ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 400/1640/19
адміністративне провадження № К/9901/20811/20 К/9901/26329/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Стас Л.В., судді - Турецька І.О., Шеметенко Л.П.) та Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року (головуючий суддя Мороз А.О.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Стас Л.В., судді - Турецька І.О., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" (далі - ТОВ "МСП Ніка-Тера", Товариство) звернулось до суду з позовом до Одеського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Одеське управління ОФПП ДФС), правонаступником якого є Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП ДПС), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року: №0002664915, яким на ТОВ "МСП Ніка-Тера" накладено штраф за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" в сумі 90952,46 грн (оскаржується позивачем в частині 85181,88 грн штрафу); №0002674915 в частині збільшення грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на суму 564572,00 грн та застосування штрафу в розмірі 282286,00 грн; №0002684915, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 26119,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 6530,00 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року позов Товариства задоволено в повному обсязі: визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0002684915, №0002674915 в частині збільшення ТОВ "МСП Ніка-Тера" податку на додану вартість на суму 564572,00 грн та нарахування штрафу в розмірі 282286,00 грн, №0002664915 в частині застосування до ТОВ "МСП Ніка-Тера" штрафних санкцій за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 85181,88 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеського управління офісу великих платників податків ДФС України на користь позивача судові витрати у виді судового збору в розмірі 14470,33 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2020 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2019 року №0002664915. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Змінено розподіл судових витрат: зазначено, що за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України на користь ТОВ "МСП Ніка-Тера" підлягають стягненню витрати в розмірі 12549,33 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, позивач, ТОВ "МСП "Ніка-Тера", звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення в оскаржуваній частині та залишити в цій частині в силі рішення суду першої інстанції. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційним судом не враховано, що заборгованість за кредитними договорами з нерезидентами була стягнута у примусовому порядку на підставі виконавчих документів органами державної виконавчої служби шляхом списання коштів з банківського рахунку позивача. Тому, як переконує позивач, саме орган державної виконавчої служби був зобов`язаний утримати та перерахувати до бюджету податок з таких доходів за рахунок нерезидента, оскільки саме цей орган здійснював виплату на користь нерезидента, а не ТОВ "МСП "Ніка-Тера". Проте, органом виконавчої служби такий обов`язок виконано не було.
Касаційна скарга позивача подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, коли відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: позивач вказує, що законодавчо не врегульовано наявність/відсутність у платника податку обов`язку нараховувати та сплачувати податок згідно підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України (далі - ПК України), якщо виплата доходів на користь нерезидента таким платником не здійснюється, а стягується суб`єктом владних повноважень на власні банківські рахунки в примусовому виконавчому порядку; наявність/відсутність обов`язку у платника податку обов`язку звертатись до суб`єкта владних повноважень для отримання інформації про здійснення/нездійснення таким органом виплат на користь нерезидента.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивача.
Своєю чергою, Офіс ВПП ДПС також подав касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, просить в цій частині судові рішення скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права й порушенням норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. Скаргу мотивує тим, що за результатами проведеної перевірки на підставі наданих платником первинних документів, аналізу податкової звітності постачальників, фактичної можливості постачання товарів та надання послуг встановлено факти, які доводять нереальність проведення господарських операцій позивача з контрагентами, а також неправомірне формування податкового кредиту. Підтвердженням відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із контрагентами, на переконання контролюючого органу, є: відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів якості, відображення контрагентами позивача придбання товарів, відмінних від реалізованих позивачу, відсутність трудових та матеріально-технічних ресурсів, а також внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом скоєння злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Окрім того, вважає, що судами безпідставно не взято до уваги вирок суду, в якому встановлено, що у період часу з 1 січня по 16 лютого 2016 року та з 1 вересня по 19 жовтня 2016 року директор контрагента позивача ТОВ "Кремпуть", ОСОБА_2, умисно вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості та шляхом використання електронних ключів подав в якості звітних податкових документів, надавши їх в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, що спричинило істотну шкоду у вигляді ненадходження до державного бюджету України коштів.
Касаційна скарга подана відповідачем на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 6 лютого 2018 року у справі №810/7195/14, від 17 січня 2018 року у справі №804/8943/13-а, від 18 січня 2018 року у справі №2а-7075/12/2670, від 24 січня 2018 року у справі №2а-19379/11/2670.
У відзиві на касаційну скаргу відповідача Товариство просить скаргу залишити без задоволення та прийняти у справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги як позивача, так і відповідача, підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом січня-березня 2019 року контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "МСП Ніка-Тера" з питань дотримання вимог податкового і валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 липня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої 10 квітня 2019 р складено акт №27/28-10-49-15/22439446.
Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог законодавства в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 26119,0 грн, заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 584922,0 грн; несвоєчасне утримання та сплата податку з доходів нерезидента за рахунок виплати нерезиденту 496869,22 грн; несвоєчасне утримання та сплата податку з доходів нерезидента за рахунок виплати нерезиденту 13116,20 грн.
На підставі встановлених перевіркою порушень 14 травня 2019 року контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002664915, яким до позивача застосовано штраф за платежем "податок на прибуток іноземних юридичних осіб" на 90952,46 грн (оскаржується позивачем в частині 85181,88 грн штрафу); №0002674915, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 584922,00 грн та застосована штрафна санкція в розмірі 292461,00 грн (оскаржується позивачем в частині 564572,00 грн податку та 282286,00 грн штрафу); №0002684915, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на 26119,00 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 6530,00 грн.
Не погоджуючись з переліченими вище рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що поставлені контролюючим органом під сумнів факти виконання послуг, постачання товарів за спірними правочинами позивача з його контрагентами підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності. Натомість, відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх припущень, викладених в акті перевірки, щодо нереальності господарських операцій, які відбулись між позивачем та контрагентами у період, який перевірявся. Також суд першої інстанції не погодився з висновком контролюючого органу щодо несвоєчасного утримання ТОВ "МСП Ніка-Тера" податку на прибуток іноземних юридичних осіб за рахунок виплати нерезиденту Sandypool LTD (Республіка Кіпр) доходу з тих підстав, що виплата доходу здійснювалась у примусовому порядку органами державної виконавчої служби шляхом списання коштів з банківського рахунку позивача й останній не мав можливості встановити дату фактичного перерахування коштів з рахунку ДВС на рахунок нерезидента, від чого залежав відлік строку на утримання і сплату податку. Оскільки в такому випадку виплата доходу на користь нерезидента здійснювалась не самим позивачем, а ДВС, то, за висновком суду першої інстанції, положення підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПК України в даному випадку є незастосовними до підприємства.
Апеляційний в цілому погодився з мотивами суду першої інстанції за наслідками розгляду справи, окрім висновку про неправомірність нарахування позивачу штрафу згідно з податковим повідомленням-рішенням №0002664915 при сплаті доходу нерезиденту, висновуючись при цьому з того, що кредитні договори з нерезидентом укладено саме ТОВ "МСП Ніка-Тера", яке, своєю чергою, повинно було своєчасно виконати їх умови та не створювати підстав для настання відповідальності, передбаченої статтею 126 ПК України саме для платників податків.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів виходить з наступного.
Судами обох інстанцій з`ясовано, що підставою для визначення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів (податкове повідомлення-рішення №0002684915) та грошового зобов`язання з податку на додану вартість (податкове повідомлення-рішення №0002674915), а також застосування штрафів у відповідних розмірах, слугував висновок контролюючого органу про нереальність господарських операцій ТОВ "МСП Ніка-Тера" з ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Кремпуть", ТОВ "Індустрія Технопарк" та ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд".
Суди попередніх інстанцій встановили, що з переліченими вище контрагентами позивачем було укладено наступні договори: з ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" - договір №348/МК-13 від 1 червня 2013 року, відповідно до якого контрагент постачав позивачу підшипникову продукцію; з ТОВ "Кремпуть" - договір №117/НК-15 від 6 травня 2015 року, за умовами якого позивач придбав матеріали верхньої частини залізничних шляхів; з ТОВ "Індустрія Технопарк" - договір поставки №16/16 від 28 березня 2016 року на поставку запасних частин до спецтехніки; з ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" - договір №5 від 2 червня 2015 року, предметом якого постачання гумових та азбестових виробів.
Так, податковий орган ставив під сумнів фактичне виконання вказаних договорів їх сторонами, посилаючись при цьому на такі обставини: під час перевірки позивач не надав інспекторам сертифікати відповідності товару; в ланцюгах постачальників прослідковуються фіктивні підприємства, діяльність яких пов`язана з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом штучного формування показників податкового кредиту; за допомогою інформаційних баз даних встановлено, що за ланцюгами постачання до контрагентів-постачальників не надходив той товар, який в наступному реалізовувався позивачу; стосовно ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" порушено кримінальне провадження; стосовно директора ТОВ "Кремпуть" винесено вирок, який його визнано винним за частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України.
Надаючи правову оцінку означеним аргументам податкового органу суди виходили з того, що на підтвердження господарських операцій з постачальниками ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013", ТОВ "Індустрія Технопарк" та ТОВ "Торговий дім "Бліц-Трейд" позивачем до суду надано належним чином оформлені первинні та інші документи, якими супроводжуються господарські операції такого роду. Досліджуючи надані позивачем первинні та інші документи, суди дійшли висновку, що вони містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", повною мірою підтверджують здійснення позивачем господарських операцій в межах власної господарської діяльності, дозволяють ідентифікувати контрагентів і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.
Аналізуючи доводи відповідача щодо відсутності у позивача станом на час проведення перевірки сертифікатів відповідності і паспортів на товари, які йому поставлялися, суди врахували, що позивач такі документи надавалися до контролюючого органу разом із запереченнями на акт перевірки, однак, вони не були враховані контролюючим органом з підстав з їх відсутності безпосередньо під час проведення перевірки. Перевіряючи доводи контролюючого органу про виявлення у ланцюгах постачання контрагентів фіктивних підприємств, що мало наслідком висновок про неможливість руху товару за такими ланцюгами, суди виходили з того, що наявність в інформаційних базах даних контролюючого органу інформації, яка трактується ним, як фіктивність підприємства, не є підставою для розповсюдження таких висновків на позивача, без наявності доказів протиправної діяльності останнього.
Оцінюючи наведені вище висновки судів попередніх інстанцій, з яких вони виходили при вирішенні спору, колегія суддів з ними погоджується, оскільки вони повною мірою відповідають релевантній практиці КАС ВС.
Втім, колегія суддів вважає передчасним твердження судів про правомірність нарахування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат за наслідками господарських операцій з контрагентом ТОВ "Кремпуть", з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, відповідач як у висновках акта перевірки, так і в наданих судам поясненнях, ставив під сумнів реальність господарських операцій між ТОВ ТОВ "МСП Ніка-Тера" та ТОВ "Кремпуть" з огляду на наявність вироку Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 4 травня 2018 року у справі №537/1821/18, яким директора ТОВ "Кремпуть" ОСОБА_2 визнано винним за частиною першою статті 366 КК України (службове підроблення) та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Означеним вище вироком встановлено,