Постанова
Іменем України
15 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 428/9280/20
провадження № 61-12194св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,
учасники справи:
позивач - Військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області, правонаступником якої є Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Комунальне підприємство "Житлосервіс "Світанок" міста Сєвєродонецьк,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Постельги Ірини Володимирівни на постанову Луганського апеляційного суду від 15 червня 2021 року у складі колегії суддів: Стахової Н. В., Коновалової В. А., Назарової М. В.
у справі за позовом Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, правонаступником якої є Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, до ОСОБА_1, третя особа - Комунальне підприємство "Житлосервіс "Світанок" міста Сєвєродонецьк, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого приміщення,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
Військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області звернулася до суду у листопаді 2020 року із вищевказаним позовом, в якому просила усунути їй перешкоди в користуванні власністю та виселити ОСОБА_1 із житлового приміщення АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Зазначений позов Військово-цивільна адміністрація міста Сєвєродонецьк Луганської області мотивувала тим, що спірне житлове приміщення є власністю територіальної громади міста Сєвєродонецька.
Рішенням виконкому Сєвєродонецької міської ради від 12 квітня 2016 року № 168 зазначену квартиру визначено як житлове приміщення маневреного житлового фонду.
Рішенням від 02 серпня 2016 року № 404 "Про затвердження Положення про маневрений (спеціальний) житловий фонд Сєвєродонецької міської ради" Сєвєродонецька міська рада встановила порядок надання, користування та утримання маневреного житлового фонду. Строк оренди визначається рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради.
Виконавчий комітет Сєвєродонецької міської ради своїм рішенням від 21 лютого 2017 року № 112 "Про надання дозволу на тимчасове користування квартирою з числа маневреного (спеціального) житлового фонду Сєвєродонецької міської ради" надав дозвіл посадовій особі місцевого самоврядування, а саме заступнику міського голови ОСОБА_1 на продовження терміну тимчасового користування зазначену квартиру до 01 квітня 2018 року.
Комунальне підприємство "Житлосервіс "Світанок" міста Сєвєродонецьк (далі - КП "Житлосервіс "Світанок") на підставі пункту 2 рішення виконкому Сєвєродонецької міської ради уклало договір квартирного найму (оренди) житлового приміщення в маневровому (спеціальному) житловому фонді Сєвєродонецької міської ради від 01 квітня 2017 року, згідно з пунктом 1.1 якого наймачу ОСОБА_1 у тимчасове користування надано спірну квартиру, в яку наймач зобов`язується не вселяти членів сім`ї, що не зазначені у договорі найму, без згоди Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради (пункт 1.3 рішення).
Пунктами 3.4, 3.5 Положення встановлено, що продовження терміну проживання громадян в маневровому (спеціальному) житловому фонді за потребою здійснюється на підставі рішення Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради з оформленням додаткового договору найму (оренди). Після закінчення терміну проживання, на який надавалось жиле приміщення в маневровому (спеціальному) житловому фонді Сєвєродонецької міської ради, громадяни зобов`язані звільнити жиле приміщення зі складанням акта прийому-передачі жилого приміщення.
КП "Житлосервіс "Світанок" направило повідомлення від 27 лютого 2018 року № 520 та зазначило про відсутність наміру продовжувати строк дії договору найму та необхідність звільнити житлове приміщення, яке отримано відповідачем 03 березня 2018 року.
Крім того, рішенням Виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради від 05 березня 2018 року "Про визнання рішення виконкому від 21 лютого 2017 року № 112 "Про надання дозволу на тимчасове користування квартирою з числа маневрового (спеціального) житлового фонду Сєвєродонецької міської ради" визнано таким, що втратило чинність.
Після спливу строку дії договору, тобто 01 квітня 2018 року, відповідач не звільнив приміщення та не здав спірну квартиру за актом прийому-передачі, як визначено у договорі. Продовжує використовувати чуже майно без відповідної на те правової підстави, чим порушує права позивача.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сєвєродонецький міський суд Луганської області ухвалою від 19 лютого 2021 року задовольнив клопотання представника відповідача - адвоката Постельги І. В.
Закрив провадження у цій справі.
Ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що 21 грудня 2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області у справі № 428/10990/18 було ухвалено рішення про задоволення позовних вимог Сєвєродонецької міської ради до ОСОБА_1, третя особа - КП "Житлосервіс "Світанок", про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення. Виселено ОСОБА_1 з житлового приміщення, а саме з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Згідно з постановою Луганського апеляційного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 428/10990/18 прийнято відмову від позову Сєвєродонецької міської ради Луганської області. Визнано нечинним рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2018 року. Закрито провадження у справі за позовом Сєвєродонецької міської ради Луганської області до ОСОБА_1, третя особа - КП "Житлосервіс "Світанок", про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.
Згідно з позовною заявою та рішенням суду у справі № 428/10990/18 позовні вимоги містять аналогічні підстави звернення до суду, учасники в обох справах однакові. Позивач мотивував позов аналогічними підставами, які викладені у позовній заяві Військово-цивільною адміністрацією міста Сєвєродонецьк Луганської області, яка створена як тимчасовий орган державної влади, створений для виконання повноважень органу місцевого самоврядування у справі № 428/9280/20.
Луганський апеляційний суд ухвалою від 15 квітня 2021 року залучив до участі у справі Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області як правонаступника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області.
Луганський апеляційний суд постановою від 15 червня 2021 року апеляційну скаргу Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, правонаступником якої є Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, задовольнив.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 лютого 2021 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційний суд постанову мотивував тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що підстави позовів не є тотожними, оскільки в обох справах різні підстави позову, що не вказує на тотожність позовів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Представник ОСОБА_1 - адвокат Постельга І. В. у липні 2021 року подала касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 15 червня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач у справі № 428/10990/18 мотивував позов аналогічними підставами (рішення набрало законної сили 11 квітня 2019 року), які викладені у позовній заяві Військово-цивільною адміністрацією міста Сєвєродонецьк, що діє як тимчасовий орган державної влади, створений для виконання повноважень органу місцевого самоврядування у справі № 428/9280/20.
Аналізуючи обставини, встановлені в судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі № 428/9280/20, оскільки набрало законної сили рішення у справі № 428/10990/18, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 05 серпня 2021 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Сєвєродонецького міського суду Луганської області.
Справа № 428/9280/20 надійшла до Верховного Суду 27 вересня 2021 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сєвєродонецький міський суд Луганської області рішенням від 21 грудня 2018 року задовольнив позовні вимоги Сєвєродонецької міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, виселив ОСОБА_1 з житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.
Луганський апеляційний суд 11 квітня 2019 року прийняв відмову від позову Сєвєродонецької міської ради Луганської області, визнав нечинним рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21 грудня 2018 року, провадження у справі закрив.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.