ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 904/4137/20(210/1218/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
представники учасників справи не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021
у складі колегії суддів Верхогляд Т. А. (головуючої), Паруснікова Ю. Б., Вечірка І. О.
у справі за позовом ОСОБА_1
до 1. Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД"
про визнання недійним договору купівлі-продажу
в межах справи № 904/4137/20
за заявою Приватного акціонерного товариства КРИВОРІЖІНДУСТРБУД"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Провадження у судах першої та апеляційної інстанцій
1. 27.02.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, скаржник, апелянт, касатор) звернувся до Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу з позовною заявою до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД" (далі - ПрАТ "КРИВОРІЖІНДУСТРБУД", відповідач 1) до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД" (далі - ТОВ "УКРМОНТАЖСПЕЦБУД", відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу.
2. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25.09.2020 клопотання представника позивача про передачу справи за підсудністю задоволено, цивільну справу № 210/1218/20 передано за підсудністю Господарському суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи № 904/4137/20.
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 у справі № 904/4137/20(210/1218/20) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 залишено без руху. Зобов`язано апелянта усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дати отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, надати докази сплати судового збору у розмірі 3 405,00 грн та докази про направлення копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи. Роз`яснено апелянту про наслідки не усунення недоліків у зазначений судом строк.
Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду
6. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2021 у справі № 904/4137/20(210/1218/20) повернуто скаржнику з тих підстав, що станом на 15.09.2021 апелянтом не було усунуто всі недоліки апеляційної скарги.
7. Апеляційний господарський суд в обґрунтування постановленої ухвали зазначив, що через підсистему "Електронний суд" від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою підтверджено виконання скаржником лише одної вимоги ухвали апеляційного суду, а саме направлення копії скарги сторонам по справі, в той час як доказ сплати судового збору скаржник не надав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2021 та скерувати матеріали справи № 904/4137/20(210/1218/20) до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
( ОСОБА_1 )
9. ОСОБА_1 в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:
- на виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 28.08.2021 в підсистемі "Електронний суд" 02.09.2021 апелянтом сформовано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги до якої були прикріплені сканкопії описів вкладення в цінні листи з фіскальними чеками на підтвердження факту направлення іншим учасникам копій апеляційної скарги, а також електронна копія квитанції від 02.09.2021 № 16700 про сплату судового збору через портал http://court.gov.ua/;
- працівниками апеляційного суду не було складено акт про відсутність вкладень до заяви про усунення недоліків апеляційної скарги;
- за приписами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України чого судом апеляційної інстанції зроблено не було;
- постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції припустився порушень статей 174. 262 ГПК України та безпідставно не відкрив апеляційне провадження.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
10. Від інших учасників відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду апеляційної інстанції
11. Об`єктом касаційного перегляду є ухвала апеляційного господарського суду, якою повернуто без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що скаржник у строк, встановлений судом, не усунув недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі суду про залишення скарги без руху від 28.08.2021, а саме не надав суду доказів сплати судового збору.
12. З урахуванням доводів наведених у касаційній скарзі та змісту оскаржуваного судового рішення Верховному Суду у цій справі необхідно з`ясувати повноту усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги здійснену останнім за допомогою підсистеми "Електронний суд".
13. З цією метою Верховним Судом ухвалою від 05.10.2021 зроблено запит Державному підприємству "ЦЕНТР СУДОВИХ СЕРВІСІВ" та Центральному апеляційному господарському суду щодо надання інформації про подання зі сторони скаржника або його представника ОСОБА_2 до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" заяви про усунення недоліків апеляційної скарги від 02.09.2021 із зазначенням переліку долучених до такої заяви документів (в разі їх наявності).
14. У відповідь на ухвалу Верховного Суду від 05.10.2021 Державне підприємство "ЦЕНТР СУДОВИХ СЕРВІСІВ" листом від 06.10.2021 № 398-2021 повідомило про те, що користувачем "Кравчук Андрій Сергійович" в підсистемі "Електронний суд" 02.09.2021 сформовано заяву до якої в якості додатку, з поміж іншого, долучено докази оплати судового збору за подання апеляційної скарги, що була зареєстрована того ж дня в автоматизованій системі документообігу Центрального апеляційного господарського суду.
15. Центральний апеляційний господарський суд листом від 06.10.2021 № 904/4137/20(210/1218/20)/5142/21 надав копію заяви про усунення недоліків апеляційної скарги від 02.09.2021 сформовану 02.09.2021 в підсистемі "Електронний суд" з долученим доказом сплати судового збору (квитанція від 02.09.2021 № 16700) та скріншотами дати і часу подачі цієї заяви.
16. Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши дотримання господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов таких висновків.
17. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
18. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
19. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
20. Згідно з висновком, що міститься у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 цієї Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, як наголосив Конституційний Суд України в абзаці першому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 02.11.2011 № 13-рп/2011, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист.
21. Одна з основних засад судочинства - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України). Зі змісту цього положення вбачається, що у судах загальної юрисдикції законом визначається такий порядок розгляду судових справ, за яким забезпечується апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, крім випадків, що встановлюються законодавцем шляхом визначення окремих категорій справ, у яких таке оскарження рішення суду не передбачено.
22. Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
23. З огляду на приписи статті 254 ГПК України, реалізація особою права на апеляційне оскарження рішення (ухвали, постанови) суду першої інстанції здійснюється шляхом подання апеляційної скарги, вимоги до форми та змісту якої встановлені статтею 258 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено, що апеляційна скарга подається у письмовій формі.
24. Частинами п`ятою, шостою статті 42 ГПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
25. Частиною восьмою цієї статті передбачено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
26. Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України "Про електронні довірчі послуги" згідно з частиною другою статті 17 якого електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
27. Відповідно до статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов`язана.
28. Відповідно до статті 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
29. Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.
30. Таким порядком електронного документообігу, визначеним для судів у розумінні статті 9 вищезгаданого Закону, є Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами).
31. Як свідчать матеріали справи, 02.09.2021 до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги сформована в підсистемі "Електронний суд" та зареєстрована 02.09.2021 в автоматизованій системі документообігу Центрального апеляційного господарського суду до якої долучено ордер, докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та докази оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
32. Відповідно до підпункту 17 та підпункту 17.1 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
33. Разом з цим, абзацами другим, третім, четвертим підпункту 17.16 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
34. Підпунктом 18 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України унормовано, що справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі.
35. Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" від 01.12.2018 № 229 (6984).
36. У подальшому, у газеті "Голос України" (від 01.03.2019 (№ 42 (7048) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно з яким (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), повідомлено про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (від 01.12.2018 (№ 229 (6984).
37. Разом з тим, наказом Державної судової адміністрації України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).
38. У подальшому наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2020 № 247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" визнано таким, що втратив чинність наказ ДСА України від 22.12.2018 № 628 зі змінами до нього та запроваджено з 01.06.2020 в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" (далі - Підсистеми) у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
39. Пунктом 2 цього наказу передбачено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
40. Згідно з пунктом 2.3 рішення Ради суддів України від 12.04.2018 № 16 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України
41. Підпунктами 3, 4 пункту 1 Розділу ІІ Положення передбачено, що автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП, автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП, авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису.
42. Пунктом 2 Розділу ХІ Положення визначено, що учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
43. Відтак, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд" за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси ("Електронного кабінету") та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису.
44. Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифрового підписом учасника справи та подання такого документу через "Електронний кабінет".
45. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19, від 21.12.2019 у справі № 910/12245/19, від 17.06.2020 у справі № 910/8423/19, від 20.07.2020 у справі № 910/1386/20.
46. Відповідно до статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
47. Обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд, і неподання стороною зазначених судом виписок не може бути підставою для повернення апеляційної скарги як такої, що не відповідає встановленим вимогам.
48. Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 760/4105/14-ц, від 28.02.2018 у справі № 800/473/17 та від 19.03.2019 № 910/3788/18.
49. Також Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", застосовується українськими судами як джерело права.
50. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява № 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".
51. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).
52. Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
53. Верховний Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги, суди апеляційної інстанції мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму, із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення. Відповідний висновок має бути зроблено із додержанням балансу між метою забезпечення належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.
54. Верховний Суд також приймає до уваги, що обсяг права на апеляційний перегляд справи, що визначається законом, має гарантувати особі ефективну реалізацію права на судовий захист задля досягнення цілей правосуддя, забезпечуючи захист інших конституційних прав і свобод такої особи. Обмеження доступу до суду апеляційної інстанції, як складової права на судовий захист, можливе лише з обов`язковим дотриманням конституційних норм і принципів, а саме пріоритетності захисту фундаментальних прав і свобод людини і громадянина, а також принципу верховенства права, відповідно до якого держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду, яка забезпечить ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема дасть можливість відновити порушені права і свободи особи та максимально запобігти негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки суду першої інстанції.
55. З урахуванням того, що апелянтом 02.09.2021 сформовано в підсистемі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків апеляційної скарги з долученням в якості додатку, з поміж іншого, доказу оплати судового збору за подання апеляційної скарги, що була зареєстрована того ж дня в автоматизованій системі документообігу Центрального апеляційного господарського суду колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги без врахування документів поданих через підсистему "Електронний суд" та перевірки зарахування судового збору, сплаченого апелянтом до спеціального фонду Державного бюджету України.