1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 914/2265/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05 липня 2021 року (головуючий - Якімець Г. Г., судді: Бойко С. М., Бонк Т. Б.) і рішення Господарського суду Львівської області від 15 лютого 2021 року (суддя Коссак С. М.), у справі

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн-11", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол"

про виселення з нежитлових приміщень

(за участю представників: позивача - Куценко О.В.; відповідача-2 - Неупокоєва Н.К.)

Історія справи

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

1. 20.08.2016 між Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк" (далі - КБ "Приватбанк", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн-11" (далі - ТОВ "Сатурн-11", відповідач-1) укладений договір фінансового лізингу № 4С16069ЛИ (далі - договір фінансового лізингу), предметом якого було, зокрема наступне нерухоме майно (приміщення автозаправних станцій): (1) загальною площею 73,7 кв.м. у Львівській обл., Перемишлянському р-ні, с. Брюховичі, вул. Франка, 222; загальною площею 87,7 кв.м. у Львівській обл., Городоцькому р-ні, с. Братковичі, вул. Гайдамацька, 101; загальною площею 43,3 кв.м. у Львівській обл., Сколівському р-ні, смт. Верхнє Синьовидне, вул. Січових Стрільців, 207а (далі - спірні нежитлові приміщення).

2. Отримані за договором фінансового лізингу спірні нежитлові приміщення ТОВ "Сатурн-11" передало в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіон-Хол" (далі - ТОВ "Регіон-Хол", відповідач-2) на підставі трьох договорів оренди (суборенди) від 08.08.2018 №8-2018; №30-2018; №44/3-2018 (далі - договори суборенди).

3. 03.12.2019 позивач скористався правом на одностороннє розірвання договору фінансового лізингу на підставі підпункту 6.2.11 цього договору у зв`язку з несплатою лізингоодержувачем лізингових платежів.

4. 09.01.2020 приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис №2 про примусове повернення лізингоодержувачем - ТОВ "Сатурн-11" на користь лізингодавця - КБ "Приватбанк" спірних нежитлових приміщень.

5. Згідно з актами приватного виконавця від 20.02.2020 спірні нежитлові приміщення вилучені у ТОВ "Сатурн-11" та передані КБ "Приватбанк", у зв`язку з чим 21.02.2020 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №2 від 09.01.2020.

6. Станом на момент вирішення спору власником спірних нежитлових приміщень є позивач, який 21.02.2020 позивач направив відповідачам вимогу про звільнення займаних приміщень.

Короткий зміст позовних вимог

7. У серпні 2020 року КБ "Приватбанк" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Сатурн-11" та ТОВ "Регіон-Хол" про виселення відповідача-2 у примусовому порядку зі спірних нежитлових приміщень, що були передані останньому за договорами суборенди.

8. Позивач послався на реалізацію ним права одностороннього розірвання договору фінансового лізингу в зв`язку з чим одночасно припинили свою дію договори суборенди. Правові підстави, які надавали відповідачам перебувати та користуватися майном позивача, припинилися. Однак, на вимогу КБ "Приватбанк" ТОВ "Регіон-Хол" відмовилося звільнити приміщення та своїми незаконними діями створює перешкоди позивачу, як власнику, в користуванні нерухомим майном.

Короткий зміст оскаржуваних рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

9. Рішенням Господарського суду Львівської області від 15 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05 липня 2021 року, позов задоволений частково. У задоволенні позову в частині вимог до ТОВ "Сатурн -11" відмовлено. Позов в частині вимог до ТОВ "Регіон-Хол" задоволений, виселено відповідача-2 зі спірних нежитлових приміщень, що були передані ТОВ "Регіон-Хол" за договорами суборенди.

10. Суди виходили з того, що з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування нежитловими приміщеннями за договорами суборенди, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні таким майном шляхом виселення такої особи. Відповідач-2 належними та допустимими доказами не довів правомірність користування нежитловими приміщеннями після припинення договору фінансового лізингу.

11. Суди обох інстанцій відхилили клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1151/21 за позовом у тому числі ТОВ "Регіон-Хол" до КБ "Приватбанк" та ТОВ "Сатурн-11" про визнання недійсним положень договорів лізингу, якими позивачу надано право примусового повернення майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, визнання права користування (оренди) та зобов`язання вчинити дії. Суди виходили з того, що недійсність окремих положень договору фінансового лізингу та питання правомірності примусового вилучення об`єктів лізингу жодним чином не впливає на результат вирішення спору у даній справі, оскільки вимога позивача про примусове виселення відповідача-2 із займаних приміщень обґрунтована розірванням договору фінансового лізингу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

12. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ТОВ "Регіон-Хол" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

13. У порушення вимог пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи №910/1151/21, де вирішується спір про визнання недійсним положень договорів лізингу щодо стягнення майна у беззаперечному порядку та про визнання права користування ТОВ "Регіон-Хол" спірним нерухомим майном. На переконання скаржника результат розгляду наведеної справи безпосередньо впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки КБ "Приватбанк" просить виселити скаржника з нежитлових приміщень як такого, який користується майном без правових підстав.

Позиція позивача у відзиві на касаційну скаргу

14. Зібрані у справі докази безперечно дозволяють вирішити спір, а отже відсутня об`єктивна неможливість вирішення цього спору без вирішення спору у справі №910/1151/21. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

15. Верховний Суд констатує, що доводи касаційної скарги зводяться до єдиного аргументу про необґрунтоване, у порушення пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, відхилення клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №910/1151/21.

16. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

17. Отже, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, таке порушення норм процесуального права, коли суд необґрунтовано відхилив клопотання учасника справи, внаслідок чого обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не були установлені.

18. Статтею 227 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

19. Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

20. Водночас для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ (стаття 114 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17, від 04.08.2021 у справі № 903/636/20.

21. Предметом спору у цій справі є вимога про виселення суборендаря із займаних нежитлових приміщень, які належать на праві власності позивачу, а підставою позову власник приміщень вказує розірвання ним договорів лізингу та, як наслідок, автоматичне припинення дії договорів суборенди в силу статей 761, 774 Цивільного кодексу України. Отже, під час розгляду цієї справи суду необхідно встановити правові підстави перебування відповідача-2 у приміщеннях позивача та у випадку відсутності таких підстав - відновити порушене право власності позивача та виселити відповідача.

22. Судами встановлено, що предметом спору у справі № 910/1151/21 є визнання недійсними підпункту 5.1.5 договору фінансового лізингу, визнання права користування (оренди) за договорами оренди, в тому числі договорами суборенди, які укладені на підставі договору фінансового лізингу, та зобов`язання вжити заходів щодо недопущення порушення прав в тому числі відповідача-2 органами, які здійснюють примусове виконання рішень.

23. У підпункті 5.1.5 договору фінансового лізингу сторони погодили, що позивач має право стягнути з лізингоодержувача майно в беззаперечному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса у випадку невиконання лізингоодержувачем зобов`язань з повернення майна за договором. Верховний Суд констатує, що обставина визнання цього підпункту договору лізингу недійсним не вплине на результат вирішення спору у справі, що переглядається, оскільки можливість примусового повернення майна на підставі виконавчого напису нотаріуса жодним чином не впливає на вирішення спору про виселення відповідача-2 із займаних приміщень у зв`язку із розірванням договору фінансового лізингу та припиненням у зв`язку з цим договору суборенди.

24. Отже, розгляд справи № 910/1151/21 не може вплинути на оцінку доказів у справі, рішення у якій переглядаються. У зв`язку з чим суди дійшли правильних висновків про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

25. При цьому ТОВ "Регіон-Хол" ні у заявленому клопотанні, ні в касаційній скарзі не зазначив, яким чином розгляд справи № 910/1151/21 впливає чи може вплинути на оцінку доказів у справі, яка переглядається, а також не навів наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

26. Таким чином, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.


................
Перейти до повного тексту