ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 904/1875/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2021 (у складі колегії суддів: Подобєд І.М. (головуючий), Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.)
у справі № 904/1875/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс"
до Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачая Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",
про скасування рішень про державну реєстрацію та записів про реєстрацію права власності, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності;
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Соняшник";
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Публічного акціонерного товариства "Актабанк", Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачая Андрія Віталійовича, Комунального підприємства "Бюро держаної реєстрації", Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб",
про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19 первісний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 08.06.2018, індексний номер 41506888, про державну реєстрацію за Публічним акціонерним товариством "Актабанк" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №26526622 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Ю.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.08.2018 індексний номер 42705866, про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" права власності на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г-2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 27642748 про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на об`єкт нерухомого майна - виробничий будинок літ. Г- 2, розташований за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда (проспект Богдана Хмельницького), будинок 156г.
Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" право власності на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), будинок 156г.
Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), будинок 156г.
У задоволенні вимоги про відновлення в Державному реєстрі прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" на об`єкт нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г- 2, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького (вул. Героїв Сталінграда), будинок 156г - відмовлено.
У задоволенні позовних вимог до відповідача-2: Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Пробачай А.В., відповідача-3: Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації", відповідача-4: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни - відмовлено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Актабанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 148 120,43 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 140 436,43 грн.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Судові витрати за зустрічним позовом покладені на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія".
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 залишено без змін; покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" судові витрати в сумі 432 835,25 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.05.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі №904/1875/19 та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2021 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19, на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України; поновлено виконання та дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №904/1875/19.
11.08.2021 до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ). Подану ним скаргу обґрунтував тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 по справі №904/1875/19 є незаконним, не відповідає фактичним обставинам справи, та прийнято з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, оскільки прийнято про його права та інтереси як іпотекодержателя нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Внаслідок задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс", ОСОБА_1 позбавлений свого законного інтересу на задоволення майнових вимог шляхом звернення стягнення на спірне нерухоме майно, відповідно до умов іпотечного договору, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за договорами позики від 31.08.2018. Зазначив, що витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" об`єкта нерухомого майна - 95/100 часток виробничого будинку літ. Г-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, унеможливлює звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержателем, яким є ОСОБА_1, чим порушено права та законні інтереси останнього.
За таких обставин та з посиланням на приписи частин 1 - 2 статті 272 ГПК України ОСОБА_1 просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог - у повному обсязі; зупинити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020; судові витрати покласти на Відповідача.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме, надати суду докази сплати судового збору у розмірі 435 716,80 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі.
01.09.2021 ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", просить звільнити його від сплати судового збору у розмірі 435 716,80 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 у справі № 904/1875/19.
До клопотання додано: копію довідки з пенсійного фонду від 11.08.2021; копію довідки з державного центру зайнятості від 11.08.2021 № 2876, довідку з фонду соціального страхування України від 12.08.2021, копію форми ОК-5, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді від 18.08.2021.
06.09.2021 ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків, до якої додано докази надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи (описи вкладення до цінного листа, поштові накладні та фіскальні чеки від 03.09.2021).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2021 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 - відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
Ухвалу суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича стальна компанія" та адвокатом, який представляв інтереси цього товариства у справі № 904/1875/19, яка розглядається, тому був обізнаний про прийняте у справі рішення суду від 22.10.2020, у зв`язку з чим наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду визнано не поважними, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України стало підставою для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження.
Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2021, і направити справу № 904/1875/19 для подовження розгляду.
Подана ОСОБА_1 касаційна скарга обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм частини 1 статті 2, частини 1 статті 17, частин 1 - 3 статті 254, частин 1, 2 статті 256, частини 1 статті 285, частин 1 - 5, пунктів 1 - 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення та вручення скаржникові оскаржуваного ним судового рішення; при цьому визнання неповажними причин пропуску процесуального строку є підставою для залишення скарги без руху, з наданням скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку, і лише у випадку не звернення з відповідною заявою у встановлений строк або визнання причин неповажними, у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 904/1875/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої абзацом 2 частини 2 статті 287 ГПК України, та постановлено здійснити перегляд ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2021 без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу до 27.10.2021.
27.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мета-Імпекс" направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи скарги, просило закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 ГПК України, оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції не стосується прав, інтересів та (або обов`язків) скаржника.
Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не надали, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування права на апеляційне оскарження рішення та постанови судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 зазначив, що є особою, яка не брала участі у справі, а місцевим господарським судом було вирішено питання про її права та інтереси.
Крім того, у апеляційній скарзі, з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 256 ГПК України, скаржником заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки про існування рішення суду першої інстанції йому стало відомо лише 09.08.2021 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За приписами частини 2 статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства України, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Разом з тим, пунктом 3 частин 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і, яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 ГПК України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 920/691/18.
Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведених процесуальних положень ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.10.2020 залишено без руху з підстав недотримання скаржником вимог пунктів 2, 3 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме, не надання суду доказів сплати судового збору у розмірі 435 716,80 грн та доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим сторонам у справі; надано апелянту строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4).
Отже, приписами статей 174, 260 ГПК України передбачено механізм залишення апеляційної скарги без руху задля забезпечення скаржнику можливості у встановлений судом строк усунути недоліки апеляційної скарги, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання, та прийняття її до розгляду судом апеляційної інстанції. Разом із тим частиною 6 статті 260 ГПК України визначено негативний наслідок для скаржника у разі невиконання вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги у вигляді її повернення, про що постановляється ухвала.
Разом з тим, відповідно до частин 3, 4 статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 3). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч. 4).
Водночас, як вбачається зі змісту ухвали від 25.08.2021, суд апеляційної інстанції не надавав оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не визнавав їх неповажними, тобто не залишав апеляційну скаргу без руху з підстави, передбаченої частиною 3 статті 260 ГПК України.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
За матеріалами справи вбачається, що після винесення судом апеляційної інстанції ухвали від 25.08.2021 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, останнім 01.09.2021 подано до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, а 06.09.2021 заяву про усунення недоліків, до якої додано докази надіслання копій апеляційної скарги іншим учасникам справи.
Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі після усунення недоліків, суд апеляційної інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу від 16.09.2021, вищенаведені процесуальні положення не врахував та без попереднього визнання неповажними причин пропуску процесуального строку, не надавши можливості навести інші причини пропуску такого строку, тобто, без дотримання вимог частин 3, 4 статті 260 ГПК України, зробив передчасні висновки про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Разом з тим, слід зауважити, що судом апеляційної інстанції не враховано, що з апеляційною скаргою звернулась особа, яка не брала участі у справі, тому питання поновлення строку, повинно вирішуватися з урахування сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків, про що, зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 920/691/18.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З огляду на приписи статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі "Bellet v. France" (заява N 23805/94, рішення від 04.12.1995) ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
З огляду на зміст ухвали суду від 25.08.2021 про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, надані останнім на виконання цієї ухвали клопотання, заяви та докази, а також положення пунктів 2, 3 частини 3 статті 258, статей 174, 260 ГПК України, суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу від 16.09.2020, дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . При цьому відмова у відкритті апеляційного провадження в такому випадку може розцінюватися як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Конвенції, та призведе до порушення права особи, визначеного Конституцією України, на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до частини 3 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд