ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 460/2950/19
адміністративне провадження № К/9901/12803/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Володимирецької селищної ради Рівненської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 (головуючий суддя: Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я., Святецький В.В.) у справі №460/2950/19 за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Володимирецької селищної ради Рівненської області (далі - відповідач), в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011;
зобов`язати відповідача вжити невідкладно позитивних дій, направлених на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 шляхом придбання та надання житла;
стягнути з відповідача моральну шкоду в національній валюті в сумі еквівалентній 30000 доларів США за курсом Національного банку України на день перерахунку.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.12.2019 і ухвалено нове про часткове задоволення позову:
визнано протиправною бездіяльність Володимирецької селищної ради Рівненської області щодо невиконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011;
зобов`язано Володимирецьку селищну раду Рівненської області невідкладно вжити заходів, спрямованих на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 щодо придбання та надання у користування ОСОБА_1 квартири, яка відповідає вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України.
стягнуто з Володимирецької селищної ради Рівненської області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій із посиланням на порушення цим судом норм процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002 у справі №6-А-4/08 було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та Володимирецькою селищною радою Рівненської області, відповідно до якої за порушення правил обліку осіб, що потребують житла, селищна рада зобов`язалась надати позивачу житло, яке буде в наявності, позачергово.
Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.06.2007 було зобов`язано Володимирецьку селищну раду Рівненської області виконати умови мирової угоди від 16.07.2002 у справі №6-А-4/08.
Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 26.06.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2009, було змінено спосіб виконання зазначеної постанови від 05.06.2007 шляхом стягнення з Володимирецької селищної ради на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 164 004 грн для придбання житла.
В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 у справі №К-7011/09 за результатом розгляду касаційної скарги Володимирецької селищної ради та заступника прокурора Рівненської області, який діяв в інтересах Володимирецької селищної ради, на ухвалу Володимирецького районного суду від 26.06.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2009, абз.2 резолютивної частини ухвали Володимирецького районного суду від 26.06.2008 викладено у новій редакції: змінено спосіб виконання постанови Володимирецького районного суду Рівненської області від 05.07.2007 та зобов`язано Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 06.06.2013 у справі "Кононова та інші проти України" постановлено, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, постановлено, що було порушення статті 13 Конвенції, постановлено що держава-відповідач має виконати рішення національних судів, ухвалені на користь заявників, які залишаються невиконаними, зокрема, за заявою 37355/0828/07/2008 зобов`язано державу Україна виконати рішення національних судів, ухвалених на користь ОСОБА_1, а саме (згідно тексту рішення та додатку 1 до нього) ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002, яка змінена ухвалою того ж суду 26.06.2008 року (у світлі рішень того ж суду від 05.06.2007 та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2008) та сплатити протягом трьох місяців на користь заявника (позивача) 3000 євро в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Далі рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 02.05.2019 у справі №460/350/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019, позов задоволено частково:
визнано протиправним і скасовано рішення Володимирецької селищної ради Рівненської області №1557 від 24.01.2019 "Про придбання приватизованого майна" щодо виконання на конкурсній основі судових рішень в частині забезпечення ОСОБА_1 житлом;
стягнуто з Володимирецької селищної ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Вважаючи, що після прийняття судового рішення у справі №460/350/19 відповідач продовжує не виконувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 у справі №К-7011/09, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, навіть після прийняття судового рішення у справі №460/350/19, не виконує ухвалу Вищого адміністративного суду від 16.11.2011. Стверджує, що внаслідок тривалого невиконання у належний спосіб ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 він та його сім`я досі залишаються не забезпечені житлом, на яке мають законне право.
Відповідач проти позову заперечив. Стверджує, що ним починаючи з 03.05.2019 вжито низку позитивних дій по забезпеченню позивача житлом. Зокрема, виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради було прийнято рішення №163 "Про забезпечення житлом ОСОБА_1", що передбачає надання житла з 02.12.2019 в користування ОСОБА_1 . Проект цього рішення було оприлюднено у відповідності до вимог законодавства на веб-сайті Володимирецької селищної ради. Таким чином, відповідач вважає, що здійснює активні дії по виконанню ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, де наголосив, що виконавчим комітетом Володимирецької селищної ради прийнято рішення №163 "Про забезпечення житлом ОСОБА_1" від 07.11.2019, яке оскаржується позивачем в судовому порядку, з підстав, що таке приміщення непридатне до проживання, і знаходиться поза межами смт. Володимирець, що фактично свідчить про виселення позивача за 30 км від місця роботи. На переконання позивача, зазначене рішення суперечить ухвалі Вищого адміністративного суду від 16.11.2011.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Володимирецька селищна рада вживає належних дій на виконання ухвали Вищого адміністративного суду від 16.11.2011 шляхом прийняття рішень направлених на забезпечення позивача та його сім`ї житлом. Водночас суд першої інстанції констатував, що оцінити в повній мірі результат таких дій відповідача щодо виконання судового рішення, а саме придбання житла, яке має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України, тобто факту відновлення порушеного права ОСОБА_1, не вбачається можливим, оскільки на даний момент такі дії ще тривають.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погодився і ухвалив нове рішення про часткове задоволення позову. Апеляційний суд насамперед виходив з того, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 фактично було зобов`язано Володимирецьку селищну раду Рівненської області придбати та надати у користування ОСОБА_1 квартиру, яка має відповідати вимогам статей 48, 50 Житлового кодексу України. Так, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Натомість, як встановив суд апеляційної інстанції, протягом багатьох років, всі дії і рішення Володимирецької селищної ради, направлені на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011, були визнані в судовому порядку протиправними і такими, що не забезпечують виконання судового рішення, і після завершення кожного такого судового провадження селищна рада вживає інших заходів, жодні з яких не призвели до виконання судового рішення. Відтак за висновком апеляційної інстанції, Володимирецька селищна рада не належно реалізує свої повноваження для виконання зазначеного судового рішення та не вживає всіх можливих та вичерпних заходів для цього.
Також суд апеляційної інстанції визнав за позивачем право на компенсацію моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції не враховано, що процесуальним законом встановлено інший, відмінний від загального позовного провадження, порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Так, судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Тобто судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Скаржник зазначив, що аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.
Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався, однак подав заяви від 24.05.2021 та 12.07.2021 про прискорення розгляду справи.