Постанова
Іменем України
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 285/3950/17-ц
провадження № 61-6429св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Шевчук А. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовну заяву мотивовано тим, що 19 серпня 2008 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 287/1-685, відповідно до умов якого з урахуванням додаткових угод № 1 та № 2 останній отримав кредитні кошти у розмірі 12 000,00 доларів США, зі сплатою 15 % річних, з кінцевим терміном повернення до 18 серпня 2018 року.
АТ "Альфа-Банк" зазначало, що у порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору. У зв`язку із чим станом на 25 вересня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 11 098,07 доларів США, що в гривневому еквівалентні становить 291 452,65 грн, яка складається із: 5 824,05 доларів США - заборгованості за кредитом; 3 374,46 доларів США - заборгованості за відсотками; 1 101,95 доларів США - пені за несвоєчасність повернення кредиту; 797,61 доларів США - пені за несвоєчасність повернення відсотків.
Ураховуючи викладене, АТ "Альфа-Банк" просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь кредитну заборгованість у розмірі 11 098,07 доларів США (291 452,65 грн).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року у складі судді Коцюби О. М. у задоволенні позову ПАТ "Укрсоцбанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки останній платіж за кредитом відповідачем здійснено 26 грудня 2013 року, тому відповідно до пункту 4 додаткової угоди № 2 до кредитного договору змінено строк виконання основного зобов`язання на 26 січня 2014 року. Звернувшись до суду з позовом 01 листопада 2017 року, позивач пропустив позовну давність, про застосування якої просив відповідач.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й. апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Укрсоцбанк". Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4 474,40 доларів США; за відсотками - 671,16 доларів США та пеню - 1046,5 доларів США, а всього - 6 192,06 доларів США, що станом на 25 червня 2018 року становить 163 780,00 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Гулька Б. І., Висоцької В. С., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Сімоненко В. М., Червинської М. Є. касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову апеляційного суду Житомирської області від 25 червня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу АТ "Альфа-Банк" задоволено частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов АТ "Альфа-Банк" задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 570,00 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання зміни строку виконання основного зобов`язання та погодили умови такої зміни. Звертаючись до суду з цим позовом, банк надав розрахунок заборгованості, у якому міститься інформація про те, що останній платіж здійснений ОСОБА_1 26 грудня 2013 року. Ураховуючи положення пункту 4 додаткової угоди № 2 до кредитного договору, строк виконання зобов`язання у повному обсязі настав 26 січня 2014 року, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, саме з цієї дати розпочинається перебіг строку позовної давності, а також припиняється право банку нараховувати проценти та пеню.
При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що звернення банку 18 листопада 2014 року до Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків перериває позовну давність, у зв`язку із чим з 18 листопада 2014 року перебіг строку позовної давності розпочався заново й закінчився 18 листопада 2017 року.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції ураховував ту обставину, що умовами договору передбачено черговість погашення заборгованості, й з огляду на те, що з цим позовом банк звернувся до суду 01 листопада 2017 року, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення тіла кредиту в межах строку позовної давності, а саме: з 01 листопада 2014 року по 01 листопада 2017 року, що становить 3 570,00 доларів США.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме: не дослідив у справі докази (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, змінивши рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте з інших підстав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 285/3950/17-ц із Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області. Зупинено виконання постанови Житомирського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції при розгляді справи допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у зв`язку із чим прийшов до помилкових висновків, допустивши стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за тілом кредиту.
ОСОБА_1 вважає, що підлягає врахуванню те, що суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення процесуального закону не перевіривши доводів та доказів, на які він посилався про те, що вимогами, які передували отриманню банком рішення третейського суду 03 березня 2015 року, було змінено строк виконання зобов`язання. Суд апеляційної інстанції не встановив, чого ця вимога стосувалася, поточної заборгованості за кредитом чи повного погашення кредиту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Альфа-Банк" на касаційну скаргу, у якому зазначено, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи, встановлені судам
19 серпня 2008 року між АБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 287/1-685, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 12 000,00 доларів США, строком до 18 серпня 2013 року, зі сплатою 15 % річних.
Цією угодою на ОСОБА_1 покладений обов`язок щомісячно вносити кошти у рахунок погашення тіла кредиту, а також сплати відсотків.
02 квітня 2009 року між АБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладеного додаткову угоду № 1 до зазначеного договору кредиту, якою графік погашення кредиту викладено в новій редакції.
30 листопада 2009 року між АБ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до зазначеного кредитного договору, якою розмір кредиту визначено 12 132,14 доларів США, а кінцевий термін повернення кредиту - не пізніше 18 серпня 2018 року, у зв`язку із чим викладено в новій редакції графік погашення кредиту.
У пункті 4 вказаної додаткової угоди зазначено, що сторони дійшли згоди, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених пунктом 2.4 договору, та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів, позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції в повному обсязі на 31 календарний день прострочення виконання зобов`язання за договором.
18 листопада 2014 року АТ "Укрсоцбанк" зверталося до третейського суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту від 19 серпня 2008 року № 287/1-685.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 03 березня 2015 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за зазначеним кредитним договором у розмірі 88 127,38 грн, яка складалася із: 5 824,05 доларів США - заборгованості за кредитом, що є еквівалентним 75 435,90 грн; 797,32 доларів США - заборгованості зі сплати відсотків (10 327,27 грн); 182,53 доларів США - пені (2 364,21 грн).
ОСОБА_1 належним чином не виконував кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на 25 вересня 2017 року виникла заборгованість, яка становила 11 098,07 доларів США та складалася із: 5 824,05 доларів США - заборгованості зі сплати кредиту; 3 374,46 доларів США - заборгованості зі сплати відсотків; 1101,95 доларів США - пені за несвоєчасну сплату кредиту, а також 797,61 доларів США - пені за порушення строків сплати відсотків.
Матеріали справи не містять доказів на спростування розміру заборгованості, а також відсутні документи, які б підтверджували сплату ОСОБА_1 боргу.
27 жовтня 2017 року АБ "Укрсоцбанк" звертався до ОСОБА_1 із письмовою вимогою достроково погасити зазначену заборгованість протягом 30 днів з дати відправлення цієї вимоги, але не пізніше 3 днів з моменту її отримання. Ця вимога отримана ОСОБА_1 03 листопада 2017 року.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 звертався до суду із заявою про застосування позовної давності.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями пунктів 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.