ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/3132/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Банаська О. О.
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2, представника ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - адвоката Іванченко О. П.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Київгума"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021
та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2021
у справі № 911/3132/17
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до 1) Закритого акціонерного товариства "Київгума"; 2) Правобережної Товарної Біржі; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційна фірма Welcome"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне промислове постачання"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
ОСОБА_3, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс"
про визнання недійсними результатів аукціону, визнання договорів купівлі-продажу недійсними,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим перебувала справа №5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума".
Постановою Господарського суду АРК від 08.11.2013 у справі №5002-19/5719.2-2010, припинено процедуру санації ЗАТ "Київгума", боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру стосовно відповідача та призначено ліквідатором ЗАТ "Київгума" арбітражного керуючого Кудляка Є. В.
У жовтні 2017 року до Господарського суду Київської області звернулось ТОВ "Укрінформсервіс" із позовною заявою до ЗАТ "Київгума" про визнання недійсними підстав для проведення та результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 на торгах Правобережної Товарної Біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме лотів №№1-10, а укладених за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума", в особі арбітражного керуючого Кудляка Є. В. та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome", як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання", договори купівлі-продажу №№1-10 від 22.10.2014 - фіктивними (недійсними).
Заява обґрунтована тим, що ліквідатор ЗАТ "Київгума" Кудляк Є. В. протиправно продав від імені боржника майно третіх осіб, яке не належало ЗАТ "Київгума" та не перебувало на його балансі. Укладені Кудляком Є. В. договори купівлі-продажу №№1-10 від 22.10.2014 за результатами проведеного Правобережною товарною біржею аукціону є фіктивними та удаваними, оскільки сторони не мали наміру придбати будівельні матеріали, а намагались приховати свій дійсний намір привласнити належні заявнику та іншим інвесторам корпуси №№7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 у складі комплексу. Укладені договори між ЗАТ "Київгума" та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" за результатами проведеного аукціону не можуть вважатись вчиненими, оскільки останні були укладені не із власником майна (заявником), а із боржником в особі ліквідатора Кудляка Є. В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.05.2018 у справі № 911/3132/17, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 ухвалу Господарського суду Київської області від 21.05.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 скасовано; справу № 911/3132/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Скасовуючи судові рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу №911/3132/17 на новий розгляд до суду першої інстанції, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходив з того, що судами попередніх інстанцій, під час розгляду даного спору не було досліджено питання взаємодії ліквідатора з комітетом кредиторів; не досліджено та в оскаржених судових рішеннях не наведено проведення аукціону з продажу майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів, на підставі чого було визначено початкову вартість майна після його поділу на окремі лоти. Крім того, судами також не було надано правової оцінки діям ліквідатора з поділу ЦМК на лоти, чи є така реалізація обґрунтованою, чи відповідає меті ліквідаційної процедури та аукціону по суті (продаж майна за найвищою ціною).
Також касаційним судом було вказано, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи зачіпає або порушує оскаржений аукціон права та інтереси третіх осіб, які вважають себе власниками спірного майна; судами не було встановлено належний суб`єктний склад учасників під час розгляду питання щодо визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника ЗАТ "Київгума", оскільки встановивши наявність інвестиційних угод, укладених з фізичними особами, суди не дослідили чи впливають (стосуються) результати розгляду заяви про визнання результатів аукціону недійсними на права та інтереси таких осіб, чи не порушують їх прав власності; господарськими судами не враховано, що наслідком визнання результатів аукціону, оформленого договору купівлі-продажу недійсними, є повернення проданого майна до ліквідаційної маси.
В липні 2019 року фізичні особи ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Київської області як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 911/3132/17, з позовною заявою до ЗАТ "Київгума", ліквідатора ЗАТ "Київгума" Кудляка Є. В., Правобережної товарної біржі, ТОВ "Консультативна фірма Welcome" та ТОВ "Технічне промислове постачання", треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТОВ "Укрінформсервіс" про визнання недійсними правочинів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обґрунтовані вчиненням оспорюваних правочинів з порушенням приписів ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки вони спрямовані на протиправне заволодіння третіми особами ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" як комісіонером та ТОВ "Технічне промислове постачання" як комітентом за змовою з посадовою особою відповідача - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В. та всупереч інтересам ТОВ "Укрінформсервіс" та інших інвесторів майном таких осіб.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.07.2019 у справі №911/3132/17, що була залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 911/3132/17 - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ЗАТ "Київгума", ліквідатора ЗАТ "Київгума" Кудляка Є. В., Правобережної Товарної Біржі, ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" та ТОВ "Технічне промислове постачання" про визнання недійсними правочинів (договорів) повернуто заявникам. Провадження у справі № 911/3132/17 закрито.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2019 касаційну скаргу ОСОБА_2 (з урахуванням заяви ОСОБА_5 про приєднання до касаційної скарги) задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та ухвалу Господарського суду Київської області від 30.07.2019 у справі № 911/3132/17 скасувано в частині повернення позовної заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі № 911/3132/17 - ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ЗАТ "Київгума", ліквідатора ЗАТ "Київгума" Кудляка Є. В., Правобережної товарної біржі, Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультативна фірма Welcome" та ТОВ "Технічне промислове постачання", треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінформсервіс" про визнання недійсними правочинів; справу № 911/3132/17 направлено у відповідній частині на новий розгляд до Господарського суду Київської області для вирішення питання про можливість прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Скасовуючи оскаржувані судові рішення в частині повернення позовної заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору,та направляючи у цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області, касаційний суд вказав, що місцевим господарським судом не було враховано, що позовна заява ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була подана до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, тобто у строк, визначений ст. 49 ГПК України.
Поряд з цим Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про правомірність закриття провадження у справі № 911/3132/17 в частині позовних вимог ТОВ "Укрінформсервіс" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на наявність запису про припинення вказаної юридичної особи та відсутність відомостей про її правонаступників.
Відповідно до заяви про зміну позовних вимог ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили:
-визнати недійсним результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме: Лотів № 1-10, що були виставлені на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В.;
-визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.10.2014 № 6, укладений за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума" в особі арбітражного керуючого Кудляка Є. В. та ТОВ "Консультаційна фірма "Welcome" як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання";
-визнати недійсним договір купівлі-продажу від 22.10.2014 № 7, укладений за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума" в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання".
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі №911/3132/17 (суддя Рябцева О. О.) частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме: Лоту № 6, що був виставлений на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В.; визнано недійсним договір купівлі-продажу № 6 від 22.10.2014, укладений за результатами аукціону між ЗАТ "Київгума" в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання"; визнано недійсними результати аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме: Лоту № 7, що був виставлений на продаж шляхом аукціону арбітражним керуючим - ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В.; визнано недійсним договір купівлі-продажу № 7 від 22.10.2014, укладений за результатами аукціону між Закритим акціонерним товариством "Київгума" в особі арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" як комісіонером ТОВ "Технічне промислове постачання". В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду мотивовано наявністю правових підстав для визнання недійсними результатів аукціону, який відбувся 21.10.2014 о 12:00 на торгах Правобережної торгової біржі з продажу майна ЗАТ "Київгума", а саме: Лоту № 6 та Лоту № 7.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 (колегія суддів: Гарник Л. Л. - головуючий, Грек Б. М., Отрюх Б. В.) рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі №911/3132/17 залишено без змін.
У касаційній скарзі ЗАТ "Київгума" просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі № 911/3132/17 скасувати, а справу № 911/3132/17 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Підставами касаційного оскарження ЗАТ "Київгума" наведених вище судових рішень вказано п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, ЗАТ "Київгума" стверджує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосував норму права - ст. 331 та ст. 876 ЦК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №6-318цс15; постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 (провадження № 14-270цс19); постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 (№ 6-265цс16); постанові Верховного Суду України від 07.12.2016 у справі №760/11855/13-ц; постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі № 6-1920цс15; постанові Верховного Суду України 30.03.2016 у справі № 6-265цс16; постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (провадження № 12-140гс19); постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (провадження № 12-143гс18); у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 464/5089/15; постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/3907/18 (провадження № 12-46гс19).
В обґрунтування наведених вище підстав касаційного оскарження ліквідатор ЗАТ "Київгума" зазначає, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили майнові права на нерухоме майно та право власності на нерухоме майно. При цьому, враховуючи, що право власності на спірні об`єкти нерухомого майна ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували у 2016 році, оскаржуваний аукціон, який проведено у 2014 році, не може порушувати майнових прав цих осіб.
Не погоджується ліквідатор і з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 набули статусу замовника будівництва з огляду на відсутність у них права власності чи іншого речового права на земельну ділянку, на якій здійснювалось будівництво. При цьому ні Київська міська рада як власник, ні позивач як користувач спірної земельної ділянки не передавали прав на земельну ділянку будь-яким третім особам.
У касаційній скарзі також зазначено, що встановивши, що функції замовника будівництва спірних об`єктів перешли від ЗАТ "Київгума" до ТОВ "Укрінформсервіс", а згодом до третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору, суди попередніх інстанцій не врахували відсутність у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дозвільних документів на виконання будівельних робіт. Відтак навіть наявність договору про передачу функцій замовника будівництва не дає підстав вважати, що відбулась фактична передача таких функцій.
Крім того, ліквідатор ЗАТ "Київгума" вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обрали неналежний спосіб захисту, а також звернулись за захистом своїх прав із пропуском позовної давності.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 4 ч. 2 ст.287 ГПК України заявник касаційної скарги вказує, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі ОСОБА_6, який є власником нерухомого майна - корпусу № 20 - та який набув право власності на зазначене нерухоме майно згідно договору купівлі-продажу від 19.01.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О. та не було залучено до участі у справі ОСОБА_7, яка є власником нерухомого майна корпусу № 21, та яка набула права власності на вказане майно згідно з договором купівлі-продажу від 19.01.2016, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник О. О.
Крім того, заявник касаційної скарги стверджує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015, Додаткового рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.11.2015, акту прийому-передачі від 03.12.2008.
У відзиві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять залишити касаційну скаргу ЗАТ "Київгума" без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
До початку судового засідання 13.10.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника ЗАТ "Київгума" адвоката Рівного Є. О. про відкладення розгляду справи у зв`язку із підозрою на захворювання вірусною хворобою COVID-19.
Колегія суддів враховує, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи, що участь представників учасників справи у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов`язковою, вимоги та доводи ЗАТ "Київгума" викладені письмово у касаційній скарзі, касаційній суд заслухав пояснення представника ЗАТ "Київгума" адвоката Рівного Є. О. у попередніх судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ЗАТ "Київгума" про відкладення розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Предметом спору у справі № 911/3132/17 є вимога фізичних осіб про визнання недійсними результатів аукціону продажу майна у справі про банкрутство та укладених за наслідком такого аукціону договорів купівлі-продажу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ЗАТ "Київгума" (Сторона 1) та ТОВ "Укрінформсервіс" (Сторона 2) укладено договір від 17.12.2004 № 17-12/04 про пайову участь у реконструкції, відповідно до п. 1.1 якого Сторона 1 приймає Сторону 2 у пайову участь в реконструкції оздоровчого комплексу сімейного типу, що розташований на земельній ділянці площею 9,4204 га по АДРЕСА_3.
Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору ТОВ "Укрінформсервіс" приймає пайову участь в реконструкції об`єкта шляхом оплати будівельно-монтажних робіт та інших витрат, пов`язаних з реконструкцією з метою отримання частини об`єкта у власність на умовах визначених цим договором; самостійно та/або шляхом залучення грошових коштів від третіх осіб забезпечує фінансування реконструкції об`єкта на умовах, визначених цим договором.
Після завершення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію, ЗАТ "Київгума" зобов`язується за актом прийому-передачі передати ТОВ "Укрінформсервіс" та/або третій особі, за вказівкою ТОВ "Укрінформсервіс", документи, необхідні для оформлення у власність належних ТОВ "Укрінформсервіс" об`єктів нерухомості реконструкції згідно з додатком № 2 до цього договору "Відомості розподілу між сторонами об`єктів нерухомості, що входять в об`єкт реконструкції" для подальшого оформлення права власності на ці корпуси пропорційно внескам сторін (п. 1.6 договору від 17.12.2004 № 17-12/04).
В пп. 2.1.1 договору від 17.12.2004 № 17-12/04 було визначено, що до складу об`єкту реконструкції входять приміщення житлових корпусів, об`єкти благоустрою, інженерні мережі і споруди та інші об`єкти відповідно до даних проектної документації. Характеристика об`єкту реконструкції наведена у проектній документації. Житловим корпусам, що входять до складу об`єкту реконструкції присвоєна нумерація, що наведена нижче.
Договір від 17.12.2004 № 17-12/04 укладено з метою будівництва та введення в експлуатацію об`єкту 44 житлових корпусів в т.ч.: 14 корпусів типу "А" загальною площею 8 120,84 кв.м; 10 корпусів типу "В" загальною площею 4 672,40 кв.м; 10 корпусів типу "С" загальною площею 3 716,10 кв.м; 10 корпусів типу "D", загальною площею 3 716,10 кв.м; "фітнес центр" загальною площею 712,00 кв.м; 2 адміністративні корпуси загальною площею 1 536,97 кв.м; інженерні мережі та споруди, загальною площею 219,92 кв.м.
Загальна площа житлових корпусів №№2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, що входять до складу об`єкта - 20 225,44 кв.м.
Розмір пайового внеску ЗАТ "Київгума" - 28 121 809,80 грн; розмір пайового внеску ТОВ "Укрінформсервіс" - 97 793 737 грн (п. 3.3 договору від 17.12.2004 № 17-12/04).
В п. 4.1 договору від 17.12.2004 № 17-12/04 його сторони погодили, що за умови виконання ТОВ "Укрінформсервіс" зобов`язань по фінансуванню реконструкції, останнє отримує собі у власність відповідні об`єкти нерухомості згідно з додаток №2 до цього договору "Відомості розподілу між сторонами об`єктів, що входять в об`єкт реконструкції".
Згідно з п. 8.3 договору від 17.12.2004 № 17-12/04 приймання-передача об`єкта нерухомості оформлюється актами, підписання яких визначає момент передачі об`єкта нерухомості, або його частки у власність сторони.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та закінчується 17.12.2012, а в частині взятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання (п. п. 12.2, 12.3 договору від 17.12.2004 № 17-12/04).
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ТОВ "Укрінформсервіс" (емітент) та фізичними особами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (інвестори) укладено Інвестиційний договір від 18.10.2005 № 1Д-1-CD20/АБ, відповідно до умов якого інвестори забезпечують фінансування реконструкції корпусу типу "С" в об`єкті реконструкції за № 20.
В свою чергу 18.10.2005 ТОВ "Укрінформсервіс" (емітент) та фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (інвестори) укладено Інвестиційний договір № 1Д-1-CD21/АТ, відповідно до умов якого інвестори забезпечують фінансування реконструкції корпусу типу "D" в об`єкті реконструкції за № 21.
На виконання пункту 8.3 договору від 17.12.2004 № 17-12/04 ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" 03.12.2008 склали акт від приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва, відповідно до якого ЗАТ "Київгума" передало ТОВ "Укрінформсервіс" житлові корпуси, зокрема, № 20 типу "С" та № 21 типу "D".
Згодом ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" уклали додаткову угоду від 03.02.2009 до договору про пайову участь у реконструкції від 17.12.2004 № 17-12/04, відповідно до умов якої об`єктами незавершеного будівництва, щодо яких сторони дійшли згоди про набуття Стороною 2 права власності, є наступні відокремлені будівлі оздоровчого комплексу сімейного типу, розташованого по АДРЕСА_3: 14 корпусів типу "А" №№ 2, 4, 5, 8, 10, 11, 15, 22, 23, 28, 29, 30, 41, 48, загальною площею 8 120,84 кв.м; 10 корпусів типу "В" №№ 6, 7, 9, 12, 14, 31, 32, 33, 34, загальною площею 4 672,40 кв.м; 10 корпусів типу "С" №№ 16, 18, 20, 24, 26, 37, 39, 42, 44, 46, загальною площею 3 716,10 кв.м; 10 корпусів типу "D" №№ 17, 19, 21, 25, 27, 38, 40, 43, 45, 47, загальною площею 3 716,10 кв.м (п. 1.5).
15.10.2009 Господарським судом АРК Крим порушено провадження у справі №5002-19/5719.2-2010 про банкрутство ЗАТ "Київгума".
14.09.2011 та 24.05.2012 ТОВ "Укрінформсервіс" та ЗАТ "Київгума" підписано акти приймання-передачі об`єкту незавершеного будівництва, із змісту яких вбачається, що ЗАТ "Київгума" передало ТОВ "Укрінформсервіс" житлові корпуси: №7 типу "В"; №50 типу "В"; № 17 типу "Д"; № 18 типу "С"; № 42 типу "Д"; № 43 типу "С"; № 32 типу "В".
17.10.2011 між позивачами та ЗАТ "Київгума" було укладено договір про передачу функцій замовника будівництва, відповідно до якого з дати укладання такого договору функції замовника будівництва в частині об`єкта нерухомого майна в комплексі було передано від ЗАТ "Київгума" на користь позивачів.
Постановою Господарського суду АРК від 08.11.2013 у справі № 5002-19/5719.2-2010 припинено процедуру санації ЗАТ "Київгума", визнано останнього банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру стосовно відповідача строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ЗАТ "Київгума" арбітражного керуючого Кудляка Є. В.
Правобережною товарною біржею, на замовлення ліквідатора ЗАТ "Київгума", організовано аукціон з продажу майна ЗАТ "Київгума", який був призначений на 26.09.2014, проте не відбувся з причин відсутності учасників.
Правобережною товарною біржею було повторно організовано аукціон з продажу майна ЗАТ "Київгума", за відповідними лотами №№1-10, а саме бувших у використанні будівельних матеріалів, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів №№ 7, 13, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43 по АДРЕСА_3, призначений на 21.10.2014, зокрема, на торги було виставлено лот № 6 - бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 20 та лот № 7 - бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 21.
За результатами проведення аукціону визначено переможця - ТОВ "Консультаційна фірма Welcome".
При цьому між ТОВ "Технічне промислове постачання" (комітент) та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" (комісіонер) укладено договір комісії від 10.10.2014 № 10/10/14, відповідно до п. 1.1 якого, комісіонер зобов`язався за дорученням комітента від свого імені, але за рахунок комітента здійснювати придбання для комітента об`єктів нерухомості на загальну суму, що не перевищує 6 000 000 грн, а комітент - виплачувати комісіонеру відповідну винагороду, обумовлену умовами договору.
На виконання договору комісії ЗАТ "Київгума" (продавець) та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" (покупець) 22.10.2014 уклали низку договорів купівлі-продажу ідентичного змісту, згідно з умовами яких сторони відповідно до проведеного 21.10.2014 аукціону та підписаного протоколу про проведення аукціону № 1 від 21.10.2014, керуючись чинним законодавством України, приймають на себе наступні зобов`язання: продавець зобов`язується передати у власність покупця майно, а покупець - прийняти та оплатити зазначене майно.
У вказаних договорах купівлі-продажу від 22.10.2014 було визначено, що продавець продає, а покупець купує бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлових корпусів № № 7, 16, 17, 18, 20, 21, 32, 42, 43, та бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання будівлі фітнес центру № 13.
Так, зокрема, ЗАТ "Київгума" (продавець) та ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" укладено:
-договір купівлі-продажу № 6, предметом купівлі-продажу за яким є бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 20 за адресою: АДРЕСА_1 ;
-договір купівлі-продажу № 7, предметом купівлі-продажу за яким є бувші у використанні будівельні матеріали, які будуть отримані в процесі розбирання житлового корпусу № 21 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. п. 4.5, 9.1, 9.3 договорів купівлі-продажу № 6 та № 7 разом з майном покупцю передаються: видаткова накладна, акт приймання-передачі. Дані договори вступають в силу з моменту підписання сторонами і діють до виконання сторонами; дані договори припиняють свою дію після виконання сторонами своїх зобов`язань (підписання акту прийому-передачі).
На виконання умов вказаних договорів їх сторонами складено акти приймання-передачі майна від 24.10.2014.
Після підписання договорів купівлі-продажу № 6 та № 7 від 24.10.2014 ТОВ "Технічне промислове постачання" звернулось до Печерського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ "Консультаційна фірма Welcome" про визнання права власності на об`єкти нерухомості, придбані останнім в межах договору комісії як на об`єкти самочинного будівництва.
Рішенням Печерського районного суду Київської області від 03.11.2014 р. у справі №757/30321/14-ц позов ТОВ "Технічне промислове постачання" задоволено; визнано право власності за ТОВ "Технічне промислове постачання" на відповідні об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3
Однак, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 25.02.2015 (справа № 22-ц/796/1144/2015) вказане рішення скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
У 2016 році за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_2, а за ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво за адресою: АДРЕСА_3 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обґрунтовано тим, що на оспорюваному аукціону було продано майно, що не належало банкруту, зокрема майно позивачів.
Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд оцінює в цілому правомірність дій ліквідатора, зокрема, щодо формування ним складу майна, яке виставляється на продаж.
За приписами ч. 1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (діючого на момент проведення оспорюваного аукціону) усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
Відповідно ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Задовольняючи позов в частині визнання недійсними результатів аукціону щодо лотів № 6 і № 7 та відповідних договорів купівлі-продажу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що на оспорюваному аукціоні було виставлено і продано майно, яке не належало банкруту, оскільки всі права на нього відповідно до умов договору про пайову участь в реконструкції значно раніше були передані на користь ТОВ "Укрінформсервіс", а в подальшому перейшли на користь залучених ТОВ "Укрінформсервіс" за інвестиційними договорами інвесторів, зокрема, до ОСОБА_1 щодо корпусу № 20 та до ОСОБА_2 щодо корпусу АДРЕСА_2.
Суди попередніх інстанцій також врахували, що ліквідатором ЗАТ "Київгума" у встановлені ст. 80 ГПК України строки не надало суду витребувані оригінали документів, що підтверджують результати проведення ліквідатором ЗАТ "Київгума" Кудляком Є. В. інвентаризації і оцінки майна боржника, оригінали документів, що підтверджують сформування ліквідатором ліквідаційної маси ЗАТ "Київгума". При цьому, жодних клопотань чи відомостей про причини неможливості подання таких доказів ЗАТ "Київгума" протягом підготовчого провадження суду не надано, про що вказано в ухвалі Господарського суду Київської області від 31.08.2020.
Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Концепція "майна" у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися "правом власності", а відтак і "майном" (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо прийнятності заяви у справі "Броньовські проти Польщі" (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі "Сук проти України", заява № 10972/05).
У контексті ст. 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі "легітимні очікування" та "майнові права" (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії" (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, № 10741/84).
Відтак, хоча й право власності на об`єкти незавершеного будівництва - корпуси №20 та №21 позивачі зареєстрували після проведення аукціону, колегія суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що оспорюваним аукціоном були порушені майнові права позивачів.
ЗАТ "Київгума" стверджує, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосував норму без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України та Верховного Суду.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/719/19.
Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України, на які посилається заявник касаційної скарги, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на наступне.
Так, у справі № 6-318цс15 предметом спору були вимоги про визнання права власності на об`єкти нерухомості та зобов`язання вчинити певні дії, обґрунтовані виконанням договору купівлі-продажу майнових прав; у справі № 910/3907/18, предметом спору були вимоги про визнання недійсними торгів з продажу належного позивачу у справі рухомого майна (зерна); постанові від 14.03.2018 у справі №464/5089/15 Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду вирішувалось питання спливу позовної давності за вимогою про визнання недійсним договору іпотеки.
У справі № 910/18560/16, предметом спору у якій були вимоги про визнання незаконним та скасування рішення; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки; визнання відсутнім права користування земельною ділянкою, Велика Палата Верховного Суду вирішувала виключну правову проблему щодо переходу права на земельну ділянку у зв`язку з набуттям іншими особами права власності на частину будівель військового майна в контексті положень ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України.
Предметом спору у справі № 910/2861/18 були вимоги: за первісним позовом - про зобов`язання виконати інвестиційний договір та визнання права власності на об`єкт будівництва, а за зустрічним - розірвання інвестиційного договору.
У справі № 522/1029/18 предметом спору були вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майнових прав, визнання права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння.
У справах № 6-1920цс15, № 6-265цс16 предметами спорів були вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння, а у та 760/11855/13-ц - про визнання недійсними додаткових угод до договору та свідоцтва про право власності на квартиру.
Водночас у справі, яка розглядається предметом спору є вимога фізичних осіб про визнання недійсними результатів аукціону продажу майна у справі про банкрутство (основна вимога) та укладених за наслідком такого аукціону договорів купівлі-продажу (похідні вимоги).
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховний Суд відхиляє як помилкові доводи скаржника про те, що оскаржувані судові рішення у цій справі прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду України та Верховного Суду, оскільки зміст правовідносин, їх предмет, підстави та правове регулювання, а також встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у зазначених справах і у справі, яка переглядається, є різними; у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, що виключає подібність спірних правовідносин у вказаних справах.
Щодо посилань ліквідатора ЗАТ "Київгума" на неналежність обраного позивачами способу захисту колегія суддів враховує таке.
Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
У ч. ч. 1, 4 ст. 656 ЦК України зазначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Разом з цим слід зазначити, що за змістом ч. 1 ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власнику товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права й інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ГПК України).
Право вибору способу захисту належить позивачу, з урахуванням того, що при визначенні способу захисту порушеного права (інтересу) судовими рішеннями не можуть звужуватися такі права особи щодо можливого звернення у подальшому в суд з іншими вимогами, передбаченими ст. 16 ЦК України, виходячи з конкретних, обставин цієї справи, касаційний суд не погоджується доводами ліквідатора ЗАТ "Київгума", що обраний ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спосіб захисту є неефективним.
Вирішуючи заяву ЗАТ "Київгума" про застосування позовної давності, суди попередніх інстанцій встановили, що про проведення аукціону, на підставі якого укладені оспорювані договори, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 дізналися у серпні 2018 року під час розгляду справи № 752/4361/15-ц, що підтверджується наданими позивачами відзивом на позовну заяву у вказаній справі, зустрічну позовну заяву та позовну заяву, який підписано ОСОБА_8 . При цьому суди попередніх інстанцій виходили із відсутності доказів того, що треті особи з самостійними вимогами щодо предмету спору дізналися про проведення аукціону раніше ніж у серпні 2018 року.
Відтак доводи касаційної скарги про пропуск ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позовної давності спростовуються встановленими у справі обставинами та матеріалами справи.
Колегія суддів відхиляє доводи ЗАТ "Київгума" про те, що суди попередніх інстанцій прийняли рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, як такі, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.
Крім того, заявник касаційної скарги стверджує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення (наявність у інвесторів майнових прав), на підставі недопустимих доказів, а саме рішення Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 у справі № 22-ц/796/1144/2015, додаткового рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі № 22-ц/796/1144/2015, акту прийому-передачі від 03.12.2008.
Касаційний суд частково погоджується із доводами касаційної скарги, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.02.2015 у справі № 22-ц/796/1144/2015 не було встановлено обставини щодо наявності у ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як інвесторів майнових прав на корпуси АДРЕСА_4 . Проте наявність у позивачів майнових прав вказані об`єкти було встановлено судами попередніх інстанцій на підставі інших доказів, шляхом дослідження відповідних договорів, що не було спростовано відповідачами.
У рішенні суду першої інстанції міститься також посилання на додаткове рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.11.2015 у справі № 22-ц/796/1144/2015, яке було скасоване, однак без посилання на будь-які обставини, що у ньому встановлені.
Разом з тим доводи заявника касаційної скарги щодо недопустимості акту прийому-передачі від 03.12.2008 по своїй суті зводяться до необхідності його переоцінки, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справи.
Крім того, на думку заявника касаційної скарги, суд першої інстанції на виконання вказівок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.12.2019 у справі № 911/3132/20 був зобов`язаний повернути позовну заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 49 та ч. 2 ст. 180 ГПК України.
Однак такі посилання ліквідатора ЗАТ "Київгума" є необґрунтованими, оскільки скасовуючи ухвалу Господарського суду Київської області від 30.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 911/3132/17 в частині повернення позовної заяви третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у зв`язку із пропуском процесуального строку, та направляючи у цій частині справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області, касаційний суд зазначив, що місцевим господарським судом не було враховано, що позовна заява ОСОБА_1 і ОСОБА_2 була подана у строк, визначений ст. 49 ГПК України. Поряд з цим Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про правомірність закриття провадження у справі № 911/3132/17 в частині позовних вимог ТОВ "Укрінформсервіс" на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на наявність запису про припинення вказаної юридичної особи та відсутність відомостей про її правонаступників.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вказівок постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.10.2019 у справі № 911/3132/17 судом першої інстанції було встановлено відповідність позовної заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вимогам ГПК України, а відтак обґрунтовано прийнято такий позов до розгляду.
При цьому закриття справи в частині позовних вимог ТОВ "Укрінформсервіс" не позбавляло обов`язку суду розглянути позовні вимоги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору.
Крім того, ліквідатор ЗАТ "Київгума" стверджував, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 20 ГПК України прийняв і розглянув позовну заяву фізичних осіб, які не є підприємцями.
Колегія суддів відхиляє такі доводи з огляду на те, що предметом спору у цій справі була вимога фізичних осіб, зокрема, до боржника щодо якого порушено справу про банкрутство про визнання недійсними правочинів, укладених боржником. При цьому, відповідно до законодавства про банкрутство як на момент звернення (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), так і момент прийняття та розгляду вказаної позовної заяви (ст. 7 КУзПБ) даний спір підлягав вирішенню судом, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство незалежно від наявності чи відсутності у фізичних осіб - позивачів статусу підприємців.
Інші доводи, викладені в касаційній скарзі встановленого судами попередніх інстанцій не спростовують та фактично зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених у статті 300 ГПК кодексу України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), яку згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 та рішення Господарського суду Київської області від 02.02.2021 у справі № 911/3132/17 ухвалені судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-