Постанова
Іменем України
03 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 334/4600/15
провадження № 61-1045св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", Вознесенівський відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Венгаренко Тетяни Анатоліївни на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2019 року у складі судді Гнатюка О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В.,
Кочеткової І. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі -
АТ "Ощадбанк", банк), Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Орджонікідзевський ВДВС) про стягнення грошових коштів.
На обґрунтування позову зазначав, що він придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1, на прилюдних торгах, що відбулися 31 вересня 2012 року, за 288 900, 00 грн. Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. видав йому свідоцтво про право власності на зазначену квартиру, що раніше належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 14 березня 2008 року № 4079.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 14 вересня 2012 року №35505507 право власності на цю квартиру зареєстроване за ОСОБА_1
14 вересня 2012 року.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого іпотечного нерухомого майна - вказаної квартири, проведені 31 серпня 2012 року ПП "СП "Юстиція", та визнано недійсними акт № 512/5 державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11 вересня 2012 року та свідоцтво про право власності від 11 вересня 2012 року, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., зареєстроване
в реєстрі за № 3787 на ім`я ОСОБА_1 .
Квартира, придбана на зазначених прилюдних торгах, так і не була йому передана на підставі акта приймання-передачі, оскільки ОСОБА_2 добровільно з квартири не виселялася.
Згідно з протоколом проведення прилюдних торгів від 31 серпня 2012 року він придбав квартиру за 288 900,00 грн, з яких 245 853,90 грн перераховано на рахунок Орждонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ 04 вересня 2012 року,
а 43 028,67 грн (раніше внесений переможцем аукціону гарантійний внесок) залишилось як винагорода спеціалізованої організації в рахунок оплати наданих нею послуг з реалізації цього майна.
Оскільки зазначена квартира продавалася на прилюдних торгах як арештоване майно на виконання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду
м. Запоріжжя від 29 квітня 2011 року № 2-1855 про стягнення із ОСОБА_2 на користь банку суми боргу у розмірі 561 309,35 грн, то грошові кошти, сплачені ним за придбану на прилюдних торгах квартиру, підлягали перерахуванню
стягувачу в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком.
Як повідомив банк, згідно з платіжним дорученням від 05 листопада 2012 року № U1586613 Орджонікідзевським ВДВС грошові кошти в сумі 218 493,51 грн перераховано на рахунок АТ "Ощадбанк" для погашення заборгованості ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором. Різницю - 27 360,39 грн Орджонікідзевський ВДВС стягнув імовірно як виконавчий збір відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до листа Орджонікідзевського ВДВС від 13 лютого 2015 року
№ 2245/5 ОСОБА_1 повідомлено, що ВДВС направив на адресу
АТ "Ощадбанк" лист щодо повернення грошових коштів, перерахованих йому
в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 . Після надходження грошових коштів на депозитний рахунок Орджонікідзевського ВДВС буде вирішено питання щодо повернення грошових коштів позивачу за придбання на прилюдних торгах цієї квартири. Проте на теперішній час кошти йому не повернені.
Ураховуючи зазначене, посилаючись на статті 216, 1212 ЦК України,
з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11 квітня 2019 року, просив суд стягнути з АТ "Ощадбанк" 218 493,51 грн та Вознесенівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (правонаступник Орджонікідзевського ВДВС, далі - Вознесенівський ВДВС, орган державної виконавчої служби)
27 360,39 грн, разом - 245 853,90 грн на користь ОСОБА_1 як безпідставно отримані кошти.
Короткий зміст рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2016 року, позов задоволено частково. Стягнено з ВАТ "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 218 493, 51 грн, а також судовий збір у розмірі 2 184, 90 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись статтею 1212 ЦК України, виходив з того, що після визнання в судовому порядку прилюдних торгів недійсними позивач набув право на повернення оплати вартості придбаного ним нерухомого майна шляхом стягнення коштів з особи, яка фактично їх отримала, тобто з банку.
Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що банк не був стороною договору відчуження нерухомого майна
з прилюдних торгів, отримав грошові кошти від реалізації квартири з підстав, які пізніше відпали, а тому зобов`язаний на підставі частини першої статті 1212 ЦК України повернути кошти покупцю майна ОСОБА_3 без сплати процентів за час користування грошима.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 12 липня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що суди, стягуючи з банку суму коштів, перерахованих державною виконавчою службою у ході примусового виконання рішення, не звернули увагу на те, що наслідком визнання результату прилюдних торгів недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин. Суди попередніх інстанцій всупереч нормам статей 212-214, 303, 315 ЦПК України на вказане уваги не звернули, у достатньому обсязі не визначились із характером спірних правовідносин, не дали оцінки тому, чи є у цьому випадку продавцем Орджонікідзевский ВДВС, і чи слід саме з нього стягнути на користь ОСОБА_1 218 493,51 грн в порядку застосування реституції, а не з АТ "Ощадбанк", який не є стороною цього договору. Крім того, застосовуючи до спірних правовідносин статтю 1212 ЦК України, суди не звернули уваги на те, що зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунено з допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 10 грудня 2019 року, позов задоволено частково.
Стягнено з Вознесенівського ВДВС на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 27 360,39 грн, а також судові витрати в розмірі 273,60 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що наслідком визнання результату прилюдних торгів недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин. Відповідно до договору № 05/172/12/А про надання послуг з організації прилюдних торгів
з реалізації арештованого нерухомого майна від 12 липня 2012 року продавцем спірної квартири є Орджонікідзевський (Вознесенівський) ВДВС, у зв`язку з чим саме він є належним відповідачем у справі. Застосування статті 1212 ЦК України є неможливим, оскільки зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунено з допомогою інших, спеціальних способів захисту.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до банку, суди зробили висновок про те, що оскільки банк не є стороною вказаного правочину, а грошові кошти після проведення прилюдних торгів за реалізоване майно були перераховані на рахунок органу ДВС, а не банку, положення статті 216 ЦК України не застосовуються в частині позовних вимог до банку, тому позовні вимоги
ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк" про стягнення грошових коштів в розмірі
218 493,51 грн. задоволенню не підлягають.
Аргументи учасників справи
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судукасаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення
218 493,51 грн та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі; стягнути на його користь судові витрати.
Касаційна скарга мотивована тим, що застосування статті 216 ЦК України як спеціального способу захисту прав сторони недійсного правочину не виключає можливість застосування і статті 1212 ЦК України, якщо спірне майно вже вибуло з володіння сторони правочину, якій воно було передане при його укладенні, але тоді вимоги будуть не до сторони правочину, а до особи, у якої ці кошти перебувають у володінні на час звернення до суду. Спосіб захисту у цьому випадку зводиться до його ефективності, обґрунтованості, дієвості та реальності виконання. Кінцевою метою такого захисту порушених прав позивача
є повернення йому коштів від особи, у якої вони знаходяться безпідставно, тобто від банку. Застосування у цьому спорі саме кондикції (статті 1212 Кодексу), а не реституції (статті 216 Кодексу) є найефективнішим способом захисту порушеного права позивача.
Вимоги до банку як отримувача та утримувача коштів, що сплачені
ОСОБА_1 за квартиру на прилюдних торгах, визнаних недійсними, не охоплюється положенням статті 216 ЦК України, оскільки банк є особою, яка збагатилася за рахунок його коштів. Для правильного обрання способу захисту
у цьому випадку необхідно враховувати й те, кому це майно було передане
у подальшому його отримувачем за недійсним договором та у кого воно знаходиться на час подання позову. Тобто, якщо майно, отримане особою за недійсним правочином, передане у подальшому в інший, ніж договірний, спосіб іншій особі, то законний власник цього майна має право звернутися до теперішнього володільця цього майна з вимогою про повернення такого майна саме на підставі статті 1212 ЦК України. Кошти, отримані за результатами торгів органом державної виконавчої служби, на рахунок якого їх сплатив ОСОБА_1, перераховані і знаходяться у АТ "Ощадбанк"безпідставно, оскільки підстава, за якої вони вибули з володіння ОСОБА_1, відпала (торги визнані недійсними).
Відповідно до частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Застосування статті 216 ЦК України до органу державної виконавчої служби та статті 1212 ЦК України - до банку є дієвим способом захистити законні права та інтереси позивача.
Встановивши, що права позивача дійсно порушені і особи, які їх порушили
є відповідачами або одним із відповідачів у справі, якщо вважав, що застосуванню підлягає лише норма статті 216 ЦК України, а банк є неналежним відповідачем у цьому спорі (при цьому позивач у позові посилався як на підставу позову на дві норми - статтю 216 і статтю 1212 ЦК України,
і відповідачів у справі двоє - орган державної виконавчої служби та банк), суд міг задовольнити позов не лише в частині стягнення з органу державної виконавчої служби 27 360,39 грн, а й у частині стягнення 218 493,51 грн, проте цього не зробив.
Рішення судів оскаржуються в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ "Ощадбанк", Вознесенівського ВДВС про стягнення
218 493,51 грн, тому в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі вказано, що зазначена справа є малозначною, однак з метою формування єдиної правозастосовчої практики судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
14 грудня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
На виконанні в Орджонікідзевському ВДВС (правонаступником якого
є Вознесенівський ВДВС) перебував виконавчий лист № 2-1855 від 29 квітня 2011 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку суми боргу в розмірі
561 309,35 грн.
12 липня 2012 року між Орджонікідзевським ВДВС (Відділ) та спеціалізованою організацією ПП "СП Юстиція" (Організація) укладено договір № 05/172/12/А про надання послуг з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна. Згідно з пунктами 1.1, 1.2 цього договору предметом договору є здійснення сторонами дій, пов`язаних з виконанням умов генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 1 від 06 січня 2012 року з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів шляхом його продажу на прилюдних торгах. Відділ передає Організації нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а Організація надає послуги з організації і проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, та іншими нормативними актами.
На реалізацію передається нерухоме майно за такою характеристикою: двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Початкова вартість майна визначена суб`єктом оціночної діяльності
ОСОБА_4 30 січня 2012 року, становить 385 044,00 грн без урахування ПДВ (пункт 1.3 договору).
Згідно з протоколом від 31 серпня 2012 року № 05/172/12/А-5 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна - двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 переможцем торгів став
ОСОБА_1 . Ціна продажу - 288 900,00 грн.
04 вересня 2012 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок Орджонікідзевського ВДВС 245 853, 90 грн.
11 вересня 2012 року державний виконавець Орджонікідзевського ВДВС склав акт № 512/5 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, згідно з яким ОСОБА_1 придбав майно (квартир за адресою: АДРЕСА_1 ) за 288 900,00 грн, з яких: винагорода торговельної організації - 43 046,10 грн, сума, перерахована на р/рахунок Орджонікідзевського ВДВС, становить 245 853, 90 грн.
13 вересня 2012 року Орджонікідзевський ВДВС перерахував до державного бюджету 24 585,39 грн як виконавчий збір за виконавчим провадженням, за яким боржником є ОСОБА_2
05 листопада 2012 року Орджонікідзевський ВДВС перерахував грошові кошти на рахунок АТ "Ощадбанк" в розмірі 218 493,51 грн як погашення заборгованості ОСОБА_2 за виконавчим листом від 29 квітня 2011 року № 2-1855.
11 вересня 2012 року приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С. видав ОСОБА_1 на підставі акта про проведені прилюдні торги, затвердженого Орджонікідзевським ВДВС 11 вересня 2012 року, свідоцтво про право власності № 3787 на квартиру. Право власності на цю квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 14 вересня 2012 року.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 17 грудня 2014 року (провадження № 22-ц/778/4515/14) позов ОСОБА_2 до ПП "СП "Юстиція", Орджонікідзевського ВДВС про визнання недійсними прилюдних торгів задоволено частково. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого іпотечного нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 65,18 кв. м, проведені
ПП "СП "Юстиція" 31 серпня 2012 року, та визнано недійсним акт державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС про проведення прилюдних торгів
з реалізації арештованого нерухомого майна від 11 вересня 2012 року № 512/5,
а також визнано недійсним свідоцтво про право власності від 11 вересня
2012 року, видане приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Масловець Л. С., зареєстроване в реєстрі за № 3787 на ім`я ОСОБА_1 .
Листом Орджонікідзевського ВДВС від 13 лютого 2015 року № 2245/5
ОСОБА_1 повідомлено, що орган державної виконавчої служби направив на адресу банку лист щодо повернення грошових коштів, перерахованих на погашення заборгованості ОСОБА_2
15 лютого 2016 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 28247030 скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру, проведену на підставі свідоцтва від 11 вересня 2012 року.