Постанова
іменем України
09 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 149/83/21
провадження № 51-4371км21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Наставного В.В., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Волевач О.В.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020330000314, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця села Рибчинці Хмільницького району Вінницької області, проживаючого у АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 11 травня 2021 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від підтримання обвинуваченням за ч. 1 ст. 129 КК України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року ухвалу суду першої інстанції в частині вирішення процесуальних витрат та речових доказів змінено.
Процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 6701,45 грн ухвалено покласти на державу. Речовий доказ - мисливську гладкоствольну рушницю звернуто в дохід держави. В іншій частині ухвалу залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону просить змінити судові рішення в частині вирішення питання про стягнення процесуальних витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 6701,45 грн. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 598/1781/17, вважає, що при закритті кримінального провадження судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченої особи.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу.
Історія справи
З матеріалів кримінального провадження убачається, що потерпілий звернувся до місцевого суду з клопотанням про закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою від обвинувачення.
Суд першої інстанції роз`яснив сторонам наслідки закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, перевірив добровільність відмови потерпілого від обвинувачення та задовольнив клопотання потерпілого про закриття кримінального провадження.
У судовому рішенні питання щодо розподілу витрат місцевий суд не вирішив. Ухвалу мотивував тим, що підстави для стягнення судових витрат з обвинуваченого відсутні.
При цьому суд послався, на те, що обвинувальний вирок у даному кримінальному провадження не ухвалювався, а тому підстав для стягнення з обвинуваченого судових витрат відсутні.
Не погоджуючись з рішенням суду щодо вирішення судових витрат та долю речових доказів, прокурор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу місцевого суду в цій частині змінити та стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на користь держави за проведення вибухово - технічних експертиз та судових експертиз зброї на суму 6701,45 грн, а речовий доказ - мисливську гладкоствольну рушницю - конфіскувати в дохід держави.
Апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу прокурора частково: речовий доказ- мисливську гладкоствольну рушницю звернув в дохід держави, а процесуальні витрати на залучення експерта поклав на державу.
Мотиви Суду
Колегія суддів погоджується з рішенням апеляційного суду та вважає доводи прокурора про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 434 КПК України касаційний суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що питання розподілу судових витрат повинно вирішуватися індивідуально у кожному кримінальному провадженні з урахуванням всіх обставин виникнення таких витрат, підстав завершення кримінального провадження та судового розгляду.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовляється від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.
У відповідності до ч. 4 ст. 26 КПК України відмова потерпілого, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому згода обвинуваченої особи на завершення кримінального провадження з цих підстав не передбачена і тому вона позбавлена права на доведення своєї невинуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів приходить до переконання, що всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження покладаються на державу, оскільки потерпілий у справі приватного обвинувачення відмовився від обвинувачення, а суд у даному випадку був зобов`язаний закрити кримінальне провадження, що призвело до втрати ОСОБА_1 статусу обвинуваченого.
Посилання прокурора на те, що суд апеляційної інстанції не врахував позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17 не заслуговує на увагу, оскільки апеляційний суд виправив ухвалу районного суду, здійснив розподіл витрат та дотримався форми процесуального рішення. Віднесення таких витрат на рахунок держави, а не на особу в даному кримінальному провадженні, є обґрунтованим.