1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 715/2316/18

провадження № 61-3755св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Глибоцька районна державна адміністрація, Йорданештська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2020 року в складі колегії суддів Владичан А. І., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Глибоцької районної державної адміністрації, ОСОБА_2, Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області про скасування рішення ради, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та визнання права на завершення приватизації.

В обґрунтовування позову зазначав, що він є спадкоємцем усього майна після смерті батька ОСОБА_3, якому за життя на підставі рішення № 2/1 від 14 березня 1994 року "Про приватизацію присадибних земельних ділянок громадян сіл Карапчів і Підлісне" належала земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,46 га. У 1994 році батько розпочав процедуру приватизації вказаної земельної ділянки, однак завершити її не встиг.

На вказаній земельній ділянці розташований будинок загальною площею 37 м2, який на підставі договору дарування серії ВКВ № 856337 від 23 жовтня 2007 року належить на праві власності позивачу. Під указаним будинком позивач приватизував земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 7321082000:01:001:0422.

Зазначає, що не має змоги завершити приватизацію вказаної земельної ділянки, оскільки її частина виділена в окрему земельну ділянку й надана у власність ОСОБА_2 . Зокрема, Йорданештською сільською радою прийнято рішення № 85-10/2016 від 22 вересня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на складання проєкту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2000 га, в межах населеного пункту с. Йорданешти. На підставі зазначеного рішення сільської ради ОСОБА_2 розроблено проєкт відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7321082000:01:001:0444, який затверджено рішенням Йорданештської сільської Глибоцького району Чернівецької області № 40-29/2018 від 27 квітня 2018 року.

Наведене призвело до порушення його права на завершення приватизації земельної ділянки, яка належала його батьку, в розмірі 0,46 га.

ОСОБА_1 просив:

- скасувати рішення Йорданештської сільської Глибоцького району Чернівецької області № 40-29/2018 від 27 квітня 2018 року "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Йорданешти ОСОБА_2";

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 321082000:01:001:0444;

- визнати за ним у порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,46 га та одержання документів на його ім`я, що посвідчують право власності на земельну ділянку, приватизацію якої розпочав ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя звертався до землевпорядних організацій для встановлення меж земельної ділянки в натурі, отримував державний акт на спірну земельну ділянку, що виконавчим комітетом Карапчівської сільської ради народних депутатів 14 березня 1994 року прийнято рішення про передачу ОСОБА_1 спірної земельної ділянки у власність на підставі розробленої земельно-кадастрової документації, в якій було би визначено розмір, конфігурацію та місце розташування земельної ділянки. Також судом першої інстанції зазначено, що позивач не довів порушення органом місцевого самоврядування вимог законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,20 га в межах населеного пункту с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 16 жовтня 2019 року скасовано; позов ОСОБА_1 задоволено частково:

- скасовано рішення Йорданештської сільської ради № 40-29/2018 від 27 квітня 2018 року "Про затвердження проєку землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Йорданешти ОСОБА_2";

- визнано за ОСОБА_1, в порядку спадкування за заповітом, право на завершення приватизації земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,46 га.

Апеляційний суд встановив, що земельна ділянка площею 0,20 га, кадастровий номер 7321082000:01:001:0444, яка належить відповідачу, та земельна ділянка площею 0,25 га, кадастровий номер 7321082000:01:001:0422, яка належить позивачу, є складовими частинами земельної ділянки площею 0,46 га, що 14 березня 1994 року передана для приватизації батьку позивача ОСОБА_3 . У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що Йорданештська сільська рада не мала права передавати частину цієї ділянки іншій особі, адже за життя ОСОБА_3 набув у встановленому законом порядку право власності на спірну земельну ділянку, тому вона ввійшла до складу спадщини, яка залишилася після його смерті. Вказані обставини свідчать про незаконність рішення № 40-29/2018 від 27 квітня 2018 року щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,20 га, кадастровий номер №73210820000:01:001:0444.

Оскільки ОСОБА_1 набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали його батьку на підставі статей 1216 та 1218 ЦК України, і до складу спадщини входить земельна ділянка площею 0,46 га, яка належала ОСОБА_3, апеляційний суд зробив висновок про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому порядку та не завершив у зв`язку зі смертю.

Вимоги про визнання за позивачем права одержання на його ім`я документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, апеляційний суд уважав безпідставними.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації права власності, апеляційний суд виходив із того, що такі вимоги є неналежним способом захисту.

Аргументи учасників справи

У лютому 2020 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 січня 2020 року та просив її скасувати як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й залишити в силі законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно задовольнив позов ОСОБА_1, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про вчинення спадкодавцем ОСОБА_3 з часу прийняття рішення сільської ради 14 березня 1994 року про передачу йому у власність земельної ділянки по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 будь-яких дій щодо приватизації земельної ділянки та визначення її меж у натурі, що унеможливлює встановити її фактичне місце розташування.

Вказує, що суд апеляційної інстанції зробив неправильний висновок про те, що до складу земельної ділянки 0,46 га, яка належала ОСОБА_3, входить надана у власність відповідачу земельна ділянка 0,20 га, оскільки матеріали справи не містяться належних доказів про це.

Звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що апеляційний суд з порушенням норм закону задовольнив вимогу про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом права на завершення приватизації земельної ділянки, суд таке право може визнати лише у разі, якщо органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцю у завершенні процедури приватизації, і в тому разі спадкоємці мають право звернутися до суду з відповідним позовом.

01 червня 2020 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_4, у якому просив залишити її без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою. Вказує на безпідставність аргументів касаційної скарги про недоведеність місця розташування земельної ділянки, яка належала його батьку, оскільки з особового рахунку № НОМЕР_1 погосподарської книги с. Йорданешти встановлено, що станом на 01 листопада 1990 року в постійному користуванні власника будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 обліковано присадибну земельні ділянку загальною площею 0,50 га, що підтверджує факт того, що в батька позивача була лише одна земельна ділянка за вказаною адресою, яка рішенням сільської ради від 14 березня 1994 року передана йому у власність.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 квітня 2020 року вказано, що касаційна скарга містить передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, а саме, що апеляційний суд не застосував висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року в справі № 459/1757/15-ц, від 02 жовтня 2019 року в справі № 381/4645/17, від 13 грудня 2019 року в справі № 297/672/16-ц.

Аналіз доводів касаційної скарги дає підстави вважати, що постанова апеляційного суду оскаржується в частині задоволених позовних вимог про скасування рішення ради та про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування, в іншій частині не оскаржуються, а тому Верховним Судом не переглядається.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_3 рішенням № 2/1 виконавчого комітету Карапчівської сільської ради народних депутатів від 14 березня 1994 року "Про приватизацію присадибних земельних ділянок сіл Карапчів і Підлісне" передано для приватизації земельну ділянку в розмірі 0,46 га.

В господарстві, що розташоване в АДРЕСА_1, станом на 1991-1996 роки проживали: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Згідно погосподарських книг с. Йорданешти за господарством в АДРЕСА_1 обліковувалось з 1990 по 1996 роки 0,50 га землі; з 1997 по 2000 роки - 0,06 та для обслуговування житлового будинку і 0,44 га під ріллю (сільське господарство); в 2001 році - 0,25 га для обслуговування житлового будинку і 0,25 га для ведення особистого підсобного господарства; з 2002 по 2010 роки - 0,06 га для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель і 0,44 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно особового рахунку № НОМЕР_2 в цьому ж господарстві станом на 1996 - 2000 роки проживали ОСОБА_3, ОСОБА_5 та за господарством обліковувалося 0,50 га земель, в тому числі 0,06 га під будівлями та 0,44 га під ріллею.

Рішенням Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 10 сесії 5 скликання № 85-10/2016 від 22 вересня 2016 року "Про надання дозволу на складання проєкту відведення на земельну ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства на території Йорданештської сільської ради ОСОБА_2" відповідачу надано дозвіл на складання проєкту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 0,2000 га в межах населеного пункту с. Йорданешти, в адміністративних межах Йорданештської сільської ради.

Рішенням Йорданештської сільської ради 29 сесії 5 скликання № 40-29/2018 від 27 квітня 2018 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства площею 0,2000 га, кадастровий номер № 73210820000:01:001:0444, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Йорданешти, Глибоцького району Чернівецької області, а також передано безоплатно у власність ОСОБА_2 вищевказану земельну ділянку.

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 123125683 підтверджується, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки - кадастровий номер № 7321082000:01:001:0444, площею 0,2 га, для особистого селянського господарства, що розташована в с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 64412865, власником земельної ділянки кадастровий номер 7321082000:01:001:0422, площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована в с. Йорданешти Глибоцького району Чернівецької області, є ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки № 822 від 12 травня 2016 року, виданої Йорданештською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Рішенням Глибоцького районного суду від 17 травня 2019 року, яке залишене без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 11 липня 2019 року, в справі № 715/2692/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Карапчівської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Йорданештської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради від 14 березня 1994 року про приватизацію земельної ділянки площею 0,46 га ОСОБА_3 відмовлено. У вказаній справі встановлено, що позивач не надав належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_3 за життя завершив процедуру приватизації земельної ділянки (земельна ділянка як об`єкт цивільних прав не сформована і не зареєстрована) та отримав державний акт на землю, право на приватизацію якої йому надано оспорюваним рішенням сільської ради.


................
Перейти до повного тексту