У Х В А Л А
25 жовтня2021 року
м. Київ
Справа № 640/32497/20
Провадження № 11-438за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, заступника начальника другого відділу організації процесуального керівництва М. Колесніка про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора та заступника начальника другого відділу організації процесуального керівництва М. Колесника, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність заступника начальника другого відділу організації процесуального керівництва М. Колесника в ненаданні обґрунтованої відповіді на заяви до Офісу Генерального прокурора згідно з відповіддюз Офісу Генерального прокурора;
- зобов`язати Офіс Генерального прокурора надати обґрунтовану відповідь на заяви, скеровані 10 грудня 2020 рокуза № 091112-р-20.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 9 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернув позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, а саме не додано до позовної заяви належним чином завірені копії додатків для суду та інших учасників справи, а також не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Не погоджуючись з цією ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме щодо надання доказів, що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 2 270 грн, або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовив, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 лютого 2021 року повернув апелянту разом із доданими до скарги матеріалами на підставі частини другої статті 298 КАС.
ОСОБА_1 не погодився і з ухвалою суду апеляційної інстанції та звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановою від 30 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін.
ОСОБА_1, вважаючи протиправним рішення суду касаційної інстанції, надіслав на адресу Великої Палати Верховного Суду заяву, у якій просить скасувати судові рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Прохання мотивує тим, що рішення суду касаційної інстанції є незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права.
КАС чітко визначає випадки, в яких перегляд судових рішень (залежно від категорії справи) здійснює саме Велика Палата Верховного Суду, а також підстави такого перегляду в окремих випадках.
За правилами частини третьої статті 292 КАС Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Так, відповідно до частини третьої статті 23 КАС у випадках, визначених цим Кодексом, Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Отже, Велика Палата Верховного Суду може переглядати в апеляційному порядку виключно судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним лише як судом першої інстанції в зазначених вище справах.
Відповідно до частини першої статті 24 КАС Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Відповідно до частини п`ятої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначений статтею 347 КАС. Згідно з частинами першою та четвертою цієї статті питання про передачу справи на розгляд, зокрема, Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині п`ятій статті 346 КАС.
Зі змісту зазначених норм убачається, що саме суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Тобто питання про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішує тільки касаційний суд (у цьому випадку - Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду) після подання учасником справи касаційної скарги відповідно до статті 331 КАС.
У цій справі Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не ухвалював рішення про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 КАС.
За таких обставин положення КАС не передбачають право учасника справи звертатися безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду з вимогою про передачу адміністративної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, визначених частиною п`ятою статті 346 КАС.
За приписами частини п`ятої статті 355 КАС судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними й оскарженню не підлягають.
До повноважень Великої Палати Верховного Суду не відноситься касаційний перегляд судових рішень, які є остаточними.
Також КАС не передбачена можливість повторного оскарження у касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій до Великої Палати Верховного Суду.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що постановаКасаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата Верховного Суду не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Отже, заява про перегляд судового рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду після касаційного перегляду є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 22, 24, 167, 292, 327, 333, 346, Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду