ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/15152/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Баранець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Васійчук Л.Ф.,
відповідача - Косинський В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Спичака О.М.
від 21.04.2021 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сітайло Л.Г., Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
від 08.07.2021
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс"
про стягнення 1 673 821,93 грн.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.10.2021 № 29.3-02/3684 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/15152/19 у зв`язку з відпусткою судді Кролевець О.А.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.10.2021 для розгляду справи № 910/15152/19 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Бакуліна С.В., Баранець О.М.
Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.10.2021 оголошувалась перерва до 26.10.2021, у судовому засіданні 26.10.2021 оголошувалась перерва до 09.11.2021.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" про стягнення 724 709,40 грн пені та 949 112,53 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.03.2017 №1703000586 щодо строків виконання робіт.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №910/15152/19 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 724 709,40 грн пені, 949 112,53 грн штрафу та 25 107,33 грн судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 у справі №910/15152/19 змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 659 360,75 грн пені, 949 112,53 грн штрафу та 23 143,04 грн судового збору.
Постановою Верховного Суду від 26.01.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі №910/15152/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 у справі № 910/15152/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 200 538,24 грн пені, 136 909,89 грн штрафу та 5 061,72 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. В поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2020, частково зміненого постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 910/15152/19, стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" 458 822,51 грн пені, 812 202,64 грн штрафу та 18 081,32 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- умовами договору від 24.03.2017 № 1703000586, умовами додаткової угоди від 05.03.2018 № 1 до договору від 24.03.2017 № 1703000586, умовами календарного графіку виконання (завершення) робіт, сторони погодили те, що загальний термін виконання робіт не перевищує 305 календарних днів з дати отримання від замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт;
- враховуючи умови договору від 24.03.2017 № 1703000586, умови додаткової угоди від 05.03.2018 № 1 до договору від 24.03.2017 № 1703000586, умови календарного графіку виконання (завершення) робіт, дату отримання відповідачем дозволу на початок виконання робіт - 09.06.2017, період, на який призупинялось за згодою сторін виконання робіт за договором від 24.03.2017 № 1703000586 (з 12.12.2017 по 04.06.2018), відповідач зобов`язаний був завершити виконання всіх робіт за вказаним договором (що включає в себе, у тому числі, поставку та монтаж обладнання) у строк до 02.10.2018 включно;
- умовами договору від 24.03.2017 № 1703000586 не встановлено відповідальності відповідача за прострочення виконання зобов`язання саме з поставки обладнання, тому вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" пені у розмірі 522 571,54 грн (нарахованої за недопоставлене обладнання за період з 26.10.2018 по 24.04.2019) та штрафу у розмірі 812 202,64 грн (нарахованого за недопоставлене обладнання) є необґрунтованими, і відсутні підстави для застосування позовної давності до вказаних позовних вимог;
- враховуючи, що вартість робіт, які повинні були бути виконані у строк до 02.10.2018 включно за договором від 24.03.2017 № 1703000586, становить 3 030 061,76 грн, а відповідачем виконані у встановлений строк роботи на суму 1 074 206,25 грн, відповідач прострочив виконання всіх будівельних робіт за вказаним договором на суму 1 955 855,51 грн і саме на цю суму нараховується пеня;
- позивач з даним позовом звернувся до суду 28.10.2019, в зв`язку з чим позивач має право на стягнення з відповідача пені, нарахованої з 28.10.2018, оскільки перебіг позовної давності розпочався з 03.10.2018;
- відсутні підстави для нарахування пені за 27.10.2018 (відповідно до розрахунку, викладеного позивачем у позовній заяві), в зв`язку з пропуском позовної давності, за відсутності обґрунтувань позивачем поважності причин пропуску позовної давності та відсутності доказів її переривання;
- за розрахунком судів, розмір пені (з урахуванням позовної давності та з урахуванням тієї суми боргу, відносно якої позивач здійснює нарахування пені) за прострочення виконання робіт на суму 1 599 615,04 грн за період з 28.10.2018 по 14.02.2019 становить 175 957,65 грн, і розрахунок пені за прострочення виконання робіт на суму 3 56 240,47 грн (за період з 26.12.2018 по 04.03.2019) здійснений в межах позовної давності та визнається обґрунтованим;
- таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у загальному розмірі 724 709,40 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 200 538,24 грн;
- позовні вимоги в частині стягнення штрафу у загальному розмірі 949 112,53 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 136 909,89 грн, оскільки позовні вимоги про стягнення штрафу, нарахованого у зв`язку з простроченням виконання відповідачем всіх робіт за договором від 24.03.2017 № 1703000586, на суму 1955 855,51 грн, заявлено в межах строку позовної давності;
- враховуючи встановлені обставини справи, наявні підстави для здійснення часткового повороту виконання рішення суду у даній справі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Укртрансгаз" просить скасувати повністю постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження Акціонерним товариством "Укртрансгаз" зазначено пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме:
- застосування судами першої та апеляційної інстанцій частини 1 статті 837, статей 839, 875, частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 911/728/18, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 18.02.2020 у справі № 911/728/18;
- суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної оцінки та не врахували наявність у справі належних, допустимих та достовірних доказів, що підтверджують позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Позиція Верховного Суду
Із матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 24.03.2017 № 1703000586.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24.03.2017 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норма Плюс" (надалі - Підрядник) укладено договір № 1703000586 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати, відповідно до умов цього договору "Капітальний ремонт контрольованих пунктів лінійної телемеханіки Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів" (будівельні роботи), в повному обсязі, відповідно до чинних нормативних документів, проектної, кошторисної документації, а Замовник зобов`язується на умовах Договору прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.
У пунктах 1.2, 1.3, 2.1, 3.1 Договору сторонами погоджено: місце виконання робіт; ціну Договору (30 542 894,00 грн); склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання Підрядником, визначені кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною Договору (додаток № 1); передбачені Договором роботи Підрядник виконує з своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за Договором Підрядник здійснює після отримання від Замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт. Підрядник, в рамках виконання договору, зобов`язаний поставити обладнання згідно з специфікацією (додаток № 3), яка є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до пункту 3.3 Договору Підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 305 календарних днів з дати отримання від Замовника письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робіт та виконати роботи з обов`язковим дотриманням погодженого із Замовником Графіку виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (додаток № 2).
Згідно з пунктом 5.2 Договору здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).
Відповідно до пункту 8.2 Договору за порушення строків виконання робіт, Підрядник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад 30 днів Підрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості робіт, з яких допущено порушення.
Сторони погодили: додаток № 1 - Договірну ціну; додаток № 2 - Календарний графік виконання робіт; додаток № 3 - Специфікація щодо обладнання, яке поставляється в рамках Договору.
05 березня 2018 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, якою сторони, зокрема, зменшили ціну Договору - 26 093 580,56 грн та внесли зміни до Специфікації (додаток №3), Договірної ціни (додаток № 1) та Календарного графіку виконання робіт (додаток №2).
Письмовий дозвіл на початок виконання робіт Підрядник отримав 09.06.2017 (Дозвіл на початок виконання робіт № 4237/24-04 від 09.06.2017), а 17.10.2017 сторони підписали акт-допуск на виконання будівельно-монтажних робіт на території діючого підприємства, в якому зазначили початок робіт з 17.10.2017.
Листом від 11.12.2017 № 324 підрядник просив Замовника призупинити виконання Договору, у зв`язку з несприятливими погодними умовами.
Призупинення виконання робіт за Договором погоджено Замовником, що вбачається з листа від 12.12.2017 № 2401вих-17-1173.
Листом від 22.05.2018 №201 Підрядник повідомив Замовника про намір завершити роботи за Договором та подав відкоригований графік виконання робіт.
Листом від 25.05.2018 № 2401вих-18-1207 Замовник надав Підряднику узгоджений Календарний графік виконання (завершення) робіт та листом від 30.05.2018 № 2401вих-18-1218, отриманий Підрядником 04.06.2018, просив відновити роботи на об`єкті.
Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Як вірно зазначено судами, Договір, що укладений Акціонерним товариством "Укртрансгаз", як Замовником, за умовами якого підрядник виконує роботи із своїх матеріалів, а також обладнання, поставку якого, як і початок виконання робіт за цим Договором підрядник здійснює після отримання від Замовника відповідного письмового розпорядження (дозволу) на початок виконання робі, є змішаним та містить елементи договору поставки та договору будівельного підряду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
У відповідності до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У розумінні статті 875 Цивільного кодексу України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об`єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об`єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов`язані із місцезнаходженням об`єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.
Предмет договору будівельного підряду поєднує у собі елементи різних договорів. У даному випадку за укладеним між сторонами Договором такими складовими є результат будівельних робіт та поставка обладнання, що безпосередньо випливає зі змісту Договору. Так в пункті 1.1 Договору передбачено, що основним зобов`язанням Підрядника є виконання робіт. Водночас умовами Договору також визначено інші обов`язки Підрядника, які існують в межах основного зобов`язання, в тому числі обов`язок Підрядника щодо забезпечення поставки обладнання, який пов`язаний з виконанням передбачених Договором робіт, оскільки відповідне обладнання підлягає монтуванню і встановленню на об`єкті, тобто є необхідним саме для виконання таких робіт.
З урахуванням предмету спору у даній справи, дослідженню підлягали питання щодо дотримання Підрядником зобов`язань з виконання робіт та поставки обладнання в межах визначених Договором строків.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, враховуючи умови Договору, умови додаткової угоди від 05.03.2018 № 1 до Договору, умови Календарного графіку виконання (завершення) робіт, дату отримання Підрядником дозволу на початок виконання робіт - 09.06.2017, період, на який призупинялось за згодою сторін виконання робіт за Договором (з 12.12.2017 по 04.06.2018), Підрядник зобов`язаний був завершити виконання всіх робіт за Договором (що включає в себе, у тому числі, поставку та монтаж обладнання) у строк до 02.10.2018 включно.
Такий висновок судів першої та апеляційної інстанцій сторонами не оспорюється.
Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
За загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення виконання підрядником обов`язку зі здачі завершеного будівництвом об`єкта в експлуатацію, тобто за прострочення виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт та поставки обладнання в межах основного зобов`язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт. Така правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17.
Приймаючи оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 522 571,54 грн (нарахованої за недопоставлене обладнання за період з 26.10.2018 по 24.04.2019) та штрафу у розмірі 812 202,64 грн (нарахованого за недопоставлене обладнання), суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що умовами Договору не встановлено відповідальності відповідача за прострочення виконання зобов`язання саме з поставки обладнання.
Однак, роблячи такі висновки, судами не враховано те, що до вартості підрядних робіт підлягає включенню і вартість поставленого обладнання, оскільки укладений між сторонами Договір має ознаки змішаного договору (договору підряду та договору поставки обладнання), внаслідок чого дійшли помилкового висновку про те, що умовами пункту 8.2 Договору передбачено нарахування штрафних санкцій лише за порушення строків виконання підрядних робіт, тоді як під визначенням "виконання робіт" у пункті 8.2 Договору підпадають не лише безпосередньо підрядні роботи, а й поставка обладнання, які у своїй сукупності і складають предмет будівельного підряду.
Такого висновку дотримується Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, за подібних правовідносин, від якого Суд не вбачає підстав відступати.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 26.01.2021 у даній справі № 910/15152/19, Верховний Суд також зазначав, що відповідальність Підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі Договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем обов`язку зі здавання-приймання виконаних робіт після їх закінчення за актом здачі-приймання виконаних робіт (форми КБ-2в), тобто за прострочення виконання підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, в тому числі, поставки обладнання у межах основного зобов`язання.
З огляду на викладене, доводи скаржника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права знайшли своє підтвердження, внаслідок чого оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 522 571,54 грн пені, нарахованої за недопоставлене обладнання за період з 26.10.2018 по 24.04.2019, 812 202,64 грн штрафу, нарахованого за недопоставлене обладнання, та 20 020,58 грн судового збору, підлягають скасуванню та направленню справи на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з відсутністю у суду касаційної інстанції повноважень щодо дослідження, перевірки доказів, встановлення обставин справи тощо.
При цьому Суд враховує, що у касаційній скарзі скаржник просив скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме, в частині стягнення 524 171,16 пені, 812 202,64 грн штрафу та 18 081,32 грн судового збору. У той же час позивачем заявлено до стягнення 522 571,54 грн пені за недопоставлене обладнання за період з 26.10.2018 по 24.04.2019, 812 202,64 грн штрафу за недопоставлене обладнання, 177 557,27 грн пені за невиконані роботи за період з 27.10.2018 по 14.02.2019, 24 580,59 грн пені за невиконання пусконалагоджувальних робіт за період з 26.12.2018 по 04.03.2019, 136 909,89 грн штрафу за невиконані роботи. Приймаючи оскаржувані судові рішення, суди відмовили у стягненні 1 599,62 грн пені за невиконані роботи у зв`язку з пропуском позовної давності щодо таких вимог. Суд зауважує, що доводи та підстави касаційного оскарження у даній справі скаржника зводяться виключно щодо ненарахування судами штрафних санкцій за недопоставлене обладнання, а не штрафних санкцій за невиконані роботи. Будь яких доводів та підстав оскарження судових рішень у даній справі щодо відмови у стягненні 1 599,62 грн пені за невиконані роботи скаржник не наводить, тому Судом не беруться до уваги.
Також Суд зазначає, що рішення суду першої інстанції у даній справі в частині задоволених позовних вимог та повороту виконання рішення не було предметом апеляційного провадження, та не є предметом даного касаційного провадження.