ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 757/17069/19-к
провадження № 51-3605км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Булейко О. Л., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я. О.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
представника особи,
на майно якої накладено арешт Ільченка С. Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Компанії з обмеженою відповідальністю "КОНФОРМІНІТІ ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" - адвоката Ільченка С. Ю., на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 червня 2021 року постановлену у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019000000000687.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 квітня 2019 року частково задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Генеральної прокуратури України і накладено арешт на корпоративні права ТОВ "Прінт Інжінірінг", що належать Компанії з обмеженою відповідальністю "КОНФОРМІТІ ІНВЕСТ ЛІМІТЕД" (далі - Компанія), у вигляді 100 % статутного капіталу підприємства шляхом встановлення заборони ТОВ "Прінт Інжінірінг", його посадовим особам, довіреним особам та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про зміну керівника, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду, в тому числі подавати до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам документи (інформацію) щодо внесення змін до відомостей про керівника, місця знаходження, складу учасників (засновників), статутного фонду тощо, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ "Прінт Інжінірінг" та заборону Міністерству юстиції України та його територіальним органам, всім районним державним адміністраціям у м. Києві, іншим суб`єктам державної реєстрації або приватним та державним нотаріусам, акредитованим суб`єктам та Державній реєстраційній службі України здійснювати державну реєстрацію будь-яких змін до установчих документів, а також внесення змін до відомостей про юридичну особу (відомостей про зміну керівника, місця знаходження, складу учасників, статутного фонду тощо), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стосовно ТОВ "Прінт Інжінірінг".
Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді адвокат Ільченко С. Ю. в інтересах Компанії подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 17 червня 2021 року на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повернув апеляційну скаргу адвоката з усіма доданими до неї матеріалами, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі адвокат Ільченко С. Ю., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Суть доводів у касаційній скарзі адвоката зводить до його вказівок на те, що апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку, що апеляційну скаргу було подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, внаслідок чого безпідставно повернув її, тим самим, на думку адвоката, позбавив Компанію права на оскарження судового рішення.
Зокрема, адвокат зазначає, що апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника майна та його представників. Копію судового рішення слідчого судді від 02 квітня 2019 року вперше було отримано представником Компанії лише 23 квітня 2021 року, а апеляційну скаргу подано 27 квітня 2021 року, тобто в межах визначеного ст. 395 КПК строку на апеляційне оскарження.
Також, на думку адвоката, апеляційним судом не правильно встановлено власника майна, на яке було накладено арешт, оскільки оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно Компанії, а не ТОВ "Прінт Інжінірінг", і цим судовим рішенням обмежувалися права саме Компанії.
Крім того, адвокат зазначає, що апеляційний суд не встановив конкретної дати, коли для Компанії закінчився строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді. Ільченко С. Ю. вважає, що оскільки ухвала слідчого судді була постановлена без виклику власника і представників Компанії і вона не направлялась Компанії на виконання вимог ч. 7 ст. 173 КПК, то строк на апеляційне оскарження необхідно обчислювати з моменту отримання представником Компанії копії судового рішення.
Також Ільченко С. Ю. вказує, що посилання апеляційного суду на факт отримання адвокатом копії ухвали слідчого судді 02 червня 2020 року, а також те, що Компанія є єдиним засновником (учасником) ТОВ "Прінт Інжінірінг" та його кінцевим бенефіціаром, що, на думку апеляційного суду, свідчить про обізнаність Компанією та її власника з ухвалою слідчого судді, є безпідставними, оскільки, по-перше, адвокат отримав копію ухвали слідчого судді в межах договору про надання правової допомоги ТОВ "Прінт Інжінірінг", а не Компанії, а по-друге, сам факт та характер правовідносин ТОВ "Прінт Інжінірінг" і Компанії не є підставою для порушення права на апеляційне оскарження та використання таких непроцесуальних категорій, як стан обізнаності чи необізнаності. У цій частині адвокат акцентує увагу на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладений у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, згідно з яким, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат Ільченко С. Ю. підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити на підставах, зазначених у цій скарзі.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційної скарги адвоката, просила залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду без зміни.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши матеріали провадження в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону відповідає.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
За частиною 3 вказаної норми процесуального закону, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Як видно з матеріалів провадження, ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 02 квітня 2019 року постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, та представників такої особи.
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, адвокат Ільченко С. Ю., який діє в інтересах Компанії, 27 квітня 2021 року (згідно з відміткою на поштовому конверті) подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій серед іншого вказав про те, що копія оскаржуваної ухвали слідчого судді була отримана представником Компанії 23 квітня 2021 року, а тому строк на апеляційне оскарження необхідно обчислювати саме із цієї дати.
Суд апеляційної інстанції, пославшись на вимоги статей 395, 399 КПК, дійшов висновку, що апеляційна скарга Ільченка С. Ю. подана з пропущенням процесуального строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, а клопотання про його поновлення адвокатом не заявлено.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що Компанія є єдиним засновником (учасником) ТОВ "Прінт Інжінірінг" і ці юридичні особи мають одного кінцевого бенефіціарного власника та постійного їх представника - ОСОБА_2, який у судовому засіданні зазначив, що йому було відомо про постановлення слідчим суддею ухвали від 02 квітня 2019 року, яку отримало ТОВ "Прінт Інжінірінг".
З огляду на наведене апеляційний суд вважав, що Компанія та її власник ОСОБА_2 були обізнані про арешт майна та не позбавлені можливості в передбачений законом строк звернутися з апеляційною скаргою на рішення слідчого судді.
Верховний Суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, а доводи адвоката про протилежне вважає непереконливими.
У цій частині Верховний Суд звертає увагу на таке.
Як уже було зазначено, Компанія є єдиним засновником (учасником) ТОВ "Прінт Інжінірінг" і ці юридичні особи мають одного кінцевого бенефіціарного власника та постійного їх представника - ОСОБА_2, який одночасно є керівником ТОВ "Прінт Інжінірінг".
Адвокат Ільченко С. Ю. 02 червня 2020 року в межах надання правової допомоги ТОВ "Прінт Інжінірінг" отримав копію оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Надалі, 25 серпня 2020 року цей же адвокат уклав договір про надання правової допомоги з Компанією.
З огляду на наведене щонайменше з 25 серпня 2020 року адвокат, уклавши договір з Компанією, мав у своєму розпорядженні копію ухвали слідчого судді.
Ці обставини не спростовує адвокат, однак вважає, що він отримав копію ухвали слідчого судді в межах надання правової допомоги ТОВ "Прінт Інжінірінг" і не міг використовувати її в межах надання правової допомоги Компанії, оскільки це є дві різні юридичні особи.
Однак Верховний Суд вважає такі посилання непереконливими, оскільки ці юридичні особи (ТОВ "Прінт Інжінірінг" і Компанія) мають одного власника (кінцевого бенефіціара), їх інтереси в межах цього кримінального провадження не суперечать один одному.
Більше того, навіть якщо погодитись з Ільченком С. Ю. про те, що він в межах надання правової допомоги ТОВ "Прінт Інжінірінг" зберігав адвокатську таємницю і не міг розголошувати інформацію, отриману в межах цього договору, зокрема і для надання правової допомоги Компанії, адвокат не навів жодних аргументів на обґрунтування того, що перешкодило йому раніше, зокрема починаючи з 25 серпня 2020 року, отримати дозвіл від ОСОБА_2 як керівника ТОВ "Прінт Інжінірінг" на використання документів для надання правової допомоги Компанії, кінцевим бенефіціарним власником якої є теж ОСОБА_2 .
Такий дозвіл адвокат отримав лише 26 квітня 2021 року, тобто навіть після того, як ОСОБА_2, діючи інтересах Компанії, 23 квітня 2021 року отримав копію оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Не містить касаційна скарга адвоката і доводів на обґрунтування того, що завадило адвокату і представникам Компанії отримати копію ухвали слідчого судді до 23 квітня 2021 року, враховуючи їх обізнаність із цим судовим рішенням, та яких розумних заходів вони вживали для цього.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що особа яка має бажання звернутися з апеляційною і касаційною скаргами, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право на оскарження, вчиняти процесуальні дії без невиправданої затримки.
Однак у цьому провадженні адвокат не навів доводів на обґрунтування того, що він та представники Компанії вживали розумних заходів для того, щоб оскаржити рішення слідчого судді без невиправданої затримки.
Посилання адвоката Ільченка С. Ю. на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладений у постанові від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к, згідно з яким, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення, є необґрунтованим, оскільки обставини цієї справи і справи, що була предметом розгляду об`єднаної палати, є відмінними.
Так, висновок об`єднаної палати застосовується в тому разі, коли матеріали провадження не місять жодних даних про те, що особа (учасник кримінального провадження) раніше отримувала копію судового рішення, і в цьому разі строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Натомість у цій справі, як вже було зазначено вище, адвокат Ільченко С. Ю. подав апеляційну скаргу через 10 місяців з моменту, коли він отримав копію ухвали слідчого судді, і через 8 місяців після того, як об`єктивно міг реалізувати право на апеляційне оскарження в інтересах Компанії, з урахуванням того, що законодавець визначив для оскарження такого виду судових рішень 5 днів.
Невизначення апеляційним судом точної дати, з якої має обчислюватися строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 02 квітня 2019 року, на що акцентує увагу адвокат, у цій справі не має ключового значення, оскільки, як уже було зазначено вище, своє право на апеляційне оскарження в інтересах Компанії адвокат міг об`єктивно реалізувати, починаючи щонайменше з 25 серпня 2020 року (дати укладення договору про надання правової допомоги Компанії).
Посилання апеляційного суду на те, що адвокат подав апеляційну скаргу 22 квітня 2021 року замість 27 квітня 2021 року, є просто опискою, яка може бути виправлена в порядку ст. 379 КПК і яка не вказує про те, що рішення апеляційного суду було постановлено внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Інші наведені адвокатом у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків, викладених в ухвалі апеляційного суду, і не містять вагомих аргументів, які би дозволили Верховному Суду дійти переконання, що рішення було постановлено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що можуть поставити під сумнів його законність.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги адвоката Ільченка С. Ю. постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу адвоката Ільченка С. Ю. залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.