Постанова
Іменем України
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 315/861/19
провадження № 51-6250 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого
Бущенка А.П.,
суддів
Антонюк Н.О., Голубицького С.С.,
за участю: секретаря судового засідання прокурора засудженого захисника
Червінської М.П., Чабанюк Т.В., ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції), Кісельова О.М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Кісельова О.М. на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 01 липня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Верхня Терса Гуляйпільського району Запорізької області, жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Зазначеним вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за частиною 2 статті 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
2. Суд визнав доведеним, що 20 листопада 2018 року приблизно о 09:00 в будинку на АДРЕСА_1 засуджений, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті неприязних відносин, умисно завдав ОСОБА_3 долонею руки не менше трьох ударів в обличчя, чим заподіяв останньому тяжких тілесних ушкоджень у вигляді закритої внутрішньочерепної травми, в результаті чого потерпілий помер на місці події.
Вимоги і доводи касаційної скарги
3. У касаційній скарзі захисник просить на підставах, визначених пунктом 1 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), скасувати оскаржені судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
4. Захисник посилається на те, що:
- хоча суд першої інстанції і визнав недопустимим протокол допиту засудженого як свідка під час досудового розслідування, однак не визнав недопустимими похідні від нього докази;
- протокол слідчого експерименту за участю засудженого є недопустимим доказом, оскільки ця слідча дія є лише повторним допитом і стороною обвинувачення не доведено, що засудженому було надано можливість конфіденційного побачення із захисником до її початку;
- під час досудового розслідування та в суді першої інстанції захисник належним чином не здійснював захист засудженого.
5. На думку захисника, вирок та ухвала не відповідають вимогам статті 370 КПК.
Позиції учасників касаційного розгляду
6. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
7. У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали доводи скарги.
8. Прокурор заперечив проти задоволення касаційних вимог сторони захисту та просив залишити оскаржені судові рішення без зміни, вважаючи їх законними й обґрунтованими.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
10. Згідно із частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього ж Кодексу.
11. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Суд нагадує, що касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
13. У результаті касаційного перегляду встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні й безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності для прийняття рішення.
14. Сторона захисту стверджує, що слід визнати недопустимим доказом результати слідчого експерименту за участю засудженого через те, що він по суті є повторним допитом. Крім того, захисник вказує на те, що стороною обвинувачення не надано жодних документів, які би засвідчили, що засудженому була надана можливість конфіденційного побачення із захисником до слідчої дії.
15. Суд уже вирішував питання допустимості результатів слідчих експериментів і визнав можливим їх використання за певних умов. Зокрема, якщо:
- до особи не застосовувався протиправний тиск;
- слідчу дію проведено за волею та вільним волевиявленням особи;
- особа усвідомлювала право мовчати і не свідчити проти себе;
- права особи на захист і правову допомогу були забезпечені;
- слідчу дію проведено за участю понятих;
- під час слідчої дії здійснювався безперервний відеозапис;
- особі були детально і ґрунтовно роз`яснено процесуальні наслідки участі в цій слідчій дії.[1]
16. Суд не погоджується з тим, що під час слідчого експерименту зафіксовано лише допит підозрюваного. Як видно з відеозапису, засуджений не тільки розповідав про обставини події, а й показував на манекені спосіб, кількість, механізм та локалізацію завданих потерпілому тілесних ушкоджень.
17. Слідчий експеримент проведений у присутності понятих, права учасникам, у тому числі засудженому, були роз`яснені, відеозапис здійснювався безперервно.
18. Суд також відхиляє доводи сторони захисту про те, що за обставин цієї справи сторона обвинувачення мала довести надання можливості конфіденційного спілкування між засудженим і його захисником. На відміну від справ, на які посилається сторона захисту, де підозрювана особа була затримана, у цій справі після того, як 31 травня 2019 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, він до проведення слідчого експерименту 5 червня 2019 року перебував на свободі і міг безперешкодно спілкуватися із захисником. За таких обставин на сторону обвинувачення не може покладатися обов`язок забезпечувати підозрюваній особі можливість конфіденційного спілкування з його захисником.
19. В основу обвинувального вироку місцевий суд обґрунтовано поклав показання допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які під час досудового розслідування та судового розгляду послідовно стверджували про те, що саме засуджений бив потерпілого, а також показання допитаного в порядку статті 225 КПК свідка ОСОБА_7 . Крім того, суд оцінив наявні у справі письмові докази, зокрема протоколи з відеозаписами слідчих експериментів за участю засудженого та свідків, протоколи інших слідчих дій, а також висновки судових експертиз, зміст яких детально відображено у вироку. За такої сукупності доказів результати згаданого слідчого експерименту не є найбільш вагомим доказом винуватості засудженого, і суди попередніх інстанцій оцінювали його в сукупності з іншими доказами у справі, допустимість яких не викликає сумнівів.
20. Аналізуючи матеріали кримінального провадження та перебіг судового процесу, Суд відзначає, що захисник Яковенко О.С., який є професійним адвокатом, має відповідний фах та кваліфікацію, брав активну участь у слідчих діях та судових засіданнях. При цьому засуджений будь-яких зауважень щодо якості послуг, сумлінності адвоката або неузгодженості стратегії захисту не мав, клопотання про відмову від захисника Яковенка О.С. засуджений заявив лише 11 лютого 2020 року, тобто більше ніж через пів року від початку надання правової допомоги.
21. Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлював свою позицію в подібних ситуаціях, зазначаючи, що ефективність захисту не є тотожною досягненню за результатами судового розгляду бажаного для обвинуваченого результату, а полягає в наданні йому належних та достатніх можливостей з використанням власних процесуальних прав та кваліфікованої юридичної допомоги, яка в передбачених законом випадках є обов`язковою, захищатися від обвинувачення в передбачений законом спосіб. Подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.[2]
22. За таких обставин Суд не має вагомих підстав вважати, що під час досудового розслідування та провадження в суді першої інстанції захисник не забезпечував ефективного захисту від обвинувачення, як про це йдеться в касаційній скарзі.
23. З огляду на те, що ні у касаційній скарзі, ні в ході касаційного розгляду захисник не конкретизував, які саме, відображені у вироку, докази є похідними ("плодами отруйного дерева") від визнаного недопустимим протоколу допиту засудженого у якості свідка, Суд позбавлений можливості надати оцінку цьому доводу сторони захисту.
24. Отже, суд упродовж розгляду справи з`ясував усі передбачені статтею 91 КПК обставини, що належать до предмета доказування, і обґрунтовано визнав отримані докази достатніми для встановлення події злочину та доведеності винуватості ОСОБА_2 у його вчиненні.
25. Встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення, вчиненого засудженим, отримали правильну правову кваліфікацію за частиною 2 статті 121 КК.
26. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, які переважно повторюються в касаційній скарзі. Зміст ухвали відповідає приписам статті 419 КПК.
27. Таким чином, при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 01 липня 2020 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.