ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1438/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Львова Б.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Шевчик О.Ю.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія",
представник позивача - не з`явився,
відповідач - комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради,
представник відповідач - Татарченко К.В., адвокат (ордер від 25.01.2021 № 1000339),
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія"
на рішення господарського суду Черкаської області від 08.04.2021 (головуючий суддя Васянович А.В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021 (головуючий Пашкіна С.А., судді: Андрієнко В.В. і Буравльов С.І.)
у справі № 925/1438/20
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (далі - Товариство)
до комунального підприємства "Уманьводоканал" Уманської міської ради (далі - Підприємство)
про стягнення 1 214 058,55 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Підприємства про стягнення 1 214 058,55 грн заборгованості за спожиту електричну енергію у квітні-вересні 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Підприємством умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 24.03.2020 № 593 (далі - Договір) у частині повної оплати поставленої Товариством електричної енергії.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 08.04.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Товариством всупереч частині першій статті 74, статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не було обґрунтовано у позовній заяві підстави самостійного одностороннього збільшення складової тарифу на електроенергію - ціни за одиницю товару з 1,23481 грн з ПДВ до 1,34 грн без ПДВ (даний розмір наведено у розрахунку боргу).
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункту 11 частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах.
Від Підприємства відзив на касаційну скаргу не надходив.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2021 № 29.3-02/3972 у зв`язку із запланованою відпусткою судді Малашенкової Т.М. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 925/1438/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Булгакової І.В. (головуючий), Колос І.Б. і Львова Б.Ю.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника Підприємства, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 20.01.2020 Підприємством на торгівельному майданчику Prozorro було опубліковано оголошення про закупівлю на предмет "Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5). Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-20-000563-b".
За результатами аукціону 11.03.2020 переможцем було визнано Товариство з остаточною ціновою пропозицією 8 876 000,00 грн з урахуванням ПДВ.
Товариством (постачальник) та Підприємством (споживач) 24.03.2020 укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов`язався продати товар за кодом СРV за ДК 021:2015:09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 2.2 Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з пунктом 3.1 Договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до Договору.
Підприємством підписано лист-повідомлення до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу з 01.04.2020.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційної пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції постачальника (пункт 5.2 Договору), яка є додатком 2 до Договору.
Товариством 24.03.2020 підписано та скріплено печаткою комерційну пропозицію.
Відповідно до комерційної пропозиції ціна (тариф) одиниці спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка зазначається у платіжному документі, визначається з формулою:
Рфакт = (Ртов + Тпер)* Афакт (грн.. за 1 кВт*год.), де:
Ртов ціна за одиницю товару (1кВт*год) визначається відповідно до домовленостей з урахуванням існуючих цін на ринку електричної енергії.
Ціна за одиницю товару (1 кВт*год) складає 1,23481 грн. з ПДВ для даної комерційної пропозиції.
Ціна за одиницю може змінюватися у зв`язку із змінами складових витрат, які впливають на їх формування. У разі зміни ціни за одиницю товару сторони здійснюють розрахунки за новими цінами з дня їх введення в дію;
Тпер - вартість відшкодування тарифу на послугу з передачі електричної енергії оператора системи передачі - ДП НЕК Укренерго, затверджений Регулятором на відповідний розрахунковий період (місяць) відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії. Для споживачів, що приєднані до мереж оператора системи передачі та сплачують за послуги передачі напряму в ДП НЕК Укренерго Тпер = 0;
Афакт - фактичний обсяг спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді.
Згідно з пунктом 13.1 Договору цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.
Пунктом 14.1 Договору сторони погодили, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, що оформляється додатковою угодою;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми визначеної в договорі.
У випадку коливання ціни товару на ринку в межах до 10 відсотків від ціни за одиницю товару, постачальник письмово повідомляє про такі зміни замовника. Такі зміни підтверджуються оригіналом або завіреною копією довідки Управління статистики України та/або оригіналом або завіреною копією довідки Торгово-промислової палати України (або підпорядкованими їм органами), або іншими документами спеціально уповноважених державних органів, що підтвердять коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором. Вищезазначені документи мають обов`язково містити інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції постачальником та інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день письмового звернення постачальника. На підставі отриманих документів сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни за одиницю товару;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Пунктом 14.2. договору сторони визначили, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Строк дії договору, відповідно до пункту 12 комерційної пропозиції, яка є додатком до Договору встановлено до 31.12.2020. Відомості, щодо визнання Договору недійсним в матеріалах справи відсутні.
Підприємство, як споживач, не приєднаний до мереж оператора системи передачі.
На момент укладання Договору вартість відшкодування тарифу на послугу з передачі електричної енергії оператора системи передачі ДП НЕК Укренерго становив 155,40 грн за 1 МВт*год без ПДВ.
Підприємством 28.08.2020 на адресу Товариства було надіслано лист-згоду щодо підвищення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2020 рік з 155,40 грн до 240,23 грн за 1 МВт*год без ПДВ відповідно до постанови НКРЕКП від 11.07.2020 № 1329 з 01.08.2020.
Отже, тариф за 1 кВт/год з 01.04.2020 по липень 2020 (включно) складав: 1,23481 грн з ПДВ (ціна вказана у додатку до Договору) + 0,18648 грн (0,1554 грн (вартість відшкодування тарифу на послугу з передачі е/е без ПДВ) + 0,03108 грн ПДВ) = 1,421 грн/ кВт/год. з урахуванням ПДВ.
Тариф за 1 кВт/год з 01.08.2020 по вересень 2020 (включно) складав: 1,23481 грн з ПДВ (ціна вказана у додатку до Договору) + 0,288276 грн (0,24023 грн (вартість відшкодування тарифу на послугу з передачі е/е без ПДВ) + 0,048046 грн ПДВ) = 1,523 грн/кВт/год з урахуванням ПДВ.
Акти прийняття-передавання товарної продукції (електричної енергії) за спірний період Підприємством не підписано.
Судами встановлено, що Товариство у своєму розрахунку вказувало на те, що Підприємство отримало електроенергію на суму 5 741 354,49 грн, а сплатило 4 569 922,30 грн.
Таким чином, за доводами Товариства основний борг Підприємства становить 1 171 432,19 грн.
Водночас, з актів прийому-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії судами встановлено, що Товариством було поставлено Підприємству електроенергію за період квітень-вересень 2020 року в загальному обсязі 3 138 963 кВт/год.
Даний факт Підприємством не заперечується та не спростовується.
Спору між сторонами, щодо об`ємів споживання електроенергії немає.
Судами попередніх інстанцій, з урахуванням наведених тарифів здійснено розрахунок вартості поставленої Підприємству електричної енергій та встановлено, що Товариством поставлено Підприємству електроенергію на суму 4 569 228,20 грн, а Підприємством сплачено 4 569 922,30 грн.
Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують укладання між сторонами додаткових угод до Договору щодо зміни за одиницю товару, як того вимагає пункт 14.1 Договору.
Тобто Товариством всупереч частині першій статті 74, статей 76, 77 ГПК України не було обґрунтовано у позовній заяві підстави самостійного одностороннього збільшення складової тарифу на електроенергію - ціни за одиницю товару з 1,23481 грн з ПДВ до 1,34 грн без ПДВ (даний розмір наведено у розрахунку боргу).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Товариство у касаційній скарзі посилається на те, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень неправильно застосовані норми матеріального права, а саме пункту 11 частини першої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" та пункту 3.2.4 ПРРЕЕ за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних правовідносинах.
Верховний Суд зазначає, що враховуючи встановлені судами обставини, а саме, що: 20.01.2020 Підприємством на торгівельному майданчику Prozorro було опубліковано оголошення про закупівлю на предмет "Електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5). Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-01-20-000563-b"; за результатами аукціону 11.03.2020 переможцем було визнано Товариство з остаточною ціновою пропозицією 8 876 000,00 грн з урахуванням ПДВ; 24.03.2020 Товариством (постачальник) та Підприємством (споживач) укладено Договір; спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції постачальника (пункт 5.2 Договору), яка є додатком 2 до Договору; Товариством 24.03.2020 підписано та скріплено печаткою комерційну пропозицію; у випадку коливання ціни товару на ринку в межах до 10 відсотків від ціни за одиницю товару, постачальник письмово повідомляє про такі зміни замовника; такі зміни підтверджуються оригіналом або завіреною копією довідки Управління статистики України та/або оригіналом або завіреною копією довідки Торгово-промислової палати України (або підпорядкованими їм органами), або іншими документами спеціально уповноважених державних органів, що підтвердять коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором. Вищезазначені документи мають обов`язково містити інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день подання тендерної пропозиції постачальником та інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару на день письмового звернення постачальника. На підставі отриманих документів сторони укладають додаткову угоду до договору щодо зміни за одиницю товару; матеріали справи не містять доказів, що підтверджують укладання між сторонами додаткових угод до Договору щодо зміни за одиницю товару, як того вимагає пункт 14.1 Договору, тобто Товариством всупереч частині першій статті 74, статей 76, 77 ГПК України не було обґрунтовано у позовній заяві підстави самостійного одностороннього збільшення складової тарифу на електроенергію - ціни за одиницю товару з 1,23481 грн з ПДВ до 1,34 грн без ПДВ (даний розмір наведено у розрахунку боргу), - передчасним є формування такого висновку у даній справі, оскільки судами досліджено докази та встановлені обставині, які мають індивідуальний характер, притаманний для правовідносин, які виникли саме між сторонами справи, які є суб`єктами таких відносин.
При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.
Також Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено), покладається на скаржника.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 309 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами були ухвалені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніш ухвалені рішення та постанову, а також враховуючи, що учасники справи не подавали заяв про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд