Постанова
іменем України
10 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 366/193/19
провадження № 51-3442км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
прокурора Вараниці В.М.,
захисника Срібного В.А.,
засудженого ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
представника потерпілого Старенького С.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018110000000375,
за обвинуваченням,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бутина Збаразького району Тернопільської області, зареєстрованого там само ( АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України
(далі - КК),
за касаційною скаргою захисника Срібного Валерія Анатолійовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року щодо останнього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 роки.
Ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення інженерно-технічної експертизи (висновок експерта від 04 вересня 2018 року
№ 12-1/1459) у розмірі 1430 грн, інженерно-транспортної експертизи (висновок експерта від 10 жовтня 2018 року № 12-1/1519) у розмірі 1859 грн, інженерно-транспортної експертизи (висновок експерта від 27 грудня 2018 року № 12-1/2421)
у розмірі 1430 грн.
Ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 139475,11 грн, моральну шкоду в розмірі 200000 грн, завдану внаслідок вчинення злочину, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3000 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7500 грн, усього - 349975,11 грн.
Судом вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 червня 2018 року близько 18:00, керуючи технічно справним автомобілем марки "Mazda" моделі "626", реєстраційний номер НОМЕР_1 Республіка Польща, рухаючись зі швидкістю близько 84-87 км/год по автомобільній дорозі сполученням Київ - Овруч в с. Обуховичі Іванківського району Київської області в напрямку м. Овруча, порушуючи вимоги пунктів 1.5, 2.3 б), д), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно своєчасно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, у зв`язку з чим біля перехрестя з
вул. Братів Киричуків допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які рухалися на вказаній ділянці проїзної частини справа наліво відносно напрямку руху цього транспортного засобу.
У результаті ДТП потерпіла ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень померла, а потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог вищевказаних пунктів ПДР перебувають
у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди
(далі - ДТП) та настанням наслідків у виді спричинення смерті потерпілій
ОСОБА_3 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року вирок Іванківського районного суду Київської області від 04 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 змінено. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку вказівку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 витрат зі сплати судового збору в розмірі 3000 грн. У решті вирок суду залишено без змін.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Срібний В.А. в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду.
Зазначає, що судом першої інстанції порушено принцип незмінності складу суду, встановлений ст. 319 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
У судовому засіданні 03 грудня 2020 року головуючий суддя за наслідками обговорення питання щодо необхідності розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, не приймав рішення про відсутність необхідності розпочати судовий розгляд спочатку, не постановив ухвали про продовження розгляду судового провадження новим складом суду. Мотивована ухвала, наявна в матеріалах провадження, не була оголошена судом, не була вручена або іншим чином доведена до відома сторін кримінального провадження.
На думку захисника, суд першої інстанції не дотримався вимог п. 2 ч. 2 ст. 319 КПК, оскільки головуючий суддя не був ознайомлений з ходом судового провадження
та з матеріалами кримінального провадження до прийняття ним рішення про продовження судового розгляду, про що свідчить зміст його запитань до учасників судового провадження в судових засіданнях 03 грудня 2020 року та 28 січня 2021 року щодо встановленого порядку судового розгляду.
Захисник вказує, що судом першої інстанції порушено принцип безпосередності дослідження показань, речей і документів, установлений п. 16 ч. 1 ст. 7 та ст. 23 КПК, оскільки у порушення вимог ст. 358 КПК письмові докази в ході судового розгляду судом не досліджувалися. Суд не надав можливості стороні захисту скористатися своїм процесуальним правом та висловити свої заперечення щодо письмових доказів, наданих прокурором.
У касаційній скарзі також наведено доводи, які зводяться за своїм змістом до незгоди із встановленими судом фактичними обставинами. На думку захисника, висновок місцевого суду про те, що твердження обвинуваченого ОСОБА_1, що він не бачив потерпілих, які несподівано вибігли на проїзну частину, є намаганням обвинуваченого уникнути відповідальності, є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, суд першої інстанції не перевірив, чи дійсно місце ДТП є населеним пунктом у розумінні положень п. 1.10 ПДР. Захисник вказує, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що в ході судового розгляду судом першої інстанції не було встановлено точного часу вчинення злочину, швидкості, з якою рухався автомобіль обвинуваченого, а також не було враховано поведінки потерпілих, які перебігали проїзну частину в недозволеному місці за відсутності пішохідного переходу.
Крім того, вказує, що резолютивна частина ухвали апеляційного суду, видана на руки захиснику, не відповідає змісту резолютивної частини рішення, оприлюдненої
в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) 02 липня 2021 року.
Позиції учасників судового провадження
У засіданні суду касаційної інстанції засуджений і його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор, потерпілий і його представник заперечили проти задоволення касаційної скарги та просили оскаржені судові рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, тобто законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути наведені належні й достатні мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, та положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. Судове рішення повинно бути ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Тобто закон вимагає від суду проаналізувати доводи, викладені в апеляційній скарзі, і дати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке веде до скасування судового рішення.
Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 указані вимоги кримінального процесуального закону не дотримано.
Як убачається з вироку, висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд обґрунтував показаннями обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта та письмовими доказами: протоколом огляду місця події від 07 червня 2018 року з ілюстрованими таблицями з доданими до них довідками; даними висновків експерта від 01 серпня 2018 року № 67/Э тр. № 61, від 06 листопада 2018 року № 187/Е, від 04 вересня 2018 року № 12-1/1459, від 10 жовтня 2018 року № 12-1/1519, від 27 грудня 2018 року № 12-1/2421; змістом інформації щодо швидкості транспортного засобу та направлення його руху із GPS - трекера (ідентифікаційний номер 35522704554448535), наданої ТОВ "ЕКЮ ДЖІ ПІ ЕС" листом від 13 вересня 2018 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КПК судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 319 та ст. 320 КПК.
За приписами ч. 2 ст. 319 КПК суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді; суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були досліджені під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
За приписами ст. 369 цього Кодексу у випадках, передбачених у ньому, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання в журнал судового засідання.
Загальною засадою кримінального провадження є гласність судового провадження. Судове рішення, ухвалене у відкритому судовому засіданні, проголошується прилюдно. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення (ч. 5 ст. 376 КПК).
За розпорядженням про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв`язку зі звільненням з посади судді Тетервак Н.А. визначено головуючим
у справі суддю Гончарука О.П. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 21 вересня 2020 року).
У судовому засіданні 03 грудня 2020 року, після оголошення головуючим суддею Гончаруком О.П. нового складу суду та з`ясування питання про відводи, на обговорення учасників судового провадження було поставлено питання про визначення етапу, з якого необхідно здійснювати подальший розгляд кримінального провадження новим складом суду.
За змістом звукозапису судового засідання від 03 грудня 2020 року, здійсненого за допомогою системи технічної фіксації, прокурор, обвинувачений ОСОБА_1, його захисник та потерпілий не наполягали розпочинати судовий розгляд спочатку
і здійснювати повторно процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді. З`ясувавши думки учасників, суд відклав судове засідання на іншу дату, при цьому судового рішення відповідно до вимог статей 319, 369, 376 КПК не ухвалив та не оголосив його в судовому засіданні.
Зазначене порушення вимог кримінального процесуального закону є істотним в аспекті приписів статей 412, 438 КПК. На зазначене порушення суд апеляційної інстанції
не звернув належної уваги.
Мотивовану ухвалу від 03 грудня 2020 року про продовження розгляду судового провадження, якою визнано недоцільним розпочинати судовий розгляд спочатку та здійснювати повторно всі процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, постановлену в поза процесуальному порядку, не можна вважати належним виконанням приписів ст. 319 КПК.
Обґрунтованими є доводи касаційної скарги про порушення місцевим судом приписів статей 23, 358 КПК, які є аналогічними з тими доводами, що були предметом перевірки апеляційного суду, який безпідставно їх відхилив.
За вимогами ч. 1 ст. 358 КПК протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Згідно зі ст. 23 КПКсуд досліджує докази безпосередньо. Не може бути визнано доказами відомості, що містяться в показаннях, речах та документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених зазначеним Кодексом. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у ч. 1 ст. 94 цьогоКодексу, і сформувати повне та безстороннє уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: справедливий судовий розгляд, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що під час судового засідання
28 січня 2021 року прокурором на підтвердження висунутого обвинувачення були надані матеріали: протокол огляду місяця ДТП разом із додатками, висновки експерта № 67/Э, № 187/Е, № 12-1/1459, № 12-1/1519, № 12-1/2421, лист ТОВ "ЕКЮ ДЖІ ПІ ЕС"
від 13 вересня 2018 року з додатками. Звукозапис судового засідання не містить відомостей про належне виконання судом приписів статей 23, 358 КПК, оскільки вказані вище документи не були оголошені в судовому засіданні та не пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження.
Місцевий суд не дотримався зазначених вище вимог кримінального процесуального закону, а суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам сторони захисту і з достатньою повнотою їх не перевірив. Ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Вказані вище порушення вимог кримінального процесуального закону є підставами для скасування як вироку місцевого суду, так і ухвали апеляційного суду, оскільки не можуть бути усунені за результатами апеляційного перегляду.
Водночас колегія суддів відхиляє доводи захисника про те, що резолютивна частина ухвали апеляційного суду, виданої на руки захиснику, не відповідає змісту резолютивної частини рішення, оприлюдненої в ЄДРСР. Оприлюднена в ЄДРСР 02 липня 2021 року ухвала Київського апеляційного суду від 24 червня 2021 року повністю відповідає змісту ухвали, долученої до матеріалів кримінального провадження, копія якої вручена захиснику, а відтворення після слів "Головуючий, Судді" окремої частини вироку суду першої інстанції не свідчить про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд