Постанова
Іменем України
12 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 213/775/20
провадження № 61-5756св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат",
третя особа - Міська організація незалежної профспілки гірників України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року в складі судді Попова В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року в складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", третя особа - Міська організація незалежної профспілки гірників України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"), третя особа - Міська організація Незалежної профспілки гірників України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилалась на те, що з 21 вересня 2010 року вона працювала на підприємстві відповідача, з 02 січня 2019 року займала посаду бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії управління.
17 січня 2020 року позивачу було надано наказ Генерального директора АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 15 січня 2020 року № 1н "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким позивачу, за порушення 03 січня 2020 року режиму роботи, яке виразилось у самовільному залишенні робочого місця, оголошено догану та зменшено на 50 % розмір виробничої премії за січень 2020 року. З даним наказом вона не погодилась, про що зробила відповідний запис в наказі.
Крім того, 17 січня 2020 року Генеральним директором АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" винесено наказ № 3Н "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії трудовим договором, правилам внутрішнього трудового розпорядку для працівників АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" бухгалтера бюро обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії ОСОБА_1 звільнено з 17 січня 2020 року.
17 січня 2020 року директором з персоналу та соціальних питань АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" видано наказ № 17-зв "Про припинення трудового договору" з бухгалтером бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії Управління ОСОБА_1 .
Позивач зазначає, що працює на підприємстві тривалий час, завжди сумлінно ставилась до виконання своїх обов`язків, але будучи членом профспілки, активно відстоювала трудові інтереси колективу та працівників підприємства в цілому, однак відповідні дії не завжди схвально сприймались адміністрацією підприємства, що в свою чергу викликало непорозуміння між ними. Одним з невирішених питань було визначення їй та іншим працівникам конкретного робочого місця.
Зі своїм звільненням позивач не погоджується, вважає, що підстави її звільнення є необґрунтованими, а механізм звільнення - недотриманим. Так, відповідач не забезпечив її належними умовами праці і не визначив її робоче місце. Профспілка, членом якої вона є, не отримувала подання від відповідача на надання згоди щодо її звільнення. Крім того, вона є одинокою матір`ю, тому її звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ від 17 січня 2020 року № 17-зв "Про припинення трудового договору" за пунктом 3 статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків; поновити позивача на роботі на підприємстві АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на посаді бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії Управління; стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за кожен день з моменту звільнення по момент ухвалення рішення по справі.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Визнано незаконними та скасовано накази АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 17 січня 2020 року № 3н "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" та № 17-зв "Про припинення трудового договору" з ОСОБА_1 за пунктом 3 статті 40 КЗпП України у зв`язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на посаді бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії управління.
Стягнено з АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням її з роботи, за період з 18 січня 2020 року до дня поновлення на роботі в сумі 46 715,76 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду в частинах поновлення ОСОБА_1 на роботі та присудження їй виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Стягнено з АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підставами звільнення позивача в наказі від 17 січня 2020 року № 17-зв зазначено: пункт 3 статтю 40, статтю 43-1 КЗпП України, наказ АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 15 січня 2020 року № 1н, наказ АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 17 січня 2020 року № 3н. При цьому, відповідач у своєму наказі від 17 січня 2020 року № 3н не навів жодного порушення трудової дисципліни, невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків після того, як до неї уже були застосовані заходи дисциплінарного стягнення у виді догани, що є підставою для застосування заходу стягнення у виді звільнення. Тому суд дійшов висновку, що наказ від 17 січня 2020 № 17-зв про припинення трудового договору з ОСОБА_1 винесений на підставі наказу, який прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, статей 40, 147 КЗпП України. Крім того з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про скасування наказу від 17 січня 2020 року № 3н "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності". Оскільки, суд дійшов висновку про незаконність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності 17 січня 2020 року та її звільнення, позивач підлягає поновленню на роботі та з відповідача підлягає стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Суд не взяв до уваги та визнав безпідставними доводи позивача про те, що профспілка, членом якої вона є, не отримувала подання від відповідача на надання згоди щодо її звільнення, а також про те, що позивач є одинокою матір`ю.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" залишено без задоволення, а рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 07 серпня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, а також зазначив, що ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції детально проаналізувавши зміст наказів про застосування дисциплінарних стягнень, обґрунтовано встановив, що відповідачем в наказі від 17 січня 2020 року № 3н "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" не наведено жодного порушення трудової дисципліни, невиконання чи неналежного виконання позивачем своїх посадових обов`язків після того, як до неї уже були застосовані заходи дисциплінарного стягнення наказом від 15 січня 2020 року № 1н "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" у виді догани, що є підставою для застосування заходу стягнення у виді звільнення.
На підставі наведеного вище колегія суддів вважала, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки наказ від 17 січня 2020 року № 17-зв про припинення трудового договору з ОСОБА_1 винесений на підставі наказу "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 17 січня 2020 року № 3н, який прийнятий з порушенням вимог статті 43 Конституції України, статей 40, 147 КЗпП України.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У квітні 2021 року АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" в особі представника Корнєва М. Ю. подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2021 року, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначає, що:
- є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18, який застосований апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судами попередніх інстанцій не досліджені зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що оскільки з 04 січня по 07 січня були вихідні дні, а з 08 січня 2020 року по 11 січня 2020 року позивач перебувала у відпустці, то винести наказ від 15 січня 2020 року № 1Н не виявлялось за можливе, оскільки таке стягнення було б накладене в порушення порядку накладання дисціплінарних стягнень, що стало б в подальшому підставою для оскарження такого стягнення працівником.
Тому посилання апеляційного суду на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 у цій справі є недоречним, у зв`язку з тим, що у справі № 9901/743/18 не досліджувалось питання винесення наказів у відповідній послідовності, з урахуванням обставин справи (а саме неможливість винесення наказу раніше, через те що особа перебувала в тарифній відпустці, була відсутня на робочому місці та інше), через що відповідний наказ було винесено лише 15 січня 2020 року.
Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення суди мали виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбачених КЗпП України.
Своїми діями ОСОБА_1 не виконала вимоги пункту 3.2 частини сьомої Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а саме порушила режим роботи, самовільно залишила робоче місце, а також не виконала пункти 2.1, 2.2, 2.7, 2.9, 2.10 Посадової інструкції № 40-31-21. Також позивачем неодноразово було допущено втрату первинних документів бухгалтерського обліку (перелік втрачених документів зазначений в наказі АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 17 січня 2020 року № 3Н).
Таким чином, враховуючи порушення допущені ОСОБА_1 та враховуючи наказ АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 15 січня 2020 року № 1Н за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії трудовим договором, правилам внутрішнього трудового розпорядку для працівників АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", та з урахуванням вимог КЗпП України було винесено наказ АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" від 17 січня 2020 року № 3н про звільнення ОСОБА_1 з 17 січня 2020 року з посади бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії, виробничу премію не нараховувати та не виплачувати.
Таким чином, судами першої та апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачем були повністю дотримані вимоги закону, в тому числі положення частини третьої статті 149 КЗпП України.
Також зазначає, що суд першої інстанції, скасовуючи наказ від 17 січня 2020 року № 3н, в порушення статті 264 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи із Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Справа надійшла до Верховного Суду у червні 2021 року.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 21 вересня 2010 року працювала в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на посаді "Бухгалтер бюро обліку соціальних підрозділів головної бухгалтерії" (т. 1 а. с. 7-10, 120).
Згідно особистої письмової заяви, наказом від 02 січня 2019 року ОСОБА_1 переведена на посаду "Бухгалтер бюро обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії" без зміни істотних умов праці (т. 1 а. с. 9).
Розпорядженням т.в.о. головного бухгалтера ОСОБА_3 від 14 червня 2019 року № 40, за бухгалтером ОСОБА_1 закріплений обсяг робіт по структурному підрозділу управління з ремонту технологічного устаткування на період з 18 червня 2019 року до 31 грудня 2019 року (т. 1 а. с. 131).
У зв`язку з закінченням терміну дії розпорядження від 14 червня 2019 року № 40, головним бухгалтером ОСОБА_4 видано розпорядження від 21 грудня 2019 року № 45, згідно якого за бухгалтером ОСОБА_1 закріплений обсяг робіт по структурному підрозділу управління з ремонту технологічного устаткування на період з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року (т. 1 а. с. 15).
Розпорядженням директора з персоналу та соціальних питань ОСОБА_1, з її згоди, встановлено неповний робочий день на період з 01 січня 2020 року з 09.00 години до 14.00 годин (обідня перерва з 12.00 години до 12.45 годин) (т. 1 а. с. 22, 122-123).
15 січня 2020 року Генеральним директором АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" видано наказ "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 1н, оскільки 03 січня 2020 року на протязі всього робочого дня, бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня без поважних причин на робочому місці у кабінеті головної бухгалтерії, що знаходиться у будівлі управління з ремонту технологічного устаткування, а саме: у період з 9:00 годин до кінця робочого дня. ОСОБА_1 оголошено догану та зменшено на 50 % розмір виробничої премії за січень 2020 року (т. 1 а. с. 16, 17, 124, 125).
17 січня 2020 року Генеральним директором АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"" винесено наказ "Про порушення трудової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" № 3Н, оскільки 13 січня 2020 року на протязі всього робочого дня, бухгалтер ОСОБА_1 була відсутня без поважних причин на робочому місці у кабінеті головної бухгалтерії, що знаходиться у будівлі управління з ремонту технологічного устаткування, а саме у період з 09:00 годин до кінця робочого дня та допустила втрату первинних документів бухгалтерського обліку (а. с. 18, 19, 126-130). Відповідно до даного наказу, за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених на бухгалтера бюро з обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії трудовим договором, правилам внутрішнього трудового розпорядку для працівників АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" бухгалтера бюро обліку допоміжних підрозділів головної бухгалтерії ОСОБА_1 звільнено з 17 січня 2020 року.
17 січня 2020 року директором з персоналу та соціальних питань видано наказ № 1-зв "Про припинення трудового договору" (т. 1 а. с. 20).
Відповідно до довідки від 02 вересня 2019 року № 11 року ОСОБА_1 знаходиться на профспілковому обліку в Міській організації Незалежної профспілки гірників України із 01 січня 2018 року є представником спілки на ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (т. 1 а. с. 21).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.