ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2021 року
м. Київ
Справа № 10/5026/290/2011
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолтек"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2021 (головуючий - Б.В. Отрюх, судді - О.М. Остапенко, Б.М. Грек) (про відмову у відкритті апеляційного провадження на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолтек"
до відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт"
про визнання банкрутом.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 14.02.2011 Господарський суд Черкаської області ухвалив порушити за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолтек" провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Первомайський кар`єр "Граніт" (далі - Боржник) в порядку норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 30.06.1999 № 784-XIV, далі - Закон про банкрутство).
19.07.2011 Господарський суд Черкаської області ухвалив про затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника та визнання вимог кредиторів серед яких визнані вимоги, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросолтек" - на суму 323 385 грн 50 коп. - із задоволенням у четверту чергу, та Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" - на суму 18 536 133 грн 78 коп., з яких 17 152 164 грн 81 коп. - із задоволенням у четверту чергу та 1 383 968 грн 97 коп. - із задоволенням у шосту в шосту чергу.
03.06.2019 Господарський суд Черкаської області ухвалив задовольнити клопотання розпорядника майна Боржника про припинення процедури санації та про затвердження мирової угоди і про припинення провадження у справі; затвердити мирову угоду від 25.04.2019, укладену між Боржником в особі керуючого санацією - директора Костіна А.М., та комітетом кредиторів Боржника в особі голови комітету кредиторів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Констракшн Холдінг" в особі Скидана А.І.; припинити процедуру санації Боржника, а провадження у справі закрити.
1.2. 06.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросолтек" (далі - ТОВ "Агросолтек", скаржник) в порядку статті 254 Господарського кодексу України (далі ГПК України) в редакції, чинній з 15.12.2017, звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011, в якій просило поновити йому строк на апеляційне оскарження цього рішення, скасувати його в частині визнання судом грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі - ТОВ "УніКредит Лізинг") на загальну суму 18 536 133 грн 78 коп. та затвердження в цій частині реєстру вимог кредиторів Боржника і прийняти в цій частині нове рішення, яким затвердити реєстр вимог кредиторів Боржника в частині грошових вимог ТОВ "УніКредит Лізинг" на загальну суму 10 876 грн 270 грн 29 коп., з яких - 9 767 593 грн 98 коп. - грошові вимоги із задоволенням у четверту чергу, та 1 108 676 грн 34 коп. - у шосту чергу.
1.3. В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "Агросолтек" зазначило, що оскаржуване судове рішення в частині вимог ТОВ "УніКредит Лізинг" ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права через необґрунтованість вимог цього кредитора до Боржника на суму 7 659 863 грн 49 коп.:
- внаслідок припинення (станом на дату звернення із кредиторськими вимогами до Боржника у цій справі) права вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" до Боржника, як до поручителя за договором поруки від 21.07.2008 № 704/SUR, на спірну суму;
- внаслідок відмови ТОВ "УніКредит Лізинг" у справі № 26/104 від позовних вимог до Боржника (як до солідарного боржника в силу договору поруки від 21.07.2008 № 704/SUR), про що ухвалене рішення суду від 21.04.2011 про припинення провадження справі в частині вимог До боржника, зі стягненням заборгованості за договором фінансового лізингу, зобов`язання за яким забезпечувались укладеним ТОВ "УніКредит Лізинг" з Боржником договором поруки від 21.07.2008 № 704/SUR, лише з основного боржника (ТОВ "Українська гірничо видобувна компанія").
Порушення прав ТОВ "Агросолтек" оскаржуваною ухвалою місцевого суду обґрунтовано виникненням перешкод у виконанні затвердженої ухвалою суду у цій справі від 03.06.2019 мирової угоди, до умов якої включені всі визнані оскаржуваною ухвалою грошові вимоги Боржника, з огляду на те, що визнання оскаржуваною ухвалою грошових вимог ТОВ "УніКредит Лізинг" до Боржника у безпідставно та неправомірно завищеному розмірі перешкоджає виконанню мирової угоди в цілому перед кредиторами однієї черги з ТОВ "УніКредит Лізинг", та зокрема перед ТОВ "Агросолтек".
Пропуск строку на апеляційне оскарження ухвали від 19.07.2011 ТОВ "Агросолтек" обґрунтовує неповідомлення його про проведення 19.07.2011 судового засідання (із затвердження реєстру вимог кредиторів Боржника та з розгляду грошових вимог), неотриманням ТОВ "Агросолтек" копії ухвали від 19.07.2011 та ознайомлення з її змістом та зі змістом заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" про визнання грошових вимог до Боржника (з якої скаржник і довідався про обставини виникнення цих грошових вимог) при ознайомленні з матеріалами цієї справи 20.04.2021.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1. 01.06.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив залишити без руху апеляційну скаргу ТОВ "Агросолтек" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 та роз`яснив скаржнику право усунути недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом звернення з заявою про поновлення строку звернення із апеляційною скаргою на оскаржуване судове рішення із зазначенням інших підстав щодо поважності причин пропуску цього строку.
2.2. 25.06.2021 Північний апеляційний господарський суд ухвалив відхилити клопотання ТОВ "Агросолтек" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011, відмовити йому у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на цю ухвалу суду, направивши ТОВ "Агросолтек" апеляційну скаргу (з доданими до неї матеріалами).
2.3. Судове рішення мотивовано відсутністю підстав для визнання поважними визначених ТОВ "Агросолтек" причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 та відсутністю у зв`язку із цим підстав для відкриття апеляційного провадження за скаргою ТОВ "Агросолтек" на вказану ухвалу місцевого суду.
3. Встановлені судом обставини
3.1. 17.06.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агросолтек" надійшло клопотання про усунення недоліків поданої апеляційної скарги на ухвалу від 19.07.2011 у справі №10/5026/290/2011.
3.2. Скаржник не зазначив, які саме обставини у період з 19.07.2011 (з моменту винесення ухвали) до 29.07.2011 (останній день на оскарження) перешкоджали підготувати апеляційну скаргу та подати її до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням про поновлення пропущеного строку.
3.3. ТОВ "Агросолтек" стало учасником у справі 14.02.2011.
3.4. Згідно з копією Журналу реєстрації представників кредиторів Боржника директор ТОВ "Агросолтек", ОСОБА_1, брав участь на зборах кредиторів 05.08.2011.
3.5. Скаржник не обґрунтував неможливість подання апеляційної скарги з моменту виникнення у нього можливості ознайомитись з повним текстом оскаржуваного рішення.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 15.07.2021 ТОВ "Агросолтек" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2021, а матеріали справи про банкрутство Боржника направити до апеляційного суду для продовження її розгляду в іншому складі суду на стадії прийняття до провадження апеляційної скарги ТОВ "Агросолтек" на ухвалу від 19.07.2011.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги апеляційний порушив норми процесуального права, оскільки неправомірно відмовив ТОВ "Агросолтек" у відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011, безпідставно визнавши неповажними причини пропуску ТОВ "Агросолтек" строку на апеляційне оскарження цієї ухвали, не врахувавши при цьому визначені скаржником обставини пропуску цього строку та обставини отримання скаржником інформації про оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а саме:
- факт неотримання ТОВ "Агросолтек" копії ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011;
- оприлюднення лише 29.08.2011 ухвали від 23.06.2011 (про призначення судового засідання у цій справі на 19.07.2011, коли розглянуті заперечувані скаржником грошові вимоги ТОВ "УніКредит Лізинг" до Боржника), тобто після спливу 25.07.2011 строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011;
- відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011;
- ознайомлення представника скаржника зі змістом ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011 та зі змістом заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" із грошовими вимогами до Боржника 20.04.2021 - під час ознайомлення з матеріалами цієї справи, за результатами чого скаржник встановив ті обставини, що обумовили оскарження ухвали суду першої інстанції від 19.07.2011.
6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
6.1. За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
6.2. Правила перегляду судових рішень в апеляційному провадженні визначені в главі 1 "Апеляційне провадження" розділу ІV "Перегляд судових рішень" чинного ГПК України.
Частина перша статті 254 цього кодексу встановлює загальне правило, згідно з яким учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
6.3. Водночас, апеляційний суд встановив, що предметом апеляційного оскарження є ухвала від 19.07.2011, тобто судове рішення ухвалене до набрання чинності ГПК України в редакції, в чинній з 15.12.2017.
Щодо правил оскарження судових рішень, ухвалених до набрання чинності з 15.12.2017 чинної редакції ГПК України Суд зазначає про таке.
6.4. Правила перегляду судових рішень в апеляційному провадженні на час постановлення у 2011 році рішення суду першої інстанції у цій справі були визначені ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).
Відповідно до частини першої статті 91 цієї редакції ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, були можливими лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.
6.5. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким ГПК України викладено в новій редакції.
Згідно з підпунктом 13 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" цього Кодексу судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України у цій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цієї редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
6.6. Отже, судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності ГПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.
Наведена правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239 (а також у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/1240/17, від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 18.04.2019 у справі № 921/555/17-г/14, від 21.06.2019 у справі № 904/4330/15, від 19.08.2019 у справі № 922/3016/17, від 11.09.2019 у справі № 910/15481/17, від 19.09.2019 у справі № 922/1775/16), від якої Суд не вбачає підстав відступати.
Звідси, враховуючи, що оскаржувана в апеляційному порядку ухвала Господарського суду Черкаської області постановлена 19.07.2011 щодо врегулювання питання щодо строку апеляційного оскарження підлягали застосуванню норми ГПК України в редакції із змінами, внесеними Законом від 31.05.2011 № 3445-VI, яка була чинна на час ухвалення вказаного рішення місцевим господарським судом.
6.7. Статтею 93 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) було передбачено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
6.8. Таким чином, наведена норма в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення та подання апеляційної скарги, не містила положення про встановлення присічного річного процесуального строку для поновлення строку апеляційного оскарження.
6.9. Разом з цим ТОВ "Агросолтек" подало апеляційну скаргу в травні 2021 року, тобто на час дії ГПК України у чинній з 15.12.2017 редакції (в редакції Закону № 2147-VІІІ), відповідно до частини другої статті 261 якого незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
6.10. Таким чином, у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено наслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
6.11. Відтак, оскільки ТОВ "Агросолтек" подало в травні 2021 апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду від 19.07.2011, суд апеляційної інстанції мав застосувати положення частини другої статті 261 ГПК України та встановити наявність або відсутність винятків, передбачених названою процесуальною нормою.
6.12. Процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків. У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
6.13. Так, справу про банкрутство Боржника ініційовано за заявою ТОВ "Агросолтек" (пункт 1.1), апеляційний суд встановив, що ТОВ "Агросолтек" стало учасником у справі з винесенням відповідної ухвали 14.02.2011 (пункти 1.1, 3.3), а згідно з копією Журналу реєстрації представників кредиторів Боржника 05.08.2011 на зборах кредиторів брав участь директор ТОВ "Агросолтек" ОСОБА_1 (пункт 3.4).
Отже скаржник є ініціюючим кредитором у справі - стороною у справі про банкрутство (частина п`ята статті 41 ГПК України, стаття 1 Закону про банкрутство) (пункт 1.1).
6.14. У зв`язку із цим Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1) щодо виникнення права на апеляційне оскарження, зокрема, в силу положень пункту першого частини другої статті 261 ГПК України, оскільки скаржник помилково ототожнює себе з особою, яка не брала участі у справі, але судове рішення прийнято щодо її прав, інтересів та (або) обов`язків у розумінні наведеної норми.
6.15. Крім цього, апеляційний суд, досліджуючи обставини участі ТОВ "Агросолтек" у цій справі, встановивши обставини залучення його до участі у цій справі, а саме щодо обізнаності про справу про банкрутство Боржника, хід її провадження (визнання кредиторських вимог, проведення зборів кредиторів, укладення мирової угоди у справі та її затвердження судом), про що також стверджує скаржник в касаційній скарзі, а також оцінюючи визначені ТОВ "Агросолтек" причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 19.07.2011, між тим не встановив та не кваліфікував внаслідок здійснених досліджень та оцінки існування у спірних правовідносинах тих обставин, з якими положення частини другої статті 261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на касаційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску.
6.16. Касаційний суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, діє в межах повноважень, які визначені статтею 300 ГПК України.
Разом з цим, суд касаційної інстанції наділений достатнім обсягом повноважень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим на підтвердження вчинення або невчинення учасниками справи процесуальних дій, що є складовою перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права і впливає на відповідні висновки Суду.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2020 у справі № 925/782/18 (пункт 7.15).
6.17. Отже, Суд, переглядаючи ухвалу апеляційного господарського суду та надаючи власну правову кваліфікацію встановленим апеляційним судом обставинам справи, доходить висновку, що наведені скаржником та оцінені апеляційним судом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду від 19.07.2011 не підпадають під винятки, визначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
6.18. При цьому Суд зазначає, що ТОВ "Агросолтек" за обставин залучення до участі у цій справі та обізнаності про хід її провадження, однак стверджуючи про факт неотримання ТОВ "Агросолтек" копії ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011, про неповідомлення його ухвалою суду про відповідне судове засідання та про відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішень ухвали Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011, вдається до зайвого формалізму і тим самим спотворює зміст, мету та умови закріпленого та гарантованого як Конституцією України, так і процесуальним законом захисту прав і свобод у судовому порядку із забезпеченням права на апеляційний перегляд справи.
6.19. Тоді як право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Сторони у розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, заява № 3236/03).
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).
6.20. Поряд з викладеним Суд зазначає, що за змістом частини другої статті 261 ГПК України застосування частини третьої статті 260 ГПК України та оцінка поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення здійснюється апеляційним судом у разі встановлення тих обставин, з якими положення частини другої статті 261 ГПК України пов`язують існування виняткових випадків, за яких поновлення строку на апеляційне оскарження можливе після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення за наявності поважних причин пропуску, а саме: пропущення процесуального строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
Звідси, за відсутності (невстановлення судом) цих виняткових випадків у разі апеляційного оскарження судового рішення після спливу одного року з дня складення його повного тексту, апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, не оцінюючи при цьому поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження цього судового рішення, оскільки положення частини другої статті 261 ГПК України не пов`язують можливість відкриття апеляційного провадження за скаргою на судове рішення у разі його оскарження після спливу одного року з дня складення його повного тексту з поважністю причин пропуску строку на апеляційне оскарження цього рішення, що виключає необхідність застосування судом як частини 3 статті 260, так і частини четвертої статті 261 ГПК України, тобто відповідне клопотання, у разі його подання, апеляційним судом не розглядається та щодо нього суд не ухвалює відповідного рішення.
Наведена правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239 (пункт 4.2.5).
6.21. У зв`язку із цим та дійшовши висновку в пункті 6.17, Суд, погоджуючись із рішенням апеляційного суду про відмову ТОВ "Агросолтек" у відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 19.07.2011, між тим доходить висновку про неправомірне застосування апеляційним судом положень пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, тоді як належною підставою такого рішення є підстава згідно з частиною другою статті 261 ГПК України.
Зважаючи на те, що помилкове застосування судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 261 ГПК України замість частини другої цієї статті не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, Суд, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає необхідним змінити мотивувальну частину оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та виключити з її резолютивної частини пункт 1 - про відхилення клопотання ТОВ "Агросолтек" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 19.07.2011.
Дійшовши цього висновку - про відміні від наведених в оскаржуваному судовому рішенні мотиви для відмови ТОВ "Агросолтек" у відкритті апеляційного провадження за скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 19.07.2011, та про відмінні від наведених скаржником підстав для скасування/зміни оскаржуваного судового рішення, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1), а тому скарга задоволенню не підлягає.
6.22. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з положеннями статті 311 ГПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
6.23. Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, витрати зі сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд