ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 18/145
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представників: Головного управління ДПС у Полтавській області - Прокопчука О. О., Офісу Генерального прокурора Штін Д. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021
та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 в частині закриття провадження
у справі №18/145
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Біоресурс"
до Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 порушено провадження у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 у справі № 18/145 припинено процедуру розпорядження майном ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" та припинено повноваження розпорядника майна Боровика Руслана Леонідовича. Закрито провадження у справі №18/145, скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 22.07.2005.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 у справі № 18/145 залишено без змін.
У касаційній скарзі Головне управління ДПС у Полтавській області просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 у справі № 18/145 скасувати в частині закриття провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Підставами касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначив застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18.
В обґрунтування наведеної підстави касаційного оскарження зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано відсутність підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1".
На думку заявника касаційної скарги, норми ГПК України та КУзПБ не передбачають такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як незастосування процедури санації чи ліквідації та неможливості укладання мирової угоди у справах про банкрутство державних підприємств.
Головне управління ДПС у Полтавській області зазначає, що станом на момент винесення ухвали про закриття провадження у справі № 18/145 вимоги кредитора не були погашенні, а відтак, неспроможність боржника продовжує існувати. Поряд з тим, апеляційним судом не враховано, що, закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції не дослідив та в ухваленому судовому рішенні не вказав, яким способом буде відновлене порушене право Головного управління ДПС у Полтавській області як кредитора ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" поза межами справи про банкрутство.
При цьому, заявник касаційної скарги звертає увагу на приписи ч. 3 ст. 231 ГПК України, відповідно до яких у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Посилаючись на приписи Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", Головне управління ДПС у Полтавській області вказує на те, що фактично законодавцем встановлено 3-річний мораторій для застосування до державних підприємств процедур санації та ліквідації, після закінчення якого, положення КУзПБ дозволять застосовувати до державних підприємств, до яких відноситься і ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", процедури санації та ліквідації, а відтак вважає, що провадження у справі може бути зупинене до закінчення даних обмежень.
Крім того, на думку скаржника, КУзПБ не виключає можливість (не містить заборони) укладання сторонами мирової угоди, якою було би врегульовано питання погашення заборгованості відповідно до норм ГПК України.
Разом з тим, заявник касаційної скарги наголошує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КУзПБ відсутні підстави для закриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з тривалим розглядом справи у суді чи наявністю законодавчих обмежень щодо застосування окремих процедур, а приписи ст. 231 ГПК України встановлюють підстави для закриття провадження у справах позовного провадження.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 в частині закриття провадження у справі №18/145, розгляд справи призначено на 20.10.2021.
В судовому засіданні 20.10.2021 касаційний суд заслухав пояснення представників АТ ДАК "Хліб України" та ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", які заперечували проти задоволення касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, після чого оголосив в судовому засіданні перерву до 03.11.2021.
В судовому засіданні 03.11.2021 колегія суддів заслухала пояснення представника Головного управління ДПС у Полтавській області та Офісу Генерального прокурора.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" зареєстроване 09.06.1998 та згідно із Статутом (у новій редакції з відповідними змінами) єдиним засновником (власником) якого є Державна акціонерна компанія "Хліб України" (т. 1 а.с. 20-29).
Підприємство створене шляхом реорганізації державного підприємства Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1 на виконання постанови Кабінету міністрів України від 15.11.1997 № 1218 "Про прискорення приватизації хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств" рішенням Спостережної ради Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 10.03.1998, протокол № 3, зареєстроване Миргородською РДА, № 237/40 від 09.06.2008, ідентифікаційний код 00952172.
Сто відсотків статутного капіталу Державної акціонерної компанії "Хліб України" належить державі в особі Фонду державного майна України (т. 18 а.с.192).
Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1, 315600, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, ЄДРПОУ 00952172 було включено до додатку 1 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 порушено провадження у справі №18/145 за заявою ТОВ Техуніверсал" про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону, яка діяла до 19.01.2013 (т. 1, а.с. 1).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2007 замінено ініціюючого кредитора ТОВ "Техуніверсал" на ТОВ "Центр бізнесу" з грошовими вимогами у розмірі 994 626,78 грн (т. 5 а.с. 47).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.10.2008 визнано вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Центр бізнесу" у розмірі 994 626,78 грн (т. 6 а.с. 47-49).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.01.2010 визнано грошові вимоги: 1) Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; 2) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 3) Миргородського міськрайонного центру зайнятості; 4) Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді; 5) Миргородської ОДПІ; 6) Державної акціонерної компанії "Хліб України"; 7) ТОВ "Центр бізнесу" (т. 11 а.с. 143-149).
На зборах кредиторів 05.03.2010 обрано комітет кредиторів у складі трьох кредиторів: ПФУ в м. Миргороді, Миргородської ОДПІ, ТОВ "Центр бізнесу" (т. 12 а.с. 24-29).
На зборах комітету кредиторів 05.03.2010, які оформлені протоколом № 1, головою комітету кредиторів обрано ТОВ "Центр бізнесу" (т. 12 а.с. 36-40).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.04.2010 розпорядником майна ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" призначено арбітражного керуючого Боровика Р. Л. (т. 11 а.с. 77-79).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.10.2010 у справі №18/145 припинено провадження у справі, припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2005, припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Боровика Р. Л. з мотивів неможливості переходу до процедури санації боржника та відсутності об`єктивних підстав для укладання мирової угоди (т. 13 а.с. 78-80).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2010 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 12.10.2010 у справі № 18/145 скасовано, справу направлено на подальший розгляд до Господарського суду Полтавської області (т. 12 а.с. 129-134).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.12.2011 відмовлено в затвердженні мирової угоди, укладеної між боржником ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" та кредиторами в особі голови комітету кредиторів та схваленої рішенням комітету кредиторів від 14.11.2011. Припинено провадження у справі. Припинено дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.07.2005; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Боровика Р.Л. (т. 15 а.с. 105-106).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2012 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 29.12.2011 у справі № 18/145 скасовано в частині припинення провадження у справі, в іншій частині ухвалу від 29.12.2011 залишено без змін, справу направлено до Господарського суду Полтавської області для розгляду (т. 17 а.с. 13-18).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.12.2013 відмовлено в затвердженні мирової угоди, укладеної між боржником ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", кредиторами в особі голови комітету кредиторів та третьою особою ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України"; припинено провадження у справі; припинено дію мораторію, введеного ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 року; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Боровика Р.Л. (т. 20 а.с. 89-92).
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 апеляційні скарги задоволено, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 10.12.2013 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області в іншому складі суду (т. 21 а.с. 58-64).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.11.2015 задоволено заяву Головного територіального управління юстиції України у Полтавській області про залучення його учасником у справі про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" та визнано грошові вимоги Антимонопольного комітету України, м. Київ на суму 2 000,00 грн до ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", м. Миргород та включено їх до реєстру вимог кредиторів останнього (т. 22 а.с. 241-244).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.07.2017 заяви ліквідатора про визнання кредиторських вимог - заборгованості по виплаті заробітної плати працівникам ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" згідно з наданою боржником інформацією станом на 01.04.2017 на загальну суму 219 523,57 грн задоволено, визнано заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" згідно з переліком (т. 25 а.с. 125-128).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.01.2018 замінено кредитора - ТОВ "Центр бізнесу" на правонаступника - ТОВ "Паливна компанія Біоресурс" (т. 26 а.с.174-176).
Ухвалами Господарського суду Полтавської області від 17.04.2018 та 25.07.2019 визнано вимоги ОСОБА_1, а саме заборгованість по виплаті його заробітної плати на суму 77 073,11 грн та 64 903,68 грн відповідно (т. 26 а.с. 233-235).
17.09.2019 до Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання ПАТ "Державна акціонерна компанія "Хліб України" про закриття провадження у справі № 18/145 на підставі ст. 231 ГПК України.
Клопотання було обґрунтоване значною тривалістю процедури розпорядження майном боржника у цій справі, законодавчою забороною застосування до боржника процедур санації та ліквідації. При цьому, ПАТ "Державна акціонерна компанія "Хліб України" вказувало, що продовження процедури банкрутства боржника на стадії розпорядження майном призведе лише до порушення прав як боржника, так і кредиторів, та заподіяння їм додаткових збитків, зокрема, з оплати праці арбітражного керуючого.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.03.2021) у справі №18/145 припинено процедуру розпорядження майном ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" та припинено повноваження розпорядника майна Боровика Р. Л. Закрито провадження у справі № 18/145 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1". Скасовано дію мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", введеного ухвалою суду від 22.07.2005.
Зобов`язано виконавчий комітет Миргородської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записи про відкриття провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" (37600, м. Миргород, вул. Гоголя, 28, код ЄДРПОУ 00952172) та про розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Боровика Р. Л.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі про банкрутство з огляду на те, що провадження у справі № 18/145 про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" перебуває на стадії розпорядження майном з 22.07.2005. Боржник не був виключений із переліку підприємств, що не підлягають приватизації, та на теперішній час Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлено заборону щодо застосування до боржника таких судових процедур банкрутства як ліквідація та санація. У справі не було укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі в період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а норми чинного КузПБ не передбачають такої процедури як укладання мирової угоди.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції з 19.01.2013) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури".
Оскільки провадження у даній справі порушено 22.07.2005 при розгляді даної справи підлягали застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України № 4212-VІ від 22.12.2011, тобто в редакції до 19.01.2013).
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було встановлено, що до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об`єктів.
Аналогічно, ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України визначено, що до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.
Судові процедури санації та ліквідації щодо боржника, включеного до переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, відповідно до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" могли бути застосовані тільки після виключення боржника, в установленому законом порядку, із цього переліку.
Отже, вказані норми, а також і положення ч. 3 ст. 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлювали обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб-підприємств, що є об`єктами права державної власності, та які включені до переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.
Відтак до боржника, що є об`єктом права державної власності і не підлягав приватизації, та внесеного до переліку відповідно до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності що не підлягають приватизації" могли бути застосовані дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із додатком 1 до Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" боржник - ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", внесений до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, а отже до нього не могли бути застосовані такі судові процедури банкрутства як ліквідація та санація.
20.10.2019 набув чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Оскільки формою власності боржника є державна власність, засновником підприємства (власником) є Державна акціонерна компанія "Хліб України", 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі, справа про банкрутство порушена за заявою кредитора, а не власника майна боржника, та боржник не задіяний у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанцій, що до ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" застосовуються положення п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Провадження у справі № 18/145 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" на підставі ухвали Господарського суду Полтавської області від 22.07.2005 перебуває на стадії розпорядження майном.
Як вбачається з матеріалів справи, на зборах комітету кредиторів 29.08.2018, 07.12.2018, 29.04.2019, 05.07.2019, 18.10.2019, 20.02.2020, 28.08.2020 розглядалося питання можливості укладення мирової угоди у справі про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1", однак остання так і не була надано до господарського суду на затвердження.
21.10.2019 введено в дію КУзПБ, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В 4 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ визначено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З урахуванням наведеної норми Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подальший розгляд справи № 18/145 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" судом здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 6 КУзПБ передбачено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Таким чином, нормами чинного законодавства, що регулюють провадження у справі про банкрутство не передбачено такої судової процедури, як укладення мирової угоди у справі про банкрутство.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що укладання мирової угоди у справі № 18/145 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" між кредиторами і боржником на даний час є неможливим.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що провадження у справі було порушено та введено процедуру розпорядження майном 22.07.2005. Тобто процедура розпорядження майном тривала п`ятнадцять років. Разом з тим, зважаючи на законодавчі обмеження щодо введення відносно боржника таких процедур як санація та ліквідація, та відсутності можливості укладання мирової угоди єдиною можливою процедурою для ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" є розпорядження майном.
Водночас, за приписами КУзПБ, судові процедури банкрутства, в тому числі і процедура розпорядження майном, мають строковий характер.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 44 КУзПБ під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 цього Кодексу до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ʼʼналежного урядуванняʼʼ і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ʼʼРисовський проти Україниʼʼ).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 КУзПБ у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
Частиною 3 ст. 49 КУзПБ визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює, зокрема, рішення про закриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 92 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, окрім наведених у цій статті, і в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Отже, враховуючи приписи наведених норм, беручи до уваги, що провадження у справі № 18/145 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" тривало п`ятнадцять років на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності КУзПБ у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном, а чинний КУзПБ не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода; норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні процедур санації та ліквідації щодо державних підприємств протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад п`ятнадцять років через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав закриття провадження у справі про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" відповідно до загальних процесуальних норм (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) та з посиланням на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, "відсутність предмета спору" в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. У цьому випадку таким законодавчим приписом є норми п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства державних підприємств, до яких входить боржник у справі, щодо переходу до процедур санації та ліквідації, та Кодексу України з процедур банкрутства, який не передбачає такої процедури як мирова угода. Отже, процедура розпорядження майном може завершитися в даному випадку закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Аналогічна правова позиція щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - державних підприємств наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №917/1230/15.
Колегія суддів погоджується з позицією апеляційного суду щодо можливості завдання шкоди інтересам боржника та кредиторам шляхом зокрема оплати праці арбітражного керуючого та тривалого розгляду справи про банкрутство.
Так, ухвалами Господарського суду Полтавської області від 03.09.2020 задоволено клопотання арбітражного керуючого Боровика Р.Л. та стягнуто з боржника оплату послуг арбітражного керуючого: за період січень-червень 2020 у розмірі 70 845,00 грн; за період з 01.10.2019 по 31.12.2019 у сумі 333 844,00 грн; за період з лютого 2018 по вересень 2019 в розмірі 157 020,00 грн.
Отже, стягнення з боржника на користь арбітражного керуючого оплату послуг значних сум свідчить про збільшення заборгованості боржника перед розпорядником майна, що в свою чергу впливає на можливість задоволення вимог кредиторів.
Твердження заявника касаційної скарги, що до закінчення дії обмежень, встановлених п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" може бути зупинене, є необґрунтованими, оскільки ч. 17 ст. 39 КУзПБ встановлена пряма заборона на зупинення провадження у справі про банкрутство.
Посилання скаржника на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18 колегія суддів відхиляє, оскільки правовідносини у зазначеній справі та у справі, що розглядається не є подібними.
Так, у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що провадження у справі №18/145 про банкрутство ДП ДАК "Хліб України" "Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" триває п`ятнадцять років на стадії розпорядження майном, боржник за період дії Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" не був виключений з переліку об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, комітетом кредиторів та боржником в період дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не укладено мирову угоду в процедурі розпорядження майном у цій справі, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника.
Водночас, у справі № 922/1200/18, на яку посилається заявник касаційної скарги, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про скасування ухвали місцевого суду про закриття провадження у справі про банкрутство з направленням справи для продовження розгляду з огляду на неповноту дослідження судом першої інстанції обставин щодо можливості відновити платоспроможність боржника. Крім того, процедура розпорядження у названій справ тривала менше двох років. Та судами було встановлено неповноту здійснення попереднім розпорядником майна своїх обов`язків у процедурі банкрутства.
У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25.02.2021 в частині закриття провадження у справі № 18/145 прийняті судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-