією на зерно № 2 від 23.11.2017 зерновий склад ТОВ "Агромонтажник АТБ" прийняв на зберігання від позивача на підставі Договору складського зберігання від 01.10.2017 № 011017/1 зерно сої в кількості 208 900 кг. Зерновий склад ТОВ "Агромонтажник АТБ" знаходиться по вул. Лугова, 1 с. Партизанське Дніпропетровської області. Також позивач отримав від ТОВ "Агромонтажник АТБ" просте складське свідоцтво на сою на пред`явника серії АГ № 011017, та серії АГ № 011018 від 15.12.2017, де зазначено місцезнаходження складу вул. Дугова, 1 с. Партизанське Дніпропетровської області, які надавались під час проведення перевірки.
66. Також суди встановили, що 18.02.2016 між позивачем та ТОВ "Хай Тек Ойл" укладено договір постачання нафтопродуктів № 099, на виконання умов Договору ТОВ "Хай-Тек Ойл" надало позивачу рахунок на оплату № 105 від 19.02.2016, в якому зазначено товар бензин неетильований АИ-95 К5-Євро в кількості 6000 л., загальною вартістю 80 100 гривень, в тому числі податку на додану вартість 13 350 гривень. Після оплати за товар було видано видаткову накладну № 105 від 19.05.2016. Транспортування вищевказаного товару здійснювалось транспортом позивача згідно товарно-транспортної накладної за № ХТО-19-02-01 від 19.02.2018. Також під час проведення перевірки було надано на придбаний бензин паспорт №16 від 04.01.2016, виданий ОАО "Мозырский нефтеперерабатывающий завод". Крім того, у ТОВ "Хай-Тек Ойл" позивачем 18.04.2016 придбано етанол як складник бензину в кількості 29,233 т., загальною вартістю 587 290,97 гривень, в тому числі 97 881,83 гривень. Придбання вказаного товару підтверджується рахунком на оплату №217 від 18.04.2016., видатковою накладною № 203 від 18.04.2016, а також податковою накладною. Транспортування етанолу як складника бензину здійснювалось транспортом Постачальника.
67. На підставі наведеного суди дійшли висновку про реальність господарських операції між позивачем та контрагентами ТОВ "Донстройконсалтинг", ТОВ "Оман Груп", ТОВ "ТК "Центр-Холдинг", ТОВ "Ексім-Буд Компані", ТОВ "Укрбуд-Холдинг", ТОВ "Охоронна компанія "Цитадель", ТОВ "Захід Ойл Груп", ТОВ "Агромонтажник АТБ", ТОВ "Хай Тек Ойл", а також про добросовісність дій платника податку - позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.
68. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та надавались відповідачу при проведенні перевірки, а зазначені вище податкові накладні не мали недоліків, порядок їх заповнення відповідав чинному на момент виписки законодавству і вони були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, слід зазначити, що податкові накладні по операціях, які ставляться під сумнів контролюючим органом, позивачем відображено у податкових деклараціях за періоди, що перевірялися відповідачем. А відповідач не надав доказів щодо не реєстрації цих податкових накладних контрагентами позивача, тому суд приходить до висновку, що податкові накладні зареєстровані належним чином.
69. Мета придбання ПП фірмою "Інвестцентр" зазначених вище товарів і послуг повністю узгоджується і пов`язана з його господарською діяльністю. Зокрема, доцільність придбання товару та надання послуг по транспортуванню готових виробів позивачем обґрунтовується долученими до матеріалів справи копіями договорів № 01-05/082016 від 05.08.2016, № 01-22/1117 від 22.11.2017, № 01-10/0418 від 10.04.2018, № 01-11/1018 БМ від 11.10.2018, № 01-13/0318 від 13.03.2018; рахунків-фактур № СФ-0000090 від 05.08.2016, № СФ-0000091 від 05.08.2016, № СФ-0000193 від 23.11.2017, № СФ-0000203 від 19.12.2017, № СФ-0000209 від 21.12.2017, № СФ-0000019 від 10.04.2018, № СФ-0000066 від 11.10.2018 № СФ-0000010 від 13.03.2018; копій видаткових накладних № Ав-0000001 від 10.08.2016, № Ав-0000002 від 10.08.2016, № Но-0000009 від 23.11.2017, № Дк-0000007 від 22.12.2017, № Дк-0000015 від 28.12.2017, № Мр-0000002 від 14.03.2018, № Ап-0000001 від 17.04.2018, № 0к-0000004 від 24.10.2018; копій ТТН № 02-10/0816НП від 10.08.2016, № 01-10/0816НП від 10.08.2016, № 04-23/1117НП від 23.11.2017; № 01-22/1217НП від 22.12.2017; № 01-28/1217НП від 28.12.2017; №01-17/0418НП від 17.04.2018; № 01-24/1018НП від 24.10.2018 № 01-14/0218НП від 14.03.2018; копій банківських виписок по рахунку з 01.08.2016-31.08.2016; копією акту звірки взаєморозрахунків між ППФ "Інвестцентр" і ТОВ "Донстройконсалтинг"; копією заявки на відвантаження №1 від 14.03.2018, довіреності №1 на отримання ТМЦ від 14.03.2018; виписки по рахунку з 04.03.2018 по 14.03.2018.
70. Отже, суди попередніх інстанцій, аналізуючи взаємовідносини позивача з його контрагентом, визнали належними та допустимими доказами наявність між позивачем та його контрагентом фактів вчинення правочинів, висновуючись на тому, що на підтвердження реальності господарських операцій та мети придбання (поставки) товарів позивачем надано відповідні первинні документи.
71. За висновками судів попередніх інстанцій спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
72. Верховний Суд в постановах від 11.11.2020 №320/1147/19, від 24.11.2020 №813/3034/15 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
73. Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання товару і господарською діяльністю позивача.
74. Крім того, згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.
75. Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
76. Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь-які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно-аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
77. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підлягають відхиленню посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження відносно контрагентів позивача зважаючи на те, що сам факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб господарюючих суб`єктів не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
78. Посилання контролюючого органу на кримінальні провадження відносно контрагентів позивача не підтверджуються документально та не містять встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
79. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №808/2360/17, від 05.06.2018 по справі №809/1139/17.
80. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, від 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, від 22.07.2020 у справі № 620/3925/18, унесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентами, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
81. Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
82. Разом з тим, судами установлено, що позивач та його контрагент на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а також відображено в акті оскаржуваної перевірки.
83. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.
84. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
85. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).
86. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.