Постанова
Іменем України
12 листопада 2021 року
місто Київ
справа № 715/2754/19
провадження № 61-17511св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: державний реєстратор прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Шевчук Наталія Сергіївна, Чернівецька міська рада, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2020 року у складі судді Григорчака Ю. П. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Лисака І. Н., Височанської Н. К., Литвинюк І. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора Чернівецької міської ради Шевчук Н. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2019 року, індексний номер 48414259, на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0, 1902 га, кадастровий номер 7321084800:01:003:0256, яка розташована за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Молодія.
На обґрунтування позову позивач посилалася на те, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2010 року її визнано власником 1/2 ідеальної частки земельної ділянки, кадастровий номер 7321084800:01:003:0256, площею 0, 1902 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у с. Молодія Глибоцького району Чернівецької області. Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване в установленому законом порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07 жовтня 2014 року, індексний номер 27794110.
Під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_1 про виділ частки у спільній власності ОСОБА_2 надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права від 28 серпня 2019 року № 1789022762, згідно з яким за відповідачем було зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, площею 0, 1902 га, кадастровий номер 7321084800:01:003:0256, за адресою: с. Молодія Глибоцького району Чернівецької області. Зазначені реєстраційні дії проведено державним реєстратором Чернівецької міської ради Шевчук Н. С. При цьому, як підставу виникнення права власності у ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку зазначено договір, який судом визнано удаваним, з огляду на що рішення є незаконним.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача, що державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_2 порушує її права, оскільки у майбутньому можливий конфлікт під час поділу земельної ділянки в натурі через неприязні стосунки між сторонами, є необґрунтованими, оскільки позовна вимога не може ґрунтуватися на припущенні про можливе порушення прав позивача відповідачами у майбутньому.
Додатковим рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 03 вересня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат відмовлено.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження порушення її суб`єктивних цивільних прав чи інтересів відповідачами, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову та не потребує перевірки правомірності вимог та дій кожного з відповідачів окремо. Додатково зазначив, що відповідно до резолютивної частини рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2010 року визнано удаваними договори дарування земельних ділянок, що укладені між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2, визнавши, що між ними укладені договори купівлі-продажу. Отже, зазначеним рішенням не вирішувалося питання щодо позбавлення ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку, а зазначені договори дарування визнавалися удаваними, що не є тотожним визнанню договорів недійсними.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 23 листопада 2020 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявником як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначено, що:
- оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права;
- суд апеляційної інстанцій ухвалив рішення з урахуванням висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у пункті 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18), втім судом не застосовано пункт 5.17 зазначеної постанови;
- суд апеляційної інстанції застосував правові висновки Верховного Суду вибірково.
Отже, серед підстав касаційного оскарження заявником рішення судів першої та апеляційної інстанцій нею зазначена та підстава, яка згадана у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання нею вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У наданих відзивах державний реєстратор та ОСОБА_2 просили касаційну скаргу зашити без задоволення з огляду на її необґрунтованість.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Крім іншого, визнано удаваними договори дарування земельних ділянок, нотаріально посвідчені 06 липня 2000 року приватним нотаріусом Глибоцького нотаріального округу Кінащук Н. М. за реєстровим № 2202, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та договір дарування земельної ділянки за реєстровим номером № 2199, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, щодо передачі останньому у дар земельних ділянок, площею по 0, 0951 га кожна, які знаходяться на території с. Молодія Глибоцького району Чернівецької області, визнавши, що у дійсності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 уклали договори купівлі-продажу земельних ділянок, площею 0, 0951 га кожна.
Визнано ОСОБА_1 власником 1/2 ідеальної частки земельної ділянки, кадастровий номер 7321084800:01:003:0256, площею 0, 1902 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована у с. Молодія Глибоцького району Чернівецької області, вартістю 13 791, 45 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 04 червня 2010 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2010 року залишено без змін.
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Шевчук Н. С. 23 серпня 2019 року на підставі договорів дарування, серії та номери 2199, 2202, виданих 06 липня 2000 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7321084800:01:003:0256.
Відповідно до державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності державним реєстратором Еклеріс І. А. 07 жовтня 2014 року на підставі рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 09 березня 2010 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 7321084800:01:003:0256.