ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 910/17661/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І,
за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,
представників учасників справи:
від позивача: Качкурова С.В. (адвокат),
від відповідача: Бойков О.С. (адвокат),
від третьої особи: не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Мальченко А.О., Агрикової О.В., Чорногуз М.Г.
від 28.04.2021
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "К.Енерго"
про стягнення 2 129 294,14 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2019 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Позивач/КП "Київтеплоенерго") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Водоканал-Сервіс" (далі - Відповідач/Скаржник/ТОВ "Водоканал-Сервіс") 2685544,34 грн, з яких: 1977915,84 грн основного боргу, 96917,88 грн інфляційних втрат та 54460,42 грн 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 27.01.2020).
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії №540731 від 13.04.2012, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (далі - ПАТ "Київенерго"), в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з листопада 2012 року по квітень 2018 року. Позивач зазначає, що до нього внаслідок укладення з ПАТ "Київенерго" (змінило найменування на АТ "К.Енерго") договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 перейшло право вимоги до Відповідача з оплати спожитої теплової енергії у розмірі 1977915,84 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду міста Києві від 10.06.2020 у справі №910/17661/19 в задоволенні позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що матеріали справи не містять жодного документа, складеного ПАТ "Київенерго", який би підтверджував обсяг, якість та вартість спожитої Відповідачем у спірний період теплової енергії, оскільки корінці нарядів на включення та відключення опалення у період 2016-2017 років, які з боку споживача підписані частково, не є такими документами; за відсутності складених ПАТ "Київенерго" первинних документів неможливо встановити кількість та вартість спожитої ТОВ "Водоканал-Сервіс" теплової енергії, а отже, і наявність боргу у спірний період.
5. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №910/17661/19 апеляційну скаргу КП "Київтеплоенерго" задоволено; рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/17661/19 скасовано; ухвалено нове рішення, яким позов КП "Київтеплоенерго" задоволено повністю.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що під час розгляду справи Позивач послідовно зазначав про те, що наявність боргу у Відповідача за договором підтверджується щомісячними обліковими картками, нарядами на включення теплопостачання за спірний період та інформацією (у вигляді таблиці) про порядок нарахування та розрахунків за спожиту теплову енергію, які сформовані на підставі відомостей, переданих Позивачу за договором цесії. Відповідач не спростував належними та достатніми доказами поставлені ним під сумнів обсяги спожитої теплової енергії та розрахунок позовних вимог, не надав доказів на підтвердження обставин, на які він посилається у своїх запереченнях проти позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
7. Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 у справі №910/17661/19 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києві від 10.06.2020 у справі №910/17661/19.
8. Підставою касаційного оскарження судових рішень Скаржник визначив пункти 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
9. Скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції застосував статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.02.2019 у справі №922/1163/18; застосував ст. 96 ГПК України, статті 5, 6, 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.06.2019 у справі №904/2882/18; застосував норму ст. 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №2-1390/11.
10. Скаржник обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі №910/17662/19; від 16.02.2021 у справі №910/17660/19, оцінкою належності, достатності, допустимості доказів - облікових карток (табуляграм) в кожному конкретному випадку з урахуванням вимог статей 76-78 ГПК України.
11. Позивач подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. 13 квітня 2012 року ПАТ "Київенерго" (постачальник) та ТОВ "Водоканал-Сервіс" (виконавець послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, споживач) уклали договір купівлі-продажу теплової енергії № 540731 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується протягом строку дії договору забезпечувати безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) постачання теплової енергії, належної якості на межу продажу (для потреб опалення та гарячого водопостачання) згідно з параметрами, визначеними у додатку №1 до договору, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати її вартість відповідно до умов договору (п.1.1).
13. Згідно з п. 1.2 Договору перелік будинків та потреби у тепловій енергії будинків (якісні та кількісні), до яких здійснюється постачання теплової енергії, наведено в додатку № 1 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною.
14. Відповідно до п. 2.1 Договору якість теплової енергії на вході в теплову мережу споживача визначається сукупністю нормованих термодинамічних, гідравлічних показників та кількісних параметрів теплоносія, наведених у додатку № 1 до цього договору, для кожного окремого будинку.
15. Пунктом 3.2.1 Договору погоджено, що постачальник зобов`язується забезпечувати протягом обумовленого в цьому договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв) до точки купівлі-продажу, підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіку теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених цим договором відповідно до заявлених споживачем у додатку № 1 до Договору величин приєднаного теплового навантаження по кожному будинку.
16. За змістом ч.2, 3 п. 4.1 Договору обсяги купівлі-продажу теплової енергії визначаються на підставі показів приладів комерційного обліку споживання теплової енергії згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. За умови відсутності приладів комерційного обліку, обсяг купівлі-продажу теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного в договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах постачальника, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
17. Згідно з п. 5.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються щомісячно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПАТ "Київенерго", а саме: якщо теплові вводи систем теплоспоживання обладнанні приладами комерційного обліку, вартість спожитої у розрахунковому періоді (місяць) теплової енергії сплачується споживачем щомісячно до останнього дня місяця наступного за розрахунковим (п. 5.1.1).
18. Згідно з п. 5.1.2. Договору якщо теплові вводи систем теплоспоживання не обладнані приладами комерційного обліку:
- вартість теплової енергії, спожитої у розрахунковому періоді для потреб гарячого водопостачання сплачується споживачем щомісячно до останнього дня місяця, наступного за рахунковим;
- вартість теплової енергії, спожитої у розрахунковому періоді для потреб централізованого опалення сплачується споживачем щомісяця наступним чином:
- 100% вартість теплової енергії, спожитої у жовтні та квітні кожного року, сплачується до останнього дня місяця, наступного за розрахунковим;
- вартість теплової енергії, спожитої за період з 01 листопада до 01 квітня сплачується щомісячно у період з 01 червня до 01 листопада - до останнього дня відповідного місяця, а саме: 50% вартості теплової енергії, спожитої у листопаді - до 31 грудня, залишок - до 30 червня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у грудні - до 31 січня, залишок - до 31 липня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у січні - до 28 (29) лютого, залишок - до 31 серпня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у лютому - до 31 березня, залишок - до 30 вересня, 50% вартості теплової енергії, спожитої у березні - до 30 квітня, залишок - до 31 жовтня.
- повна вартість теплової енергії, спожитої у опалювальному періоді для потреб централізованого опалення, сплачується споживачем до 01 листопада наступного опалювального періоду.
19. Відповідно до п.5.2 Договору у разі коли обсяг постачання теплової енергії менший, ніж зазначений в Договорі, постачальник повинен зменшити плату шляхом проведення перерахунку за фактично спожиту теплову енергію відповідно до умов Договору.
20. Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2013. Відповідно до положень ч.3 ст.631 ЦК України дія цього договору поширюється на правовідносини між сторонами, що виникли з 01.03.2012 (п. 6.1).
21. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією зі сторін про його припинення (п. 6.3).
22. У додатку №1 до Договору сторони погодили перелік об`єктів теплопостачання, вимоги до теплової енергії та обсяги постачання теплової енергії; у додатку №2 визначили схему межі поділу теплової мережі; у додатку №3 підписали акт розмежування меж балансової належності тепломереж та експлуатаційної відповідальності сторін.
23. В обліковій картці з обліковим записом №540731 постачальник вів облік споживання теплової енергії в розрізі споживача за Договором, формував відповідні рахунки.
24. 11 жовтня 2018 року ПАТ "Київенерго" (кредитор) та КП "Київтеплоенерго" (новий кредитор) уклали договір № 601-18 про відступлення права вимоги (далі - Договір цесії), за умовами якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями)) як такий, що підлягає стягненню з споживача (споживачів) на загальну суму 497 554 936,91 грн станом на 01.08.2018 з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів (п. 1.1 Договору цесії).
25. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 до цього договору. Всі права вимоги переходять до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до цього договору (п.1.2 Договору цесії).
26. З укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв`язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені у додатку №1 до цього договору. Відступлення прав вимоги за додатковими грошовими зобов`язаннями (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, втрати від інфляції, судові витрати, витрати, пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень) до основних грошових зобов`язань, які вже є предметом судового розгляду або вже підтверджені судовими рішеннями як такі, що підлягають стягненню з споживача (споживачів), визначаються окремим договором (п.1.3 Договору цесії).
27. Позивач прийняв право вимоги до Відповідача на суму 1 977 915,84 грн за Договором № 540731 згідно з додатком № 1 до Договору цесії.
28. 08 квітня 2019 року Позивач повідомив Відповідача про відступлення права вимоги за Договором цесії у листі №1/5-540731 та просив сплатити наявний борг.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Стаття 512. Підстави заміни кредитора у зобов`язанні
1. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:
1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514. Обсяг прав, що переходять до нового кредитора у зобов`язанні
1. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 516. Порядок заміни кредитора у зобов`язанні
1. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 517. Докази прав нового кредитора у зобов`язанні
1. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Стаття 518. Заперечення боржника проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні
1. Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов`язання
1. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610. Порушення зобов`язання
1. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 612. Прострочення боржника
1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов`язання
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 714. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
1. За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
2. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
30. Господарський кодекс України
Стаття 275. Договір енергопостачання
1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Стаття 276. Кількість і якість енергії. Строки, ціни та порядок розрахунків за договором енергопостачання
6. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
31. Закон України "Про теплопостачання"
Стаття 19. Основні принципи господарювання
6. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
32. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
Стаття 1. Визначення термінів
- первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Стаття 9. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку
1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
33. Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198
23. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
29. Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
36.Теплопостачальна організація зобов`язується: забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором;
40. Споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
34. Господарський процесуальний кодекс України
Стаття 73. Докази
1. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Стаття 74. Обов`язок доказування і подання доказів
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
2. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
3. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
4. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Стаття 86. Оцінка доказів
1. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
2. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
3. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Стаття 96. Електронні докази
1. Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
2. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
3. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
4. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.
5. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Стаття 236. Законність і обґрунтованість судового рішення
1.Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4. Суд касаційної інстанції не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.