ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 804/2256/16
адміністративне провадження № К/9901/44821/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року (головуючий суддя - Царікова О.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Добродняк І.Ю, судді - Бишевська Н.А., Семененко Я.В.)
у справі № 804/2256/16
за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними та скасування карток відмови,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2016 року Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"; позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - митниця; відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 22 жовтня 2015 року № 110000011/2015/500002/2 про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 жовтня 2015 року № 110050003/2015/00005 та від 09 листопада 2015 року №110050003/2015/00006.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 21 липня 2016 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 вересня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Митниця звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2016 року, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою митниці.
19 січня 2018 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
22 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 липня 2015 року між позивачем та нерезидентом "METINVEST INTERNATIONAL S.A." (Швейцарія) укладено зовнішньоекономічний контракт № 2015/BENT-MI/CENTR-2 на поставку бентоніту для виробництва окатків.
За погодженням між продавцем і покупцем загальна ціна за одну метричну тону товару склала 45,80 дол. США з умовами поставки - СІF порт "Південний", Україна, згідно з Інкотермс 2010, загальна сума контракту - 412200,00 дол. США (+/-10 % толеранс) за умовами поставки 9000 т товару.
З метою декларування вказаного товару позивач подав до митниці періодичну митну декларацію № 110050003/2015/002566, в якій митна вартість імпортованого товару заявлена за основним методом - за ціною контракту на рівні 45,80 дол. США/т або (0,048 дол. США/кг або 0,38 грн/кг).
Разом із декларацією ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" подано: рахунок-фактуру (інвойс) від 07 серпня 2015 року № 73189; переклад рахунку-фактури (інвойсу) від 07 серпня 2015 року № 73189; bill of Lading № AIL/MUN/MC02; висновок Дніпропетровського управління з питань експертизи та досліджень від 24 грудня 2014 року № 142001600-1915; висновок Державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 17 вересня 2015 року № 05.03.02-03/42107; сертифікат якості від 07 серпня 2015 року; пакувальний лист від 07 серпня 2015 року; страхове свідоцтво (поліс) від 06 квітня 2015 року № МЕТ8635; переклад страхового свідоцтва (полісу) від 06 квітня 2015 року № МЕТ8635.
Вважаючи подані позивачем документи для підтвердження митної вартості імпортованого товару такими, що не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відповідачем запропоновано йому шляхом направлення 12 жовтня 2015 року електронного повідомлення надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення (ставку фрахту) оцінюваного товару.
13 жовтня 2015 року ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на зазначену вимогу подано відповідачу: експертний висновок Державного підприємства "Держзовнішінформ" від 09 жовтня 2015 року № 4.3/479; калькуляцію ціни від виробника "Ashapura Minechem Limited" від 07 серпня 2015 року; калькуляцію ціни від постачальника "METINVEST INTERNATIONAL S.A." від 03 вересня 2015 року; документ про вартість перевезення (ставка фрахту) Freight-Commercial Invoice від 03 вересня 2015 року № 20082015-025; рахунок від виробника "Ashapura Minechem Limited" на адресу постачальника "METINVEST INTERNATIONAL S.A." від 07 серпня 2015 року № AIL/BB/010/2015-16; копію митної декларації країни відправлення від 30 липня 2015 року № 2121226 з перекладом; договір між виробником товару "Ashapura Minechem Limited" та постачальником оцінюваного товару "METINVEST INTERNATIONAL S.A." від 14 липня 2015 року № АМ/МІ 2015-2ВЕ; презентацію споживачеві "Ashapura group" за 2014 рік; витяг із сайту "Ashapura group".
Позивачем також повідомлено митницю про те, що: умовами контракту не передбачено платежів третім особам на користь продавця; поставка бентоніту здійснюється на умовах СІF порт "Південний" і при цих умовах поставки до затрат продавця відноситься і страхування вантажу, що і відображено в калькуляції від 03 вересня 2015 року; товар закуповується ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" для власних виробничих потреб; існує досить обмежена кількість виробників і споживачів цього мінералу, при цьому склад виробників і споживачів практично не змінюється; товар не котирується на світових товарно-сировинних біржах; зменшення цін в гірничо-металургійній галузі за останні 3 роки зумовило зменшення цін і на бентоніт.
Митницею 15 жовтня 2015 року надіслано ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" повідомлення про невзяття до уваги наданих ним додаткових документів з одночасною пропозицією надати додатковий пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
21 жовтня 2015 року позивачем скеровано на адресу митниці: калькуляцію ціни від постачальника товару "METINVEST INTERNATIONAL S.A." від 11 травня 2015 року; документ про вартість перевезення (ставка фрахту) Freight Commercial Invoice від 23 квітня 2015 року № 23042015-059; договір між виробником товару "Ashapura Minechem LTD" (Індія) (виробник ідентичного товару, що входить до складу "Ashapura group") та постачальником товару "METINVEST INTERNATIONAL S.A." від 25 березня 2015 року № АM/МІ 2015-1ВЕ; зовнішньоекономічний контракт від 15 липня 2015 року № 2015/BENT-MI/CENTR-2, укладений між "METINVEST INTERNATIONAL S.A." та ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
Митницею 21 жовтня 2015 року надіслано позивачу повідомлення, де зазначено, що надані ним додаткові документи не взято до уваги, та одночасно запропоновано подати додатковий пакет документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" листом від 22 жовтня 2015 року № 22/10-15-2 повідомило про відсутність можливості надати додаткові документи та просило відповідача визнати заявлену митну вартість оцінюваних товарів на підставі наданих раніше документів
За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів митницею прийнято рішення від 22 жовтня 2015 року № 110000011/2015/500002/2 про коригування митної вартості товарів із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів - на рівні 54,00 дол. США/т на підставі наявних у неї відомостей, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22 жовтня 2015 року № 110050003/2015/00005 та від 09 листопада 2015 року №110050003/2015/00006.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьмортранс" до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос-Нова", про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, який має враховуватися при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивачем подано митниці належні та допустимі докази на підтвердження ціни імпортованого товару. Зазначені документи не містять розбіжностей щодо вартості та вказують, що їх дані піддаються обчисленню.
В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар, а всі сумніви митниці є лише припущеннями.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.
Керуючись частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -