УХВАЛА
04 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 640/7989/20
Провадження № 11-425за21
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М.І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
перевірила заяву ОСОБА_1 на ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11 лютого, 26 травня і 30 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Секретаря Великої Палати Верховного Суду Князєва Всеволода про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, і
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- зобов`язати відповідача передати на розгляд Голові Верховного Суду Данішевській Валентині Іванівні як визначеній ним адресату його скаргу від 30 червня 2020 року;
- відшкодувати моральну шкоду в розмірі посадового окладу судді Великої Палати Верховного Суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 25 серпня 2020 року на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті провадження, через те що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 15 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОСОБА_1 не погодився з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і 15 січня 2021 року подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 січня 2021 року касаційну скаргу залишив без руху, а заявнику надав строк для усунення її недоліків (недоробок). Зокрема, позивач на пропозицію суду мав надати касаційну скаргу у новій редакції, в якій зазначити, в чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). До скарги мав додати її копії відповідно до кількості учасників справи, заяву про поновлення строку, у якій зазначити причини пропуску процесуального строку та докази, які підтверджують дату отримання оскаржуваного судового рішення та документ про сплату судового збору.
Цей же суд ухвалою від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу повернув скаржнику, оскільки останній не усунув, зазначені в ухвалі від 18 січня 2021 року, недоробки.
У березня 2021 року ОСОБА_1 вдруге надіслав касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2020 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 квітня 2021 року касаційну скаргу залишив без руху та надав скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків. Зокрема, скаржник мав надіслати до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення і надіслання належних доказів; сплати судовий збір та надіслати відповідні докази на підтвердження його сплати.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26 травня 2021 року касаційну скаргу повернув скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.
У липні 2021 року ОСОБА_1 втретє звернувся із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанції.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 15 липня 2021 року касаційну скаргу залишив без руху, оскільки він подав її після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Той же суд ухвалою від 30 серпня 2021 року на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України відмовив у відкритті провадження.
ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду касаційної інстанції і надіслав на адресу Верховного Суду заяву, у якій просить переглянути та скасувати рішення касаційного суду Великою Палатою Верховного Суду (далі - Велика Палата).
Зі змісту та спрямованості аргументів заяви ОСОБА_1 можна узагальнити, що її автор насправді пропонує, щоб Велика Палата проревізувала і переглянула ухвалу касаційного суду від 30 серпня 2021 року про відмову у відкритті касаційного провадження, відкрила касаційне провадження й здійснила касаційний перегляд касаційної скарги заявника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За правилами частин третьої-шостої статті 346 цього Кодексу суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду; якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.
Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Згідно зі статтею 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Із наведеного нормативного процесуального регулювання випливає, що ухвала суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження є остаточною, вона не є тим видом судового рішення, що підлягає оскарженню, а Велика Палата не є тим судовим органом, який має процесуальні повноваження переглядати судові рішення суду касаційної інстанції за правилами касаційного провадження та здійснювати відповідні процесуальні дії після такого перегляду.
Доводи і аргументи заяви ОСОБА_1 не спростовують правових висновків цього рішення.
У зв`язку зі сказаним варто послатися також на рішення Європейського суду з прав людини від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України", який у пункті 24 цього рішення наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі "Занд проти Австрії" (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Отже, заява ОСОБА_1 є неприйнятною, а тому її разом з доданими до неї матеріалами слід повернути заявнику.
Керуючись статтями 24, 346, 365 КАС Велика Палата Верховного Суду