Постанова
Іменем України
10 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 234/17244/20
провадження № 51-4016 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Анісімова Г. М., Ковтуновича М. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гановської А. М.,
прокурора Супруна О. О.,
захисника Пилипенка О. І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Гіндика О. І. на ухвалу Донецького апеляційного суду від 05 серпня 2021 року про повернення апеляційної скарги прокурора на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 14 липня 2021 року укримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62020000000000198,щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень та встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 14 липня 2021 року задоволено клопотання захисника Коршуна О. М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, та повернуто прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62020000000000198від 17 лютого 2020 року.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 серпня 2021 року на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційну скаргу на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 14 липня 2021 року повернуто прокурору першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора Гіндику О. І.
Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Гіндик О. І. просить ухвалу апеляційного суду від
05 серпня 2021 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що він є прокурором, який входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 та відповідно до ст. 393 КПК України має право на апеляційне оскарження ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 14 липня 2021 року. В обґрунтування своєї позиції також посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постанові від 27 листопада
2019 року в справі № 629/847/15-к.
На касаційну скаргу прокурора захисник Коршун О. М., що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, подав заперечення, в яких, наводячи відповідні аргументи, стверджує про безпідставність заявлених вимог і просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор, вважав касаційну скаргу обґрунтованою та просив її задовольнити.
Захисник Пилипенко О. І. просив відмовити в задоволенні касаційної скарги, посилаючись на неспроможність її доводів.
Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Коршун О. М. заявили клопотання про проведення касаційного розгляду за їх відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За правилами ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Частина 3 ст. 399 КПК України визначає підстави для повернення апеляційної скарги, однією з яких є подача апеляційної скарги особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги має бути належним чином обґрунтованим, із зазначенням мотивів чому особа, яка подала апеляційну скаргу, не входить до кола тих осіб, які мають право на апеляційне оскарження судового рішення у конкретному кримінальному провадженні у розумінні ч. 1 ст. 393 КПК України.
Проте, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги прокурора цим вимогам не відповідає з огляду на таке.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України, прокурор - це особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 Закону України "Про прокуратуру", та діє у межах своїх повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.
Таким чином, група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до положень ст. 37 КПК України, діє як єдиний суб`єкт на стороні обвинувачення - прокурор.
Пунктом 20 ч. 2 ст. 36 КПК України встановлено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як убачається з наявної в матеріалах кримінального провадження постанови заступника Генерального прокурора від 07 червня 2021 року (а. п. 129-131), прокурор Гіндик О. І. відповідно до положень ст. 37 КПК України входить до складу та є старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні, з наділенням прав приймати процесуальні рішення та вчиняти процесуальні дії, в тому числі подавати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Отже, висновок апеляційного суду про те, що прокурор Гіндик О. І.неуповноважений оскаржувати ухвалу місцевого суду відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру", оскільки він не брав участь в розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, є безпідставним, оскільки прийнятий без врахування вимог
п. 6 ч. 1 ст. 393 КПК України щодо права прокурора на подання апеляційної скарги.
Крім того, відповідно до правового висновку, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року (справа № 629/847/15-к, провадження № 13-70 кс 19), передбачене ст. 393, ст. 425, пунктами 15, 20 частини 2 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної чи касаційної скарг прокурором, який входить до складу групи прокурорів, визначеної в порядку ст. 37 цього Кодексу, не обмежується його участю в судових засіданнях з розгляду конкретного кримінального провадження у судах попередніх інстанцій. Група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК України, діє як єдиний суб`єкт на стороні обвинувачення - прокурор. Якщо прокурор був включений до групи прокурорів, однак не брав участі в судових засіданнях, він має право на подання апеляційної чи касаційної скарг.
Аналогічні висновки щодо права прокурора на апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному провадженні, де його включено до групи прокурорів, зроблено у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 січня 2020 року (справа № 755/16489/16-к, провадження № 51-1326км19), від 04 лютого 2020 року (справа № 200/3548/17, провадження № 51-10559км18), від 22 жовтня 2020 року (справа № 758/13221/19, провадження № 51-2772км20), від 18 лютого 2021 року (справа № 223/397/20, провадження № 51-5567 км 20).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги прокурора на підставі, передбаченій п. 2 ч. 3
ст. 399 КПК України, є необґрунтованим і прийнятим без врахування вимог кримінального процесуального закону.
Допущене апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону, згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому відповідно до положень
п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.
За таких обставин, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та вирішити питання щодо прийняття скарги до апеляційного розгляду з дотриманням вимог закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд