ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 360/2218/20
адміністративне провадження № К/9901/10903/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року (головуюча суддя Пляшкова К.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Геращенко І.В., судді - Гаврищук Т.Г., Міронова Г.М. ) у справі за позовом Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" про стягнення податкового боргу,
установив:
У червні 2020 року Офіс великих платників податків Державної податкової служби (далі - Офіс ВПП ДПС) звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" (далі - ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот"), в якому просив стягнути кошти з рахунків платника у банках в сумі 4809857,02 грн.
Підставою позову контролюючий орган зазначив те, що за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість та мита на товари, що ввозяться на територію України, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень й підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року, позов задоволено: стягнуто кошти з рахунків ПАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" у банках, що обслуговують платника податків, за податковим боргом в розмірі 4809857,02 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач, ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані рішення й прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), а саме: неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №806/4015/15.
У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що податковим органом не дотримано положень статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині стягнення коштів не раніше, ніж за 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги, оскільки за грошовими зобов`язаннями, які є предметом даного позову, жодних податкових вимог не заявлялось. Також, наполягає на відсутності підстав до стягнення заявленої суми податкового боргу, оскільки до зазначеної суми входять й інші узгодженні зобов`язання, які не відносяться до зобов`язань, визначених в податковій вимозі форми "Ю" від 31 січня 2018 року №137-17.
Відзиву на касаційну скаргу від податкового органу не надходило, що, втім, не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот", зареєстроване як юридична особа за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5, та перебуває на податковому обліку в Офісі ВПП ДПС.
Згідно з довідкою про заборгованість ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" станом на 5 лютого 2020 року та витягами з інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 4809857,02 грн, який не заявлено до стягнення, у тому числі з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100), мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності (15010100), податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (14070100).
За з`ясованими у справі обставинами податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виник за ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на підставі податкових повідомлень-рішень: від 26 березня 2018 року №0001664103, від 12 квітня 2018 року №0002694103, від 4 червня 2018 року №0004754103, від 23 липня 2018 року №0007054103, від 18 грудня 2018 року №0010294102, від 6 березня 2019 року №0000754708, від 17 жовтня 2019 року №0000175109, від 22 жовтня 2019 року №0000235106, від 13 грудня 2019 року №0000825106, від 14 січня 2020 року №0000135106.
Податковий борг ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" з мита на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності, виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 9 вересня 2019 року №0005921403, а податковий борг з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, - на підставі податкового повідомлення-рішення від 9 вересня 2019 року№ 0005911403.
Офісом ВПП ДПС скеровано рекомендованим листом з повідомленням на податкову адресу платника податків ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" податкову вимогу форми "Ю" від 31 січня 2018 року №137-17, яку отримано уповноваженою особою підприємства 9 лютого 2018 року.
Оскільки товариством податковий борг не погашений, контролюючий орган звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що скільки ПрАТ "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" належним чином вручено податкову вимогу, яка є чинною, тобто, податковим органом дотримано визначені статтею 95 ПК України вимоги, існують підстави для вжиття заходів щодо погашення податкового боргу товариства шляхом стягнення коштів з його рахунків у банках, що обслуговують такого платника.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
У статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) наведено наступні поняття:
грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39);
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175);
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
За приписами пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану