У Х В А Л А
25 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 280/5286/20
Провадження № 11-437за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про виключну проблему в справі за його позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - ГУ Нацполіції) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом у якому з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ Нацполіції від 27 лютого 2020 року № 85 о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста сектору моніторингу Бердянського відділу поліції ГУ Нацполіції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста сектору моніторингу Бердянського відділу поліції ГУ Нацполіції з 28 лютого 2020 року і стягнути з ГУ Нацполіції на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 27 лютого 2020 року до моменту фактичного поновлення на посаді.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 10 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Не погодившись із рішеннями судів першої апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 29 вересня 2021 року залишив без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2021 року без змін.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду заяву про виключну правову проблему, в якій просить скасувати зазначені судові рішення у справі та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Проте подана заява не може бути прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду з огляду на таке.
Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС) чітко визначає випадки, в яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
За правилами частини третьої статті 292 КАС Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Так, відповідно до частини третьої статті 23 КАС у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Касаційний перегляд судових рішень Великою Палатою Верховного Суду може бути здійснено лише за визначених статтями 346 та 347 КАС передумов.
Зі змісту зазначених норм убачається, що саме суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Тобто питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує саме касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС.
Як убачається з матеріалів заяви,ОСОБА_1 оскаржує постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, постановлену за наслідками перевірки його касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Положеннями чинного законодавства не передбачено підстав для звернення з такою заявою, тому у Великої Палати Верховного Суду немає повноважень щодо перегляду судових рішень, постановлених Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду як судом касаційної інстанції.
За приписами частини п`ятої статті 355 КАС судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відноситься касаційний перегляд судових рішень, які є остаточними.
Також КАС не передбачена можливість повторного оскарження у касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій до Великої Палати Верховного Суду.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про виключну правову проблему.
Керуючись статтями 22, 24, 327, 333, 346, 347 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду,