ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2021 року
м. Київ
Справа № 912/3456/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Денисюк І.Г.,
за участю представників:
Фермерського господарства "Степове" - не з`явився,
Фермерського господарства "Степол Агро" - не з`явився,
ОСОБА_1 - не з`явився,
Державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Степове"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021 (у складі колегії суддів: Дармін М.О. (головуючий), Березкіна О.В., Іванов О.Г.)
та касаційну скаргу Фермерського господарства "Степол Агро"
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 (у складі колегії суддів: Дармін М.О. (головуючий), Березкіна О.В., Чус О.В.) в частині відмови у задоволенні вимог про розподіл судових витрат
у справі № 912/3456/20
за позовом Фермерського господарства "Степове"
до Фермерського господарства "Степол Агро",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1, Державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка Олександра Володимировича,
про визнання права постійного користування, скасування рішення державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року Фермерське господарство "Степове" (далі - ФГ "Степове", Позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Фермерського господарства "Степол Агро" (далі - ФГ "Степол Агро", Відповідач) про:
1) визнання за ФГ "Степове" права постійного користування земельною ділянкою 50,0 га в межах згідно з планом, що розташована на території Маловисківської міської ради, яка знаходиться в його постійному користуванні на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР13МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрованого Маловисківською районною радою 17.02.1994 за № 51.
2) скасування рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, прийнятих щодо земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Позивача на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР13МВ, в межах згідно з планом, вказаним у цьому Державному акті, та визнання недійсними правовстановлюючих документів на земельну ділянку з кадастровим № 3523110100:02:004:0036, на підставі яких зареєстровано право користування цією земельною ділянкою за ФГ "Степол Агро".
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФГ "Степове" створено з метою використання земельної ділянки, отриманої у постійне користування ОСОБА_1, та відповідно до Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" з дня набуття статусу юридичної особи до ФГ "Степове" перейшло право користування відповідною земельною ділянкою. Разом з тим, ФГ "Степол Агро" здійснило реєстрацію права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523110100:02:004:0036, яка фактично збігається із земельною ділянкою, що знаходиться в постійному користуванні ФГ "Степове", що порушує право останнього на постійне користування спірною земельною ділянкою.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2020 позовну заяву ФГ "Степове" залишено без руху.
На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, Позивачем подано заяву від 04.11.2020, в якій повідомлено про виключення з прохальної частини позову вимоги, викладеної у пункті 2).
28.12.2020 ФГ "Степове" подано до суду заяву про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог, відповідно до якої позов доповнено вимогою про скасування рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького, Кіровоградської області Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52885853 від 30.06.2020, яку ухвалою суду від 05.01.2021 прийнято до розгляду, та постановлено здійснювати подальший розгляд позову з урахуванням поданої заяви.
11.01.2021 ФГ "Степове" подано до суду заяву від 06.01.2021 про (уточнення) зміну предмета позову, відповідно до якої Позивач просив:
1) визнати за ФГ "Степове" право постійного користування земельною ділянкою 50,0 га в межах згідно з планом, що розташована на території Маловисківської міської ради, та яка знаходиться в його постійному користуванні згідно Державного акта на право постійного користування землею серії КР13МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрованого Маловисківською районною радою 17.02.1994 за № 51;
2) скасувати рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького, Кіровоградської області, Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52885853 від 30.06.2020 в частині державної реєстрації права постійного користування ФГ "Степол Агро" на земельну ділянку площею 50,0 гектарів, яке було зареєстроване державним реєстратором Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенко Олександром Володимировичем згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52885853 від 30.06.2020 на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія та номер КР13МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрованого Маловисківською районною радою 17.02.1994 за № 51 та акту приймання-передачі земельної ділянки від 28.07.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 1107, №1108.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11.01.2021 прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову, та вирішено здійснювати подальший розгляд позову з урахуванням поданої заяви.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано за ФГ "Степове" право постійного користування земельною ділянкою 50,0 га в межах згідно з планом, що розташована на території Маловисківської міської ради, за Державним актом на право постійного користування землею серії КР13МВ від 17.02.1994, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63. Скасовано рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Кіровоградської області Нікітенка Олександра Володимировича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в частині державної реєстрації права постійного користування ФГ "Степол Агро" на земельну ділянку площею 50,0 га на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР 13 МВ від 17.02.1994, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та акта приймання-передачі земельної ділянки від 28.07.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 1107, № 1108. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ФГ "Степол Агро" на користь ФГ "Степове" 4 204,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано доведеністю порушеного права Позивача, при цьому з урахуванням встановлених обставин щодо реєстрації Державного акта на право постійного користування землею серії КР13МВ 17.02.1994 за № 63, з вимог Позивача виключено посилання на "зареєстрований Маловисківською районною радою 17.02.1994 за № 51", а також встановивши невідповідність змісту прийнятого рішення державного реєстратора змісту, викладеному у заявлених Позивачем у цій частині позовних вимогах, позовні вимоги задоволено частково.
Додатковим рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.03.2021 заяву ФГ "Степове" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з ФГ "Степол Агро" на користь ФГ "Степове" 28 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні заяви ФГ "Степол Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021 рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.03.2021 скасовано. Ухвалено нове рішення. У задоволенні позову відмовлено.
Постанову мотивовано тим, що заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог подано з порушенням частини 3 статті 46 ГПК України, а вимога про визнання права постійного користування земельною ділянкою не призведе до поновлення порушеного права Позивача, що свідчить про обрання ним неправильного способу захисту та зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.
Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 заяву ФГ "Степол Агро" про розподіл судових витрат на правничу допомогу адвоката задоволено частково. Здійснено розподіл судових витрат на надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ФГ "Степове" на користь ФГ "Степол Агро" 30 000,00 витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у розмірі 6 810,00 грн.
Ухвалюючи додаткову постанову суд апеляційної інстанції врахував конкретні обставини справи та вважаючи, що розмір судових витрат є непропорційним до предмета спору, а погоджений сторонами у договорі про надання правничої допомоги гонорар не відповідає критеріям розумності і необхідності, враховав обсяг наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), у зв`язку з чим відповідно до частин 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України обмежив витрати, які підлягають стягненню з Позивача, з покладенням частини таких витрат на Відповідача.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, ФГ "Степове" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021, а справу № 912/3456/20 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
ФГ "Степол Агро" також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, просить скасувати додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 в частині відмови у перерозподілі судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, в іншій частині постанову залишити без змін
Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 912/3456/20 за касаційною скаргою ФГ "Степове" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2021 з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, та за касаційною скаргою ФГ "Степол Агро" на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, та призначено касаційні скарги до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.10.2021; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційні скарги до 22.09.2021.
У відзиві на касаційну скаргу ФГ "Степове", який надіслано до суду касаційної інстанції поштовим відправленням 13.09.2021, ФГ "Степол Агро" вказує на безпідставність доводів Позивача, вважає, що судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку позовним вимогам та обраному Позивачем способу захисту порушеного права та вірно встановлено, що такий спосіб захисту не призведе до реального його захисту та відновлення, при цьому вказує на те, що посилання скаржника на постанови Верховного Суду у не подібних правовідносинах, є підставою для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.
Також, ФГ "Степол Агро" у відзиві на касаційну скаргу викладено клопотання про стягнення 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
21.09.2021 ФГ "Степове" надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ФГ "Степол Агро", в якому, посилаючись на необґрунтованість підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача.
ФГ "Степове", ФГ "Степол Агро", ОСОБА_1, Державний реєстратор Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенко О.В., в судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання або з клопотаннями про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК України не зверталися.
Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційних скарг по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Маловисківської районної Ради народних депутатів Маловисківського району Кіровоградської області від 30.12.1993 № 153, ОСОБА_1 видано Державний акт на право постійного користування землею серії КР13МВ, яким надано у постійне користування земельну ділянку площею 50,0 га, розташовану на території Маловисківської міської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63.
На підставі розпорядженням голови Маловисківської районної Ради народних депутатів № 9-р від 10.02.1994, ОСОБА_1 зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Степове", що знаходиться в селищі Комсомол на землях запасу Маловисківської міської Ради народних депутатів площею 50,0 га.
Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації від 25.02.1997 зареєстровано статути селянських (фермерських) господарств ОСОБА_1 .
При цьому Статут Селянського (фермерського) господарства "Степове", зареєстровано розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації № 97-р від 25.02.1997, яке створено відповідно до рішення Маловисківської районної ради народних депутатів № 153 від 30.12.1993. Головою ФГ "Степове" є ОСОБА_1
30.06.1998 видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ФГ "Степове".
Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 31.01.2005, засновником та керівником ФГ "Степове" є ОСОБА_1 .
Згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 24.04.2020 засновниками ФГ "Степове" зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_1, керівником - ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки, виданої Відділом держземагентства у Маловисківському районі 13.02.2014 № 487/03/11-14, ФГ "Степове" є землекористувачем земельних ділянок в кількості 224 площею 909,0672 га на підставі документів, що посвідчують право користування: державний акт КР13МВ № 63 від 17.02.1994 на площу 50,0 га та договори оренди на земельні частки (паї) та договори, які знаходяться в стадії реєстрації; термін користування (початок, закінчення): Державний акт - постійно, договори оренди - 2009-2019 роки.
Відповідно до довідки про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, виданої Відділом у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 13.02.2020 № 156/175-20, ФГ "Степове" є землекористувачем земельних ділянок в кількості 203 загальною площею 756,9465 га на підставі документів, що посвідчують право користування: державний акт КР13МВ № 63 від 17.02.1994 на площу 50,0 га та договори оренди на земельні частки (паї) та договори, які знаходяться в стадії реєстрації; термін користування (початок, закінчення): Державний акт - постійно, договори оренди - 2009-2019 роки.
Рішенням протоколу загальних зборів засновників від 10.07.2018 затверджено в новій реакції Статут ФГ "Степове", відповідно до якого засновниками господарства є ОСОБА_2, який володіє 99% статутного капіталу, та ОСОБА_1, який володіє 1% статутного капіталу (пункти 1.2, 6.11.2 Статуту).
Згідно пункту 5.3 Статуту ФГ "Степове" на підставі підпункту в) пункту 5.1 Статуту у користуванні господарства відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія КР13МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрованого Маловисківською районною радою 17.02.1994, перебуває земельна ділянка площею 50,0 га, яка розташована на території Маловисківської міської Ради.
За даними ЄДРПОУ, 25.03.2020 внесено запис про реєстрацію юридичної особи ФГ "Степол Агро", засновниками якого є: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, керівник - ОСОБА_4 .
На кадастровій карті містяться відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3523110100:02:004:0036 площею 50,0 га, цільове призначення - для ведення селянського (фермерського) господарства, форма власності - комунальна.
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3523110100:02:004:0036, зареєстровано за ФГ "Степол Агро".
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого станом на 29.10.2020, щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:02:004:0036, зареєстровано право комунальної власності за Маловисківською міською радою та право постійного користування земельною ділянкою за ФГ "Степол Агро".
Листом від 30.03.2020 ФГ "Степол Агро" звернулося до ФГ "Степове" про передачу земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки площею 50,0 га, яка належить засновнику ФГ "Степол Агро" ОСОБА_1 на підставі рішення Маловисківської районної ради № 153 від 30.12.1993 і акта на право постійного користування КР13МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 17.02.1994 за № 63, яким повідомлено, що ФГ "Степол Агро" створено на підставі рішення Маловисківської районної ради № 72 від 28.07.1992, акта на право постійного користування КР74МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 14.02.1995 за № 124 та рішення Маловисківської районної ради № 153 від 30.12.1993 і акта на право постійного користування КР13МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 17.02.1994 за № 63. Вказано, що з моменту реєстрації фермерського господарства 25.03.2020, земельні ділянки за вказаними вище документами відносяться до земель господарства.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна: на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52885853 від 30.06.2020 Нікітенком О.В. зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3523110100:02:004:0036, площею 50,0 га, за землекористувачем ФГ "Степол Агро".
Зазначені обставини стали підставою для звернення ФГ "Степове" до суду з позовом про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою 50,0 га, що розташована на території Маловисківської міської ради та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію за ФГ "Степол Агро" права постійного користування на земельну ділянку площею 50,0 га, який обґрунтовано положеннями Закону України "Про фермерське господарство" та Земельного кодексу України щодо правомірності набуття ним права користування спірною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства, реєстрацію на яку здійснено за Відповідачем з порушенням законодавства.
Заперечуючи проти позову Відповідач вказав на те, що у зв`язку з відсутністю у нього свідоцтва про державну реєстрацію фермерського господарства він звернувся до Маловисківської районної державної адміністрації з відповідною заявою і 30.06.1998 на титульному аркуші статуту ФГ "Степове" зроблено відмітку про проведення державної реєстрації юридичної особи.
29.01.2010 між ОСОБА_1 ( Дарувальник ) та ОСОБА_3 (Обдарований) укладено договір безоплатної передачі корпоративних прав (договір дарування), за умовами якого Дарувальник передав, а Обдарований прийняв у дар корпоративні права на ФГ "Степове", на умовах викладених в Договорі. Корпоративні права належать Дарувальнику на підставі статуту господарства, зареєстрованого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 30.06.1998.
Згідно Акта приймання-передачі від 29.01.2010, підписаного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, на виконання вказаного договору Дарувальник передав, а Обдарований прийняв наступне майно, зокрема, печатки і штампи господарства, а також ключі від офісу господарства, бухгалтерську та іншу документацію та матеріальні цінності, які в ній зазначені, за виключенням земельної ділянки площею 50,0 га, яка належить Дарувальнику на праві постійного користування за актом на землю КР13МВ від 17.02.1994. Зазначена земельна ділянка передається Дарувальником у сумісне використання з Обдарованим до створення іншого господарства Дарувальником.
10.07.2018 між ОСОБА_2 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ФГ "Степове", відповідно до якого у власність ОСОБА_1 передано 1% статутного капіталу ФГ "Степове".
У подальшому, на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.06.2020 у справі № 340/1590/20, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області видано наказ від 09.06.2020 № 11-9735/14-20-С, відповідно до якого надано згоду ОСОБА_1 на відновлення меж земельної ділянки площею 50,0 га, що перебуває в його постійному користуванні на підставі Державного акта на право постійного користування серія КР13МВ від 17.02.1994, із цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованої на території Маловисківської міської ради Маловисківського району Кіровоградської області.
23.06.2020 проведено державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3523110100:02:004:0036 площею 50,0 га, розташованої на території Кіровоградська область, Маловисківський район, Маловисківська міська рада, цільове призначення 01.02 - для ведення фермерського господарства, користувачем земельної ділянки зазначено ОСОБА_1 на підставі Державного акта КР13МВ від 17.02.1994.
25.06.2020 за Маловисківською міською радою зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 3523110100:02:004:0036.
За рішенням державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг Нікітенко О.В. № 52885853 від 30.06.2020 проведено державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою на земельну ділянку кадастровий номер 3523110100:02:004:0036 за правокористувачем ОСОБА_1, яку здійснено на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР13МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 від 17.02.1994.
28.07.2020 між гр. ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від імені ОСОБА_1, та ФГ "Степол Агро" підписано Акт приймання-передачі земельної ділянки, за яким ФГ "Степол Агро" передано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50,0 га, кадастровий номер 3523110100:02:004:0036, яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування на підставі рішення Маловисківської районної ради № 153 від 30.12.1993 і Державного акта на право постійного користування КР13МВ, зареєстрованого у книзі реєстрації державних актів 17.02.1994 за № 63. Право постійного користування зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2020 за реєстраційним номером 37094869.
Місцевий господарський суд, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в силу положень Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ та Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 № 2009-ХІІ, які були чинними на момент отримання спірної земельної ділянки та створення ФГ "Степове", земельна ділянка надавалась громадянам у постійне користування для ведення фермерського господарства за умови реєстрації такого господарства, до якого переходило право користування такою земельною ділянкою, у зв`язку з чим право користування земельною ділянкою 50,0 га для ведення фермерського господарства на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії КР13МВ від 17.02.1994 належить ФГ "Степове", з огляду на те, що право постійного землекористування є безстроковим та може бути припинено лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України.
При цьому з урахуванням положень Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 № 28, судом першої інстанції встановлено, що Державний акт на право постійного користування серії КР13МВ, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 17.02.1994, тому посилання на "реєстрацію Маловисківською районною радою 17.02.1994 за № 51" виключено з позовних вимог.
Також, виходячи з положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку ведення державного реєстру прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, суд дійшов висновку, що зміст оскаржуваного рішення державного реєстратора не відповідає змісту прохальної частини позовної вимоги щодо скасування рішення державного реєстратора, тому, з урахуванням змісту оскаржуваного рішення, позовні вимоги у цій частині задоволено частково, враховуючи недотримання реєстратором вимог законодавства та неналежної перевірки відомостей щодо спірної земельної ділянки.
Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, судом безпідставно прийнято до розгляду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, оскільки збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру, а Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, збільшення яких, фактично є поданням нового позову, що свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні вимог, викладених в пункту 2 заяви ФГ "Степове" про уточнення (збільшення) позовних вимог від 28.12.2020 про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (з відкриттям розділу) індексний номер 52885853 від 30.06.2020.
При цьому розглянувши первісну вимогу про визнання права постійного користування земельною ділянкою, суд вказав на те, що задоволення такої вимоги не призведе до поновлення порушеного права Позивача, що свідчить про обрання ним неправильного способу захисту та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
У поданій касаційній скарзі ТОВ "Степове" посилаючись на наявність підстави оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, вказало на порушення норм процесуального права, зокрема, частини 3 статті 46 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 927/26/18 (яка також містить посилання на аналогічні правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17, від 26.03.2019 у справі № 922/1173/18) та від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог, якою змінено предмет позову шляхом його доповнення похідною вимогою про скасування рішення державного реєстратора; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц щодо можливості захисту інтересу позивача у спосіб, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України і ефективність такого способу захисту має оцінюватися, виходячи з обставин справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 та у постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 910/6642/18 щодо визначення ефективності захисту порушеного права з урахуванням змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діями наслідків; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 та постанові Верховного Суду від 09.12.2020 у справі № 922/476/20 щодо необхідності дослідження та встановлення юридичних фактів, передбачених законом як необхідних передумов для виникнення речового права; у постанові Верховного Суду від 18.12.2020 у справі № 753/2621/17 щодо права особи, інтерес якої порушено, скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Крім того, з посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування способів захисту порушеного права на постійне користування земельними ділянками та визначення належного способу захисту у даній категорії справ.
Також, скаржник вказує на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.
ФГ "Степол Агро", у поданій касаційній скарзі на додаткову постанову суду апеляційної інстанції, вказує на те, що суд апеляційної інстанції в порушення підпункту б) пункту 4 частини 1 статті 282 ГПК України не здійснив перерозподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, що є підставою для скасування постанови в оскаржуваній частині.
Положеннями статті 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Верховний Суд, переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, враховуючи встановлені ГПК України межі такого перегляду, виходить із такого.
У справі № 912/3456/20, яка розглядається, Позивач звернувся з вимогою про визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства та, з урахуванням заяви про (уточнення) зміну предмета позову, яку, як встановлено судом першої інстанції, подано з дотриманням частини 3 статті 46 ГПК України та прийнято до розгляду, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права постійного користування ФГ "Степол Агро" на земельну ділянку площею 50,0 га.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора, виходив з того, що вимоги заяви про уточнення (збільшення розміру) позовних вимог та заяви про зміну предмета позову, визначеного в пункті 2 прохальної частини заяви від 28.12.2020, направлені на одночасну зміну предмета і підстав позову, що суперечить положенням частини 3 статті 46 ГПК України.
Такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов без надання правової оцінки заявленим Позивачем позовним вимогам, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
За змістом частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Як зазначено вище, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2020 року Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій було викладено дві вимоги про 1) визнання за ФГ "Степове" права постійного користування земельною ділянкою 50,0 га згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КР13МВ, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 63 та зареєстрованого Маловисківською районною радою 17.02.1994 за № 51, та 2) скасування рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, прийнятих щодо земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР13 MB.
Такі вимоги Позивач обґрунтовував тим, що він є належним користувачем спірною земельною ділянкою, як такою, що була отримана засновником цього господарства для його створення, і з моменту державної реєстрації такого господарства до нього перейшло право користування цією земельною ділянкою, а Відповідач порушив право Позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою та зареєстрував таке право за собою.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 28.10.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
На виконання вказаної ухвали, Позивачем подано заяву від 04.11.2020, відповідно до якої просив виключити з прохальної частини позову повністю пункт 2) про скасування рішення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, прийнятих щодо земельної ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні Позивача на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії КР13 MB.
З урахуванням поданої заяви, ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.11.2020 відкрито провадження у справі № 912/3456/20, якою прийнято до розгляду лише одну позовну вимогу, викладену у пункті 1) позовної заяви від 26.10.2020, зокрема, про визнання за ФГ "Степове" права постійного користування земельною ділянкою площею 50,0 га, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії КР13МВ.
Відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Враховуючи наведені процесуальні положення, позовна заява від 04.11.2020 є поданою у день первинного подання.
28.12.2020 Позивачем подано заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, у якій просив доповнити позовну заяву ще однією вимогою про скасування рішення державного реєстратора Департаменту надання адміністративних послуг міської ради міста Кропивницького Нікітенка О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52885853 від 30.06.2020.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 05.01.2021 прийнято заяву ФГ "Степове" про уточнення (збільшення) позовних вимог від 28.12.2020, як заяву про зміну предмета позову, з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19.
При цьому судом апеляційної інстанції не надано оцінки щодо релевантності застосованого судом першої інстанції правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, виходячи з предмета та підстав заявлених позовних вимог у справі № 912/3456/20, що розглядається, а також висновку суду першої інстанції, що викладена у заяві про уточнення (збільшення) позовних вимог від 28.12.2020 додаткова вимога є похідною від первісної вимоги про визнання права.
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги, викладеної у пункті 2) прохальної частини заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог, з підстав порушення судом першої інстанції частини 3 статі 46 ГПК України, не надано правової оцінки заявам про уточнення (збільшення) позовних вимог від 28.12.2020 та про зміну предмета позову від 11.01.2021 з урахуванням фактичних обставин, на яких ґрунтуються такі позовні вимоги.
При цьому судом апеляційної інстанції зроблено суперечливі висновки, оскільки вказавши, що позовна заява ФГ "Степове" підлягала розгляду судом першої інстанції в редакції заяви від 26.10.2020 з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 04.11.2020 (тобто, щодо однієї позовної вимоги немайнового характеру про визнання за ФГ "Степове" права постійного користування земельною ділянкою), відмовив у задоволенні вимог, викладених у пункту 2 заяви ФГ "Степове" про уточнення (збільшення) позовних вимог від 28.12.2020 (в редакції заяви про (уточнення) зміну предмету позову).
За таких обставин, передбачені пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду цієї справи.
Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справ, передбачених статтями 14, 269, 300 ГПК України.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду у даній справі підлягає скасуванню, у зв`язку з чим Верховний Суд не формулює висновок з підстави відкриття касаційного провадження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
Відповідно до положень статей 126, 129 ГПК України розподіл судових витрат здійснюється за результатами розгляду справи по суті, тому підлягає частковому задоволенню касаційна скарга ФГ "Степол Агро" на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2021, а додаткова постанова суду апеляційної інстанції скасуванню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково та передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Частиною 4 статті 310 ГПК України встановлено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного касаційна скарга ФГ "Степове" підлягає задоволенню, касаційна скарга ФГ "Степол Агро" - частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і в залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до норм матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
У зв`язку з направлення справи на новий апеляційний розгляд, відповідно до статті 129 ГПК України, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд