Рішення № 9901/72/21 від 10.11.2021 про визнання протиправним та скасування рішення

РІШЕННЯ

Іменем України

10 листопада 2021 року

Київ

справа №9901/72/21

адміністративне провадження № П/9901/72/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Желтобрюх І.Л., Ханової Р.Ф., Шишова О.О., Яковенка М.М.,

секретар судового засідання - Носенко Л.О.,

за участю: позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - Стригуна М.А., Дубовика В.Є.,

представника відповідача - Цуцкірідзе І.Л.,

представника третьої особи - Стоцького О.Л.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба судової охорони про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду, як суду першої інстанції, звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним і скасування рішення ВРП від 11 лютого 2021 року №339/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби)".

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним, незаконним, а тому підлягає скасуванню. Підставами позову зазначив те, що ВРП розгляд подання Голови служби судової охорони здійснено необ`єктивно, однобоко, крім того, ВРП керувалась нормативно-правовими актами, які не підлягають застосуванню у даних правовідносинах.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що рішення ВРП від 11 лютого 2021 року ухвалено повноважним складом ВРП та підписано всіма членами, які брали участь у його ухваленні. Рішення містить посилання на підстави та мотиви його прийняття.

У судовому засіданні позивач та його представники позов підтримали, просили його задовольнити за викладених у позові підстав. Зазначили, що до складу дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування наказом Голови служби судової охорони від 1 лютого 2021 року № 49, входили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, рапортами яких засвідчено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці, що у даному випадку свідчить про потенційний конфлікт інтересів та порушення порядку проведення службового розслідування, а, отже, є підставою для скасування оскаржуваного рішення ВРП.

Окрім того, у поданні та висновку вказано про те, що ОСОБА_1 не здійснювалися покладені на нього обов`язки у період із вересня 2020 року із посиланням на Посадову інструкцію, затверджену 21 грудня 2020 року, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 здійснено, зокрема, у період перебування його у відпустці (із 14 вересня по 6 жовтня 2020 року).

Відсутність ОСОБА_1 на території центрального органу управління Служби судової охорони, зокрема 3, 4, 22 грудня та 5, 14 січня 2021 року, обумовлена виконанням покладених на нього завдань і обов`язків керівництва. Окрім того, зазначені обставин засвідчені, зокрема рапортами згаданих вище зацікавлених осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Однак ці обставини помилково не взяті до уваги.

Необґрунтованим є висновок ВРП про перевищення ОСОБА_1 своїх службових повноважень внаслідок ведення 6 жовтня 2020 року з власної ініціативи переговорів із посадовими особами Державного концерну "Антонов" щодо утилізації мазуту, оскільки у цей день він перебував у відпустці, тому зазначена зустріч не була пов`язана з виконанням ним службових обов`язків. Окрім того, щодо питання про утилізацію мазуту вів розмову не він, а інша особа.

Необґрунтованими є посилання в акті службового розслідування, які взяла до уваги і ВРП, на наявність вини ОСОБА_1 внаслідок безпідставної виплати заробітної плати та премії ОСОБА_4 (провідний інспектор відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області) за період, в якому вона була відсутня на робочому місці, оскільки він не може нести відповідальність за дії співробітників та працівників територіального управління Служби судової охорони, з акта службового розслідування від 18 грудня 2020 року не вбачається висновку про наявність його вини.

Посилання на порушення ОСОБА_1 обмежень, встановлених Законами України "Про запобігання корупції" та "Про Національну поліцію" внаслідок наявності у нього частки власності у приватній компанії з надання послуг, не могли бути враховані, оскільки на момент прийняття оскаржуваного рішення, були відсутні результати перевірки НАЗК з цього питання. При цьому безпідставно не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 щодо відсутності доказів наявності частки власності у приватній компанії. Крім того, листом голова ради директорів компанії "Вест капітал Інкорпорейтід" повідомив про те, що ОСОБА_1 не є власником акцій цієї компанії, ніколи ними не володів, не є засновником або членом ради директорів, не перебуває у трудових відносинах із цією компанією.

Доводи про нездійснення ОСОБА_1 належної організації роботи та контролю за діяльністю структурних підрозділів, спростовуються, на його думку, наданими документами, відповідно до яких на виконання наказу голови Служби від 13 листопада 2019 року №212 "Про призначення співробітників (працівників) центрального органу управління Служби судової охорони експертами груп моніторингу стану та розвитку територіальних управлінь" розіслано п`ять листів начальникам відповідних територіальних управлінь; за результатами діяльності 2020 року було проведено аналіз діяльності територіальних управлінь та підготовлено відповідний виступ на колегію Служби судової охорони, здійснено аналіз діяльності Апарату голови Служби, розроблено тези та графічні матеріали для виступу; відповідно до наказу Служби від 22 грудня 2020 року №700, яким затверджено рішення колегії за результатами діяльності Служби за 2020 рік, відсутня інформація щодо незадовільної роботи ні щодо нього, ні щодо підпорядкованих йому підрозділів; зауваження щодо виконання ним службових обов`язків за 2020 рік відсутні.

Законом України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено лише один вид дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до співробітника Служби судової охорони - пониження у спеціальному званні на один ступінь (частина шоста статті 164), яке накладається на підставах і в порядку, визначених для поліцейських Дисциплінарним статутом Національної поліції України. При цьому норми цього Дисциплінарного статуту поширюються на співробітників Служби судової охорони тільки у випадках, передбачених статтею 164 цього Закону; діяльність дисциплінарної комісії у Службі судової охорони нормативно не врегульована. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення ВРП не було закону, який би визначав діяння, що є дисциплінарними правопорушеннями та за які накладаються дисциплінарні стягнення у вигляді звільнення з займаної посади співробітників Служби судової охорони.

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову повністю та пояснила, що оскаржуване рішення ВРП ухвалено за результатами всебічного дослідження матеріалів, з дотриманням усіх приписів законодавства, повноважним складом та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні, мотиви ухвалення такого рішення в повному обсязі зазначені в ньому.

Представник третьої особи Служби судової охорони у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову повністю та зазначив, що не погоджується з твердженнями позивача про існування у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 потенційного конфлікту інтересів під час їх участі у роботі дисциплінарної комісії, оскільки, зокрема: вони не були підлеглими позивача; між ними відсутні особисті, сімейні, дружні чи інші позаслужбові взаємовідносини з позивачем; відсутні інші майнові чи немайнові інтереси; обставини відсутності позивача на території центрального органу управління Служби судової охорони 3, 4, 22 грудня 2020 року та 5, 14 січня 2021 року перевірялися ОСОБА_5, а не ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; зазначені обставин підтверджуються крім рапортів цих осіб, поясненнями ОСОБА_6, ОСОБА_7 . Окрім того, факти відсутності позивача на території центрального органу управління Служби судової охорони не заперечуються і самим позивачем.

Також Служба судової охорони не погоджується з доводами позивача про: непоширення на нього Посадової інструкції, затвердженої 21 грудня 2020 року; "штучність" обставин, викладених у доповідних записках; накладення на нього стягнення у вигляді звільнення з посади, оскільки він був звільнений з посади відповідно до статті 161 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"; неправомірність встановлення фактів його безпідставної відсутності на території центрального органу управління Служби судової охорони; необґрунтованість висновку ВРП із урахуванням встановлення факту перевищення позивачем своїх службових повноважень; неможливість притягнення позивача за вчинені третіми особами порушення, оскільки під час службового розслідування було встановлено його причетність до призначення таких осіб; передчасність висновку про порушення позивачем вимог Закону України "Про запобігання корупції" та "Про Національну поліцію".

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідача та представника третьої особи, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, обґрунтовуючи свою позицію, дослідивши надані ними докази на підтвердження заявлених вимог та заперечень і матеріали судової справи, встановив таке.

Рішенням ВРП від 13 червня 2019 року №1632/0/15-19 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби).

13 червня 2019 року заступник Голови Служби судової охорони (керівник апарату Голови Служби) полковник Служби судової охорони ОСОБА_1 прийняв Присягу співробітника Служби судової охорони.

Згідно із наказом Служби судової охорони від 18 червня 2019 року №29о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Служби судової охорони із 13 червня 2019 року. Цим наказом ОСОБА_1 присвоєно в порядку переатестування спеціальне звання полковника Служби судової охорони.

20 січня 2021 року Голова Служби судової охорони звернувся до ВРП із поданням про звільнення полковника Служби судової охорони ОСОБА_1 з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби).

Зокрема, у поданні зазначено таке.

У період із 1 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року ОСОБА_1 не визначав завдань керівникам та особовому складу структурних підрозділів, які йому підпорядковані, і, відповідно, не здійснював контроль за виконанням завдань, які на них покладені.

ОСОБА_1 не знаходився повний робочий день на території Центрального органу управління Служби судової охорони 3, 4, 22 грудня 2020 року, 5, 14 січня 2021 року.

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 за власною ініціативою звернувся до посадових осіб Державного концерну "Укроборонпром" щодо можливості утилізації Службою судової охорони мазуту, який як резервне паливо зберігається на ДП "Антонов". Зазначене не належить до повноважень Служби.

За усною вказівкою ОСОБА_1 посадовою особою Територіального управління Служби судової охорони у Кіровоградській області на посаду провідного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення призначено ОСОБА_4, яка з 10 серпня по 1 жовтня 2020 року без поважних причин не з`являлась на роботі, проте за цей період їй виплачено заробітну плату та премію.

Також зазначено, що заступник Голови Служби (керівник апарату Голови Служби) ОСОБА_1 має частку власності у приватній компанії з надання послуг, що є порушенням обмежень, встановлених Законом України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції" та Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію".

Подання містило висновок, що своїми діями заступник Голови Служби судової охорони (керівник апарату Голови Служби) полковник Служби судової охорони ОСОБА_1 порушив Присягу співробітника Служби судової охорони, дискредитує Службу судової охорони як державний орган у системі правосуддя і підриває авторитет судової влади в цілому.

Рішенням від 28 січня 2021 року №151/0/15-21 ВРП призначила службове розслідування за фактами, викладеними у поданні Голови Служби судової охорони ОСОБА_8 від 18 січня 2021 року, стосовно заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби) ОСОБА_1 ; зобов`язала Голову Служби судової охорони невідкладно відповідно до Закону України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" створити дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування за викладеними фактами; у місячний термін надати Вищій раді правосуддя висновок за результатами вказаного службового розслідування; на час проведення службового розслідування та прийняття відповідного рішення відсторонила ОСОБА_1 від виконання обов`язків за посадою заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби).

Приймаючи вказане рішення, Вища рада правосуддя виходила з того, що викладені у поданні факти і додані до нього докази можуть свідчити про наявність у діях заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби) ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків.

На виконання рішення ВРП Головою Служби 1 лютого 2021 року видані накази №49, №50, якими утворено дисциплінарну комісію із співробітників та працівників центрального органу управління, якій доручено в термін з 1 лютого по 28 лютого 2021 року провести службове розслідування за фактами порушень заступником Голови Служби судової охорони (керівником апарату Голови Служби) полковником Служби судової охорони ОСОБА_1 службової дисципліни та невиконання покладених на нього функціональних обов`язків.

5 лютого 2021 року до ВРП надійшов висновок службового розслідування, в якому встановлено, що викладені у поданні Голови Служби судової охорони ОСОБА_8 факти порушень, допущених заступником Голови цієї Служби ОСОБА_1, підтвердилися.

Рішенням від 11 лютого 2021 року №339/0/15-21 ВРП задовольнила подання Голови Служби судової охорони ОСОБА_8 від 18 січня 2021 року, звільнила ОСОБА_1 з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби).

При цьому, ВРП виходила з того, що матеріалами службового розслідування зафіксовано, що ОСОБА_1 своїми діями грубо порушив вимоги статей 25, 36 Закону України "Про запобігання корупції", Дисциплінарний статут, Положення про проходження служби та Присягу співробітника Служби судової охорони. Отже, службовим розслідуванням підтверджено вчинення ОСОБА_1 умисних діянь, які дискредитують звання працівника органів Служби, порушують Присягу. Такі дії керівництва служби підривають авторитет державного органу.

Не погоджуючись із законністю цього рішення, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, як суду першої інстанції з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 11 лютого 2021 року №339/0/15-21.

Відповідно до частини першої статті 161 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - Закон №1402-VIII), Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Частинами другою та третьою статті 161 Закону №1402-VIII встановлено, що Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя.

Голова Служби судової охорони має заступників, які за його поданням призначаються на посади за результатами відкритого конкурсу і звільняються з посад Вищою радою правосуддя.

До кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбачені Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) для кандидатів на службу в поліції. На співробітників Служби судової охорони поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон №1700-VII), а також передбачені для поліцейських Законом №580-VIII обмеження, пов`язані зі службою в поліції. Час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах. До стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції (частини перша, третя, четверта статті 163 Закону №1402-VIII).

Також співробітникам Служби судової охорони, окрім грошового забезпечення, визначеного в частинах першій, другій статті 165 Закону №1402-VIII, гарантується інший соціальний захист в обсягах та порядку, передбачених Законом №580-VIII для поліцейських, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на фінансування Служби судової охорони (частина третя статті 165 Закону №1402-VIII).

Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони визначається у відповідному положенні, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим із Державною судовою адміністрацією України (частина шоста статті 163 Закону №1402-VIII).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року №1052/0/15-19 затверджено Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення №1052/0/15-19), згідно з яким співробітниками Служби є громадяни, які в добровільному порядку прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання. Громадяни України, які вперше приймаються на службу, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу співробітника Служби. Внутрішній розпорядок, в якому визначено вимоги до організації несення служби, та розпорядок дня в підрозділах встановлюються керівниками (начальниками) центрального органу управління та територіальних підрозділів з урахуванням особливостей діяльності таких підрозділів. Співробітники користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення (пункти 3, 7, 17 розділу І, пункт 1 розділу ІІ).

За змістом пункту 3 розділу II Положення №1052/0/15-19 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного співробітника Служби під час виконання службових обов`язків, з-поміж іншого: чесно і сумлінно додержуватися Присяги співробітника Служби, виконувати закони України; демонструвати культурне та чемне спілкування із громадянами, не допускати порушень законодавства; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) інструкцій, наказів керівництва.

За протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків співробітники несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 4 розділу ІІ Положення №1052/0/15-19).

За приписами пункту 6 Положення №1052/0/15-19 на співробітників поширюються обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції", а також передбачені для співробітників Законом України "Про Національну поліцію" обмеження, пов`язані зі службою в поліції.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону №580-VIII, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Колегія суддів вважає, що за умови відсутності профільного закону і відсилочної норми щодо регулювання відносин про дисциплінарну відповідальність співробітників Служби судової охорони, застосуванню підлягає сукупність норм, що відсилають до інших нормативно-правових актів.

З урахуванням наведених положень Закону №1402-VIII та Положення №1052/0/15-19, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що в питаннях застосування дисциплінарних стягнень на співробітників Служби судової охорони поширюється дія Закону України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Закон №2337-VIII), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження та яким затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Статут).

Відповідно до частини першої статті 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Статуту).

Статут відносить звільнення з посади до видів дисциплінарних стягнень, які застосовуються до поліцейського за вчинення дисциплінарного проступку (пункт 6 частини третьої статті 13).

Відповідно до статті 14 Статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Враховуючи, що заступник Голови Служби судової охорони (керівник апарату Голови Служби) призначається на посаду і звільняється з посади Вищою радою правосуддя, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок ВРП про те, що службове розслідування відповідно до статті 14 Статуту призначається на підставі її рішення.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Статуту).

Відповідно до підпунктів 22, 36 пункту 19 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року №1051/0/15-19 (далі - Положення №1051/0/15-19), Голова Служби утворює комісії з питань, що належать до повноважень Служби; забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання та виявлення корупції, порушень законності, службової дисципліни співробітниками та іншими працівниками Служби.

Голова Служби з питань, що належать до його повноважень, видає накази, розпорядження та доручення, організовує та контролює їх виконання (пункт 20 Положення №1051/0/15-19).

Згідно із частиною першою статті 16 Статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Виходячи із положень вказаних норм, рішенням Вищої ради правосуддя від 28 січня 2021 року №151/0/15-21 за фактами, викладеними у поданні Голови Служби судової охорони ОСОБА_8 від 18 січня 2021 року, призначено службове розслідування стосовно заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби) ОСОБА_1 ; зобов`язано Голову Служби судової охорони невідкладно відповідно до Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" створити дисциплінарну комісію для проведення службового розслідування за викладеними фактами; у місячний термін надати Вищій раді правосуддя висновок за результатами вказаного службового розслідування.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 15 Статуту дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

На виконання рішення Вищої ради правосуддя Головою Служби 1 лютого 2021 року видані накази №49 та №50, якими утворено дисциплінарну комісію із співробітників та працівників центрального органу управління, якій доручено в термін з 1 лютого по 28 лютого 2021 року провести службове розслідування за фактами порушень заступником Голови Служби судової охорони (керівником апарату Голови Служби) полковником Служби судової охорони ОСОБА_1 службової дисципліни та невиконання покладених на нього функціональних обов`язків.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковими доводи позивача про потенційний конфлікт інтересів та порушення порядку проведення службового розслідування у зв`язку із тим, що до складу дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування наказом Голови служби судової охорони від 1 лютого 2021 року №49, входили ОСОБА_2 та ОСОБА_3, рапортами яких засвідчено відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.

До такого висновку Суд дійшов з огляду на обставини справи, зокрема, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби судової охорони про визнання протиправним та скасування наказу від 1 лютого 2021 року №49 "Про створення дисциплінарної комісії", встановлення відсутності компетенції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 квітня 2021 року відкрито провадження у справі №640/5939/21 за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони.

У підготовчому судовому засіданні 7 червня 2021 року судом залучено в якості третьої особи Вищу раду правосуддя.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року зупинено провадження у справі №640/5939/21 до набрання законної сили рішенням суду у справі №9901/72/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради правосуддя від 11 лютого 2021 року №339/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби)".

Отже, обставини правомірності включення до складу дисциплінарної комісії по проведенню службового розслідування, утвореної відповідно до наказу Служби судової охорони від 1 лютого 2021 року №49 співробітників служби, мають досліджуватися Окружним адміністративним судом міста Києва у справі №640/5939/21.

В свою чергу, у цій справі Верховний Суд перевіряє лише рішення ВРП від 11 лютого 2021 року №339/0/15-21 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби)".

За вказаних обставин, на час прийняття оскаржуваного рішення ВРП та розгляду цієї справи Верховним Судом, наказ від 1 лютого 2021 року №49 "Про створення дисциплінарної комісії" є чинним і в судовому порядку не скасований.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені у Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2018 року №893 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за №1355/32807; далі - Порядок проведення службового розслідування).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ цього Порядку, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VІ Порядку проведення службового розслідування).

З огляду на викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що службове розслідування стосовно ОСОБА_1 проведено відповідно до положень Статуту та Порядку проведення службового розслідування і належних та допустимих доказів протилежного позивачем суду в ході судових засідань не надано.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку (пункт 4 розділу V Порядку проведення службового розслідування).

Статтею 1 Статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Статуту).

Відповідно до частин першої, другої статті 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Підпункт 6 частини третьої статті 13 Статуту відносить звільнення з посад до виду дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 11 квітня 2019 року №1134/0/15-19 затверджені Умови проведення конкурсу на зайняття вакантної посади заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби), в яких окреслені основні повноваження за цією посадою (далі - Умови).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Умов до основних повноважень заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби) належить забезпечення координації підрозділів Служби судової охорони, які здійснюють та організовують інформаційно-аналітичну роботу, міжнародне співробітництво, документальне забезпечення, а також здійснення контролю за діяльністю цих підрозділів, забезпечення виконання покладених на них завдань.

Наказом Голови Служби судової охорони від 6 травня 2019 року №19 затверджені положення про структурні підрозділи центрального органу управління Служби судової охорони, зокрема Положення про Управління забезпечення діяльності керівництва апарату Голови Служби судової охорони центрального органу управління Служби судової охорони, Положення про відділ документального забезпечення апарату Голови Служби судової охорони центрального органу управління Служби судової охорони.

Пунктами 1, 3, 5 розділу І Положення про Управління забезпечення діяльності керівництва апарату Голови Служби судової охорони центрального органу управління Служби судової охорони визначено, що це управління є структурним підрозділом апарату Голови Служби судової охорони центрального органу управління Служби судової охорони, начальник цього управління підпорядковується безпосередньо заступнику Голови Служби - керівнику апарату; до складу управління входять структурні підрозділи: відділ забезпечення діяльності керівництва та протоколу, відділ міжнародного співробітництва, прес-служба.

Згідно із пунктами 1, 3 Положення про відділ документального забезпечення апарату Голови Служби судової охорони центрального органу управління Служби судової охорони цей відділ є структурним підрозділом апарату Голови Служби судової охорони центрального органу управління Служби судової охорони, а начальник цього управління підпорядковується безпосередньо заступнику Голови Служби - керівнику апарату.

Також Головою Служби судової охорони 21 грудня 2020 року затверджена Посадова інструкція заступника Голови Служби судової охорони (керівника апарату Голови Служби), якою визначені завдання, обов`язки, права та відповідальність вказаної посадової особи.

Як зазначено у поданні і висновку, у період з 1 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року заступник Голови Служби судової охорони (керівник апарату Голови Служби) полковник Служби судової охорони ОСОБА_1 жодних завдань керівникам та особовому складу вказаних вище структурних підрозділів не ставив та, відповідно, контроль за виконанням завдань, покладених на ці структурні підрозділи, не здійснював, а також не здійснював контроль за їх діяльністю.

Вказані факти перевірені ВРП та їм надано належну оцінк

................

Перейти до повного тексту