1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

11 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 521/12812/18-ц

провадження № 61-9240св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Філатова, 92",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Філатова, 92" (далі - ОСББ "Філатова, 92") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначений будинок обслуговувався ОСББ "Філатова, 92". Рішенням загальних зборів ОСББ "Філатова, 92" було вирішено питання про визначення щомісячної суми внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, а також суми внеску на ремонт будинку у розмірі 01,00 грн за 01 кв. м. Проте у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати послуг з утримання будинку, у зв`язку із чим представник ОСББ "Філатова, 92" звернулась із цим позовом до суду.

З урахуванням викладеного ОСББ "Філатова, 92" просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, у розмірі 3 265,26 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року у складі судді Плавич І. В. у задоволенні позову ОСББ "Філатова, 92" відмовлено.

Рішення суду мотивовано відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСББ "Філатова, 92" надавало та надає відповідачу послуги з утримання будинку та прибудинкової території, натомість відповідачем до матеріалів справи долучено копію акта-претензії щодо ненадання позивачем відповідних послуг.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСББ "Філатова, 92" задоволено. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСББ "Філатова, 92" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості за утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, кошти у розмірі 3 265,26 грн на користь ОСББ "Філатова, 92" на поточний рахунок № НОМЕР_1 у публічному акціонерному товаристві "Ощадбанк", МФО 328845.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково врахував наданий позивачем акт-претензію як доказ щодо не надання або неякісного надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що складанню позивачем акта-претензії від 01 серпня 2018 року передував виклик представника ОСББ "Філатова, 92". ОСББ "Філатова, 92" в особі голови правління Гальченко Л. В. заперечувало факт виклику його відповідачем для складення претензії, а належних і достатніх доказів виклику представника ОСББ "Філатова, 92" або погодження конкретного строку прибуття представника ОСББ "Філатова, 92" для складення акта-претензії не якісного надання або ненадання послуг з належного утримання будинку та прибудинкової території відповідачем суду не було надано, тому обставини складення відповідачем акта-претензії, не відповідають вимогам статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин із законом, що регулював зазначені правовідносини.

Задовольняючи позовні вимоги ОСББ "Флатова, 92", суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач є власником квартири, розташованої у будинку, якому позивач надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, проте унаслідок тривалої несплати за ці послуги у відповідача виникла заборгованість, яку у добровільному порядку він відмовляється сплатити, тому ці кошти підлягають стягненню у судовому порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд застосував положення частини першої статті 13, частини першої статті 19 та частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 1875-ІV до спірних правовідносин без врахування правового висновку Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду, висловленого у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), у якій зазначено, що обов`язок щодо сплати за житлово-комунальні послуги виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг. Питання щодо фактичного отримання та користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування в справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2020 року було відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 521/12812/18-ц із Малиновського районного суду м. Одеса.

У серпні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 листопада 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСББ "Філатова, 92" на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

03 травня 2016 року рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " АДРЕСА_1", головою правління якого обрано Гальченко Л. В.

24 травня 2016 року відповідний запис було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

12 червня 2016 року протоколом № 1 вирішено питання про прийняття будинку в управління ОСББ "Філатова, 92".

Відповідно до акта приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу в управління від 01 грудня 2016 року комунальне підприємство ЖКС "Черьомушки" передало на баланс ОСББ "Філатова, 92" житловий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом загальних зборів ОСББ "Філатова, 92" від 04 грудня 2016 року № 2 затверджено внесок ОСББ "Філатова, 92" у розмірі 2,892 грн за кв. м + 01,00 грн на капітальний ремонт.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що ОСББ має право забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань резервного і ремонтного фондів, звертатись до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим законом та статутом об`єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон № 417-VIII), який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Частиною першою статті 7 Закону № 417-VIII визначені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема: забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (частина друга статті 7 Закону № 417-VIII).

За змістом статті 322 ЦК України тягар утримання майна покладається на його власника.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Особа, яка є власником (співвласником) квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у тому числі у якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна відповідно до розміру своєї частки та затверджених тарифів а також сплачувати вартість інших комунальних послуг.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги, до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 9 Закону України "Про житло-комунальні послуги" встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами (стаття 67 ЖК УРСР).

Статтею 68 ЖК УРСР встановлено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Порядок проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі визначений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року № 970 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у разі перерви в їх наданні, ненадання або надання не в повному обсязі" (далі - Порядок).

У пункті 11 Порядку вказано, що у разі надходження актів-претензій від споживачів про перерву в наданні послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх ненадання або надання не в повному обсязі та прийняття виконавцем рішення про їх задоволення, проводиться перерахунок (протягом наступного місяця з дати отримання виконавцем акта-претензії).

Статтею 18 Закону України "Про житло-комунальні послуги" встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що наданий позивачем акт-претензія не є належним доказом ненадання або неякісного надання ОСББ "Філатова, 92" послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що складанню позивачем акта-претензії від 01 серпня 2018 року передував виклик представника ОСББ "Філатова, 92".

При цьому ОСББ "Філатова, 92" в особі голови правління Гальченко Л .В. заперечувало факт виклику його відповідачем для складення претензії, а належних і достатніх доказів виклику представника ОСББ "Філатова, 92" або погодження конкретного строку прибуття представника ОСББ "Філатова, 92" для складення акта-претензії неякісного надання або ненадання послуг з належного утримання будинку та прибудинкової території відповідачем суду не було надано, тому суд апеляційної інстанції, правильно вважав, що обставини складення відповідачем акта-претензії не відповідають вимогам статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин із законом, що регулював зазначені правовідносини.

Встановивши, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 у спірному багатоквартирному будинку, який певний час не сплачував кошти за утримання цього будинку, внаслідок чого утворилась заборгованість за надані послуги та ураховуючи надану позивачем інформацію, на спростування тверджень відповідача щодо ненадання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а саме: фотофіксацію ремонтних робіт, що розміщена на сайті ОСББ "Філатова, 92" (htpp://f92.ps.od.ua) та перебуває у публічному доступі, суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1, як власник квартири, зобов`язаний приймати участь в утриманні багатоквартирного будинку та прилеглої території пропорційно до його частки співвласника, а також виконувати рішення загальних зборів співвласників.

Отже, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм матеріального й процесуального права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18), на яку заявник посилається у касаційній скарзі, є необґрунтованими, а висновки суду апеляційної інстанції не суперечать зазначеним висновкам Верховного Суду.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість судового рішення, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги належним чином не підтверджені та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду


................
Перейти до повного тексту