1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 466/9928/18

адміністративне провадження № К/9901/32779/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про закриття виконавчого провадження, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року, постановлену у складі колегії суддів: Кузьмича С.М. (доповідач), Улицького В.З., Шавеля Р.М.

І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа - Львівська міська рада, в якому просить суд скасувати постанову державного виконавця ВП №48902809 від 30.11.2018, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Романом Назаром Олеговичем та направити на нове виконання виконавчий лист №466/8784/14-а у справі 2а-1287/10/1328.

2. Шевченківський районний суд м. Львова рішенням від 05 жовтня 2020 року позовні вимоги задовольнив.

3 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львіській області Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Львів) оскаржив це рішення в апеляційному порядку.

4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2021 року залишив без руху апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львіській області Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Львів) на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 05 жовтня 2020 року та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту вручення копії даної ухвали.

5. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху суд апеляційної інстанції вказав те, що апелянтом пропущений встановлений статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строк на апеляційне оскарження.

6. Апелянтові запропоновано усунути недоліки скарги шляхом надіслання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

7. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2021 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.

8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2021 року апелянтом не виконані в повному обсязі, а саме наведені відповідачем підстави не є поважними, оскільки таке не містить посилань на те, які непереборні та істотні обставини позбавили апелянта можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою, оскільки представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львіській області Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Львів) був присутній під час проголошення оскаржуваного судового рішення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведені апелянтом доводи не можуть бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення відповідного клопотання апелянта.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

9. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львіській області Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Львів) , вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.

10. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що у судовому засіданні, яке відбулось 05.10.2020 у Шевченківському районному суді міста Львова за участі представника відповідача проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення. Повний текст оскаржуваного судового рішення від 05.10.2020 станом на 27.08.2021 на адресу відповідача не надходив.

12. Позивач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

13. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

14. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

16. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

17. Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

18. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

19. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

20. Частиною другою цієї ж статті обумовлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

21. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, передбачені статтею 287 КАС України.

22. Частиною шостою вказаною статті встановлено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

23. За правилами, встановленими статтею 271 КАС, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

23.1. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

ІV. Оцінка Верховного Суду

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

25. Як встановлено судом апеляційної інстанції у цій справі, відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду від 05 жовтня 2020 року, проголошене у відкритому судовому засіданні за участі його представника 07 травня 2021 року.

26. Скаржником зазначено, що у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини. Копія рішення на момент подання апеляційної скарги відповідачем не отримана.

27. Восьмий апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження й відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львіській області Західного міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м.Львів) був присутній під час проголошення оскаржуваного судового рішення, а строк на апеляційне оскарження рішення суду у цій справі складає 10 днів та починається з дня проголошення такого рішення

28. Дійсно, стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, та частина шоста якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

29. Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС, передбачений статтею 287 КАС України строк на апеляційне оскарження не є обмеженим.

30. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому процесуальним законом, з урахуванням визначених частиною четвертою статті 287 КАС України особливостей, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав, з урахуванням визначених цією статтею строків апеляційного оскарження.

31. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31 січня 2020 року в справі № 489/1822/19, від 31 жовтня 2019 року в справі № 389/2120/19(2 -а/389/74/19), від 04 жовтня 2018 року в справі № 175/4816/17 (2-а/175/123/17) та ін.

32. Верховний Суд зазначає, що у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною другою статті 271 КАС України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

32.1. Інше тлумачення зазначених норм процесуального права нівелює доцільність застосування частини третьої статті 298 КАС України із метою належної оцінки причин пропуску строку на апеляційне оскарження у відповідних категоріях справ, а також створює передумови для безпідставного обмеження права особи на апеляційне оскарження, що є неприпустимим.

33. Така позиція відповідає раніше викладеній позиції Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 212/2354/18.

34. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копій судового рішення, встановити дату направлення копії оскарженого рішення скаржнику, надати оцінку своєчасності подання ним апеляційної скарги та наявності поважних причин пропущення строку її подання.

35. Тому, покладений в основу оскаржуваного судового рішення висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та необґрунтованим.

36. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.

37. Враховуючи зазначене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року у справі №466/9928/18 скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак


................
Перейти до повного тексту