ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 904/6297/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" - Дороніна О.М., адвокат (дов. від 25.01.2021),
відповідача - публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" - Яців О.Р. в порядку самопредставництва (відомості з ЄДР),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2021 (суддя Мельниченко І.Ф.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 (головуючий суддя: Орєшкіна Е.В., судді: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М.)
у справі № 904/6297/20
за позовом акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз")
до публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк")
про зобов`язання виконати умови договору та стягнення пені.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" про: встановлення факту порушення відповідачем умов договору від 21.08.2017 № 2017/РКО/175-068 банківського рахунку, що виявилося у відмові здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; зобов`язання відповідача виконати умови договору від 21.08.2017 № 2017/РКО/175-068 банківського рахунку та здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; стягнення пені у розмірі 96 381,15 грн. за порушення Банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення Клієнта на переказ коштів.
Позов обґрунтований з посиланням на неправомірну відмову ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" у здійсненні переказу грошових коштів за дорученням клієнта (позивача у справі) для виплати заробітної плати та відрахувань із заробітної плати. За твердженням позивача, відмова Банка обґрунтована з посиланням на наявність арештів коштів на рахунках АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", як боржника у межах виконавчих проваджень № 59368288 та № 62704083. Проте, за доводами позивача, на рахунки, що використовуються для виплати заробітної плати, арешт накладати заборонено. Виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів. Отже, Банк повинен був визначити статус грошей на рахунку та повідомити приватного виконавця про цільове призначення таких коштів. Таким чином, дії Банка є неправомірними і останній повинен здійснити переказ коштів згідно з умовами договору від 21.08.2017 № 2017/РКО/175-068 банківського рахунку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2021 зі справи № 904/6297/20, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані з посиланням, зокрема, на те, що: за наявності арешту коштів на поточному рахунку АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (Клієнта), Банк не має права самостійно його зняти та виконати платіжні вимоги Клієнта, навіть з виплати заробітної плати, заборгованість за якою у Клієнта виникла після накладення арешту на кошти АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", як боржника за виконавчими провадженнями № 59368288 та № 62704083 (відсутність коштів, з урахуванням накладеного арешту, для виконання платіжних доручень є підставою для їх повернення клієнту); станом на час надходження до відповідача постанов приватних виконавців про арештів коштів на рахунку боржника (АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"), заборгованості з виплати заробітної плати у позивача не було, а з поточного рахунку, який був відкритий в ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", позивачем ніколи не виплачувалася заробітна плата, податки й збори з неї; такий рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання. Банк також не визнав такий рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Суд апеляційної інстанції додатково зазначив про те, що у разі неможливості банком ідентифікувати рахунок, як рахунок зі спеціальним режимом використання/для виплати заробітної плати, зняття арешту з коштів на рахунку для виплати заробітної плати здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру, або судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Проте позивачем не надано доказів звернення до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів для виплати заробітної плати з наданням відповідних доказів в порядку статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" та/або зняття приватним виконавцем (ВП № 59368288) арешту з коштів АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.
Водночас скаржник зазначає й про те, що висновки суду апеляційної інстанції у справі не відповідають (суперечать) правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 у подібних правовідносинах, у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19 та від 08.07.2020 у справі № 915/1000/18.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
21.10.2021 розгляд касаційної скарги відкладався до 11.11.2021.
28.10.2021 від АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" надійшли додаткові письмові пояснення по справі.
Протокольною ухвалою від 11.11.2021 Суд долучив документ під назвою "відзив", який надійшов до суду касаційної інстанції 10.11.2021 від ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (поштовий штемпель відправки 08.11.2021), як письмові пояснення до матеріалів справи (з урахуванням змісту останнього).
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.11.2021 № 29.3-02/3999 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 904/6297/20 у зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21.08.2017 ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (Банк) та публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", яким змінено найменування на акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (Клієнт) укладений договір банківського рахунку № 2017/РКО/175-068 (далі - Договір), відповідно до умов якого для зберігання грошових коштів (в національній валюті України, в іноземній валюті), банківських металів та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України Банк відкриває Клієнту поточний(і) рахунок(и) в національній валюті України та/або в іноземних валютах та/або в банківських металах згідно з наданим клієнтом заявою(ми) про відкриття поточного(их) рахунку(ів), які є невід`ємною частиною цього договору: № НОМЕР_1 в ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк".
Відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами та/або банківськими металами, що знаходяться в нього на поточному(них) рахунку(ах), в межах, встановлених чинним законодавством.
Згідно з підпунктом 2.1.8 пункту 2.1 Договору Банк зобов`язаний виконувати розрахункові та касові документи клієнта, крім випадків, коли фінансова операція зупинена на виконання вимог чинного законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення):
а) касові документи, які надійшли до банку:
в операційний час - в день їх надходження;
в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня;
б) розрахункові документи, що надійшли до банку як в операційний, так і в післяопераційний час:
за переказом за межі системи ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (міжбанківський переказ) в строк до 3-х операційних днів;
за переказом в межах системи ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (внутрішньобанківський переказ) в строк не більше 2-х операційних днів;
в) розрахункові документи, що надійшли до банку для перерахування податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджету:
в операційний час - в день їх надходження;
в післяопераційний час - наступного операційного дня.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 8.1 Договору).
18.06.2019 до ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. від 18.06.2019 (ВП № 59368288) про арешт коштів на рахунку боржника - АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" у межах суми 116 875 444,42 грн.
03.08.2020 до ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 03.08.2020 (ВП № 62704083) про арешт коштів на рахунку боржника - АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" у межах суми 205 241 918,93 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 про забезпечення позову у справі № 160/10368/20 зупинено дію постанов приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. в межах здійснення виконавчих проваджень № 62704083, № 62863932, № 62897924, об`єднаних у зведене виконавче провадження № 62865522; заборонено приватному виконавцю Щербакову І.М. вчиняти будь-які дії з примусового виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2732/18, який виданий 07.08.2019, наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5340/19, який виданий 12.08.2020 та наказу господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5347/19, який виданий 18.08.2020 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019 у справі № 904/2732/18, виданого на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 до набрання законної сили рішенням по справі.
08.09.2020 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" з листом № 491007.2-Сл-З744-0920, в якому повідомило про постановлення Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвали від 03.09.2020 про забезпечення позову у справі № 160/10368/20 та наголосило на необхідності виконання судового рішення, недопустимості виконання постанов приватного виконавця, дію яких зупинено вказаною ухвалою суду.
Згідно з банківською випискою станом на 07.09.2020 на поточному рахунку АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" перебували належні останньому грошові кошти у загальній сумі 13 077 817,44 грн.
Листом від 21.09.2020 № 491007.2-Сл-4024-0920 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" проінформувало Банк про те, що рахунок № НОМЕР_2 використовується ним для виплати заробітної плати та у відповідності з умовами Договору, укладеного сторонами, надало для виконання платіжні доручення загальну суму 13 065 000,00 грн. з призначеннями платежів про виплату заробітної плати за вересень 2020 року та податків і зборів по заробітній платі за вересень 2020 року.
25.09.2020 ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" листом № 5-178/03/627/2020 відмовило АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" у здійсненні перерахування грошових коштів на підставі вказаних платіжних доручень, у зв`язку з тим, що на кошти на рахунку останнього накладено арешт, а саме: згідно з постановою приватного виконавця Сивокозова О.М. про арешт коштів боржника від 18.06.2019 (ВП № 59368288) накладений арешт на кошти на рахунках АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (у тому числі, в ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк") в межах суми 116 875 444,42 грн.; згідно постановою приватного виконавця Щербакова І.М. від 03.08.2020 (ВП № 62704083) накладений арешт на кошти, що містяться на рахунку АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (у тому числі, в ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк") в межах суми 205 241 918,93 грн.
29.10.2020 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" з листом № 491ІСл-4979-1020 про здійснення переказу грошових коштів згідно з платіжними дорученнями на заробітну плату за жовтень 2020 року та сплату податків і зборів по заробітній платі за жовтень 2020 року. Всього надано платіжні доручення на загальну суму 13 076 900,00 грн.
09.11.2020 АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" повторно звернулося до ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" з листом № 4910078-Сл-5149-1120 про здійснення переказу грошових коштів згідно з платіжними дорученнями на заробітну плату за жовтень 2020 року та сплату податків і зборів по заробітній платі за жовтень 2020 року. Всього надано платіжні доручення на загальну суму 13 076 900,00 грн.
ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" не прийняло до виконання платіжні доручення та повернуло останні Клієнту, з огляду на накладений арешт на кошти боржника, знаходження на рахунку суми коштів (на яку накладено арешт) у меншому розмірі, ніж зазначено в документах про арешт коштів (станом на 09.11.2020 залишок коштів на поточному рахунку складав 13 077 817,44 грн.).
Відмова у виконанні Банком платіжних доручень та нездійснення переказу коштів за ними стала підставою для звернення АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" з цим позовом до суду.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 про забезпечення позову у справі № 160/10368/20 було зупинено дію постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Щербакова І.М. від 03.08.2020 (ВП № 62704083), проте станом на час надходження до Банку від позивача платіжних доручень арешт на кошти на рахунку позивача в ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" був накладений й на підставі постанови приватного виконавця Сивокозова О.М. про арешт коштів боржника від 18.06.2019 (ВП № 59368288) в межах суми 116 875 444,42 грн.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало невиконання Банком платіжних доручень позивача із призначенням платежу: на виплату заробітної плати, перерахування ЄСВ підприємства, податку з доходів фізичних осіб по заробітній платі, військового збору з доходів фізичних осіб по заробітній платі, в умовах накладеного арешту на кошти позивача на відповідному рахунку.
Позивач звернувся до суду з позовом про: встановлення факту порушення відповідачем умов Договору, що виявляється у відмові здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; зобов`язання відповідача виконати умови Договору та здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; стягнення пені за порушення Банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення Клієнта на переказ коштів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що: за наявності арешту коштів на поточному рахунку АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (Клієнта), Банк не має права самостійно його зняти та виконати платіжні вимоги Клієнта, навіть з виплати заробітної плати, заборгованість за якою у Клієнта виникла після накладення арешту на кошти АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", як боржника за виконавчими провадженнями № 59368288 та № 62704083 (відсутність коштів, з урахуванням накладеного арешту для виконання платіжних доручень є підставою для повернення останніх Клієнту); станом на час надходження до відповідача постанов приватних виконавців про арештів коштів на рахунку боржника (АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз"), заборгованості з виплати заробітної плати у позивача не було, а з поточного рахунку, який був відкритий в ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", позивачем ніколи не виплачувалася заробітна плата, податки й збори з неї; такий рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним режимом використання; Банк також не визнав такий рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Суд апеляційної інстанції зазначив додатково й про те, що у разі неможливості банком ідентифікувати рахунок, як рахунок зі спеціальним режимом використання/для виплати заробітної плати, зняття арешту з коштів на рахунку для виплати заробітної плати здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру, або судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати. Проте позивачем не надано доказів звернення до приватного виконавця із заявою про зняття арешту з коштів для виплати заробітної плати з наданням відповідних доказів в порядку статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" та/або зняття приватним виконавцем (ВП № 59368288) арешту з коштів АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз".
При цьому суди попередніх інстанцій посилалися також й на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19.
АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" в якості підстави касаційного оскарження посилається, зокрема, на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", приписів Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 №22.
Так, за доводами скаржника, з урахуванням фактичних обставин даної справи та особливостей правовідносин, які складають предмет спору і були предметом її розгляду, подібні правовідносини між банківськими установами та суб`єктами господарювання при обслуговуванні розрахункових рахунків останніх, зокрема, щодо виплати заробітної плати з арештованих рахунків не були предметом розгляду Верховного Суду.
Скаржник зазначає, що саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, згідно з приписами частини третьої статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться та, у разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути постанову без виконання, що є, на думку скаржника, підставою для зняття виконавцем арешту з цих коштів згідно з приписами частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає, що до правовідносин сторін у цій справі, виходячи з встановлених у ній фактичних обставин, приписи статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не застосовуються, з огляду на таке.
Так, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідний рахунок боржника (АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз") є поточним, заборгованість з виплати заробітної плати у позивача станом на час надходження до відповідача (Банка) постанов приватних виконавців про арешт коштів на рахунку боржника була відсутня, що відповідно зумовлює відсутність підстав у Банка для повернення постанов виконавця без виконання в порядку приписів статті 52 Закону України "Про виконавче провадження".
Водночас згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.
При цьому, накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, зумовлює зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.
Отже, арешт банківського рахунку в даному випадку зумовлює зупинення банком обслуговування рахунків позивача (видаткових операцій) на підставі закону в односторонньому порядку, без згоди на це Клієнта і без розірвання договору чи внесення змін до нього від моменту прийняття банком до виконання постанови виконавця про арешт коштів та до моменту зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною другою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Отже, суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку про неможливість Банку самостійно зняти накладений арешт та виконати платіжні вимоги Клієнта, врахувавши при цьому чинний арешт коштів на рахунку боржника, накладений приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 59368288.
З огляду на викладене, з урахуванням предмета та підстави позову, суди попередніх інстанцій на законних підставах відмовили позивачу у задоволенні позову про: встановлення факту порушення відповідачем умов Договору, що виявляється у відмові здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; зобов`язання відповідача виконати умови Договору та здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; стягнення пені за порушення Банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення Клієнта на переказ коштів.
Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для формування висновку у даній справі стосовно застосування приписів статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" до спірних правовідносин, з огляду на те, що, як зазначено вище, до правовідносин сторін у цій справі, виходячи з встановлених у ній фактичних обставин, приписи статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не застосовуються.
Скаржник також посилається на те, що правові висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19, в якій розглядалися подібні (не аналогічні) правовідносини.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає, що зазначена скаржником судова практика Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/361/19 (на яку посилалися у вирішенні спору й суди попередніх інстанцій) не є релевантною до спірних правовідносин, оскільки у справі № 905/361/19 розглядалася скарга на дії приватного виконавця, з огляду на те, що скаржник вважав незаконними дії приватного виконавця з накладення арешту на кошти на рахунку боржника, який використовується останнім для виплати заробітної плати його працівникам, а також сплати обов`язкових платежів (зборів), пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати та інших обов`язкових платежів. Відповідно у цій справі розглядалося питання щодо правомірності дій приватного виконавця з накладення арешту на рахунок боржника, а також правомірність його подальшої відмови у знятті арешту з коштів на відповідному рахунку за зверненням боржника у розрізі приписів Закону України "Про виконавче провадження" та повноважень приватного виконавця.
У справі ж, рішення в якій переглядаються, АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося з позовом безпосередньо до Банка про: встановлення факту порушення відповідачем умов Договору, що виявилося у відмові здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; зобов`язання відповідача виконати умови Договору та здійснити перерахунок грошових коштів згідно з платіжними дорученнями; стягнення пені у розмірі 96 381,15 грн. за порушення Банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення Клієнта на переказ коштів.
Отже, у справі № 904/6297/20, з огляду на предмет і підстави позову, до предмета доказування входило вирішення питання щодо правомірності відмови Банка у здійсненні перерахунку грошових коштів на підставі платіжних доручень Клієнта, на які (грошові кошти на рахунку) накладено арешт.
Таким чином, Верховний Суд відхиляє помилкові посилання скаржника на нерелевантну до спірних правовідносин судову практику Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 19.05.2020 зі справи № 905/361/19 (яка в подальшому викладена Верховним Судом у розгляді іншої справи № 915/1000/18, на яку посилається скаржник, при розгляді скарги на дії та бездіяльність виконавчої служби).
Відповідно, помилковим є й посилання судів попередніх інстанцій на зазначену нерелевантну до спірних правовідносин судову практику, проте наведене не вплинуло на правильність судового рішення про відмову в позову, з огляду на встановлені обставини накладеного арешту на кошти позивача на відповідному рахунку, відкритому в Банку.
Стосовно посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19, Верховний Суд зазначає таке.
У цій справі розглядалося питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача у справі № 916/1572/19, у зв`язку з чим наведена судова практика не є релевантною до спірних правовідносин.
Касаційний господарський суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.
Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.