ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/2578/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Жуков С. В.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Делоріан"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021
та ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.12.2020 (в частині визнання грошових вимог Зовнішньоекономічного підприємства "Азовімпекс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Худоногової Л.Ю.)
у справі № 914/2578/20
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон"
Учасники справи:
від ЗЕП ТОВ "Азовімпекс" - Соколов М. М. (адв.);
від ТОВ "Регіон" - не з`явився;
від ТОВ "ФК "Делоріан" - Попков П. О. (адв.);
від ПрАТ "Укренерготранс" - не з`явився;
1. Короткий зміст заявлених вимог
1.1. 05.10.2020 до Господарського суду Львівської області надійшла заява Зовнішньоекономічного підприємства "Азовімпекс" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ЗЕП "Азовімпекс") про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" (далі - ТОВ "Регіон") та визнання кредиторських вимог заявника до ТОВ "Регіон" у загальному розмірі 225 255 180,00 грн.
1.2. 24.11.2020 на адресу суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Укренерготранс" (далі - ПрАТ "Укренерготранс") про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" та визнання кредиторських вимог до боржника у розмірі 11 619 565,70 грн.
16.12.2020 через систему "Елетронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Делоріан" (далі - ТОВ "ФК "Делоріан") про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" та визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 224 480 984,37 грн.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.12.2020, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон". Крім того, визнано грошові вимоги до боржника, заявлені ЗЕП "Азовімпекс" у розмірі 225 255 180,00 грн; ПрАТ "Укренерготранс" у розмірі 11 593 730,05 грн та ТОВ "ФК "Делоріан" у розмірі 224 480 984,37 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ТОВ "Регіон" та процедуру розпорядження майном. Призначено розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражну керуючу Худоногову Людмилу Юріївну. У задоволенні заяв арбітражних керуючих Кмити Р.І., Опанасика В.В., Оберемка Р.А., Козирицького А.С. про участь у справі відмовлено.
2.2. В частині визнаних кредиторських вимог судові рішення мотивовані неспроможністю боржника виконати свої грошові зобов`язання перед ініціюючими кредиторами.
2.3. Відносно призначення арбітражної керуючої Худоногової Л.Ю. розпорядником майна ТОВ "Регіон" судові рішення ухвалені за результатами дослідження наданих відомостей про діяльність арбітражних керуючих, з урахуванням освіти, рівня кваліфікації арбітражних керуючих, досвіду та показників роботи у попередніх справах, наявність у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інших обставин, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Кодексом України з процедур банкрутства повноваження.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини щодо заявлених ЗЕП "Азовімпекс" кредиторських вимог
3.1. ЗЕП "Азовімпекс" було одним з учасників ТОВ "Регіон" та відповідно до статуту останнього володіло часткою у розмірі 17% статутного капіталу ТОВ "Регіон".
3.2. На зборах учасників ТОВ "Регіон", оформлених протоколом № 35 від 27.12.2006, прийнято рішення про прийняття ЗЕП "Азовімпекс" до складу учасників ТОВ "Регіон" та збільшення статутного фонду ТОВ "Регіон" до 11 325,30 грн за рахунок внеску нового учасника - ЗЕП "Азовімпекс".
3.3. Кредитором 12.01.2007 сплачено його внесок у статутний фонд ТОВ "Регіон" в розмірі 1 925,30 грн, що підтверджується: платіжним дорученням №24 від 12.01.2007; банківською випискою з особового рахунку заявника про рух коштів за період з 12.01.2007 по 15.01.2007; балансом боржника за 2016 рік, графі "неоплачений капітал" стоїть прочерк.
3.4. Згідно з п.п.1.3, 7.3. Статуту ТОВ "Регіон", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Регіон" № 2 від 19.02.2016, учасниками товариства вказано: фізичну особу - ОСОБА_1 (розмір внеску учасника у статутний капітал товариства - 9.400,00 грн; частка у статутному капіталі товариства - 83%) та юридичну особу - ЗЕП "Азовімпекс" (розмір внеску учасника у статутний капітал товариства - 1925,30 грн; частка у статутному капіталі товариства - 17%).
3.5. 23.12.2016 ЗЕП "Азовімпекс" надіслало на юридичну адресу ТОВ "Регіон" нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон" та виплату учаснику 17 % вартості майна та прибутку ТОВ "Регіон" у 2016 році. Згідно з витягом із сайту ПАТ "Укрпошти" про відстеження поштового відправлення, вказану заяву відповідач отримав 28.12.2016.
3.6. На позачергових загальних зборах учасників ТОВ "Регіон", оформлених протоколом № 89 від 22.12.2016, прийнято рішення про вихід останнього зі складу учасників ТОВ "Регіон".
3.7. Відповідно до Статуту ТОВ "Регіон", затвердженого протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Регіон" № 3 від 25.04.2017 до складу учасників товариства входить лише фізична особа - ОСОБА_1, з внеском учасника у статутному капіталі товариства в розмірі 11325,30 грн та 100% часткою статутного капіталу, що підтверджує факт виключення ЗЕП "Азовімпекс" зі складу учасників ТОВ "Регіон".
3.8. Оскільки ТОВ "Регіон" впродовж 12-місячного строку, встановленого статутом товариства та Законом, не виконало свого обов`язку щодо виплати кредитору вартості частини майна та прибутку ТОВ "Регіон", визначених на дату виходу кредитора зі складу його учасників, у розмірі 224 330 130,00 грн, ЗЕП "Азовімпекс" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ "Регіон" про стягнення згаданих вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов.
3.9. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.04.2018 у справі №914/738/18 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
3.10. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2018 у справі №914/1096/18 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон".
3.11. У межах справи № 914/1096/18 ЗЕП "Азовімпекс" заявило про наявність грошових вимог до ТОВ "Регіон", які виникли до відкриття провадження у справі про його банкрутство у розмірі 224 330 130,00 грн.
3.12. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі №914/1096/18 у визнанні вимог ЗЕП "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" на суму 224.330.130,00 грн відмовлено.
3.13. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2018 у справі №914/1096/18 про розгляд вимог ЗЕП "Азовімпекс" - скасовано. Прийнято нове рішення, яким заяву ЗЕП "Азовімпекс" про визнання грошових вимог до боржника - ТОВ "Регіон" на суму 224 330 130,00 грн задоволено. Визнано вказані вимоги ЗЕП "Азовімпекс" до боржника - ТОВ "Регіон" та включено їх до четвертої черги задоволення згідно зі статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
3.14. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.02.2019 постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі №914/1096/18 залишено без змін.
3.15. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.08.2019 у справі № 914/1096/18 про банкрутство ТОВ "Регіон" задоволено заяву ТОВ "Регіон" за вих.№1/12.07 від 12.07.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали суду від 26.06.2018 у справі № 914/1096/18 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон". Ухвалу господарського суду Львівської області від 26.06.2018 у справі № 914/1096/18 скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою відмовлено ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон".
3.16. У зв`язку з наведеним, ЗЕП "Азовімпекс" звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 09.04.2019 у справі №914/738/18 за позовом ЗЕП "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" про стягнення вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов.
3.17. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.11.2019 у справі № 914/738/18 в задоволенні клопотання ТОВ "Регіон" від 20.11.2019 про відкладення розгляду заяви відмовлено, заяву ЗЕП "Азовімпекс" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 09.04.2018 у справі №914/738/18 задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.04.2018 у справі №914/738/18 скасовано, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
3.18. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 у справі № 914/738/18 позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Регіон" на користь ЗЕП "Азовімпекс" 224 330 130,00 грн - вартості частини майна ТОВ "Регіон" пропорційної частці ЗЕП "Азовімпекс" у статутному капіталі та частини прибутку ТОВ "Регіон" та 925 050,00 грн судового збору.
3.19. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Регіон" б/н від 13.04.2020 на рішення Господарського суду Львівської області від 11.03.2020 у справі № 914/738/18 з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику.
3.20. ЗЕП "Азовімпекс" зазначало про те, що станом на день проведення підготовчого судового засідання у справі, розмір безспірних грошових вимог кредитора до боржника становить 225 255 180,00 грн, з яких: 224 330 130,00 грн - вартість частини майна ТОВ "Регіон" пропорційної частці ЗЕП "Азовімпекс" у статутному капіталі та частини прибутку ТОВ "Регіон" та 925 050,00 грн - судовий збір, стягнутий у справі №914/738/18.
3.21. Перевіривши можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, суд встановив, що такі зобов`язання виникли на підставах, передбачених законодавством України, підтверджені судовим рішенням, та не виконані боржником. Доказів, підтверджуючих спроможність їх виконати, боржник не надав, а тому суд дійшов висновку визнати грошові вимоги ЗЕП "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" у розмірі 225 255 180,00 грн, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини в частині визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Регіон".
4.1. На дату звернення ЗЕП "Азовімпекс" у формі із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" (02.10.2020), частиною першою статті 25 КУзПБ передбачено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.
4.2. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору (частина друга статті 28 КУзПБ).
4.3. Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду для участі у справі про банкрутство ЗЕП "Азовімпекс", згідно з запитом до суду надійшла довідка від 20.10.2020, відповідно до якої автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство визначено три кандидатури арбітражних керуючих: Кмита Роман Ігорович (дата видачі свідоцтва арбітражного керуючого 15.03.2013, свідоцтво арбітражного керуючого № 511); Опанасик Владислав Володимирович (дата видачі свідоцтва арбітражного керуючого 27.12.2018, свідоцтво арбітражного керуючого № 1888); Оберемко Роман Анатолійович (дата видачі свідоцтва арбітражного керуючого 18.12.2019, свідоцтво арбітражного керуючого № 1936).
4.4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 запропоновано арбітражним керуючим, визначених шляхом автоматизованого відбору, а саме: Кмиті Р. І., Опанасик В. В., Оберемко Р. А. подати суду заяву про участь у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" відповідно до вимог статті 28 КУзПБ та обґрунтувати наявність належних підстав для призначення розпорядником майна у справі.
4.5. На електронну адресу суду надійшли відповідні заяви арбітражних керуючих Оберемка Р.А., Опанасика В. В., Кмити Р.І., Худоногової Л. Ю. про участь у справі та призначення розпорядником майна ТОВ "Регіон".
Крім того, ЗЕП "Азовімпекс" просило призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Худоногову Л. Ю., посилаючись на те, що після подання ЗЕП ТОВ "Азовімпекс" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство набрали чинності зміни до КУзПБ в частині прав ініціюючого кредитора.
4.6. ПрАТ "Укренерготранс" у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" надав свою пропозицію суду щодо кандидатури арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна боржника, вказавши, що найбільш доцільною є кандидатура арбітражного керуючого Козирицького А. С., мотивуючи це тим, що вказана особа: відповідає вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 КУзПБ; виконує обов`язки щодо підвищення рівня кваліфікації (свідоцтво про підвищення кваліфікації АК від 06.07.2014; свідоцтво про підвищення кваліфікації АК від 29.10.2016, свідоцтво про підвищення кваліфікації АК від 22.09.2018; свідоцтво про підвищення кваліфікації №697 від 20.09.2020); не завантажений, що надає йому можливість максимальної концентрації та зосередження при виконанні повноважень розпорядника майна боржника; має значний досвід роботи у сфері конкурсного права; має офісні приміщення у містах Львові та Хмельницькому, що значно зменшує витрати на проведення процедури розпорядження майном та впливає на оперативність виконання обов`язків розпорядником майна; має договір страхування відповідальності арбітражного керуючого, а також належні організаційні та технічні можливості виконувати обов`язки розпорядника майна боржника; має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю; відносно запропонованої кандидатури відсутні задоволені скарги, дисциплінарні стягнення, тощо.
4.7. ТОВ "ФК "Делоріан" також просило призначити розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" арбітражного керуючого Козирицького А. С.
4.8. Адвокат ЗЕП "Азовімпекс" просив призначити розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Худоногову Л. Ю., наголошуючи на тому, що він перший подав заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, а тому кандидатура арбітражного керуючого, запропонована ним, підлягає призначенню судом. Крім того, вказував на значний досвід роботи арбітражної керуючої Худоногової Л. Ю., організаційні та технічні можливості виконувати повноваження, місцезнаходження.
4.9. Адвокати ПрАТ "Укренерготранс" та ТОВ "ФК "Делоріан" заперечували проти твердження ЗЕП "Азовімпекс" про можливість призначення кандидатури арбітражного керуючого, запропонованої ініціюючим кредитором, який звернувся першим, та просили суд призначити розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражного керуючого Козирицького А.С.
4.10. Адвокат боржника просив суд при визначені кандидатури розпорядника майна боржника врахувати місцезнаходження арбітражного керуючого відносно місцезнаходження боржника, навантаженість, досвід роботи, наявність договору страхування.
4.11. Суд першої інстанції, визначаючи кандидатуру арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Регіон", зазначив про те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" від 05.06.2020 №686-IX, який набрав чинності 17.10.2020, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
4.12. Оскільки до дня підготовчого засідання у справі №914/2578/20 про банкрутство ТОВ "Регіон", крім заяви ЗЕП "Азовімпекс" про відкриття провадження у справі, надійшли також заяви ПрАТ "Укренерготранс" та ТОВ "ФК "Делоріан", то всі вони є ініціюючими кредиторами та користуються рівними правам. З огляду на наявність у справі декілька ініціюючих кредиторів, які подали різні кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна, а також те, що до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, визначення кандидатури для виконання обов`язків розпорядника майна боржника здійснюється господарським судом із застосуванням судового розсуду.
4.13. Відносно кандидатур арбітражних керуючих Кмити Р.І., Оберемка Р.А., Опанасик В.В. місцевий господарський суд зазначив, що арбітражні керуючі не надали суду повної інформації щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах, наявність у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, інші обставини, які свідчать про їх здатність належним чином виконувати передбачені Кодексом обов`язки.
4.14. Відносно кандидатури арбітражного керуючого Козирицького А.С. судом встановлено, що заява арбітражного керуючого від 27.10.2020 за вих.№01-34/191 та від 24.12.2020 за вих.№01-34/360 долучена до матеріалів справи в копії. Арбітражний керуючий Козирицький А. С. судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою відносно боржника та кредиторів, має вищу юридичну освіту, постійно підвищує свою кваліфікацію, має офісне приміщення в м. Хмельницький та орендоване робоче місце у м. Львів, має трьох помічників, офісну техніку, транспортний засіб, має договір добровільного страхування та свідоцтво про право здійснення професійної діяльності арбітражного керуючого, є керівником стажування, має IІІ рівень кваліфікації, не є завантаженим, в провадженні перебувало 27 справ про банкрутство. Разом з цим, місцевим господарським судом встановлено, що арбітражний керуючий не надав суду документальних доказів щодо наявності помічників арбітражного керуючого, щодо наявності у арбітражного керуючого значного досвіду роботи на великих виробничих підприємствах.
4.15. Щодо кандидатури арбітражної керуючої Худоногової Л.Ю. судом встановлено, що вона не є заінтересованою особою у даній справі, не здійснювала раніше управління кредитором чи боржником, в тому числі не була керівником вказаних товариств та не входила до складу їх органів управління; відмов щодо допуску до державної таємниці не має; не має конфлікту інтересів з посадовим особами ЗП "Азовімпекс" у формі ТОВ та ТОВ "Регіон", не здійснювала раніше повноваження приватного виконавця; Худоногова Л. Ю. має вищу юридичну освіту, постійно підвищує свою кваліфікацію, має офісне приміщення в м. Львові, має можливість використання офісу в м.Маріуполь, в м. Києві, офісну техніку, транспортні засоби, має договір добровільного страхування з доказами оплати за договором, має ІV рівень кваліфікації, має можливість вирішення правових та економічних питань, укладені договори, не притягалась до дисциплінарної відповідальності; арбітражна керуюча Худоногова Л.Ю. здійснює професійну діяльність арбітражного керуючого з 2000 року, має значний та достатній досвід здійснення повноважень арбітражного керуючого, здійснює діяльність арбітражного керуючого з 2000 року, виконувала обов`язки розпорядника майна, керуючого санацією на підприємствах з часткою державної форми власності, має досвід закриття провадження у зв`язку з укладенням мирових угод. Також судом встановлено, що для забезпечення своєчасного та повного вирішення правових, питань ведення бухгалтерського обліку арбітражною керуючою Худоноговою Л.Ю. залучені фахівці з економічних питань та бухгалтерського обліку, з якими укладені договір про надання (інформаційно-консультаційних послуг з економічних питань та/або оподаткування, та/або бухгалтерського обліку) професійних послуг №1/01-01.2020 від 14.01.2020; договір про надання (інформаційно-консультаційних послуг з економічних питань та/або оподаткування, та/або бухгалтерського обліку) професійних послуг №18/10-12.2020 від 21.12.2020; договір №01/12/19-ЮО про надання професійної (правничої) допомоги від 30.12.2019; договір №16/12/20-ЮО від 22.12.2020 про надання професійної (правничої) допомоги.
4.16. Дослідивши надані відомості про діяльність арбітражних керуючих, враховуючи освіту, рівень кваліфікації арбітражних керуючих, досвід та показники роботи у попередніх справах, наявність у них організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Кодексом повноваження, суд дійшов висновку призначити розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражну керуючу Худоногову Л.Ю. Відповідно у задоволенні заяв арбітражних керуючих Кмити Р.І., Опанасика В.В., Оберемка Р.А., Козирицького А.С. відмовлено.
5. Короткий зміст касаційної скарги
5.1. 06.07.2021 ТОВ "ФК "Делоріан" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило:
- скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.12.2020 в частині визнання грошових вимог ЗЕП "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" у розмірі 225255180,00 грн, ухваливши рішення про відмову у визнанні вказаних кредиторських вимог;
- скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.12.2020 у справі №914/2578/20 (пункт 5 ухвали) в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражної керуючої Худоногової Л. Ю., прийнявши нове рішення про призначення розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражного керуючого Козирицького А. С.;
- змінити ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.12.2020, а саме: в частині пунктів 6 та 8 ухвали замінити прізвище та ініціали арбітражного керуючого з Худоногової Л.Ю. на Козирицького А. С.; в частині пункту 7 ухвали зазначити прізвище та ініціали Худоногової Л.Ю. замість Козирицького А. С .
6. Узагальнені доводи касаційної скарги
6.1. Суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 (вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу), від 06.03.2018 у справі №902/710/16 (право на отримання вартості майна, пропорційно його частці у статутному капіталі є правом учасника, яке виникає під час виходу зі складу учасників), від 11.06.2019 у справі №918/454/18 (зобов`язання перед учасником, яке виникло внаслідок виходу зі складу учасників та зменшення розміру статутного капіталу, не можуть вважатися вимогами та були визнаними у справі про банкрутство, оскільки до складу грошових зобов`язань боржника не включаються зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі), від 20.05.2021 у справі №924/1277/20 ( застосування норм КУзПБ про порядок призначення арбітражного керуючого має визначатися виходячи з дати подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутства), від 16.07.2020 у справі №910/4475/20 (щодо моменту набуття особою статусу конкурсного кредитора з повним обсягом процесуальної дієздатності).
6.2. Грошові вимоги ЗЕП "Азовімпекс" є вимогами учасника товариства, який вийшов зі складу учасників, з виплати вартості частини майна товариства пропорційно його частці у статутному капіталі товариства, які засновані на приписах статті 148 ЦК України, статті 54 Закону України "Про господарські товариства" та положеннях Статуту ТОВ "Регіон". Вказані вимоги не підлягали включенню до складу грошових зобов`язань ТОВ "Регіон" згідно зі статтею 1 КУзПБ, а також з урахуванням заборони, встановленої частиною 14 статті 39 названого Кодексу.
6.3. Відносно порушення норм процесуального права скаржник зазначав, що постанова суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 236 ГПК України в частині надання оцінки всім аргументам учасників справи, оскільки оскаржувана постанова не містить правової оцінки доводів скаржника про порушення норм процесуального права при призначенні розпорядника майна (зокрема: відсутність у ТОВ "Регіон" грошових зобов`язань перед ЗЕП "Азовімпекс" у розумінні статті 1 КУзПБ виключає врахування позиції ЗЕП "Азовімпекс" щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна; застосування судом першої інстанції п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, які набрали чинності 17.10.2010, щодо викладення ініціюючим кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство пропозиції відносно кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна, тоді як заява ЗЕП "Азовімпекс" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" була подана до суду 05.10.2020).
6.4. Судом апеляційної інстанції було необґрунтовано відхилено та не враховано як письмовий доказ науково-правовий висновок доктора юридичних наук, професора Спасибо-Фатєєвої І.В. щодо кваліфікації грошового зобов`язання у корпоративних правовідносинах та правовідносинах, що складаються у процедурі банкрутства.
7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
7.1. ЗЕП "Азовімпекс" у відзиві заперечувало проти доводів касаційної скарги, просило суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, зазначаючи про те, що скаржником не доведено порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також недоведеності обставин, які підлягали дослідженню та мали значення для справи, що могло б слугувати підставою для скасування чи зміни згаданих судових рішень.
7.2. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надійшли, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2021 відкрито касаційне провадження у справі №914/2578/20 за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Делоріан" в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 та ухвали Господарського суду Львівської області від 28.12.2020 (щодо визнання грошових вимог ЗЕП "Азовімпекс" та призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Худоногову Л.Ю.), призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.10.2021 о 15:00. Крім того, відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ФК "Делоріан" в частині оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 21.10.2020 про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
8.2. 19.10.2021 на адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "ФК "Делоріан" про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, призначене на 19.10.2021.
8.3. Колегія суддів задовольнила клопотання ТОВ "ФК "Делоріан" та відклала розгляд справи на 26.10.2021 о 14:00.
8.4. 26.10.2021 на адресу Верховного Суду від ПрАТ "Укренерготранс" надійшли:
- заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Васьковського О. В., суддів: Білоуса В. В., Жукова С. В. від справи № 914/2578/20;
- клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки представник ПрАТ "Укренерготранс" має намір особисто взяти участь у розгляді питання про відвід та висловитися з цього приводу в ході судового засідання. Крім того, заявник зазначив про існування різних (протилежних) правових позицій судів касаційної інстанції з одного і того ж самого питання, що може бути підставою для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати Касаційного господарського суду або Великої палати Верховного Суду відповідно до статті 302 ГПК України. Однак через брак часу з огляду на відрядження представника останній не мав можливості визначитися з цього питання та підготувати відповідне клопотання.
8.5. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2021 у задоволенні заяви про відвід колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Васьковського О.В., Білоуса В. В., Жукова С. В. відмовлено.
8.6. В задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено, оскільки питання про відвід вирішується невідкладно (частина сьома статті 39 ГПК України), а посилання заявника на можливе існування підстав для передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати Касаційного господарського суду або Великої палати Верховного Суду не є об`єктивною причиною для відкладення розгляду справи. До того ж згідно з наведеним у клопотанні обґрунтуванням сам заявник вказує, що він не мав можливості визначитися з цього питання.
8.7. В судовому засіданні 26.10.2021 представник ТОВ "ФК "Делоріан" підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просив Суд скаргу задовольнити. Представник ЗЕП "Азовімпекс" заперечував проти доводів скаржника з підстав, викладених у відзиві на касаційну скаргу, просив Суд залишити оскаржувані судові рішення без змін. Решта учасників справи в судове засідання 26.10.2021 не з`явилися.
8.8. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом касаційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 26.10.2021. Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
8.9. Враховуючи, що явка представників у судове засідання не була визнана обов`язковою, а також з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників учасників цієї справи, які не з`явилися.
9. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
9.1. Діючи в межах повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваних судових рішень в межах доводів касаційної скарги.
9.2. Згідно з встановленими у цій справі обставинами, до Господарського суду Львівської області надійшло кілька заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон", а саме:
- 05.10.2020 - заява ЗЕП "Азовімпекс" з кредиторськими вимогами до ТОВ "Регіон" у загальному розмірі 225255180,00 грн;
- 24.11.2020 - заява ПрАТ "Укренерготранс" з кредиторськими вимогами до боржника у розмірі 11619565,70 грн;
- 16.12.2020 - заява ТОВ "ФК "Делоріан" з кредиторськими вимогами до боржника у сумі 224480984,37 грн.
9.3. Ухвалами Господарського суду Львівської області від 21.10.2020, від 25.11.2020 та від 17.12.2020 вищезгадані заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" прийнято до розгляду та вирішено розглядати одночасно.
9.4. За наслідками розгляду заяв ініціюючих кредиторів ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.12.2020, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2021, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон", а також визнано заявлені до боржника грошові вимоги ЗЕП "Азовімпекс" у розмірі 225255180,00 грн; ПрАТ "Укренерготранс" у розмірі 11593730,05 грн та ТОВ "ФК "Делоріан" у розмірі 224480984,37 грн. Призначено розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражну керуючу Худоногову Л. Ю.
9.5. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що її доводи зводяться до не врахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також невірне застосування положень статті 1 та частини чотирнадцятої статті 39 КУзПБ, з огляду на які грошові вимоги ЗЕП "Азовімпекс" не підлягали включенню до складу грошових зобов`язань ТОВ "Регіон", а також порушенням норм процесуального права при призначенні арбітражної керуючої Худоногової Л. Ю. розпорядником майна ТОВ "Регіон".
9.6. Надаючи оцінку доводам скаржника та запереченням на касаційну скаргу, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.
9.7. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
9.8. Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи встановлюються нормами КУзПБ.
9.9. Відповідно до частин другої, третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
9.10. Згідно зі статтею 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ, згідно з якою перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
9.11. Таким чином, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
9.12. Зважаючи на обмеження строку проведення підготовчого засідання та стандартів доказування, які суд може використати на цій стадії процесу, подані кредитором до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство докази на підтвердження обґрунтованості вимог до боржника мають переконливо свідчити про відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора та про наявність порушеного (невиконаного) господарсько-правового зобов`язання.
9.13. Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
9.14. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
9.15. У цій справі ЗЕП "Азовімпекс" ініціювало питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" з підстав наявності у боржника підтвердженої рішенням суду від 11.03.2020 у справі № 914/738/18 заборгованості, яку він неспроможний погасити, а саме: 224 330 130,00 грн - вартості частини майна ТОВ "Регіон" пропорційної частці ЗЕП "Азовімпекс" у статутному капіталі та частини прибутку ТОВ "Регіон", 925 050,00 грн судового збору.
9.16. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами справи:
- з 2006 року ЗЕП "Азовімпекс" було одним з учасників ТОВ "Регіон" (протокол зборів учасників № 35 від 27.12.2006) та відповідно до статуту останнього володіло часткою у розмірі 17% статутного капіталу ТОВ "Регіон";
- на позачергових загальних зборах учасників, оформлених протоколом № 89 від 22.12.2016, прийнято рішення про вихід ЗЕП "Азовімпекс" зі складу учасників ТОВ "Регіон";
- 23.12.2016 ЗЕП "Азовімпекс" надіслало на юридичну адресу ТОВ "Регіон" нотаріально посвідчену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ "Регіон" та виплату учаснику 17 % вартості майна та прибутку ТОВ "Регіон" у 2016 році;
- оскільки ТОВ "Регіон" впродовж строку, встановленого Статутом товариства та Законом, не виконало свого обов`язку щодо виплати ЗЕП "Азовімпекс" вартості частини майна та прибутку ТОВ "Регіон", визначених на дату виходу кредитора зі складу його учасників, у розмірі 224330130,00 грн, ЗЕП "Азовімпекс" звернулося до Господарського суду Львівської області з відповідним позовом про стягнення згаданих вартості частки майна та прибутку товариства учасником, що вийшов;
- рішенням Господарського суду Львівської області від 11.03.2020, ухваленого за результатами перегляду за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 09.04.2018 у справі № 914/738/18, позов ЗЕП "Азовімпекс" задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Регіон" на користь ЗЕП "Азовімпекс" 224330130,00 грн вартості частини майна ТОВ "Регіон" пропорційної частці ЗЕП "Азовімпекс" у статутному капіталі та частини прибутку ТОВ "Регіон" та 925050,00 грн судового збору.
9.17. Місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, перевірив можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав та встановив, що зобов`язання перед ЗЕП "Азовімпекс" виникли на підставах, передбачених законодавством України, підтверджені судовим рішенням, не виконані боржником і доказів, які б підтвердили спроможність їх виконати, боржник не надав, а тому суд визнав грошові вимоги ЗЕП "Азовімпекс" до ТОВ "Регіон" у заявленому розмірі - 225 255 180,00 грн.
9.18. Згідно зі статтею 1 КУзПБ до складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.
9.19. Аналогічні положення щодо зобов`язань, які не можуть бути включені до складу грошових зобов`язань боржника містила стаття 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
9.20. На переконання скаржника, вищезгадані обмеження поширюються на заявлені ЗЕП "Азовімпекс" кредиторські вимоги, оскільки останні безпосередньо стосуються зобов`язань ТОВ "Регіон" з виплати вартості частини майна товариства пропорційної частці ЗЕП "Азовімпекс" (як учасника) у статутному капіталі та частини прибутку ТОВ "Регіон".
9.21. ЗЕП "Азовімпекс" заперечує такі доводи скаржника, зазначаючи про те, що на момент звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та заявлення спірних вимог ЗЕП "Азовімпекс" вже не було учасником ТОВ "Регіон", а тому норми статті 1 КУзПБ не поширюють свою дію на вимоги ЗЕП "Азовімпекс", що було вірно враховано судами попередніх інстанцій, які дійшли обґрунтованого висновку про зарахування згаданих вимог до грошових зобов`язань боржника.
9.22. Врахувавши встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що обмеження, встановлені вищезгаданою статтею 1 КУзПБ не поширюються на спірні правовідносини, з огляду на наступне.
9.23. З встановлених судами обставин та наявних у справі матеріалів вбачається, що до відкриття провадження у справі № 914/2578/20 існувала інша справа про банкрутство ТОВ "Регіон", а саме № 914/1096/18, провадження у якій було відкрито ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2018 за заявою ТОВ "Краматорський металопрокатний завод" за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011.
9.24. В межах справи № 914/1096/18 було розглянуто кредиторські вимоги ЗЕП "Азовімпекс" на суму 224330130 грн, що складає частку кредитора-учасника у статутному капіталі товариства-боржника, яка мала бути виплачена ЗЕП "Азовімпекс" при його виході з ТОВ "Регіон".
9.25. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 12.02.2019, прийнято рішення про задоволення заяви ЗЕП "Азовімпекс" щодо визнання грошових вимог до боржника - ТОВ "Регіон" на суму 224330130,00 грн, визнано вказані вимоги та включено їх до четвертої черги задоволення згідно зі статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
9.26. У вирішенні питання про те, чи є зобов`язання ТОВ "Регіон" перед ЗЕП "Азовімпекс" грошовими у розумінні статті 1 КУзПБ, Суд зазначає наступне.
Виходячи зі змісту статей 524, 533-535 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (відповідна правова позиція, наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16 та від 18.09.2018 у справі № 923/378/17).
9.27. Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі № 923/378/17, згідно з якою дія норми статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йою банкрутом" не поширюється на вимоги осіб, які на момент їх виникнення вже не є учасниками (засновниками) юридичної особи, підтвердженні судовими рішеннями, а тому мають бути зараховані до грошових зобов`язань боржника.
9.28. У постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 3-35гс15 наведено близький за змістом висновок, згідно з яким підтверджені судовими рішеннями грошові вимоги особи, яка на момент прийняття рішення загальними зборами товариства з обмеженою відповідальністю про припинення його діяльності та порушення судом провадження у справі про банкрутство товариства не була учасником цього товариства, підлягають зарахуванню до грошових зобов`язань боржника і дія статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" на цю особу не поширюється.
9.29. Враховуючи, що норми статті 1 КУзПБ та статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" є аналогічними в частині що стосується зобов`язань, які не можуть бути включені до складу грошових зобов`язань боржника, наведені висновки щодо застосування статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є актуальними та підлягають врахуванню у цій справі.
9.30. Відносно доводів скаржника про помилкове застосування судами попередніх інстанцій положень частини 14 статті 39 КУзПБ Суд зазначає наступне.
Названою нормою визначено, що з моменту відкриття провадження у справі: корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється.
9.31. Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами у цій справі спір щодо корпоративних прав ЗЕП "Азовімпекс" на час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" відсутній.
9.32. Положення частини 14 статті 39 КУзПБ визначають порядок задоволення майнових і грошових вимог чинних засновників (учасників) боржника-юридичної особи, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та не поширюють свою дію на осіб, які на момент відкриття провадження у справі про банкрутство вже не є засновниками (учасниками) боржника, а також на вимоги щодо виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників, які заявлені такими особами.
9.33. Враховуючи, що ЗЕП "Азовімпекс" є особою-кредитором, яка на момент виникнення заявлених до ТОВ "Регіон" вимог та на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" вже не була учасником вказаного товариства, а тому зобов`язання ТОВ "Регіон" перед ЗЕП "Азовімпекс" є грошовими у розумінні статті 1 КУзПБ та підлягають зарахуванню до складу зобов`язань боржника, Суд дійшов висновку про те, що заборона на задоволення вимог засновника (учасника), встановлена в частині 14 статті 39 КУзПБ, не поширюється на вимоги ЗЕП "Азовімпекс".
Протилежні доводи скаржника відхиляються як такі, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм статті 1 та частини 14 статті 39 КУзПБ.
9.34. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що заявлені ЗЕП "Азовімпекс" кредиторські вимоги до ТОВ "Регіон" підлягають визнанню, оскільки ці вимоги виникли в результаті виходу зі складу учасників товариства у 2016 році, підтвердженні судовим рішенням у господарській справі № 914/738/18 та є грошовими вимогами у розумінні положень статті 1 КУзПБ і доказів щодо виконання цих вимог та доказів, які б підтвердили спроможність їх виконати боржником не надано.
9.35. Відносно посилання в касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 6.1 цієї постанови), колегія суддів зазначає наступне.
9.36. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7, пункт 40 постанов від 25.04.2018 № 910/24257/16). Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі № 910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16.
9.37. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Суд звертається до правової позиції, щодо послідовно та неодноразово викладалась Великою Палатою Верховного Суду в питанні визначення подібності правовідносин у судових рішеннях: пункт 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19), пункт 6.30 постанови від 19.05.2020 у справі №910/719/19, постанова від 16.01.2019 у справі №757/31606/15-ц, постанова від 12.12.2018 у справі №2-3007/11, пункт 5.5 від 19.06.2018 у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови від 16.05.2018 у справі №910/5394/15-г.
9.38. Правовідносини у справі, що розглядається, та у справах, судові рішення по яким наведені в касаційній скарзі, не відповідають вищезгаданим критеріям, що підтверджується наступним.
Зокрема, згідно з встановленими у справі № 918/454/18 обставинами зобов`язання перед засновником юридичної особи, що виникли з такої участі, та в подальшому відступлені на користь нового кредитора на підставі договору відступлення права вимоги від 01.09.2016, підлягали виконанню в строк до 01.09.2026, тоді як у справі № 914/2578/20 за встановленими судами попередніх інстанцій обставинами строк виконання зобов`язань боржника перед учасником товариства, пов`язаних з виходом цього учасника з товариства, є таким що настав ще до відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того, зобов`язання боржника у справі № 914/2578/20 стосуються учасника, який вийшов з товариства, тоді як у справі № 918/454/18 відбулося відступлення вимоги чинного засновника (учасника) товариства, а тому така вимога не є тотожною вимозі учасника, що вибув з товариства.
9.39. Постановою Верховного Суду від 06.03.2018 скасовано рішення суду апеляційної інстанції та направлено справу № 902/710/16 на новий розгляд. Предметом позову у вказаній справі є стягнення вартості частки учасника господарського товариства і доказуванню підлягало визначення вартості частки, яка повинна бути актуальною ринковою вартістю. Підставою для скерування справи на новий розгляд слугувало те, що призначивши у справі судово-економічну експертизу, апеляційний господарський суд не витребував у відповідача по справі доказів, необхідних для проведення експертного дослідження. Відтак, у названій справі не визначено вартість майна для визначення частки і спір не було вирішено остаточно. Натомість у справі №914/2578/20 заявлені ЗЕП "Азовімпекс" вимоги щодо виплату учаснику вартості майна та прибутку товариства підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
9.40. У справі № 916/190/18, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у якій посилається скаржник, розглядалися позовні вимоги про стягнення заборгованості, що складається з нарахованих на суму боргу інфляційних втрат та 3% річних, яка виникла у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2012 у справі №5017/2643/2012 (вказаним рішенням стягнуто заборгованість по оплаті придбаного природного газу, 3% річних та інфляційної складової боргу), що й стало підставою для здійснення відповідних нарахувань згідно зі статтею 625 ЦК України.
Справи №916/190/18 та №914/2578/20 не є подібними ані за суб`єктним складом, ані за предметом, підставами та змістом позовів.
9.41. В частині доводів скаржника про призначення розпорядником майна ТОВ "Регіон" арбітражної керуючої Худоногової Л. Ю., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини третьої статті 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.
9.42. Згідно з частиною другою статті 304 ГПК України скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову.
9.43. З урахуванням вищевикладених висновків про обґрунтованість заявлених ЗЕП "Азовімпекс" кредиторських вимог та включення зобов`язань ТОВ "Регіон" перед ЗЕП "Азовімпекс" до складу грошових зобов`язань боржника, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що запропонована ЗЕП "Азовімпекс" кандидатура арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна ТОВ "Регіон" не підлягала врахуванню з підстав відсутності у останнього грошових зобов`язань перед ЗЕП "Азовімпекс".
9.44. Відносно посилання скаржника на допущені судами процесуальні порушення, колегія суддів зазначає наступне.
З 17.10.2020, тобто до початку розгляду заяви ЗЕП "Азовімпекс" про відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні суду, набули чинності зміни до КУзПБ, внесені Законом України від 05.06.2020 № 686-ІХ, згідно з якими заява ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
9.45. Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, подану 05.10.2020 заяву ЗЕП "Азовімпекс" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" залишено без руху ухвалою суду від 06.10.2020 та встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків.
9.46. Відповідно до статті 28 КУзПБ в редакції, чинній на дату подання ЗЕП "Азовімпекс" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" (направлено на адресу Господарського суду Львівської області 02.10.2020, зареєстровано канцелярією суду 05.10.2020), кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у цій справі. У разі якщо заява про участь у справі надійшла від двох або трьох арбітражних керуючих, визначених шляхом автоматизованого відбору, господарський суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією особу, яка була першою визначена шляхом автоматизованого відбору.
9.47. Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду для участі у справі про банкрутство ЗЕП "Азовімпекс" визначено три кандидатури арбітражних керуючих: Кмита Р. І., Опанасик В. В. та Оберемко Р. А.
9.48. Ухвалою суду від 21.10.2020 заяву ЗЕП "Азовімпекс" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" прийнято до розгляду, запропоновано арбітражним керуючим, визначених шляхом автоматизованого відбору, подати суду заяву про участь у справі про банкрутство ТОВ "Регіон" відповідно до вимог статті 28 КУзПБ та обґрунтувати наявність належних підстав для призначення розпорядником майна у справі.
Відповідні заяви долучені до матеріалів справи.
9.49. 12.11.2020 на електронну адресу суду надійшла заява ЗЕП "Азовімпекс", в якій просить відкриваючи провадження у справі про банкрутство ТОВ "Регіон", призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Худоногову Людмилу Юріївну, посилаючись на те, що після подання ЗЕП "Азовімпекс" заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство набрали чинності зміни до КУзПБ в частині прав ініціюючого кредитора.
9.50. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, місцевий господарський суд, врахувавши положення Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства" від 05.06.2020 № 686-IX, наявність у справі декілька ініціюючих кредиторів, які подали різні кандидатури арбітражних керуючих для виконання повноважень розпорядника майна, а також те, що до суду надійшли заяви на участь у справі від двох і більше арбітражних керуючих, здійснив визначення кандидатури для виконання обов`язків розпорядника майна боржника із застосуванням судового розсуду.
9.51. При визначені кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна у справі № 914/2578/20 про банкрутство ТОВ "Регіон", місцевий господарський суд враховував критерії щодо місцеперебування арбітражного керуючого відносно місцезнаходження боржника, наявності у арбітражного керуючого освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов`язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені КУзПБ обов`язки.
9.52. Крім того, аргументи скаржника щодо призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С., а не Худоногової Л.Ю., та відсутність у суду підстав для розгляду пропозиції ЗЕП "Азовімпекс" відносно кандидатури арбітражного керуючого на призначення розпорядником майна по суті стосуються переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин та доказів, що не входить до компетенції Верховного Суду в силу положень статті 300 ГПК України.
9.53. За наведених обставин в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень в частині призначення розпорядником майна арбітражної керуючої Худоногової Л. Ю.
9.54. Посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції як письмового доказу науково-правового висновку доктора юридичних наук, професора Спасибо-Фатєєвої І.В. відхиляється колегією суддів з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
9.55. Тобто, наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи" і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).
9.56. Зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що причиною відмови у прийнятті та врахування вказаного доказу (правового висновку) слугувало те, що скаржником не наведено жодної причини неможливості подання вказаного доказу до суду першої інстанції та норми, яка б забороняла йому вчиняти такі дії, що виключало процесуальні підстави для дослідження його апеляційним судом у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують вказаного висновку суду апеляційної інстанції.
9.57. Крім того, кваліфікація скаржником правового висновку саме як доказу не відповідає положенням частини першої статті 109 ГПК України, в якій визначено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов`язковим для суду.
9.58. Застосування до правовідносин у спорі відповідної норми права є діяльністю суду щодо здійснення правосуддя, адже відповідно до міжнародних стандартів судової діяльності презюмується, що "суд знає закон" (jura novit curia).
9.59. Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
9.60. Незгода із рішенням судів попередніх інстанцій не означає їх незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для скаржника, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком.
9.61. За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.62. Зважаючи на викладене у цій постанові, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвалені у цій справі судові рішення в оскаржуваній частині відповідають наведеним вимогам і підстави для їх зміни чи скасування відсутні, що не спростовано скаржником.