ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 873/143/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро",
відповідач - Фермерське господарство "Стоянова І.С."
представники учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства "Стоянова І.С.",
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021
у складі судді Демидової А.М.
за заявою Фермерського господарства "Стоянова І.С."
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі № 4/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро"
до Фермерського господарства "Стоянова І.С."
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 12.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Нор-Ест Агро" (далі - ТОВ "Нор-Ест Агро") та Фермерським господарством "Стоянова І.С." (далі - ФГ "Стоянова І.С.") укладено договір купівлі-продажу № 37/20/60.
2. У пункті 8.5 договору купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tresud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
3. 26.03.2020 між ТОВ "Нор-Ест Агро" та ФГ "Стоянова І.С." укладено договір купівлі-продажу № 63/20/66.
4. У пункті 13.2 договору купівлі-продажу № 63/20/66 від 26.03.2020 сторони домовились про те, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tresud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
5. 19.02.2021 ТОВ "Нор-Ест Агро" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до ФГ "Стоянова І.С." про стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та № 63/20/66 від 26.03.2020.
6. Головою Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 4/21 для розгляду позову ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФГ "Стоянова І.С." про стягнення заборгованості призначено третейського суддю Мамченко Ю.В.
7. 22.02.2021 ухвалою Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків порушено провадження у справі за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФГ "Стоянова І.С." про стягнення заборгованості, призначено справу до розгляду на 09.03.2021.
8. 09.03.2021 рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків у третейській справі № 4/21 про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ФГ "Стоянова І.С." на користь ТОВ "Нор-Ест Агро" за договором купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 - 899 214,91 грн та за договором купівлі-продажу № 63/20/66 від 26.03.2020 - у загальній сумі 141 588,58 грн, третейський збір у сумі 10 809 грн.
Подання заяви про скасування рішення третейського суду
9. 23.07.2021 ФГ "Стоянова І.С." звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21.
10. Заява мотивована тим, що ФГ "Стоянова І.С." не погоджувало та не могло погоджувати кількісний склад Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 4/21, оскільки про наявність цієї третейської справи та про рішення від 09.03.2021 відповідачеві нічого не було відомо та, відповідно, він був позбавлений права брати участь у розгляді справи № 4/21, надавати пояснення та докази.
11. Таким чином, на думку заявника, відповідно до статті 16 Закону України "Про третейські суди" справу за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФГ "Стоянова І.С." Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків повинен був розглядати у складі трьох суддів. Натомість рішення у третейській справі № 4/21 було прийнято одноосібно суддею Мамченко Ю.В.
12. Крім того, заявник вказує, що розпорядженням про призначення складу третейського суду голова Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків призначив суддю лише за договором купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020, натомість рішення від 09.03.2021 у справі № 4/21 стосується ще й договору купівлі-продажу № 63/20/55 від 26.03.2020.
13. Також, заявник, з урахуванням поданої ним до Північного апеляційного господарського суду заяви про виправлення описки та внесення доповнення у заяві ФГ "Стоянова І.С." від 23.07.2021 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21, зазначає, що відповідач, маючи на дату розгляду справи № 4/21 заборгованість перед ТОВ "Нор-Ест Агро" за договором купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 - 630 154,72 грн та за договором купівлі-продажу № 63/20/55 від 26.03.2020 - 119 845,28 грн, не мав можливості погасити зазначену заборгованість з форс-мажорних обставин. Відповідач 03.04.2021 надіслав електронною поштою позивачеві лист з проханням продовжити строки погашення заборгованості до 31.10.2021 з підписанням відповідних додаткових угод, однак ніякої реакції від позивача не отримав. Відповідач просить суд врахувати, що ФГ "Стоянова І.С." не визнає вимоги позивача щодо збільшення суми основного боргу за товар на суму санкцій з тих підстав, що виконання зобов`язань за договорами № 37/20/60 від 12.03.2020 та № 63/20/55 від 26.03.2020 виявилося неможливим внаслідок дій непереборної сили.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
14. 31.08.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у задоволенні заяви ФГ "Стоянова І.С." про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21 відмовлено.
15. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі № 4/21 та задоволення заяви ФГ "Стоянова І.С." про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У КАСАЦІЙНОМУ ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДІ
А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
16. 16.09.2021 ФГ "Стоянова І.С." подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21.
17. Скаржник вважає, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 4/21 не відповідає вимогам закону, оскільки сторонами не було погоджено кількісного складу третейського суду безпосередньо в третейському суді у складі трьох суддів, натомість рішення було прийнято третейським суддею одноособово. На думку скаржника, за відсутності призначення та обрання безпосередньо сторонами третейської справи персонального складу третейського суду в третейському суді, то розгляд спору в третейському суді повинен був припинитися, а спір переданий на вирішення компетентного суду.
18. Крім того, ФГ "Стоянова І.С." вважає, що стаття 17 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків не відповідає вимогам Закону України "Про третейські суди", оскільки погодження та обрання кількісного та персонального складу третейського суду є виключним правом сторін спору, натомість Регламент визначає інший спосіб ніж це передбачено Законом; стаття 17 Регламенту дає можливість однобічного розгляду справи; третейський суд не може застосовувати суперечливі норми свого Регламенту при вирішення спорів.
19. Також, скаржник вказує, що розпорядженням про призначення складу третейського суду Голова третейського суду при Асоціації українських банків призначив суддю лише за договором купівлі-продажу від12.03.2020 №37/20/60, натомість рішення третейського суду у справі № 4/21 стосується також договору купівлі-продажу від 26.03.2020 № 63/20/55.
20. Також, скаржник стверджує, що до 14.07.2021 він не був обізнаний про наявність третейської справи № 4/21, оскільки відповідач не отримував поштової кореспонденції про призначення цієї справи, а судові повідомлення підписані від імені відповідача невідомою особою та місце вручення судових повідомлень не відповідає місцезнаходженню відповідача.
21. Окремо відповідач вказує, що не несе господарської відповідальності та не погоджується із збільшенням позивачем основного боргу на суму санкції та посилається на обставини посухи та карантину.
22. 27.10.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а також заява про доповнення до апеляційної скарги, в якій наведено прохання врахувати те, що в жовтні 2021 ФГ " Стоянова І.С. " здійснило остаточне погашення боргу та станом на 25.10.2021 немає заборгованості перед позивачем за вказаними вище договорами купівлі-продажу. Також ФГ "Стоянова І.С." не визнає нараховані ТОВ "Нор-Ест Агро" суми, які збільшують основний борг за товар.
Б. Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу
23. 05.10.2021 від ТОВ "Нор-Ест Агро" до Касаційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить Суд залишити задоволення апеляційну скаргу ФГ "Стоянова І.С.", а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 - без змін, посилаючи на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги.
24. Також наведено прохання здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
В. Провадження в суді апеляційної інстанції
25. 16.09.2021 касаційну скаргу ФГ "Стоянова І.С." передано колегії суддів у складі: судді- доповідача - Пєскова В.Г., суддів: Банаська О.О., Погребняка В.Я.
26. 21.09.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито апеляційне провадження у справі № 873/143/21 за апеляційною скаргою ФГ "Стоянова І.С." за вх. № 102/2021 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021; розгляд справи призначено на 11.11.2021; надано учасникам строк для подання відзиву до 15.10.2021.
04.10.2021 ухвалою Верховного Суду витребувано з Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/143/21 за заявою Фермерського господарства "Стоянова І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у третейській справі № 4/21, а також витребувано з Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків матеріали третейської справи № 4/21 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФГ "Стоянова І.С." про стягнення заборгованості.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Щодо суті апеляційної скарги
27. Оцінивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.
28. Відповідно до частини другої статті 24 Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017) справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
29. Частиною другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
30. Отже, з 15.12.2017 Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з 15.12.2017 розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо оскарження рішень третейських судів.
31. Частиною третьою, четвертою статті 349 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
32. Відповідно до статті 350 Господарського процесуального кодексу України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
33. Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".
34. Верховний Суд звертає увагу, що перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
35. Суд також звертає увагу, що виходячи з приписів чинного законодавства при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.
36. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
37. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України "Про третейські суди").
38. Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
39. Частинами першою, четвертою-шостою статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
40. Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
41. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 12.03.2020 та 26.03.2020 між сторонами у справі було укладено договори купівлі-продажу № 37/20/60 та № 63/20/66, які містять аналогічні третейські угоди, відповідно до яких всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tresud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
42. Докази визнання недійсним чи оспорення договорів купівлі-продажу сторонами у цій справі не надані та в матеріалах справи відсутні.
43. Отже, сторони у цій справі уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорах купівлі-продажу про передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаних договорів на розгляд третейського суду у відповідності до Регламенту третейського суду.
44. В заяві про скасування рішення третейського суду та в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 4/21 не відповідав вимогам закону, оскільки сторонами не було погоджено кількісного складу третейського суду безпосередньо в третейському суді у складі трьох суддів, натомість рішення було прийнято третейським суддею одноособово.
45. З матеріалів справи вбачається, що в третейських угодах, що викладені в договорах купівлі-продажу сторони погодили передачу спорів на вирішення Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків відповідно до його Регламенту, а також підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
46. Суд відзначає, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про третейські суди" в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).
47. Відповідно до статті 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.
48. Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
49. Відповідно до пункту 1 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою, справа розглядається одним суддею.
50. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, третейські угоди, які закріплені у п. 8.5 договору купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та п. 13.2 договору купівлі-продажу № 63/20/66 від 26.03.2020, не містять кількості третейських суддів та не вказано особу конкретного третейського судді.
51. Відповідно до пункту 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова третейського суду або заступник повинен призначити суддю.
52. З матеріалів третейської справи № 4/21 (а.с. 49) вбачається та судом першої інстанції встановлено, що головою Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 4/21 для розгляду позову ТОВ "Нор-ест Агро" до ФГ "Стоянова І.С." про стягнення заборгованості призначено третейського суддю Мамченко Ю.В.
53. Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком Північного апеляційного господарського суду, що склад третейського суду для вирішення справи № 4/21 за позовом ТОВ "Нор-Ест Агро" до ФГ "Стоянова І.С." визначено відповідно до положень третейських угод та згідно з Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків і Законом України "Про третейські суди", а тому рішення третейського суду прийнято складом третейського суду, що відповідав вимогам закону.
54. При цьому, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на порядок формування складу третейського суду, що визначений положеннями абзаців 3-6 статті 17 Закону України "Про третейські суди", оскільки зазначені норми визначають порядок формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору, тобто третейського суду ad hoc, натомість у договорах купівлі-продажу сторони погодили передачу спорів, що виникнуть з цих договорів на вирішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та у відповідності до Регламенту вказаного третейського суду, який, в свою чергу, визначає порядок формування складу третейського суду.
55. Доводи скаржника про невідповідність положень статті 17 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків вимогам Закону України "Про третейські суди" колегія суддів не бере до уваги, оскільки відповідність/невідповідність регламенту третейського суду не є предметом судового розгляду у даній справі.
56. Щодо посилань скаржника на те, що розпорядженням про призначення складу третейського суду Голова третейського суду при Асоціації українських банків призначив суддю лише за договором купівлі-продажу від 12.03.2020 №37/20/60, натомість рішення третейського суду у справі № 4/21 стосується також договору купівлі-продажу від 26.03.2020 № 63/20/55, Суд зазначає таке.
57. Як вбачається з матеріалів третейської справи № 4/21 та встановлено Північним апеляційним господарським судом, голова Третейського суду при Асоціації українських банків своїм розпорядженням призначив суддю Мамченко Ю.В. третейським суддею саме для розгляду позовної заяви ТОВ "Нор-Ест Агро", як це передбачено пунктом 2 статті 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суд при Асоціації українських банків, а не для розгляду частини позовної заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" в частині стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020.
58. Суд погоджується із висновком Північного апеляційного господарського суду, що не зазначення у розпорядженні голови Третейського суду при Асоціації українських банків ще одного договору купівлі-продажу - № 63/20/66 від 26.03.2020, на якому ґрунтується позовна заява ТОВ "Нор-Ест Агро" у третейській справі № 4/21, не вплинуло на формування складу третейського суду у цій третейській справі, оскільки зміст третейських застережень, викладених у п. 8.5 договору купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та п. 13.2 договору купівлі-продажу № 63/20/66 від 26.03.2020, є ідентичним, водночас законодавство та Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків не містять обмежень чи заборон щодо розгляду цим третейським судом позовної заяви про стягнення заборгованості за двома договорами купівлі-продажу у межах однієї третейської справи.
59. Додатково Суд звертає увагу, що підстави та порядок заявлення відводу третейському судді визначений статтями 19, 20 Закону України "Про третейські суди" та статтями 18, 19 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при українських банків. Водночас, як вбачається з матеріалів третейської справи № 4/21 та встановлено судом першої інстанції, відводів третейській судді Мамченко Ю.В. сторонами заявлено не було.
60. Зважаючи на викладене, Суд доходить висновку про не доведення такої підстави для скасування рішення третейського суду у справі № 4/21 від 09.03.2021 як невідповідність складу третейського суду вимогам закону та передбачена пунктом 4 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України.
61. Заперечення скаржника щодо розміру заборгованості із посиланням на обставини форс-мажору Суд не бере до уваги з тих підстав, що при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.
62. Посилання скаржника на необізнаність щодо розгляду третейської справи № 4/21 колегія суддів відхиляє, оскільки приписами статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статті 350 Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду, перелік яких є вичерпним, як неповідомлення належним чином особи, яка брала участь у справі, про розгляд третейської справи.
63. Отже, враховуючи, що оскаржуване рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21 прийнято третейським судом у спорі, передбаченому третейською угодою між сторонами та ним не вирішено питань, що виходять за межі третейської угоди; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду; третейська угода (застереження) не визнана недійсною компетентним судом; питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі третейським судом не вирішувались, а склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідав вимогам закону, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав, визначених статтею 350 Господарського процесуального кодексу України та статтею 51 Закону України "Про третейські суди" для скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 09.03.2021 у справі № 4/21.
64. Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі № 873/143/21 не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду цієї справи, у зв`язку з чим колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для скасування законного та обґрунтованого судового акту.
65. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
66. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.