Постанова
Іменем України
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 368/303/20
провадження № 61-14087св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
особа, яка подавала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Савченка С. І., Верланова С. М., Мережко М. В., від 15 липня 2021 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона є дочкою ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті її батько перебував з ОСОБА_6 у шлюбі, який було зареєстровано
22 червня 1999 року. Вказувала, що під час шлюбу батько збудував будинок по АДРЕСА_1, право власності на який у 2004 році було зареєстровано за ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6, яка до дня смерті проживала у цьому будинку. Спільних дітей у померлих не було. Вказувала, що вона звернулася до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, однак нотаріус відмовив їй у прийнятті заяви, оскільки спадщину прийняв рідний брат померлого ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2, яка є її сестрою, та ОСОБА_3, яка є дружиною ОСОБА_7, не визнають її право на спадщину, а тому вона вимушена звернутися до суду.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила судвизначити, що частка померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 становила 1/2 частину, та визнати за нею право власності на 1/2 частину цього будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області у складі судді Іванюти Т. Є. від 12 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визначено, що частка майна померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 становить 1/2 частину.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що будинок по АДРЕСА_1 був спільною сумісною власністю батька позивачки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, презумпція спільності права власності на майно не спростована, а тому частки подружжя є рівними. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1, як спадкоємиця після смерті
ОСОБА_5, має право на 1/2 частину спірного будинку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року закрито.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_8 не надала доказів на підтвердження того, що рішенням суду першої інстанції було вирішено питання про її права та обов`язки. Суд апеляційної інстанції зазначив, що особа, яка подала касаційну скаргу, не довела факт родинних відносин з ОСОБА_6 та прийняття спадщини після її смерті.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та основні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_4, яка подана 18 серпня 2021 року, просить суд скасуватирішення Кагарлицького районного суду Київської області
від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду
від 15 липня 2021 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що спір, який виник, пов`язаний з порушенням майнових прав ОСОБА_4 . Заявниця стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що її заява про встановлення факту родинних відносин перебуває на розгляді в суді, і остаточне судове рішення ще не ухвалено.Особа, яка подала касаційну скаргу, стверджує, що ОСОБА_9 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не подавала, строк для прийняття спадщини не поновлювала. Також зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено коло спадкоємців ОСОБА_6 та не залучено їх до участі у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2021 року.
Основний зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить суд закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2012 року, посилаючись на те, що ОСОБА_4 не є учасником справи, а суд першої інстанції не вирішував питання про її права та обов`язки.
У відзиві ОСОБА_1 просить повідомити її про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, оскільки вона бажає приймати участь у судовому засіданні.
За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцять статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ураховуючи те, що триває попередній розгляд справи, повідомлення учасників справи не передбачено положеннями ЦПК, судом касаційної інстанції в межах касаційного провадження не проводиться встановлення обставин справи і фактів, а також не приймалось рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень у справі, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Предметом спору фактично є 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 .
Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_1 вважала, що будинок АДРЕСА_1 був спільною сумісною власністю її батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,і ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, тому вона як спадкоємиця ОСОБА_5 має право на 1/2 частину будинку.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 12 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визначено частку померлого ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на будинок АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину вказаного будинку.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4, яка не брала участі у справі, звернулась до суду з апеляційною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що вона є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_6 (яка є її двоюрідною тіткою), а тому вважає, що суд вирішив питання про її права і обов`язки.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_4 звернулася із заявою про прийняття спадщини до Кагарлицької районної державної нотаріальної контори. 06 грудня 2019 року була заведена спадкова справа № 65183389, однак свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріусом до цього часу не видано з огляду на відсутність доказів родинних стосунків ОСОБА_4 із спадкодавицею ОСОБА_6 .
У червні 2020 року ОСОБА_4 звернулася до Деснянського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_6 . Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва
від 09 листопада 2020 року у справі № 754/7746/20 заява залишена без розгляду з ініціативи ОСОБА_4 .
У квітні 2021 року ОСОБА_4 подала до Деснянського районного суду міста Києва заяву про встановлення факту родинних відносин із ОСОБА_6 . Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 13 квітня 2021 року у справі № 754/5560/21 відкрито провадження. На моменту розгляду справи судове рішення не ухвалено.