ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2021 року
м. Київ
справа №520/1769/19
адміністративне провадження № К/9901/26563/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (судді: Мельнікова Л.В. (головуючий), Калитка О.М., Рєзнікова С.С.) у справі №520/1769/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ФІДЛАЙФ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00000201411 від 12.02.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 1135205 грн, у тому числі за основним платежем - 908164 грн. та за штрафними санкціями - 227041 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року позов Товариства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи надані всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" та ТОВ "СМАРТБЕК", які фактично підтверджують їх реальне здійснення та використання придбаного товару у власній господарській діяльності, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Щодо наявного вироку Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року у справі № 753/17031/18, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, засновника та керівника ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" ОСОБА_1, то суд вказав, що в даному вироку позивач відсутній серед переліку підприємств, установ і організацій яким штучно формувався податковий кредит, господарські операції між позивачем та контрагентами в рамках даного кримінального провадження не досліджувались.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позову Товариства відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовано тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про реальність спірних операцій, оскільки не було підтверджено факт перевезення товару, товарно - транспортні накладні оформлені з порушенням, відсутні трудові та матеріальні ресурси у контрагентів. Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що відомості, які містяться у первинних документах позивача є недостовірними, вони не підтверджують фактичного здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджується вироком Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2019 року у справі № 753/17031/18, відносно посадової особи (засновника та директора) контрагента ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД", яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності вказаного суб`єкта. Проте суд першої інстанції при прийнятті рішення помилково не врахував наявність вказаного вироку щодо посадової особи директора контрагента.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.
6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.01.2019 № 114/20-40-14-11-10/40514620, оформленого за результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" за жовтень - грудень 2017 року, січень - червень 2018 року, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, та з ТОВ "СМАРТБЕК" за липень 2018 року, що містяться у податкових декларації з ПДВ, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 908164 грн.
Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, щодо заниження податку на додану вартість, вмотивовано тим, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" та ТОВ "СМАРТБЕК" не мали реального характеру, оскільки товаро-транспортні накладні (ТТН) містять недоліки в заповненні, а саме зазначено лише назви населених пунктів, але не зазначено певного пункту навантаження, в графах "бухгалтер (відповідальна особа)" та "відпуск дозволив" відсутні підписи відповідальної особи, не заповнена графа "маса брутто, т". Згідно умов договорів поставки транспортні витрати покладаються на постачальника, тобто контрагентів, проте згідно наданих до перевірки ТТН замовником є позивач - ТОВ "ТД "ФІДЛАЙФ". При цьому проведеним аналізом ЄРПН не встановлено реєстрації податкових накладних щодо придбання позивачем послуг з перевезення вантажу від автомобільних перевізників ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, які зазначені в ТТН, в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку відсутні будь - які виплати, фізичним особам за цивільно правовими договорами, також до перевірки не надано жодної інформації щодо оплати позивачем послуг перевезення зазначеним в ТТН перевізникам, а тому не можливо підтвердити факт транспортування товару. Також контролюючий орган вказує на не підтвердження ланцюга постачання товару, придбаного позивачем, невідповідність основного виду діяльності контрагента ТОВ "СМАРТБЕК" (73.11-рекламні агентства), відсутність вказаного господарюючого суб`єкту за юридичною адресою, у контрагентів ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" та ТОВ "СМАРТБЕК" відсутні трудові та матеріальні ресурси для ведення господарської діяльності, у штаті обох підприємств рахується лише по 1 особі (директор та головний бухгалтер в одній особі). До перевірки не були надані документи щодо внутрішнього переміщення товару (оборотно-сальдова відомість по рахунку 28 "Товари"),довіреності, журнал видачі довіреностей, посвідчення якості.
Також контролюючий орган в акті перевірки вказував на те, що зі сторони ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" первинні документи та податкові накладні підписував ОСОБА_1, який надав пояснення, що ніякого відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності, складення та підписання документів від імені ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" він не має.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.02.2019.
Встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" та ТОВ "СМАРТБЕК" на підставі договорів постачання товару (сировина для виробництва комбікорму).
Позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами було надано копії документів, зокрема, договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні.
Судами також встановлено, що 26.02.2019 набрав законної сили вирок Дарницького районного суду м. Києва від 23.01.2019 у справі № 753/17031/18, яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, засновника та керівника ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" ОСОБА_1
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на їх порушення та порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суд помилково дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" та ТОВ "СМАРТБЕК", оскільки у позивача наявні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, зазначає про індивідуальну відповідальність платника податків, вказує, що у вироку Дарницького районного суду м. Києва від 23.01.2019 у справі № 753/17031/18 відсутня будь - яка інформація щодо контрагентів ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД", у тому числі і щодо позивача, а господарські операції між ТОВ "ЛАНС-ТРЕЙД" та позивачем не були предметом оцінки в межах кримінальної справи 753/17031/18.
9. Контролюючий орган надав відзив на касаційну скаргу, в яких відповідач вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про наявність допущенних позивачем порушень вимог податкового законодавства, і такі підтверджуються, зокрема вироком суду відносно контрагента позивача.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінки доводам скаржника у касаційні скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Також пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті