ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 175/1261/18
провадження № 51-3584км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Король В.В.,
Лагнюк М.М.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Круценко Т.В.,
особа, кримінальне провадження
стосовно якої закрито ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисник Довгаль С.М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурорів, які брали участь у судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12018040440000309, стосовно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Тернівці Павлоградського району Дніпропетровської області, проживає в АДРЕСА_1 ),
кримінальне провадження за обвинуваченням якого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України),закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційних скаргах прокурори, які брали участь у розгляді провадження в судах першої та апеляційної інстанцій, виклали вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги прокурори мотивують тим, що при постановленні ухвали допущено порушення вимог ч. 3 ст. 374, статей 370, 412, 419 КПК України, ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та суперечить усталеній судовій практиці.
Посилаються на те, що апеляційний суд порушив принципи безпосередності дослідження доказів та змагальності сторін, не дослідивши всю сукупність доказів та надавши їм протилежну оцінку, ніж суд першої інстанції. Висновок апеляційного суду про наявність підстав для закриття провадження за п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України ґрунтується на припущеннях, упередженому, неповному та необ`єктивному дослідженні лише частини доказів. Ухвала не містить всебічного, повного та системного аналізу фактичних обставин та доказів в їх сукупності, у тому числі не досліджено і не дано оцінки відеозапису до протоколу огляду, показанням понятих, свідків - працівників поліції та самого обвинуваченого в суді апеляційної інстанції про те, що він добровільно надав згоду на огляд.
Стверджують, що висновок суду апеляційної інстанції про визнання протоколу огляду від 23 березня 2018 року недопустимим доказом у зв`язку з відсутністю ухвали слідчого судді про надання дозволу на огляд у цьому провадженні є неправильним.
Так, відповідно до правового висновку, зробленого Касаційним кримінальним судом у цьому ж провадженні при попередньому касаційному розгляді (постанова від 24 лютого 2021 року), огляд місця події проводиться за наявності підстав, якими слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Проте підставою для проведення огляду у цьому конкретному випадку було повідомлення самим ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення про наявність у нього особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, тобто інформація про вчинення кримінального правопорушення надійшла від самого правопорушника. Ця інформація в подальшому зафіксована у вигляді рапорту оперуповноваженого поліції та слугувала підставою для подальшого проведення огляду за письмовою згодою самого ОСОБА_1 .
Вважають, що огляд проведено відповідно до вимог закону, за участі двох понятих та при відеофіксації, ОСОБА_1 добровільно видав з кишені пальта пакет з речовиною, яка згідно з висновком експерта є наркотичним засобом, тоді як працівники поліції жодних активних дій не вчиняли. Протокол затримання не складався, проте факт затримання може встановлюватися не лише відповідним протоколом, але й іншими засобами доказування. Такі обставини провадження відповідають правовим позиціям Касаційного кримінального суду, викладеним у постановах Касаційного кримінального суду (провадження № 51-3781км20, № 51-2172км19), в яких касаційні скарги сторони захисту залишено без задоволення.
Указують, що апеляційний суд не надав відповідей на всі питання, наведені в апеляційній скарзі захисника.
Зазначають, що на порушення ч. 5 ст. 27, ст. 107 КПК України апеляційний суд не здійснив проголошення повного тексту ухвали із застосуванням технічних засобів, що призвело до невідповідності змісту аудіозапису матеріалам провадження.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, призначеним за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року, визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він влітку 2017 року, більш точного часу не встановлено, у різних не встановлених слідством місцях у м. Дніпрі назбирав рослини конопель, які визначив для себе як наркотичний засіб, і незаконно перевіз їх за місцем свого проживання на АДРЕСА_1, де повторно незаконно зберігав без мети збуту.
23 березня 2018 року близько 09:00 він незаконно перевіз наркотичний засіб до ТРЦ "Караван" у смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, де біля входу до магазину "Цитрус" був зупинений працівниками поліції для складання протоколу за ч. 2 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з розпиванням пива у заборонених законом місцях.
У подальшому ОСОБА_1 добровільно дістав із кишені свого пальта і видав працівникам поліції поліетиленовий пакет з логотипом магазину "Єва", всередині якого знаходилась подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, обіг якого заборонено, масою в перерахунку на висушену речовину 46,552 г, який він, вчиняючи злочин, повторно незаконно придбав, зберігав і перевозив без мети збуту.
За ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2021 року апеляційну скаргу захисника Довгаля С.М.частково задоволено, вирок Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2019 року стосовно ОСОБА_1 скасовано, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК Україниу зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 в суді та вичерпанням можливості їх отримати.
Вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України, постановлено виконувати самостійно.
Позиції учасників судового провадження
Від захисника Довгаля С.М. в інтересах ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції.
У судовому засіданні прокурор підтримав подані касаційні скарги, ОСОБА_1 та його захисник заперечили проти задоволення касаційних скарг.